НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Організація освітнього процесу

Організація освітнього процесу в Університеті здійснюється відповідно до  Положення про організацію освітнього процесу в НМУ імені О.О. Богомольця; Положення про дистанційну форму навчання; Положення про систему внутрішнього забезпечення якості вищої освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця; Положення про академічну доброчесність; Положення про порядок переведення та поновлення студентів в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця; Положення про порядок оцінювання знань студентів під час поточного та кінцевого контролю з дисципліни; Положення про атестацію здобувачів вищої освіти; Положення про англомовну форму навчання; Положення про забезпечення реалізації права здобувачів вищої освіти на вільний вибір дисциплін в НМУ імені О.О. Богомольця; Положення про проведення практики студентів НМУ імені О.О. Богомольця;  Алгоритму проведення навчальних занять в НМУ імені О.О. Богомольця, який рекомендовано застосовувати в період дії воєнного стану на території України та інших документів, що регламентують діяльність Університету.

Основним напрямом освітньої діяльності в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця є підготовка за всіма рівнями вищої освіти (бакалаврським, магістерським, освітньо-науковим, науковим)  високо-кваліфікованих і конкурентоспроможних на національному та міжнародному ринках праці фахівців для наукових та освітніх установ, державних органів, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, утвердження національних, культурних і загальнолюдських цінностей.

Освітній процес  здійснюється з урахуванням визнаних в Європейському просторі вищої освіти та рекомендованих Європейською кредитно-трансферною системою механізмів і процедур із дотриманням вимог Стандартів.

Зміст освіти визначається Стандартом вищої освіти, Освітньою  програмою,  навчальними планами, робочими навчальними планами, індивідуальним навчальним планом студента, силабусами навчальних дисциплін, робочими  програмами навчальних дисциплін, нормативними документами органів державного управління вищою освітою та Університету та відображається у відповідних навчальних і навчально-методичних документах.

Мовою освітнього процесу (мовою навчання та оцінювання) в Університеті є державна (українська) мова. Використання іноземних мов в освітньому процесі в Університеті здійснюється відповідно до законодавства.

 

ОСВІТНІ ПРОГРАМИ

Освітні програми розробляються з урахуванням вимог Стандарту вищої освіти відповідної спеціальності (обсяг кредитів ЄКТС, перелік компетентностей випускника, результати навчання, форми атестації здобувачів вищої освіти, вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти), вимог професійних стандартів (за наявності). За відсутності стандарту вищої освіти проект Освітньої програми розробляється на основі проекту стандарту та підлягає перегляду після його затвердження.

Нормативна тривалість навчання за Освітніми програмами визначається в академічних роках. Для рівнів вищої освіти навчальне навантаження здобувача освіти денної форми зазвичай становить 60 кредитів ЄКТС за один академічний рік. Тривалість навчання за заочною формою навчання може перевищувати термін навчання за денною формою, але не більш ніж на 25 %. Тривалість академічного року на випускних курсах до 10 місяців.

Мовою викладання та оцінювання за Освітніми програмами в Університеті є державна (українська) мова. Освітні програми, що створені для навчання іноземних громадян та осіб без громадянства, які здобувають вищу освіту за кошти фізичних (юридичних) осіб, можуть передбачати викладання та оцінювання англійською мовою. У такому випадку Освітня програма передбачає вивчення державної мови як окремої навчальної дисципліни.

Безпосереднє керівництво Освітньою програмою за рівнями вищої освіти здійснює гарант Освітньої програми. Гарант Освітньої програми несе персональну відповідальність за забезпечення якості викладання та     навчання на Освітній програмі, своєчасне надання інформації із моніторингу програми, її акредитацію та конкурентоздатність.

Відповідальність за високий професійний рівень науково-педагогічних, педагогічних і наукових працівників, які беруть участь у забезпеченні Освітніх програм, наявність необхідних інформаційних ресурсів, спеціалізованого обладнання та приміщень, об’єктивність і відкритість процесів оцінювання результатів навчання осіб, що навчаються, відповідність процедур оцінювання рівню кваліфікації і спеціальності покладається на Університет.

Кафедра, як основний і базовий структурний підрозділ, несе повну відповідальність за реалізацію Освітніх програм, в яких вона задіяна.

 

ФОРМИ НАВЧАННЯ

Навчання в Університеті може здійснюватися за такими формами:

▪ очна (денна),

▪ заочна,

▪дистанційна.

