Кафедра педіатрії №2

Наукова робота

  • виконання планової пошукової НДР кафедри
  • участь в роботі спеціалізованих вчених радах
  • виконання дисертаційних досліджень
  • видання наукових монографій
  • публікація наукових статей та тез
  • виступи на наукових форумах

 

 

Наукова тема кафедри: «Особливості клінічного перебігу та лікування бронхіальної астми у дітей з надлишковою масою тіла та ожирінням» (2020-2022 р).

 

За оцінками ВООЗ 2020 року, бронхіальна астма є найбільш поширеною хронічною патологією у світі серед дитячого населення. За даними офіційної статистики, що опубліковані у звіті ВООЗ Global Asthma Report 2018 року, поширеність бронхіальної астми у регіоні, що об’єднує Західну і Східну Європу (до якого належить Україна), серед дітей віком 6-7 років складає 8,7 %, віком 13-14 років 9,7 %.

Однією з супутніх патологій, що може обтяжувати перебіг бронхіальної астми, є надлишкова маса тіла  та ожиріння, що теж стрімко поширюються в останні десятиріччя.  За оцінками UNICEF 2019 року, у Східній Європі майже 1 із 7 дітей до 5 років має надлишкову масу тіла, а тенденція поширення ожиріння у світі говорить про те, що до 2025 року кількість дітей із надлишковою масою тіла у віці до 5 років зросте до 43 мільйонів.

Проблема коморбідного перебігу бронхіальної астми і ожиріння вже привернула увагу науковців усього світу, адже сучасні рекомендації зазвичай спрямовані на надання допомоги по кожній із нозологій окремо, не враховуючи взаємообтяжуючого впливу обох захворювань. У матеріалах GINA ожиріння визнано чинником ризику бронхіальної астми із рівнем доказовості В. Обидва процеси, як бронхіальна астма, так і ожиріння, є хронічними, складними і багатофакторними за своєю природою, обидва суттєво погіршують якість життя, проте чіткі патогенетичні механізми їх взаємовпливу достеменно невідомі, гіпотетичні. Крім того, більшість наукових здобутків у цій царині стосуються дорослого населення, особливості ж поєднаного перебігу та вибору ефективних підходів до лікування цих захворювань у дітей вкрай обмежені, що обумовлює нагальну необхідність цих досліджень у педіатрії.

В роботі вперше виявлено особливості клінічного перебігу бронхіальної астми у дітей  на тлі надлишкової маси тіла та ожиріння, що проявляються тяжчим перебігом захворювання, зниженим рівнем контролю астми, більшою кількістю денних та нічних симптомів, частішим використанням β2-агоністів короткої дії, а також частішими загостреннями астми та пов’язаними з ними госпіталізаціями.

Вперше встановлено, що наявність супутніх надлишкової маси тіла та ожиріння при бронхіальній астмі проявляється вищими показниками запального процесу (ШОЕ, серомукоїдів, нейтрофільних лейкоцитів), супроводжується більш вираженими порушеннями функції зовнішнього дихання та зниженням якості життя дітей.

Уперше визначена доцільність використання комбінації низьких доз інгаляційних глюкокортикостероїдів та антилейкотрієнового препарату монтелукасту в якості контролюючої терапії сходинки 3 бронхіальної астми для посилення протизапальної ефективності лікування за рахунок системної протизапальної дії монтелукасту (зниження ШОЕ, серомукоїдів, нейтрофільних лейкоцитів, прозапального адипокіну жирової тканини лептину) з метою підвищення контролю за симптомами бронхіальної астми та покращення якості життя у дітей з надлишковою масою тіла та ожирінням.

На підставі проведених досліджень визначено необхідність оцінювати дані антропометричних вимірювань у дітей, хворих на бронхіальну астму, та враховувати їх при виборі контролюючої терапії бронхіальної астми, оскільки за умов наявності надлишкової маси тіла та ожиріння у дітей спостерігається тяжчий перебіг бронхіальної астми, нижчий рівень контролю за перебігом захворювання, погіршується функція зовнішнього дихання, знижується ЯЖ дітей.

Обґрунтовано необхідність визначення рівня сироваткового лептину та маркерів запального процесу для оцінки ступеню вираженості персистуючого системного запалення у дітей, хворих на бронхіальну астму з надлишковою масою тіла та ожирінням.

Розроблено, науково обґрунтовано та впроваджено в клінічну практику охорони здоров’я спосіб вибору контролюючої терапії бронхіальної астми у дітей з надлишковою масою тіла та ожирінням з урахуванням наявності у них додаткового хронічного системного запалення із застосуванням комбінації низьких доз інгаляційних глюкокортикоїдів та антилейкотрієнового препарату монтелукасту. Доведені клінічні (зниження кількості денних та нічних симптомів, використання бронхолітиків, покращення контрольованості бронхіальної астми за АСТ), лабораторні (зниження рівнів маркерів запалення в крові та рівня сироваткового лептину), функціональні (зменшення виразності бронхіальної обструкції) ефекти покращення перебігу бронхіальної астми на фоні надлишкової маси тіла та ожиріння, а також підвищення якості життя при застосуванні комбінації низьких доз інгаляційних глюкокортикостероїдів та антилейкотрієнового препарату монтелукасту.

