Кафедра менеджменту охорони здоров’я

Історія кафедри

 

У 1982 році на базі Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця наказом МОЗ УРСР № 634 було створено кафедру соціальної гігієни та організації охорони здоров’я з підвищення кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я УРСР. Кафедру було створено шляхом реорганізації курсів удосконалення керівних кадрів охорони здоров’я, які функціонували на базі Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця відповідно до наказу МОЗ УРСР № 314 від 22.06.1971 року. На курсах удосконалення керівних кадрів охорони здоров’я за 10 років (з 1971 року) було підготовлено 1453 керівника лікувально-профілактичних установ з усіх без винятку областей України. Потреба у підготовці керівних кадрів зростала, що обумовлювало необхідність створення самостійної кафедри.

 

На час створення кафедри вона була забезпечена матеріально-технічним оснащенням на базі поліклініки №2 Голосіївського (на той час – Московського) району Києва. Під кафедру було виділено три приміщення для читання лекцій, що дало можливість проводити одночасно не менше трьох циклів навчання. Були створені задовільні побутові умови як для слухачів, так і для викладачів кафедри.

 

Першим завідувачем кафедри стала доцент Матвєєва Ганна Петрівна, яка очолювала кафедру близько трьох років – з 1983 року по 1986 рік. На неї доля поклала виконання найбільш важливих організаційних питань зі створення нової кафедри. Їй довелося виконувати багато доручень ректорату та педагогічного колективу, з якими вона справлялася повністю, адже за плечима Ганни Петрівни була Московська наукова та медико-практична школа виховання в Одеському медичному інституті. До того ж, Матвєєва Г.П. –  учасник Великої Вітчизняної війни, відмінник охорони здоров’я (1970), довгий час очолювала лікувально-профілактичні заклади, а також працювала за кордоном (Китай, Бразилія, Румунія) в посольствах на медичних посадах.

У 1964 році спробувала свої сили в аспірантурі кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я Центрального інституту удосконалення лікарів  (Москва). До 1971 року працювала викладачем цієї кафедри, а перед цим довгий час працювала в умовах сільської охорони здоров’я Полтавської області.

Із 1971 року Г.П. Матвєєва працювала за конкурсом у Київському медичному інституті на посаді завідувачки навчального відділу та старшим викладачем на кафедрі соціальної гігієни та організації охорони здоров’я.

Отже, великий досвід організатора охорони здоров`я та науковця обумовили призначення Ганни Петрівни на посаду завідувача кафедри, на якій вона багато уваги приділяла педагогічній роботі. Саме Матвєєва Г.П. стала ініціатором атестації слухачів, розробила та застосувала методику контролю якості читання лекцій.

Перший цикл слухачів кафедри нараховував 33 особи, серед яких проходили навчання головні лікарі Центральних районних лікарень.

Із 1995 по 2002 рр. Г.П. Матвєєва працювала фахівцем інформаційно-аналітичного відділу Міського центру радіаційного захисту населення м. Києва, а в 2002 році перейшла працювати у поліклініку Солом’янського району на посаду заввідділу наукової інформації.

 

Історія кафедри також залишила добрі спогади про грамотного викладача, кандидата медичних наук З.Д. Дмітрєву, яка теж пройшла школу кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я Київського національного інституту імені О.О. Богомольця. На жаль, Зінаїда Дмитрівна пішла з життя і до  кінця не розкрила свій талант як вихователь управлінського персоналу. На посаду доцента кафедри у той самий час був зарахований Б.М. Дучинський, який мав величезний практичний досвід роботи у лікувально-профілактичних закладах. На той час пройшов за конкурсом на посаду викладача заступник головного лікаря обласної лікарні В.С. Швецов, а пізніше стали викладачами кафедри Л.І. Ткач, Т.Ф. Соколенко та А.З. Мариняка, які до цього часу набували досвіду у наукових та кадрових медичних інститутах.

