Кафедра фармакології

Новини кафедри

Підписано меморандум про співпрацю між НМУ та фармацевтичною компанією «Дарниця»

Між Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця та лідером української фармацевтичної галузі ПрАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця» укладено та підписано меморандум про співпрацю, згідно якого обидві сторони спільно розвиватимуть науково-дослідницьку та просвітницьку діяльність.

Основними напрямами співпраці стануть обмін науковими знаннями, формування експертних об’єднань, спільна публікація наукових статей, доповідей та інших матеріалів. Також одним з нових етапів партнерських взаємин має стати розробка лікарських засобів, проведення доклінічних та клінічних досліджень.

Реалізація досягнутих угод дозволить інтенсифікувати підготовку висококваліфікованих молодих фахівців – вихованців НМУ. Завдяки їх практиці у виробничих цехах та лабораторіях «Дарниці» пришвидшиться процес адаптації до сучасних умов ринку праці.

Як зазначив ректор Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця професор Юрій Кучин, сприяння подальшому розвитку медичної та фармацевтичної освіти сьогодні рівнозначне і грамотним розв’язанням професійних задач лікарями та фармацевтами, і зменшенню дефіциту професійних кадрів у медицині та фармації майбутнього.

На думку генерального директора фармацевтичної компанії «Дарниця» Андрія Обрізана, підписання меморандуму про співпрацю з НМУ – одного з найкращих університетів нашої країни, є важливим кроком до перетворення України на потужний фармацевтичний хаб Центральної і Східної Європи.

Добрі наміри вже починають втілюватися у перших кроках. Велика делегація викладачів нашого Університету на чолі з завідувачкою кафедри фармакології, професоркою  Ганною Зайченко відвідала сучасні виробничі потужності «Дарниці». Також розпочато реалізацію найактуальнішого освітнього проєкту з поглибленого вивчення фармакології серцево-судинних лікарських засобів майбутніми лікарями- фармацевтами.

Інформаційна довідка

ПрАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця» засновано у 1930 році. З 1998 року компанія є лідером в Україні за обсягом виробництва ліків у натуральному виразі. Стратегічні напрямки розвитку – кардіологія, неврологія, розв’язання проблем болю.

СНГ кафедри фармакології провів засідання щодо протидії COVID-19

5 квітня на кафедрі фармакології відбулося засідання студентського наукового гуртка, присвячене COVID-19 «Фармакологія COVID-19. Від профілактики до боротьби з ускладненнями». На заході, що проходив у форматі онлайн на платформі ZOOM, були присутні завідувачка кафедри фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, професорка Ганна Зайченко, викладачі кафедри, а також 70 студентів з різних факультетів Університету.

SARS-CoV-2 (скорочено від англ. Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2), перекладається як «Важкий Гострий Респіраторний Синдром Коронавірус 2», раніше відомий як новий коронавірус 2019 (2019-nCoV) – одноланцюговий РНК-вмісний штам виду SARSr-CoV роду бетакоронавірусів, що вперше був генетично виявлений у 2019 році у пробі пацієнта з атиповою пневмонією під час спалаху пневмонії в Ухані 2019-2020 років. Затверджена ВООЗ назва хвороби – коронавірусна хвороба 2019, скорочена офіційна назва Covid-2019 або COVID-19, що є абревіатурою від англ. Coronavirus disease 2019, де взято для скорочення Coronavirus disease. Разом із запровадженням нової назви вірусу, ВООЗ 11 лютого 2020 року відзначили його спорідненість з вірусом SARS-CoV, що спричинив у 2002-2004 роках тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS).

На сьогодні вчені виявили багато різних штамів вірусу SARS-CoV-2, але найбільше занепокоєння викликають такі:

• «Дикий» (L) – уперше зафіксовано в Китаї в грудні 2019 року;
• «Альфа» (B.1.1.7) – уперше виявили у Великій Британії в грудні 2020 року;
• «Бета» (B.1.351) – уперше зафіксовано в Південно-Африканській Республіці в грудні 2020 року;
• «Гама» (P.1) – уперше знайдений у Бразилії в січні 2021 року;
• «Дельта» (B.1.617) – уперше виявлений в Індії у квітні 2021 року.
• 26 листопада 2021 року ВООЗ за порадою Технічної консультативної групи ВООЗ з еволюції вірусів (TAG-VE) назвала варіант B.1.1.529 варіантом, що викликає занепокоєння, під назвою «Омікрон».