Рис.1. Поле кореляції показників рівня сироваткового лептину (нг/мл) та рівня ІМТ (перцентилі).

 

Рис. 2 Істотні (p < 0,001) кореляційні зв’язки лептину.

 

Публікації: за 2020-2022 рр. Опубліковано 37 статей в Google Scholar, 22 статті в Scopus та 7 статей Web of Sciеnce. Захищено 2 кандидатські дисертації.

 

Каруліна Ю.В. «Порушення моторної функції верхнього відділу травного каналу у дітей старшого віку із синдромом вегетативної дисфункції та шляхи їх корекції» 29.06.2021.

 

Купкіна А.В. Особливості клінічного перебігу та оптимізація терапії бронхіальної астми у дітей з надлишковою масою тіла та ожирінням. 29. 06.-2021.

 

Конференції та конгреси, проведені кафедрою педіатрії № 2
у 2020 – 2022 рр.

Кафедрою педіатрії №2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця у 2020-2022 рр. згідно відповідних Реєстрів з’їздів, конференцій, що проводились МОЗ України та НАМН України було організовано та проведено:

ХХІІ щорічну Всеукраїнську науково-практичну конференцію „Актуальні питання педіатрії” пам’яті члена-кореспондента НАН, АМН України, професора В.М. Сідельнікова 16-17 вересня 2020 року.


18 вересня 2020 р. у рамках читань пройшла методична нараду із завідувачами кафедр педіатрії медичних вишів України з нагальних проблем викладання Педіатрії у закладах вищої освіти та закладах післядипломної освіти в умовах пандемії COVID-19, у онлайн режимі.


Конференція в дистанційному форматі навчання зібрала понад 1000 дитячих та сімейних лікарів, спеціалістів інших педіатричних спеціальностей, організаторів охорони здоров’я, освітян та науковців. На ній було представлено педіатричні кафедри провідних закладів вищої освіти МОЗ України та академій післядипломної медичної освіти, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» тощо.

ХХІІІ щорічну Всеукраїнську науково-практичну конференцію „Актуальні питання педіатрії” пам’яті члена-кореспондента НАН, АМН України, професора В.М. Сідельнікова (до 180-річчя Національного медичного університету імені О.О. Богомольця) 15-16 вересня 2021 року.

 

 

Методичну нараду із завідувачами кафедр педіатрії медичних вишів України з актуальних проблем викладання Педіатрії у закладах вищої освіти та закладах післядипломної освіти. 17 вересня 2021 р. м. Київ, онлайн.

 

XV Конгрес педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії». 12-13 жовтня 2021 р., м. Київ (участь Волосовця О.П. та Кривопустова С.П. як членів правління Асоціації Педіатрів України у роботі Оргкомітету та керівництві роботою секцій Конгресу).

 

ХХIV щорічну Всеукраїнської науково-практичної конференції „Актуальні питання педіатрії” пам’яті члена-кореспондента НАН, АМН України, професора В.М.Сідельнікова 15-16 вересня 2022 року.

 

Методичну нараду з актуальних проблем викладання Педіатрії у закладах вищої освіти та закладах післядипломної освіти. 16 вересня 2022 р. м. Київ, онлайн.

Наші професори спільно з колегами з Полтавського Державного Медичного Університету поділилися досвідом створення сучасних навчальних програм та стандартів підготовки дитячих та сімейних лікарів.

Серед програмних питань, що піднімаються на наукових форумах, організованих кафедрою педіатрії №2:

  • надання первинної та спеціалізованої медичної допомоги дітям в умовах воєнного часу;
  • досвід надання медичної допомоги дітям під час коронавірусної пандемії;
  • впровадження сучасних стандартів, клінічних рекомендацій в практику;
  • диференційно-діагностичні та терапевтичні аспекти постковідного синдрому;
  • превентивні стратегії в педіатрії;
  • інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів у дітей;
  • проблема антибіотикорезистентності;
  • інноваційні підходи в алергології дитячого віку;
  • дискусійні питання патології органів травлення у дітей;
  • міждисциплінарні аспекти медичної допомоги дітям.

 

14 травня 2022 року у рамках забезпечення безперервного професійного розвитку для практичних лікарів м. Києва та області в умовах воєнного часу був проведений науково-практичний семінар «Організація і проведення науково-практичного семінару для сімейних лікарів та педіатрів «Медична допомога дітям в умовах воєнного часу» .

 

Профілі НПП кафедри педіатрії №2 у наукометричних базах