Порядок здійснення навчання за дистанційною  формою на кожному рівні освіти регулюють окремі положення. Очна (денна) форма здобуття освіти спосіб організації навчання здобувачів освіти під час якої,  здобувач освіти бере безпосередню  участь в освітньому процесі. Денна форма навчання є основною формою здобуття освіти та/або кваліфікації із відривом від виробництва.

Заочна форма здобуття освіти – спосіб організації навчання здобувачів освіти шляхом поєднання очної форми освіти під час короткочасних сесій і самостійного оволодіння освітньою програмою в проміжку між ними. Заочна форма навчання є формою здобуття освіти та/або кваліфікації без відриву від виробництва. Освітній процес за заочною формою навчання організовується з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу із навчанням. Дистанційна форма здобуття освіти – індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Дистанційне навчання в Університеті здійснюється відповідно до Положення про дистанційну форму навчання. Запровадження навчання за дистанційною формою навчання з певної спеціальності, чи в цілому в Університеті здійснюється рішенням ректора Університету, або особи, що його заміщує, або на виконання нормативно- правових актів України. Особа, яка навчається, може поєднувати форми навчання. Не допускається одночасне навчання на двох програмах очної денної форми.

 

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ, ВИДИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ І КОНТРОЛЮ

 Організація освітнього процесу на всіх рівнях освіти може бути індивідуальною, груповою, колективною та реалізується із застосуванням таких форм:

▪ за програмами вищої освіти:

1) навчальні заняття (лекція, семінарське  заняття, практичне  заняття, лабораторне заняття, індивідуальне заняття,  консультація, факультатив);

2) самостійна робота (самостійне опанування освітніх компонентів, індивідуальне  завдання, у т. ч. курсове й дипломне  проектування);

3) практична підготовка (навчальні та виробничі практики, науково-дослідницька робота);

4) контрольні заходи (іспит, залік, диференційований залік,  підсумкові  та кінцеві контролі , захист курсових і дипломних робіт тощо).

Лекція – основна форма проведення навчальних занять, яка призначена для засвоєння теоретичного матеріалу з використанням наукових досягнень, методично скеровує та визначає основний зміст усіх інших видів навчальних занять. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою  програмою навчальної дисципліни.

Практичне заняття – форма навчальних занять, на яких детально розглядаються теоретичні положення навчальної дисципліни, формуються вміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання студентом відповідно сформульованих завдань, тобто професійні компетентності майбутніх фахівців. Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними, наочними засобами навчання, обчислювальною технікою. Перелік тем практичних занять визначається  робочою програмою навчальної дисципліни.

Лабораторні заняття – форма навчальних занять, на яких студенти поглиблюють теоретичні знання з дисципліни, оволодівають методикою проведення дослідів і експериментів, а також проводять їх особисто під керівництвом викладача, набувають практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням, обчислювальною технікою, апаратурою тощо.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, у наукових лабораторіях). Перелік тем лабораторних занять визначається робочою програмою навчальної дисципліни.

Семінарські заняття – форма навчальних занять, на яких викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів, конспектів тощо). Таким чином, студенти набувають навичок письмового і усного оформлення матеріалів, написання рефератів, вміння висувати і захищати наукові положення та висновки. Перелік тем семінарських занять визначається робочою програмою навчальної дисципліни.

Індивідуальне заняття – навчальне заняття, яке проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня. Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і кінцевого контролю (крім атестації здобувачів вищої освіти) визначаються індивідуальним навчальним планом студента

Консультації – це навчальні заняття, на яких студент отримує відповіді викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Кафедра проводить поточні, передмодульні та передекзаменаційні консультації. Відповідно до робочої програми навчальної дисципліни на кафедрі має бути графік поточних, передмодульних або передекзаменаційних консультацій (дата, час і місце проведення, ПІБ викладача).

Факультатив – це навчальний курс, що містить навчальний матеріал певного обсягу та структурно завершеного змісту, безпосередньо не пов’язаний із загальнообов’язковим навчальним змістом.

Самостійна робота студента (СРС) – є складовою частиною навчальної діяльності і входить до складу кредитів ЄКТС кожного модуля та дисципліни в цілому. Види самостійної роботи студентів детально описуються в робочих програмах навчальних дисциплін, що вивчаються.

Практична підготовка студентів здійснюється під час навчальних занять, а також під час виробничої  практики, яка є компонентом освітньої програми і проводиться в лікарнях, амбулаторіях сімейного лікаря; для студентів фармацевтичного факультету – в ботанічному саду, виробничій аптеці, фармацевтичних підприємствах тощо. Мета виробничої практики – закріплення і вдосконалення професійних вмінь та навичок, набутих під час навчальних занять. Зміст програми практик повинен відповідати вимогам відповідної освітньої програми.

Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку у процесі навчання для визначення відповідності рівня набутих здобувачами освіти знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти і забезпечення своєчасного коригування освітнього процесу.

Оцінювання результатів навчання здійснюється на принципах об’єктивності, академічної доброчесності, систематичності та системності, плановості, єдності вимог, відкритості, прозорості, доступності та зрозумілості методики оцінювання, урахування індивідуальних можливостей здобувачів освіти.

Контроль успішності студента здійснюється у формі поточного контролю та кінцевого контролю.

 Поточний контроль здійснюється на кожному аудиторному занятті з навчальної дисципліни відповідно до затверджених навчальних програм та з урахуванням оцінювання самостійної роботи студента.

Кінцевий контроль – здійснюється по завершенню вивчення дисципліни і передбачає визначення рівня сформованих знань і навичок. До кінцевого контролю з дисципліни допускаються студенти при умові відвідування 75% навчальних аудиторних занять (лекції,  семінарські, лабораторні, практичні заняття)  із тією сумою балів, що була накопичена впродовж вивчення дисципліни. До кінцевого контролю з дисципліни допускаються студенти при умові відвідування 75% навчальних аудиторних занять(лекції,  семінарські, лабораторні, практичні заняття)  із тією накопиченою сумою балів впродовж вивчення  дисципліни. У випадку якщо студент відвідав менше, ніж 75% (пропустив більше 25% занять) навчальних аудиторних занять, то вважається таким, який не виконав навчальну програму і план з дисципліни, а отже має  повторно вивчити дисципліну.

Для зарахування кредитів за вивчену дисципліну загальна кількість отриманих студентом балів, що включає суму балів за поточний і підсумковий контроль (при такій формі кінцевого контролю як  іспит, ПК, ПМК), або суму балів лише за поточний контроль (при такій формі кінцевого контролю як диференційований залік, залік) має бути не меншою за мінімальну, яка визначена робочою навчальною програмою із дисципліни і відповідає мінімальному значенню оцінки Е, а отже, складає 111 балів.

 

Оцінювання  знань із дисципліни проводять за відповідною шкалою:

Оцінка
в балах
Оцінка
за національною
шкалою
Оцінка
за шкалою ECTS
Оцінка Пояснення
170-200 Відмінно А Відмінно
(відмінне виконання лише з
незначною кількістю
помилок)
155-169 Добре B Дуже добре
(вище середнього рівня з
кількома помилками)
140-154 С Добре
(в цілому правильне
виконання з певною
кількістю суттєвих помилок)
125-139 Задовільно D Задовільно
(непогано, але зі значною
кількістю недоліків)
111-124 E Достатньо
(виконання задовольняє
мінімальним критеріям)
60-110 Незадовільно FX Незадовільно
(з можливістю повторного
складання)
1-59 F Незадовільно
(з обов’язковим повторним
вивченням дисципліни)

 

Формами кінцевого контроль засвоєння навчального матеріалу з дисциплін навчального плану можуть бути:

Іспит (для дисциплін-елементів державної атестації, в т.ч. ЄДКІ, складовою якого є «КРОК»);

          Підсумковий контроль модуля (ПМК) (для дисциплін професійної підготовки, що вивчаються в умовах модульної системи організації навчального процесу);

          Підсумковий контроль (ПК) (для дисциплін циклів природничо-наукової відповідно до Освітніх програм);

          Диференційований залік (для дисциплін циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки за рішенням Вченої ради Університету);

          Залік (для дисциплін циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки відповідно до Освітніх програм).

          Іспит складається під час екзаменаційної сесії, призначеній відповідним наказом по Університету екзаменаційній комісії згідно з затвердженим Положенням про екзаменаційну комісію. Для підготовки до кожного іспиту студенту надається час в обсязі не менше 2/3 тижня (з урахуванням 5-денного робочого тижня), тобто – не менше 3 днів.

Підсумковий контроль (ПК) та Підсумковий контроль модуля (ПМК) складається на останньому практичному занятті комісії викладачів кафедри відповідно до графіка, затвердженого на навчально-методичній нараді кафедри.