Специфічного лікування нової коронавірусної хвороби не існує, але наявні противірусні препарати можуть бути призначені лікарем.

Лікування COVID-19 розпочинається частіше всього вдома, амбулаторно. Найбільш ефективним і доказовим препаратом є противірусний лікарський засіб Молнупіравір, що представлений студенткою Маргаритою Власик (10305п). Засіб являє собою проліки, що метаболізуються до аналога рибонуклеозиду N-гідроксицитидину (NHC). NHC розподіляється у клітини та фосфорилюється з утворенням фармакологічно активного рибонуклеозид-трифосфату (NHC-TP). NHC-TP діє за рахунок механізму, що реалізується завдяки вбудовуванням NHC-TP у вірусну РНК за допомогою ферменту РНК-полімерази і призводить до накопичення помилок у геномі вірусу, результатом чого є пригнічення реплікації. Особливістю даного препарату є те, що його не схвалено для застосування у дітей і підлітків віком до 18 років; у період вагітності та лактації; для профілактики COVID-19; для осіб, які потребують госпіталізації через COVID-19; для застосування довше 5 днів.

Доповідь Лілії Єрмоленко (гр. 10102) присвячена Паксловіду. Було показано, що Paxlovid є препаратом прямої дії, що знижує ризик важкого перебігу хвороби, це ліки, що складаються із двох окремих компонентів – нірматрелвіру та ритонавіру. Нірматрелвір блокує роботу одного з ключових білків SARS-COV-2, що потрібен вірусу для створення нових копій. Ритонавір запобігає розпаду Нірматрелвіру до того, як останній завершить свою роботу. На даний час Міністерство охорони здоров’я України уклало контракт щодо поставок препарату, що сприятиме покращенню результатів одужання пацієнтів і зменшить побічні прояви COVID-19.

Анна Загорулько (гр. 10405) надала порівняльну характеристику Молнупіравіра і Паксловіда та показала необхідність кожного з препаратів у алгоритмі лікування даної патології в залежності від ступеню важкості перебігу.

Золотарьова Карина (гр. 10119) презентувала новий противірусний препарат. Xocova (Енсітрелвір) – це пероральний противірусний засіб, що застосовують один раз на день протягом п’яти днів і пригнічує реплікацію SARS-CoV-2 шляхом вибіркового інгібування вірусної 3-химотрипсин-подібної протеази. Лікарський засіб є першим противірусним препаратом, що продемонстрував як клінічну симптоматичну ефективність щодо п’яти типових симптомів, пов’язаних з Omicron (первинна кінцева точка), так і противірусну ефективність (ключова вторинна кінцева точка) у переважно вакцинованій популяції пацієнтів з легким та помірним перебігом  CОVІD-19, незалежно від факторів ризику, дані результати досліджень та огляду літератури представила молодий фармаколог.

Пандемія коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) є найбільшою глобальною кризою у сфері охорони здоров’я з часів спалаху пандемії грипу 1918 року. Це викликано коронавірусом 2 важкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV-2), що проникає в клітини господаря через рецептори ангіотензинперетворюючого ферменту 2 (ACE2) і нейропіліну (NRP1), що призводить до складного та гетерогенного респіраторного захворювання.

