Сектор латинської мови

Історична довідка

Сектор латинської мови кафедри мовної підготовки засновано на базі кафедри латинської мови та медичної термінології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, історія якої сягає 1834 року і пов’язана з діяльністю кафедр «Римських старожитностей» та «Давньогрецької мови» у Першому філософському відділенні Університету Святого Володимира, де працювали професор  І. Нейкірх, викл. О. Деллена, К. Страшкевич, М. Скворцов, І. Цвєтаєв, В. Модестов, Ю. Кулаковський, А. Сонні та ін.

Уже у 1841-1842 рр. студенти медичного факультету Університету Святого Володимира слухали загальноосвітній курс латинської мови, відокремлений від спеціального термінологічного. Варто зауважити, що станом на початок XX ст. усі студенти медичного факультету були випускниками класичних гімназій та, зважаючи на вимоги щодо знань латинської та давньогрецької мов, вільно читали і перекладали тексти античних авторів, а тому легко засвоювали сучасні європейські мови та сприймали спеціальну медичну термінологію.

До навчального плану Київського медичного інституту курс медичної латини було введено у 1924 р., а 1933 р. було створено кафедру латинської мови. Першим її завідувачем був М.Ф. Кніпович – вчений, фахівець з класичних мов, автор численних посібників та підручників, який працював у Київському медичному інституті імені О.О. Богомольця 30 років. Разом із колегами 1937 р. М.Ф. Кніпович  видав перший підручник «Латинська мова. Підручна книжка з хрестоматією для медвузів» за загальною редакцією і з передмовою завідувача кафедри анатомії професора М.С. Спірова. У передмові наголошувалося на необхідності поглибленого вивчення майбутніми медиками латинської мови в органічному зв’язку з анатомічною номенклатурою та іншими медичними дисциплінами.

Результатом багаторічної роботи М.Ф. Кніповича стало завершене в 1947 році дисертаційне дослідження, в якому вперше було презентовано методику викладання латинської мови в медичних вишах. Автор здобув учений ступінь кандидата філологічних та педагогічних наук одночасно, а ще через рік отримав звання доцента. У цей період колектив кафедри складався з Г.В. Казьєр, П.П. Чернецького, І.М. Іванова, А.Л. Залкінда.

У період з 1941 по 1944 рік обов’язки завідувача кафедри у Челябінську, куди був евакуйований КМІ ім. О.О. Богомольця, виконував П.П. Чернецький – видатний вчений-класик, визначний суспільний діяч, співавтор усіх словників, які створювалися на кафедрі. У 1950 р. побачив світ перший післявоєнний “Підручник латинської мови для студентів-медиків” М.Ф. Кніповича та С.Й. Смирнова.

Авторський колектив викладачів (Г.В. Казьєр, В.Г. Соколовський, Є.О. Февральов та П.П. Чернецький) у складі утвореної 1955 р. кафедри продовжував роботу над “Українсько-латинсько-російським медичним словником”, який побачив світ 1960 р. за редакцією відомого хірурга, професора С.Т. Новицького.

Серед ветеранів кафедри були надзвичайно талановиті й гармонійні особистості, зокрема, І.Ф. Єрофєєв – педагог, літературознавець і письменник, член Спілки письменників України, автор наукових досліджень творчості Т.Г. Шевченка, М.В. Гоголя, Г. Сковороди, П. Грабовського, В. Чумака, його перу належить історична повість “Олекса Довбуш”.

У підготовці словників брали активну участь члени кафедри В.Г.  Соколовський, Є.О. Февральов та П.П Чернецький – видатні філологи, досвідчені педагоги й вихователі молоді.

У середині 50-х років на кафедру прийшли вихованці відділення класичної філології Київського університету Н.О. Гайова-Шульга та Ю.В. Шанін і випускниці Харківського університету Н.І. Міняйлова-Шаповалова та Т.Ю. Хорошавіна.

