Болонський процес

У чому суть Болонського процесу?

Болонський процес — це процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, діяльність європейських країн, спрямована на узгодження систем вищої освіти континенту. За Болонською декларацією, прийнятою 19 червня 1999 р., країни-учасниці зобов’язалися створити європейський науковий та освітній простір і привести свої освітні системи у відповідність до єдиного стандарту задля підвищення конкурентоспроможності випускників закладів вищої освіти при працевлаштуванні і сприяння мобільності громадян на європейському ринку праці.

Подальший її розвиток відбувався на зустрічах європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, на конференціях у Саламанці (2001 р.), Празі (2001 р.), Берліні (2003 р.), Бергені (2005 р.), де Україна приєдналась до Бо­лонського процесу.

Вихідні позиції учасників процесу в контексті Болонської декларації формулюються таким чином: «Європа знань» є на сьогодні широко визнаним незамінним фактором соціального і людського розвитку, а також невід’ємною складовою зміцнення та інтелектуального збагачення європейських громадян, оскільки саме така Європа здатна надати їм необхідні знання для протистояння викликам нового тисячоліття разом із усвідомленням спільних цінностей та належності до єдиної соціальної та культурної сфери».

Болонський процес — один з інструментів не лише інтеграції освіти та науки в Європі, а й загальної світової тенденції нашого часу — глобалізації.

 

Які ключові позиції Болонського процесу?

Із 1999 по 2011 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій, на яких було сформульовано такі ключові позиції:

  • введення двоциклового навчання: 1-й цикл: для одержання першого академічного ступеня — бакалавра (3—4 роки) і 2 -й — для отримання ступеня магістра (через 1—2 роки) і докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7—8 років);
  • запровадження системи кредитів ЄКТС: європейської системи перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості), яка по суті є накопичувальною систе­мою, здатною працювати в рамках концепції «навчання упродовж усього життя»;
  • створення системи контролю якості освіти, яка передбачає організацію акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка ґрунтуватиметься не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти;
  • розширення мобільності студентів і викладачів для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців у країнах Європи;
  • забезпечення працевлаштування випускників, що передбачає використання набутих знань та умінь на користь усієї Європи. З цією метою виші навчальні заклади країн Європейського освітнього простору будуть орієнтовані на кінцевий результат. Визнання іноземних освітніх кваліфікацій, академічне і професійне визнання здійснюють компетентні органи з урахуванням уніфікованого зразка «Додатка до диплома про освіту» (Diploma Supplement), який рекомендований ЮНЕСКО;
  • забезпечення привабливості європейської системи освіти, що передбачає залучення до Європи більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Це можливо за умови введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легко­доступних кваліфікацій тощо і сприятиме підвищенню інтересу європейських та громадян з інших частин світу до вищої освіти;
  • створення Зони європейської вищої освіти має відбуватися одночасно і паралельно зі створенням Зони європейських наукових досліджень;
  • стратегія навчання упродовж усього життя як основа конкуренто-спроможності та використання нових технологій, поліпшення якості життя.

 

Що таке ЄКТС?

ЄКТС — це Європейська кредитно-трансферна система, а саме, система перезарахування кредитів, розроблена, перевірена та удосконалена в експериментальному проекті 145 європейських університетів.

Система ЄКТС базується на трьох ключових елементах: інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємній угоді (між закладами-партнерами і студентом) і використанні кредитів ЄКТС (щоб визначити навчальне навантаження для студентів) під час засвоєння навчальних дисциплін, практик тощо.

ЄКТС забезпечує прозорість шляхом застосування  таких компонентів:

  • інформаційний пакет про ВНЗ, який надає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні зак­лади, факультети, організацію й структуру навчання, його зміст, методи контролю;
  • навчальний контракт — між закладами-партнерами в Україні та Європі й студентом, що стосується виконання навчальних програм, які вивчатимуться;
  • реєстр оцінок з дисциплін, який демонструє здобутки студентів у навчанні у спосіб, що є всебічним і загальнозрозумілим та може легко передаватися від одного закладу до іншого;
  • кредити ЄКТС, які є умовними одиницями виміру навчального навантаження студента під час опанування навчальної програми дисципліни. Кредити нараховуються дисциплінам для визначення обсягу вивчення і зараховуються лише тим студентам, які успішно завершили курс (заліковий кредит).  Система  ЄКТС використовується студентами, викладачами і закладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невід’ємною частиною освітнього досвіду.