У продовження теми лікування COVID-19 Назар Голубнич (гр. 10103) представив доповідь: «Лікування COVID-19 назальними моноклональними антитілами – «Форалумаб». Даний препарат вироблений Tiziana Life Sciences і є моноклональним антитілом, що стимулює регуляторні Т-клітини імунної системи або протизапальні клітини, що призводить до зменшення запалення. Назальне введення пацієнтам з COVID-19 змогло послабити запальну Т-клітинну відповідь. Про це свідчить той факт, що у пацієнтів спостерігалося менше випадків пневмонії. Крім того, високі концентрації маркерів запалення в сироватці, включаючи інтерлейкін-6 (IL-6) і С-реактивний білок, були значно знижені. Експресія генів GIMAP7 і TGFB1 сягнула вгору, тоді як експресія гена NKG7 була знижена. Було виявлено, що каспаза-1, протеолітичний фермент, що бере участь у опосередкуванні запальних реакцій через активацію прозапальних інтерлейкінів, знижується не тільки в Т-клітинах, але також у В-клітинах і моноцитах у пацієнтів, які отримували форалумаб. Відомо, що каспаза-1 пов’язана з імуноопосередкованою патогенністю COVID-19 і погіршенням захворювання. Лікування форалумабом добре переносилося без серйозних побічних ефектів.

Інтерлейкін-6 (ІЛ-6) – плейотропний цитокін з широким спектром функцій, що підвищується при гострих запальних реакціях, механічних травмах, опіках, інфекціях, пухлинних процесах, стресах і смерті мозку. ІЛ-6 стимулює синтез СРБ і білків гострої фази. Він є більш раннім маркером запалення, ніж білки гострої фази, синтезовані в печінці. Значне підвищення концентрації ІЛ-6 спостерігається при запальних захворюваннях (перитоніт, коліт, гострий панкреатит, ревматоїдний артрит), генералізованих (сепсис) і важких місцевих інфекціях, травмах, пов’язаних з порушенням безперервності або цілісності тканин (великі хірургічні втручання), важких опіках, захворюваннях сполучної тканини, забійних ранах, некрозі. Синдром вивільнення цитокінів або CRS – це явище, що вважається ключовим у розвитку важкої форми COVID-19. Як свідчать численні дослідження, відбувається неконтрольоване вивільнення цитокінів, таких як IL-1, IL-6, IL-12 та IL-18, TNFα., IFNγ та інших медіаторів запалення, що, у свою чергу, можуть збільшувати альвеолярно-капілярний газообмін, тим самим зменшуючи оксигенацію в легеневій тканині. IL-6 є ключовим рушієм цього гіперзапального процесу при COVID-19.

Дар’я Скорохода (гр. 10119) свою доповідь присвятила препарату «Тоцилізумаб». Даний лікарський засіб уявляє собою рекомбінантне гуманізоване моноклональне антитіло до людського рецептора ІЛ-6 з підкласу імуноглобулінів IgG1, що одержують за допомогою ДНК-технології у клітинах яєчників китайського хом’ячка (СНО). Механізм дії якого заключається в тому, що селективно зв’язується та пригнічує як розчинні, так і мембранні рецептори ІЛ-6 (sIL- 6R і mIL-6R). 21 грудня 2022 року FDA схвалило використання внутрішньовенного (IV) тоцилізумабу для лікування COVID-19 у госпіталізованих дорослих, які отримують системні кортикостероїди та потребують додаткового кисню, ШВЛ

Широкий спектр нових механізмів дії лікарських засобів сприяв тому, що препарати різних груп проявляють тропність до SARS-CoV.

У своїй доповіді студентка Елеонора Кізенко (гр. 10102) показала, що флувоксамін – антидепресант, що є потужним інгібітором зворотного захоплення серотоніну, має спорідненість з підтипами серотонінових рецепторів, з сигма-1 рецепторами (агоніст), володіє незначною здатністю зв’язуватися з адренергічними, гістамінергічними, мускариновими рецепторами, виявив влив на SARS-CoV-2. Все це реалізується за рахунок того, що SARS-CoV-2 зв’язується з рецептором ACE2 на клітині, а це призводить до активації кислої сфінгомієлінази (ASM) і своєю чергою сприяє перетворенню сфінгомієліну на церамід. Система ASM/церамід полегшує вірусний вхід. Флувоксамін, інгібує утворення ASM та збагачених церамідами мембранних доменів, що призводить до зниження кількості вірусного проникнення в клітину. Слідуючим механізмом є вплив через рецептор сигма-1. Даний рецептор відіграє роль у реплікації SARS-CoV-2. Флувоксамін, як сигма-1-рецептор агоніст: послаблює  реплікацію SARS-CoV-2; послаблює індукований реплікацією SARS-CoV-2 стрес ER у клітинах; запобігає ускладненням перебігу хвороби. Як було показано, легені мають високу експресію транспортера серотоніну, що свідчить про те, що біодоступнісь серотоніну переважно регулюється його транспортером в ендотелії легень. Флувоксамін проявляє протизапальну дію за рахунок інгібування переносника серотоніну, в легеневій тканині включно.

