Кафедра акушерства і гінекології №3

Навчально-методична робота

 

Відповідальний співробітник

Диндар Олена Анатоліївна, професор кафедри, +380504449509; +380962887355;

dyndar@ukr.net

 

2024-2025 н.р.

Робочі програми

Силабуси 

План навчально-методичних засідань кафедри

 

2023-2024 н.р.

Дисціпліна за вибором

Робочі програми

Силабуси

Рейтинг НПП кафедри за 2023-2024 н.р.

 

2022-2023 н.р.

 

План навчально-методичної роботи на ІІ півріччя 22-23

Графік взаємовідвідувань

Робочі програми

Силабуси

Список літератури 2023

РОЗПОДIЛ груп між викладачами

Список викладачiв на ПК

Список екзаменаторiв

ГРАФІК ВЗАЄМОВІДВІДУВАНЬ АКАДЕМІЧНИХ ЗАНЯТЬ НАУКОВО – ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ КАФЕДРИ НА ОСІННЬО – ЗИМОВИЙ СЕМЕСТР 2022-2023 н.р.

Графік відвідувань професора В.О.Бенюка лекцій, та семінарських(практичних) занять, які проводять науково – педагогічні працівники кафедри акушерства і гінекології№3 на 2022-2023 н.р.

Графік відвідувань професора В.О.Бенюка лекцій, які проводятьнауково- педагогічні працівники кафедри НА ОСІННЬО – ЗИМОВИЙ СЕМЕСТР 2022-2023 н.р.

Графік відкритих лекцій науково- педагогічних співробітників кафедри акушерства і гінекологіїї на 2022-2023 н.р.

Графік відкритих практичних занять науково=педагогічних працівників кафедри на 2022-2023 навчальний рік

Поiменний графiк поточних консультацiй

Рейтинг НПП 2022-2023 н.р.

 

 

 

 

2021-2022 н.р.

 

СИЛАБУСИ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЕЛЕКТИВНІ КУРСИ

 

РОБОЧІ ПРОГРАМИ

 

План навчально-методичних засідань кафедри

 

Розподіл груп між викладачами

 

У відповідності до наказу №346

 

 

 

 

Учбовий процес на кафедрі акушерства і гінекології № 3 НМУ імені О.О. Богомольця проводиться згідно навчального плану підготовки фахівців другого освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» у вищих навчальних закладах МОЗ України, галузі знань 22 «Охорона здоров’я», напрямку підготовки 222 «Медицина» у відповідності до освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців, затвердженої наказом МОН України від 16.04.03 № 239. Програму розроблено відповідно до принципів Європейської  кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затверджено наказом МОЗ України від 26 січня 2015 року № 47 для забезпечення реалізації у діяльності вищих навчальних закладів МОЗ України вимог абзацу третього частини другої статті 56 та частини сьомої розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є «акушерство і гінекологія». Програма дисципліни «акушерство і гінекологія» структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції; б) практичні заняття; в) самостійна робота студентів; г) консультацiї.

Лекції. Перевага надається лекціям проблемним, оглядовим та концептуально-аналітичним. Лекція стає процесом, під час якого у студентів формуються знання, забезпечуються мотиваційний компонент і загально-орієнтований етап оволодіння науковими знаннями. Посилюється роль лекцій в якісному управлінні самостійною роботою студентів. Лекційний курс для студентів ІV та V курсів медичного факультету № 2 з гінекології та акушерства складається з 10 лекцій, кожна з яких триває 1 академічну годину.

 

 

Практичні заняття за кредитно-трансферною системою організації навчального процесу проводяться в режимі ротації модулів клінічних дисциплін. Тривалість одного практичного заняття на кафедрі акушерства і гінекології № 3  для студентів медичного факультету № 2 ІV та V курсів складає 4 – 6 академічних годин, для студентів VІ курсу – 6 академічних годин.