За своєю суттю ЄКТС не регулює змісту, структури чи еквівалентності навчальних програм. Це є питаннями якості, яка повинна визначатися самими ЗВО під час створення необхідних баз для укладання угод про співпрацю, двосторонніх чи багатосторонніх. Кодекс хорошої практики, що називається ЄКТС, забезпечує дійових осіб інструментами для створення прозорості і сприяє визнанню освіти.

Використання ЄКТС є добровільним і базується на взаємній довірі та переконанні щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.

 

Які види діяльності студента включає кредит?

Кредит містить усі види навчальної роботи студента як аудиторної — лекції, практичні заняття, семінари, написання історії хвороби, консультації тощо, так і самостійної (далі — СРС) — підготовку до практичних занять, підсумкового контролю з модуля, написання доповіді, реферату, участь у наукових дослідженнях, самостійне вивчення окремих тем та питань навчальної програми тощо. Усі види аудиторної та самостійної роботи студентів описані у силабусі дисципліни і робочій програмі навчальної дисципліни, з якою студент може ознайомитися на сайті кафедри.

 

Що таке Європейська кредитно-трансферна система організації навчального процесу?

ЄКТС — це модель організації навчального процесу, підґрунтям якої є використання залікових кредитів ЄКТС як одиниць виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку модулів.

Модуль — це логічно завершена частина навчальної програми (з навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчаль­ного процесу. Наприклад, на 1-му курсі студенти під час вивчення анатомії людини опановують модуль № 1 з опор но-рухового апарату, який включає окремі розділи — кістки тулуба, кінцівок, черепа, з’єднання кісток, м’язи, що є змістовими модулями.

 

Що таке індивідуальний навчальний план студента?

Перед навчанням на кожному курсі студент формує з куратором  ЄКТС (по факультету) на основі Освітньої програми, робочого навчального плану, розкладу занять індивідуальний навчальний план. До  нього вноситься перелік обов’язкових навчальних дисциплін та дисциплін  варіативної складової, кількість навчальних годин з кожної дисципліни (всього, аудиторних, СРС), вид контролю  з дисциплін, а також результати підсумкового контролю та оцінка з дисципліни.

 

Хто такий куратор ЄКТС факультету, які його функції?

Куратором призначають науково-педагогічного працівника ЗВО за поданням декана факультету. Куратор відповідає за:

  • ознайомлення студента з нормативно-методичними матеріалами, що регламентують навчання за ЄКТС;
  • надає студентам рекомендації щодо формування їх індивідуальної освітньої траєкторії, що реалізується шляхом вибору дисциплін варіативної  складової  і навіть  в разі навчання за кордоном;
  • погоджує індивідуальний навчальний план студента та подає на затвердження декану факультету, контролює його реалізацію.

Куратор має право відвідувати всі види занять студента, подавати пропозиції декану щодо переведення, відрахування чи заохочення студента.

 

Які дипломи отримуватимуть випускники ЗВО?

Студент, який повністю виконав вимоги Освітніх стандартів, після закінчення навчання отримує диплом та додаток до диплома про вищу освіту встановленого зразка. Приєднання України до Болонського процесу надає можливість студентам отримати «Diploma Supplement — додаток до диплома, розроблений ЮНЕСКО. Додаток призначений для академічного і професійного визнання в Європі отриманої вищої освіти. Додаток має кілька розділів: відомості про власника диплома, інформацію про кваліфікацію випускника, рівень цієї кваліфікації, зміст освіти та її результати, відомості про професійні та посадові можливості, про сертифікацію додатка й опис системи вищої освіти в країні. Надання цих відомостей у додатку є обов’язковим. Додаток заповнюється державною та англійською мовами.