Одним із нагальних питань у лікуванні хворих COVID-19, це зменшення побічних ефектів і перебування у відділенні інтенсивної терапії, скорочення днів на штучній вентиляції легень і скорочення днів у лікарні. Всі вище перераховані вимоги можна досягти застосуванням Сабізабуліну. Даний препарат був представлений студенткою Дар’єю Ковтун (гр. 10102). При опрацюванні сучасних джерел літератури автором встановлено, що даний препарат відноситься до групи протипухлинних засобів (пероральний деполімеризатор мікротрубочок) і виявляє, крім протипухлинного, імунодепресивного, протизапального ефектів, ще і противірусну дію. Свої властивості, зокрема противірусні ефекти, препарат реалізує завдяки пригніченню реплікації вірусу та зниженню продукції і вивільнення цитокінів.

Студентка Дар’я Статкевич (гр. 10119) підсумувала огляд літератури та встановила, що препарат «Анакінра» є першим біологічним рекомбінантним препаратом, що діє як антагоніст рецептора IL-1, що інгібує IL-1a та IL-1ß, має короткий період напіввиведення (4-6 годин) і може вводитися підшкірно або внутрішньовенно, а це, своєю чергою, сприяє гнучкому дозуванні та знижує надмірну імуносупресію. Крім того, швидкий кліренс після припинення прийому препарату знижує прояви побічних ефектів, таких як гепатотоксичність, особливо у важкохворих пацієнтів.

Блок доповідей, що присвячені попередженню та лікуванню наслідків COVID-19, була розпочата доповіддю Владислави Рахновецької (гр. 10111) і присвячена антикоагулянтній терапії у пацієнтів із COVID-19. Було проведено порівняння ефективності низькомолекулярних гепаринів (Дальтепараин натрій, Еноксипарин, Нандропарин кальцій, Ревіпарин) у лікуванні даного захворювання. Продовженням даного питання стала доповідь Софії Коваленко (гр. 10114), де була дана характеристика прямих оральних антикоагулянтів у лікуванні та профілактиці тромботичних складнень при COVID-19.

Доповідь Катерини Медведєвої (гр. 10101) була присвячена інгібіторам АПФ та блокаторам ангіотензину2 (БРА) при COVID-19. Після аналізу сучасних джерел літератури доповідачка зробила висновки, що використання інгібіторів АПФ при COVID-19 не є доречним, адже можливі ускладнення внаслідок накопичення брадикінінів. БРА здатні блокувати виникнення брадикінінового шторму, так як інгібують РАС ефективніше за іАПФ, а також БРА не пригнічує АПФ, що в подальшому призводило б до утворення надлишкового брадикініну. Серед даних, наданих у дослідженнях, при порівнянні лікування коронавірусної інфекції у хворих з АГ, які мали відповідне лікування сартанами та іАПФ, та у хворих, які не мали АГ, відмічається: підвищення важкості перебігу інфекційного захворювання у хворих, що приймали інгібітори РАС, відсутність підвищення рівня смертності та необхідності госпіталізації серед хворих, які приймали препарати інгібітори РАС.

Однією з найбільших проблем сьогодні залишається профілактика COVID-19 у вразливих групах та групах підвищеного ризику. Єдиним профілактичним засобом для цих груп є моноклональні антитіла, але їм перешкоджає схильність вірусу еволюціонувати, щоб уникнути нейтралізації.