У випадку завершення навчальної дисципліни складанням іспиту, ПК або ПМК,  40% балів за 200-бальною шкалою студент отримує за поточну навчальну діяльність, а 60% – за кінцевий контроль (іспит, ПК або ПМК). Таким чином, оцінка з дисципліни за 200-бальною шкалою для таких навчальних дисциплін  формується шляхом додавання суми балів за поточну діяльність та відповідну форму контролю. Оцінка за 200-бальною шкалою трансформується в оцінку за традиційною (чотирибальною) шкалою та шкалою ЄКТС згідно «Положення про оцінювання знань студентів під час поточного та кінцевого контролю з дисципліни в НМУ імені О.О. Богомольця» (наказ №782 від 30.09.2019).

Диференційований залік, заліквиставляється на останньому аудиторному занятті викладачем академічної групи студенту за результатами його навчання як сума балів за 200-бальною шкалою з відповідною конвертацією за традиційною шкалою.

При вивченні дисциплін впродовж  року (перехідні дисципліни)  складання перехідного  заліку не передбачено, оцінювання знань студентів за вивченим розділом проводять шляхом етапного контролю за результатом поточного навчання, що вноситься до атестаційної відомості.

Студентам, які під час складання кінцевого контролю отримали оцінку «незадовільно», дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання кінцевого  контролю дозволяється не більше двох разів.

Атестація здобувачів вищої  освіти  – це встановлення відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам Стандартів вищої освіти та Освітньої програми. Порядок  проведення та оцінювання  атестації здобувачів вищої освіти  в НМУ імені О.О. Богомольця  здійснюється згідно Положенням про атестацію здобувачів вищої освіти «Про організацію та порядок проведення  атестації здобувачів вищої освіти у НМУ імені О.О. Богомольця (наказ НМУ від 05.05.2020 р. №256).

Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ)

Етапи проведення ЄДКІ та компоненти кожного етапу визначені Постановою КМУ від 28 березня 2018 року № 334 «Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я».

ЄДКІ складається з: Перший етап ЄДКІ:

Ліцензійний інтегрований тестовий іспит «Крок 1»

«Крок 1» – екзамен із загально наукових дисциплін, який складається після вивчення основних фундаментальних дисциплін, що входять до складу тестового екзамену «Крок 1». Тестовий екзамен складається на 3-му курсі («Крок 1. Загальна лікарська підготовка» – майбутні лікарі, «Крок 1. Стоматологія» – лікарі-стоматологи, «Крок 1. Фармація» – провізори).

Діюча величина критерію «склав» для інтегрованого тестового іспиту “Крок 1”, як компоненту ЄДКІ на рівні 60,5 % правильних відповідей від загальної кількості тестових завдань.

Всім студентам, які одержали на тестових екзаменах «Крок 1» результат «не склав», дозволяється повторне складання екзамену «Крок 1». У разі не перескладання екзамену «Крок 1» студент не допускається до наступної екзаменаційної сесії та відраховується з вищого навчального закладу як такий, що не виконав навчальний план.

Іспит з англійської мови професійного спрямування

Це друга складова першого етапу ЄДКІ, що перевіряє здатність студента опановувати літературу англійською мовою.

Іспит проходить у форматі тесту в один день разом з КРОК-1. Проте цей іспит є окремим компонентом, за який студент отримує окремий результат. Іспит з іноземної мови професійного спрямування складають студенти спеціальності: “Стоматологія”, “Медицина”, “Медична психологія”, “Фармація, промислова фармація”, “Педіатрія”. Критерій «склав» щорічно визначається МОЗ України.

У разі нескладання будь-якого з компонентів ЄДКІ студент має право повторно скласти іспит. Повторне складання відбувається в строки визначені графіком проведення ЄДКІ.

У разі повторного нескладання будь-якого з компонентів ЄДКІ студент вважається таким, що не виконав індивідуальний навчальний план та відраховується з Університету. Повторне складання іспиту допускається протягом одного року з дня проведення першого іспиту.

Другий етап ЄДКІ:

Ліцензійні інтегровані тестові іспити «Крок 2»

«Крок 2» є екзаменом із професійно-орієнтованих дисциплін, які за змістом відповідають освітньо-професійній програмі підготовки здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я». «Крок 2» є складовою атестації студентів і складається на випускному курсі.

Іспит «Крок 2» є складовою частиною Підсумкової атестації випускників вищих навчальних закладів і вимірює показники якості фахової компоненти повної вищої медичної (фармацевтичної) освіти і складається на випускному курсі. Діюча величина критерію «склав» – 60,5% правильних відповідей. Величина критерію «склав» затверджується МОЗ України.