Галі Вадимівна Казьєр очолювала кафедру з 1961 р. до червня 1978 р. – чудовий педагог і методист, співавтор словників. Викладачі кафедри розробляли нові методики, здійснювали також і літературознавчі дослідження.

У вересні 1978 року кафедру очолив кандидат філологічних наук, доцент Шанін Ю.В., випускник Київського державного університету ім. Т.Г.  Шевченка. Трудовий шлях Ю.В. Шаніна починався в далекому 1952 році, коли він прийшов викладачем на кафедру латинської мови Київського стоматологічного інституту. Ще в університеті він цікавився темою агоністики в давньогрецькій поезії, що й стало темою його кандидатської дисертації “Агоністика в давньогрецькій поезії», яку він захистив у 1968 р. За 53 роки роботи на кафедрі, яку він очолював протягом останніх 27 років, Юрій Вадимович здійснив значний внесок не тільки у формування курсу “Латинська мова та основи медичної термінології” з його переорієнтацією на медичну термінологію, а й також плідно працював як автор науково-популярних та наукових творів. Багато років професор Ю.В.Шанін був членом Спілки письменників України. Серед більш ніж 500-ти наукових та науково-популярних праць можна  згадати його основні монографії “Герої античних стадіонів стадионов” (Софія, 1978), “Олимпійські ігри та поезія еллінів» (Київ, 1980), “Міфи та люди Олімпії” (Київ, 1980; Варшава, 1989), а також книги його спогадів “Не втомлюйтеся слухати старих» та “На байдарці”. До останнього дня свого життя Юрій Вадимович керував кафедрою.

Із червня 2005 року  кафедру латинської мови очолювала О.Г. Кісельова, співавтор медичних словників, автор численних статей у наукових та науково-популярних журналах.

У складі кафедри мовної підготовки сектор латинської мови презентує один із важливих аспектів  підготовки студентів усіх спеціальностей галузі знань «Охорона здоров’я». Викладачами розроблені навчальні робочі програми із дисциплін: «Медична термінологія з основами латинської мови (222 «Медицина», 228 «Педіатрія»), «Латинська мова та медична термінологія (221 «Стоматологія»), «Латинська мова» (226 «Фармація»), «Латинська мова і медична термінологія» (22 «Фізична терапія, ерготерапія»), «Латинська мова та медична термінологія» (225 «Медична психологія»); варіативних курсів: «Міжнародна наукова номінація та термінотворення (на матеріалі клінічної терміносистеми: стоматологічна клінічна підсистема)» (спеціальність 221 «Стоматологія»); «Міжнародна наукова номінація та термінотворення» (спеціальність 222 «Медицина»), «Міжнародна наукова номінація та термінотворення (на матеріалі клінічної терміносистеми)» (спеціальність 228 «Педіатрія»).

Ґрунтовне  вивчення міжнародної наукової медичної термінології сприяє професійному розвиткові студентів як фахівців та ефективному засвоєнню як рідної, так і сучасних  європейських мов, оскільки кожна з них містить фундаментальний субстрат  давньогрецького та латинського походження.

Про високий професійний рівень  викладачів латинської мови свідчить їхній творчий та науковий доробок. Це посібники та підручники, які застосовуються в навчальному процесі: «Латинська мова та медична термінологія», «Латинська мова та медична термінологія (робочий зошит)», «Medical Latin terminology workbook: study guide», «Лексичний додаток з дисципліни «Латинська  мова та медична термінологія», «Лексичний мінімум з латинської мови (для студентів фармацевтичного факультету)», «Lexicon terminologiae medicinalis».

Високий науковий рівень викладачів латинської мови на кафедрі мовної підготовки  засвідчують і їхні дисертаційні роботи різнопланової тематики,   виконані за допомогою використання новітніх підходів у дослідженні класичних і сучасних мов у таких галузях, як термінознавство, лінгвокультурологія, психолінгвістика, когнітивна лінгвістика та педагогіка.