За методикою організації практичні заняття є клінічними, спрямованими на контроль засвоєння теоретичного матеріалу й формування практичних вмінь та навичок, а також уміння аналізувати й застосовувати отримані знання для вирішення практичних завдань, що передбачають:

  • збирання анамнезу;
  • огляд вагітної, роділлі, породіллі або гінекологічної хворої;
  • планування обстеження вагітної, роділлі, породіллі або гінекологічної хворої;
  • інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних методів дослідження;
  • проведення диференціальної діагностики найбільш поширених ускладнень вагітності та гінекологічних захворювань;
  • визначення попереднього клінічного діагнозу;
  • визначення тактики ведення вагітності та пологів або ведення гінекологічної хворої;
  • надання невідкладної медичної допомоги при акушерській та гінекологічній патології;
  • вирішення клінічних ситуаційних задач з акушерства та гінекології;
  • відпрацювання практичних навичок на муляжах та біля ліжка вагітної, роділлі, породіллі або гінекологічної хворої;
  • ведення медичної документації.

Перелік критеріїв надання акушерсько-гінекологічної допомоги регламентується відповідними клінічними протоколами за спеціальністю «акушерство і гінекологія» МОЗ України. Засобами контролю є тестові завдання, клінічні ситуаційні задачі; контроль виконання практичних навичок. Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей.

Самостійна робота студента – одна з організаційних форм навчання, що регламентується робочим навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Можливі види самостійної роботи студентів: підготовка до практичного заняття та вивчення  тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента, курація вагітної, роділлі, породіллі або гінекологічної хворої та написання історії пологів або хвороби, пошук та вивчення додаткової літератури, створення алгоритмів, структурно-логічних схем, написання рефератів, анотацій, доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях, чергування в клініці поза межами навчального часу. Організація самостійної роботи у відділеннях акушерського або гінекологічного стаціонару повинна забезпечуватись викладачами кафедри.

Індивідуальне завдання форма організації навчання з метою поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, тобто індивідуальне навчально-дослідне завдання.

Форми організації освітнього процесу та контролю з кожної навчальної дисципліни (підсумковий контроль, іспити, диференційовані заліки, заліки тощо) визначається самостійно ВНЗ МОЗ України за рішенням Вченої ради вищого навчального закладу.

Підсумковий контроль засвоєння матеріалу здійснюється по завершенню модулю на підсумковому контрольному занятті та приймається досвідченими викладачами кафедри (професори, доценти) на останньому занятті.

 

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих модулів.

 

Мета вивчення навчальної дисципліни. Кінцеві цілі навчальної дисципліни «акушерство та гінекологія» ґрунтуються на базі навчальних цілей, зазначених в освітньо-професійній програмі (ОПП), і визначаються таким чином:

  • Планувати тактику ведення вагітності, фізіологічних пологів та післяпологового періоду;
  • Ставити попередній діагноз ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду;
  • Інтерпретувати клінічну анатомію і фізіологію жіночих статевих органів;
  • Ставити попередній діагноз основних гінекологічних захворювань, планувати обстеження та тактику ведення хворої;
  • Визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань жіночої репродуктивної системи;
  • Визначати фактори, що впливають на планування сім’ї та розробляти заходи, спрямовані на раціональне планування сім’ї;
  • Виконувати необхідні медичні маніпуляції;
  • Планувати та надавати невідкладну допомогу при невідкладних станах в акушерстві і гінекології.

Система викладання предмета базується на трьох головних напрямках, що динамічно пов’язані між собою:

  • Чітке формулювання мети навчання й змісту матеріалу;
  • Організація викладання за часом і взаємозв’язком;
  • Організація учбового процесу й управління пізнавальною діяльністю студентів.