 

Історію сучасної кафедри менеджменту не можна розглядати без творчих зв’язків її з Московським центральним інститутом удосконалення лікарів (ректор – М.Д. Ковригіна). Загадані установи успішно виконали наукову роботу на тему «Професійно-посадові вимоги до головного лікаря міської поліклініки (не об’єднаної зі стаціонаром)». Кафедра  одержувала нові знання з проблем управління амбулаторною допомогою, ведення медичної документації.

 

Кафедра працювала над удосконаленням  управлінців галузі, здається, що на той час не було жодної проблеми, яка б не розглядалася в лекціях чи практичних заняттях.

 

Варто сказати, що кафедра заклала основи підготовки фахівців на тематичних курсах. Останні й сьогодні є чи не основною формою підготовки фахівців.

Прогресивним явищем стало забезпечення слухачів добірками наукової інформації, методичним матеріалом тощо. Слухачі поверталися на робочі місця всебічно озброєні сучасними знаннями та практичними навичками. Така форма навчання і тепер є обов’язковою.

 

Актуальними були виїзні цикли навчання до Житомирської, Миколаївської, Полтавської, Одеської, Херсонської, Чернівецької областей. Було введено систему лекцій керівників галузі охорони здоров’я, зокрема міністра та його заступників.

У 1987-93 рр. кафедрою завідував доцент Зелінський А.М., вихованець Вінницького медінституту (1950), учасник Другої світової війни. Працював першим заступником міністра охорони здоров’я України, мав великий багаж знань і величезний досвід як з медичного забезпечення осіб похилого віку, так і стосовно постраждалих від аварії на ЧАЕС. Свої знання Анатолій Миколайович активно застосовував на практиці, у тому числі й ті, що одержав працюючи на різних посадах як куратор охорони здоров’я. Нагороджений багатьма орденами та медалями, користувався великим авторитетом серед підлеглих, любив педагогічний процес, володів чи не усіма навиками керівника.

 

 

 

 

 

 

 

Із 1993 по 2000 рр. кафедрою керував Шелюженко Анатолій Олексійович, який до цього працював професором цієї кафедри. Вихованець Харківської медичної школи професор Шелюженко А.О. багато працював в практичній охороні здоров’я керівником вищого рангу і мав достатній досвід у організації та управлінні охороною здоров`я.

Із 1962 р. працював у Харківському дерматовенерологічному диспансері на посадах лікаря-дерматолога (1962-1965) та головного лікаря (1965-1968); заступник завідувача Харківського обласного відділу охорони здоров’я; у 1969-1972 рр. працював у відділі науки та навчальних закладів ЦК КП України; від 1972 до 1986 – директор Інституту медичних проблем фізичної культури МОЗ УРСР; з 1987 працював на кафедрі соціальної гігієни і організації охорони здоров’я з підвищення кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця.

Основні напрями наукової діяльності: соціальні, медичні, психологічні й економічні проблеми збереження здоров’я населення, питання організації охорони здоров’я, розробка способів і методів діагностики, лікування та реабілітації низки захворювань.

 

 

 

 

Із 2000 по 2002 роки кафедру очолював один з її педагогів – доцент Дучинський Борис Михайлович – вихованець Київського медичного інституту, кандидат медичних наук. Він був досвідченим керівником, принциповим, завжди допомагав співробітникам, маючи величезний багаж знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У 2002-2003 рр. кафедрою завідував доцент Слабкий Генадій Олексійович, який пізніше став професором, захистив докторську дисертацію.

Написав багато наукових праць, що розкривають амбулаторно-поліклінічну допомогу. Працював раніше на керівних посадах Донецької області, працював доцентом кафедри управління Донецького медичного університету. Слабкий Г.О. серйозно займався науковою роботою та надрукував понад 400 наукових праць, що говорить про науковий статус цієї людини. У 2016 р. Геннадій Олексійович став академіком Міжнародної академії освіти і науки. Станом на 2021 рік, Слабкий Г.О. автор та співавтор 1270 наукових робіт в т.ч. 56 монографій з питань організації та управління в охороні здоров’я.