До складання іспиту «Крок 2» допускаються студенти лише за умови відсутності заборгованості по виконанню навчального плану та наявності сертифікатів про складання ліцензійного іспиту «Крок 1».

Всі студенти, які одержали на тестовому екзамені «Крок 2» результат «не склав», допускаються до складання державних випускних іспитів. Ці студенти не отримують сертифікат ліцензійних іспитів, вважаються такими, що не пройшли Підсумкову атестацію, і не отримують диплом про закінчення вищого навчального закладу. Вони можуть повторно скласти ліцензійний іспит «Крок 2» лише один раз, не раніше ніж через рік, впродовж трьох років після закінчення Університету.

Студент, який повторно не склав стандартизований тестовий державний іспит «Крок 2», не допускається до подальших його перескладань без проходження повторного навчання на випускному курсі.

При успішному складанні іспитів “Крок” здобувачі вищої освіти отримують відповідний сертифікат Центру тестування МОЗ України.

Об’єктивний структурований клінічний іспит (ОСКІ). ОСКІ, друга складова другого етапу ЄДКІ, проводиться Екзаменаційною комісією Університету у відповідності до Положень Університету. Об’єктивний структурований клінічний іспит (ОСКІ) (Objective Structured Clinical Examination (OSCE) – сучасний тип оцінки практичних знань та вмінь студентів, що призначений для перевірки набуття ними клінічної майстерності та компетентностей, які неможливо оцінити традиційними формами іспитів. Основні принципи ОСКІ: Об’єктивний (objective) – всі студенти виконують завдання однакової складності, які оцінюють із застосуванням стандартного інструменту (чек-листа); Структурований (structured) – студенти переміщуються по станціях за певним маршрутом, де виконують завдання в однакових умовах впродовж однакового проміжку часу; Клінічний (clinical) – створення ситуацій, максимально наближених до клінічних (сценарії), в яких студенти застосовують набуті теоретичні знання та практичні навички; Іспит (examination) – оцінюють компетентності та навички студентів на основі вищевказаних принципів.

Іспит проводиться у спеціально обладнаних приміщеннях – «Станціях ОСКІ» і оцінює комунікативні, когнітивні, базові (техніка виконання фізикального обстеження) і ускладнені (фізикальне обстеження з метою ідентифікації та інтерпретації симптомів та синдромів) практичні навички та маніпуляції; оцінюються вміння кожного випускника збирати скарги та анамнез, проводити об’єктивне обстеження пацієнтів, складати план обстеження, оцінювати результати лабораторних та інструментальних досліджень, встановлювати та обгрунтовувати попередній клінічний діагноз, визначати тактику лікування.

Зміст ОСКІ, переліки типових задач діяльності, умінь та навичок, що виносяться на ОСКІ, ґрунтуються на вимогах галузевого стандарту вищої освіти та освітньої (освітньо-професійної) програми і програм дисциплін, включених в атестацію для відповідної спеціальності.

Магістерська робота – це самостійна кваліфікаційна робота, підсумок теоретичної та практичної підготовки в рамках освітніх стандартів підготовки магістрів. Магістерська робота є формою контролю набутих здобувачем освіти у процесі навчання інтегрованих умінь, знань, навичок, які необхідні для виконання випускниками магістратури професійних обов’язків. Магістерська робота готується здобувачем освіти в індивідуальному порядку під керівництвом наукового керівника. Вимоги до організації підготовки і захисту магістерських робіт визначені відповідними Положеннями Університету.

 

ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

 

Планування освітнього процесу здійснюється на основі Освітніх програм, навчальних планів і графіка освітнього процесу. З метою конкретизації планування освітнього процесу на кожний навчальний рік, з урахуванням умов навчання в конкретному структурному підрозділі на відповідному курсі (році навчання), складається робочий навчальний план.

Навчальний план структурований у кредитах ЄКТС, перелік та обсяг дисциплін узгоджений з СВО і ОП.У структурі навчальних планів виділяють обов’язкову та вибіркову складові. Обов’язкова складова навчального плану за програмами вищої освіти не може  перевищувати 75 % від обсягу (у кредитах ЄКТС) навчального плану та включає навчальні дисципліни, дипломні роботи, практики та інші види навчального навантаження студента, що спрямовані на досягнення результатів навчання, які визначені Освітньою програмою. Вибіркова складова начального плану, що призначена для забезпечення можливості здобувачу освіти поглибити професійні знання у межах обраної Освітньої програми та/або здобути додаткові спеціальні професійні компетентності, має становити неменше 25 % від навчального навантаження Освітньої програми. У межах обсягу вибіркової складової особа, що навчається, має право обирати освітні компоненти самостійно. Порядок вибору та проходження вибіркових дисциплін регламентується відповідним Положенням Університету. Навчальний план за заочною формою навчання містить перелік дисциплін, що є аналогічним до навчальному плану за денною формою навчання тієї самої Освітньої програми, і має меншу тривалість аудиторних занять за рахунок збільшення обсягу самостійної роботи.