Значну увагу кафедра акушерства і гінекології № 3 приділяє питанням розвитку клінічного мислення студентів, рішенню проблемних ситуаційних задач, самостійній пізнавальній діяльності. Для рішення цих задач використовується принцип послідовності опанування знаннями, поступовий перехід до складніших висновків, аналізу, синтезу. Основними формами викладань предмета є традиційно класичний метод – читання лекцій, проведення практичних занять за цикловою системою навчання, клінічні розбори хворих, участь в операціях, робота у відділеннях клініки, чергування у клініці, огляд та клінічний аналіз вагітних, роділь, породіль та гінекологічних хворих. Студентами (гуртківцями) виконується НДР за планом, що розроблений кафедрою. Протягом останнього навчального року більше уваги приділялось роботі з хворими і самостійній роботі студентів.

 

Кафедри акушерства і гінекології мають право вносити зміни до навчальної програми у межах 15% розподілу часу в залежності від напрямків наукових досліджень, організаційних та діагностичних можливостей клінічних баз, але зобов’язані виконати в цілому обсяг вимог з навчальної дисципліни «акушерство і гінекологія» (IV-VІ курси) згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом.

Міждисциплінарні зв’язки: акушерство та гінекологія як навчальна дисципліна базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні медичної біології, нормальної та патологічної анатомії, топографічної анатомії, нормальної та патологічної фізіології репродуктивної системи жінки, гістології та ембріології, мікробіології, фармакології, клінічної генетики, внутрішніх професійних та інфекційних хвороб, хірургічних хвороб, гігієни, соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я й інтегрується з цими дисциплінами.

Необхідними навчальними компонентами є:

  • пререквізити (нормальна анатомія, нормальна фізіологія, гістологія, ембріологія, патологічна фізіологія, фармакологія);
  • кореквізити (внутрішні хвороби, хірургія, урологія, неврологія, інфекційні хвороби, педіатрія, неонатологія, ендокринологія, топографічна анатомія);
  • постреквізити (клінічна фармакологія, репродуктологія, медицина невідкладних станів, судова медицина).

Програма навчальної дисципліни складається з трьох модулів:

Модуль 1: Захворювання органів жіночої репродуктивної системи. Планування сім’ї.

Модуль 2: Фізіологічний та патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду.

Модуль 3: Акушерство і гінекологія.

Форма навчання: денна, аудиторна/дистанційна.

Методи навчання: словесний, пояснювально-демонстрацiйний, метод проблемного викладання, репродуктивний.

Методи контролю: усний, письмовий, практичний, графiчний, тестовий.

Форми пiдсумкового контролю: підсумковий контроль.

Засоби дiагностики успiшностi навчання: iндивiдуальнi завдання, презентацiї, есе, питания для поточного контролю, тести, задачi, розрахунковi роботи, вправи, питания для пiдсумкового контролю.

Мова навчання: українська, російська, англійська.

 

 

З метою активізації пізнавальної діяльності студентів на практичних заняттях викладачами використовується засвоєння нового матеріалу у вигляді ділових ситуаційних клінічних ігор, коли студентам пропонується вирішити конкретне клінічне завдання і встановити правильний діагноз. Звертається увага на значення як лабораторних, так і інструментальних методів дослідження. Вирішуючи ситуаційні задачі, студенти повинні призначити лікування відповідно до сучасних принципів терапії акушерської та гінекологічної патології та виписати рецепти на препарати, що застосовуються в акушерській та гінекологічній практиці.

На практичних заняттях та протягом лекційного курсу вивчаються актуальні проблеми сучасного акушерства та гінекології. Постійно впроваджуються в навчальний процес нові методичні прийоми з урахуванням сучасних досягнень педагогічної науки. Для поглиблення теоретичних та практичних знань студентів із питань акушерства і гінекології на практичних заняттях вирішуються тестові завдання формату «Крок-2». Зокрема, для студентів VІ курсу протягом 40 хвилин кожного дня у створеному кафедрою комп’ютерному класі (на 14 учбових місць) та для студентів ІV та V курсів протягом 20 хвилин на паперових носіях.

Враховуючи якісні зміни контингенту студентів, а саме: збільшення кількості студентів, що навчаються за контрактом,  іноземних студентів –  на кафедрі велика увага приділяється вивченню та розбору тем, що внесені для самостійної позааудиторної роботи, додатковим індивідуальним консультаціям студентів за темами, що традиційно є складними для розуміння і засвоєння.