 

 

 

 

Із 2003 року по 2010 рік до керівництва кафедри приступив професор, доктор медичних наук Ледощук Борис Олександрович, вихованець Благовіщенського державного медичного інституту, де він закінчив ординатуру та аспірантуру, а у 1975 році захистив кандидатську дисертацію. Працював на керівних посадах закладів охорони здоров’я України (заступник головного лікаря Миколаївської обласної лікарні, заступник начальника Управління лікувально-профілактичної допомоги МОЗ України, керівник медико-санітарної служби атомної енергетики та уранової промисловості Міністерства енергетики). Борис Олександрович – учасник ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи 1986-1988 рр. Брав участь у багатьох міжнародних наукових проєктах. Завідувач лабораторії наукового центру радіаційної медицини НАМН України. Він запровадив науково-педагогічну підготовку власних кадрів.

Велику увагу професор Ледощук Б.О. приділяв формуванню нових форм та методів викладання управління охороною здоров’я з використання нових комп’ютерних технологій. Під час його завідування за підтримки керівництва університету було створено нову матеріально-технічну базу кафедри, створено комп’ютерний клас, запроваджено мультимедійні демонстрації лекцій. Також розроблено систему автоматизованого обліку слухачів, діловодства, нові програми тематичного удосконалення, у тому числі – організація наукових досліджень. До 25-тиріччя створення кафедри 6 грудня 2007 року було організовано та проведено науково-практичну конференцію. За часів керівництва Бориса Олександровича на кафедру було прийнято досвідчених викладачів, таких як Уваренко А.Р., Парій В.Д., Коляденко Н.В., Латишев Є.Є., Нєкрасова Л.С., Митник З.М., які принесли новий досвід та практичні навички в роботу кафедри. Професор Уваренко А.Р. почав читати курс про науково-інформаційні ресурси; проблемам фінансування кафедри було присвячено лекції професора Парія В.Д.; питанням науково-дослідницької технології присвячував свої лекції професор Чебан В.І., старший викладач Подрушняк В.Б. з успіхом читала лекції, які були присвячені формуванню резерву керівних кадрів галузі. Також на кафедрі з успіхом читалися лекції з біоетики. У доборі кадрів перевага надавалася досвіду та науковому статусу лектора. За період керівництва кафедрою професором Ледощуком Б.О. було сплановано та захищено дві докторські та три кандидатські дисертації, надруковано близько 100 наукових статей та чотири монографії, у тому числі про доказову медицину та клінічну епідеміологію.

 

 

Із 2010 по 2012 рр. кафедру очолювала проректор з міжнародних зв`язків Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, заслужений працівник охорони здоров’я України, академік Академії наук вищої освіти України, професор, доктор медичних наук Гульчій Олеся Петрівна, яка була представником України у Європейському Бюро ВООЗ.

Із приходом до керівництва Гульчій О.П. кафедра отримала новий розвиток, спрямований на впровадження сучасних міжнародних здобутків у підготовці керівного складу закладів охорони здоров`я. Вона була співавтором нової програми післядипломної підготовки керівників медичних закладів за спеціальністю «Управління охороною здоров`я», програма була розроблена в рамках проєкту Європейського Союзу «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні».

Гульчій О.П. з урахуванням європейських підходів до організації післядипломної освіти керівників закладів охорони здоров`я була ініціатором перейменування кафедри. З 2010 року кафедра називається «Кафедра менеджменту охорони здоров`я».

 

 

 

 

Із 2012 року по теперішній час кафедру очолює професор, доктор медичних наук, Заслужений лікар України Парій Валентин Дмитрович.

Після закінчення Вінницького медичного інституту імені М.І. Пирогова (1981 р.) працював лікарем-невропатологом, заступником головного лікаря з медичного обслуговування населення Дзержинської ЦРЛ Житомирської області. З 1987 по 1997 рік – начальник відділу лікувально-профілактичної допомоги управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації. В 1993 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Наукове обґрунтування системи управління охороною здоров’я сільського регіону в умовах нового господарського механізму».