Загальне навчальне навантаження включає час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів.

Структура навчального плану є предметно інтегрованою з дотриманням логічної послідовності викладання дисциплін, які складають відповідні цикли підготовки: гуманітарної та соціально -економічної, природничо-наукової та професійної. Перелік та назви дисциплін навчального плану базуються на Стандарті вищої освіти підготовки фахівця галузі знань «Охорона здоров’я», Освітній програмі і приведені у відповідність до їх назв у навчальних планах медичних факультетів та медичних університетів Європи. Виробнича практика входить до загальної кількості кредитів підготовки з відповідної спеціальності  і проводиться впродовж навчального року.

Графік навчального процесу – це нормативний документ Університету, який визначає календарні терміни теоретичного навчання та практичної підготовки, семестрового контролю (екзаменаційних сесій), ліквідації академічної заборгованості, підготовки курсових і дипломних робіт, атестації здобувачів освіти, канікул, самостійної роботи (для заочної форми навчання), науково-дослідницької роботи, оформлення та захисту дисертації (для третього, освітньо-наукового, рівня).

Графік навчального процесу за денною формою навчання укладається з урахуванням таких особливостей:

▪ навчальний рік, крім випускних курсів, триває 12 місяців і розпочинається звичайно з 1 вересня;

▪ сукупна тривалість теоретичного навчання, екзаменаційних сесій і практик упродовж навчального року (крім випускних курсів) не може бути меншою, ніж 40 тижнів і перевищувати 44 тижні;

▪ тривалість канікул на навчальний рік (крім останнього року навчання за відповідною Освітньою програмою) – не менше 8 тижнів (у т. ч. 2 тижні – під час зимових канікул), але не більше 12 тижнів;

▪ навчальний рік поділяється на 2 семестри (осінній і весняний), теоретичне навчання впродовж яких завершується екзаменаційними сесіями (зимовою та літньою), під час яких виділяється час на семестровий контроль і складання академічної заборгованості;

▪ тривалість теоретичного навчання  звичайно становить: 15 тижнів в осінньому семестрі та 19 – у весняному семестрі (крім випускного), тривалість екзаменаційної сесії (зимової і літньої) зазвичай становить 6 тижнів. Якщо в  навчальному семестрі відсутні навчальні дисципліни, які закінчуються іспитами, то екзаменаційна сесія може не плануватися.

▪ семестри поділяються на навчальні тижні. Навчальний тиждень –  це складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 45 академічних годин (1,5 кредити). Резерв часу на поглиблене вивчення окремих дисциплін, студентську наукову роботу, підготовку та участь у студентських олімпіадах, конкурсах, конференціях тощо доцільно передбачити в обсязі понад 21 годину (47% від максимального тижневого бюджету часу). Таким чином, тижневий бюджет часу на виконання індивідуального навчального плану становить 24 академічні години.

В НМУ навчальний тиждень складається з 5 днів і включає в середньому 22-28 аудиторних навчальних годин.

Самостійна позааудиторна робота становить до 50 %  загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення дисципліни.

В вихідні дні, за погодженням з ректором (проректором з науково-педагогічної та навчальної роботи) з ініціативи органів студентського самоврядування на деяких кафедрах у суботу можуть проводитись консультації, повторне поглиблене вивчення дисциплін, відпрацювання академічної різниці (компенсація днів відпочинку для викладачів відбувається відповідно до чинних нормативно-правових документів).

▪ навчальні тижні поділяються на навчальні дні. Навчальний день –  складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

▪ навчальний день вміщує навчальні заняття, які тривають 2, 3, 4 академічні години (тривалість академічної години – 45 хвилин) з перервами між ними при стрічковій формі розкладу, 4-6 академічних годин, якщо форма розкладу є цикловою. Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі “пара”). Виробнича практика для студентів  проводиться або як навчальні заняття впродовж відповідного навчального року, або на клінічних базах кафедр та закладів  охорони здоров’я.