Кафедрою проводиться ретельна робота з визначення початкового (вихідного) рівня знань студентів. Зріз знань з базових дисциплін для студентів ІV та V курсів (анатомія, нормальна та патологічна фізіологія, гістологія, фармакологія) проводиться на паперових носіях за типом тестових завдань формату А. Студентам VІ курсу до зрізу знань з базових дисциплін пропонується додати тестування з акушерства та гінекології. Результати зрізу знань студентів із базових дисциплін обговорено на методичній нараді кафедри і доведено до відома кафедр і деканату.

 

 

На кафедрі постійно здійснюється поточний контроль знань студентів: традиційний усний, письмовий, тестовий, клінічний розбір вагітних, роділь, породіль і гінекологічних хворих. Проводиться проміжний контроль знань студентів: комп’ютерний, письмовий, шляхом індивідуального опитування та поєднання різних форм контролю знань. Контроль кінцевого рівня знань студентів здійснюється в три етапи: на першому перевіряється ступінь оволодіння практичними навичками біля ліжка вагітної, роділлі, породіллі або гінекологічної хворої. На другому етапі студенти проходять у створеному кафедрою комп’ютерному класі тестування із вирішенням задач формату А. Третій етап прикінцевого контролю рівня знань – відповідь на теоретичні запитання та вирішення ситуаційних задач з акушерства і гінекології (див. Робочу програму).

 

Згідно з робочою навчальною программою, на кафедрі акушерства і гінекології № 3 уніфіковано переліки практичних навичок, якими мають оволодіти студенти ІV, V та VІ курсів. За бажанням студенти, згідно з графіком чергувань викладачів кафедри в клініці, під контролем викладача опановують клінічні навички. Проводиться обстеження роділь, ведення фізіологічних пологів, первинний туалет новонароджених, здійснюються реанімаційні заходи під контролем викладача та лікарів неонатологів, акушерів-гінекологів і анестезіологів. Студенти беруть участь у проведенні гінекологічних та акушерських операцій, опановують принципи ведення вагітності та пологів при екстрагенітальних захворюваннях. У відділеннях новонароджених вивчають методи інтенсивної терапії недоношених дітей, асистують під час операції замінного переливання крові, вивчають принципи профілактики токсико-септичних захворювань новонароджених. Контроль за виконанням практичних навичок здійснюється викладачем групи, відповідальним за навчально–методичну роботу та завідувачем кафедри.
Для оволодіння практичними навичками на кафедрі створено «Фантом клас» та «Музей акушерського і гінекологічного інструментарію».

 

 

Значна увага на кафедрі акушерства і гінекології № 3 приділяється організації навчання іноземних (російськомовних та англомовних) студентів. Систематично (2 рази на місяць) на навчально-методичних нарадах кафедри аналізуються результати успішності студентів. Здійснюється контроль та регулярно (2 рази на місяць) передаються відомості до деканату медичного факультету № 2 щодо академічної заборгованості студентів. За підсумками аналізу успішності кожен викладач проводить індивідуальні консультації з відстаючими студентами. Студенти залучаються до роботи в студентському науковому гуртку та участі в студентських наукових конференціях, отримують індивідуальні консультації з додаткових питань за фахом. Рівень професійної кваліфікації випускників знаходиться в прямій залежності від їх теоретичної та практичної підготовки. Для покращення рівня знань студентів кафедра постійно вдосконалює навчально-технічне обладнання та прагне проводити викладання акушерства та гінекології відповідно до світових стандартів. Обсяг знань та умінь, якими повинні оволодіти студенти протягом навчання на кафедрі, є однією зі складових, що  необхідна для лікарів будь-якої спеціальності. Підготовка спеціалістів відбувається під час навчання в інтернатурі, але профілізацію за акушерсько-гінекологічною спеціальністю бажано починати після третього курсу медичного факультету за спеціальною цикловою програмою на ІV, V та VІ курсах.