Із 1998 р. по 2005 р. – головний лікар Житомирського обласного медичного консультативно-діагностичного центру. В 2005 р. захистив докторську дисертацію на тему «Медико-соціальні та профілактичні засади сучасної перебудови первинної медико-санітарної допомоги на селі».

У 2005 році працював Директором департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню МОЗ України. З грудня 2005 року –  професор кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я з підвищення кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. З 2010 по 2013 рік – професор кафедри менеджменту охорони здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, з 2012 р. – в.о. завідувача кафедри, а з 2014 р. – завідувач кафедри.

Професор Парій В.Д. є головою асоціації працівників лікарняних кас України, президентом благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». З 2008 року працює медичним директором Універсальної клініки  «Оберіг» ТОВ «Капитал» у м. Києві.

Валентин Дмитрович є одним із ініціаторів створення в Україні Державного формуляру лікарських засобів, працював першим заступником Голови  центрального формулярного комітету МОЗ України, Головою центрального формулярного комітету МОЗ України. Наразі член експертної групи МОЗ України за напрямом «Організація і управління охороною здоров’я».

Учасник міжнародних проєктів: Європейського союзу «Фінансування та управління в сфері охорони здоров’я в Україні», EUROPE AID «Поддержка развития системы медицинских стандартов в Украине», «Розвиток вторинної медичної допомоги населенню України», «UDRG пілотний проект Karol Consulting та Health Policy Analysis».

Автор понад 150 публікацій, з них 5 у науково-метричних базах (Scopus, Web of  Science), співавтор 5 монографій, 7 навчально-методичних посібників, 1 патента на корисну модель, 1 авторського свідоцтва. Під науковим керівництвом Парія В.Д. захищено 1 докторську та 4 кандидатські дисертації.

Лауреат премії НАМН України за 2010 рік за серію наукових праць. Нагороджений почесними грамотами МОЗ України та подяками за вагомий особистий внесок у розвиток охорони здоров’я.

Під керівництвом професора Парія В.Д. розроблені сучасні цикли тематичного удосконалення такої тематики:

«Сучасні аспекти управління закладом охорони здоров’я»;

«Організація надання первинної медичної допомоги в Україні»;

«Організація надання вторинної медичної допомоги в Україні»;

«Актуальні питання організації та управління охороною здоров`я»;

«Електронна система охорони здоров’я. Розбудова E-Health в Україні»;

«Актуальні питання управління персоналом в закладі охорони здоров’я»;

«Застосування моделі поліпшення якості надання медичних послуг на рівні закладу охорони здоров’я»;

«Нові організаційно-правові форми функціонування закладів охорони здоров’я»;

«Організація медичних наукових досліджень: основи методології та біостатистики».

Тематика циклів тематичного удосконалення оновлюється щорічно.

Із 2014 року кафедра менеджменту охорони здоров’я проводить не тільки курси підвищення кваліфікації для лікарів-організаторів, а й здійснює підготовку студентів з дисциплін «Менеджмент і маркетинг в охороні здоров’я», «Основи менеджменту, маркетингу та адміністрування», «Бізнес-менеджмент» та модулю «Економіка охорони здоров’я». Крім цього, науково-педагогічні працівники кафедри менеджменту охорони здоров’я беруть участь у підготовці молодих науковців та аспірантів із дисципліни «Організація медичних наукових досліджень: основи методології та біостатистики».

Професорсько-викладацьким складом кафедри менеджменту охорони здоров’я під керівництвом професора Парія В.Д. підготовлено навчальний посібник «Економічний аналіз використання ресурсів у системі охорони здоров’я», підручник «Економіка охорони здоров’я», практикуми для самостійної роботи студентів «Економіка охорони здоров’я» українською, російською та англійською мовами.

 

 

Ми у фейсбуці – https://www.facebook.com/NMUHealthCareManagement