Слідуюча робота була презентована Світланою Бєлінською (гр. 10305п) і присвячена впливу урсодезоксихолевої кислоти для попередження інфікування COVID-19. Рецептори вірусу-хазяїна є логічними терапевтичними мішенями, оскільки вони необхідні для проникнення вірусу SARS-CoV-2 в клітини й інфікування. Серед них особливо привабливим є ангіотензинперетворювальний фермент 2 (АПФ2). АПФ2 – це трансмембранна карбоксипептидаза з високою субстратною специфічністю, в тому числі до ангіотензину II, що діє як основний рецептор для SARS-CoV-2. Відповідно, COVID-19 переважно вражає тканини, що експресують АПФ2, такі як легені, серцево-судинна система, травний тракт і жовчовивідні шляхи. Оскільки АПФ2 є білком клітини-господаря, на його експресію навряд чи вплинуть мутації вірусу. Тому терапія, що модулює експресію АПФ2, може бути ефективною проти декількох варіантів SARS-CoV-2 з вищим генетичним бар’єром до резистентності. Цей механізм діє в деяких тканинах, уражених SARS-CoV-2, включаючи епітелій шлунково-кишкового тракту та дихальних шляхів. Пригнічення сигналізації фарнезоидного рецептору X, за допомогою затвердженого препарату урсодезоксихолевої кислоти або фітостероїду z-гуггулстерону (ZGG), зменшує експресію АПФ2 та інфікування SARS-CoV-2.

Патофізіологічні механізми та фармацевтична терапія аносмії, спричиненої SARS-CoV-2 була висвітлена студенткою Ольгою Заріцькою (гр. 10112). Доповідачка представила механізм розвитку даного ускладнення та, згідно огляду літератури, перспективні шляхи фармакологічного «тренування нюху» за допомогою кортикостероїдів, цитрату натрію, інтраназальних форм вітаміну А, системних омега-3 поліненасичених кислот.

Продовженням розгляду ускладнень, що відмічаються в результаті перенесеного COVID-19 стала робота Іллі Воробей (гр. 10119), де детально описано розлади психічного здоров’я, пов’язані з COVID-19 і шляхи фармакологічної корекції, що направлені на зменшення даних ускладнень.

Приєднання бактеріальної інфекції на тлі COVID-19 потребує застосування в схемах лікування більш сучасних антибактеріальних засобів, що не викликають резистентність у мікроорганізмів. Ангеліна Пономаренко (гр. 10402) присвятила свою доповідь новому антибіотику тейксобактину, що відкритий у 2015 році. Антибіотик, що активний проти грампозитивних бактерій, блокує синтез пептидоглікану, зв’язуючи одночасно як бактопренолдифосфат (аналогічно бацитрацину), так і мурамілбактопренолдифосфат (як глікопептиди). Синтез тейхоєвих кислот також блокується шляхом зв’язування та блокування їх попередника ліпіду ІІІ. Численні клітинні мішені роблять розвиток стійкості майже неможливим. Не проникає через зовнішню мембрану грамнегативних мікробів. Антибіотики як група лікарських засобів характеризуються високим ризиком розвитку різноманітних побічних реакцій (специфічних і неспецифічних, біологічних, токсичних тощо). У тейксобактина побічні реакції ще не вивчені, тому потрібен час на подальші дослідження.

Завдяки досконалій організації керівниці СНГ кафедри фармакології, асистентки кафедри фармакології Анни Горбач зустріч пройшла на належному технічному рівні. Модерувала засідання староста студентського наукового гуртка кафедри фармакології, студентка третього курсу медичного факультету №1 Олександра Клименко.

Запрошуємо всіх бажаючих відвідати наступні засідання, про які буде повідомлено заздалегідь у соціальних мережах Університету.

Аспірантка кафедри фармакології 1-го року очної форми навчання Горбач Анна Олександрівна (науковий керівник проф. Зайченко Г. В.) брала участь у 15-му конгресі Європейської асоціації клінічної фармакології та терапії (15th Congress of the European Association for Clinical Pharmacology and Therapeutics (EACPT)) 25-28 червня 2022р. Конгрес  проходив у гібридному форматі в Міжнародному конференц-центрі Megaron Athens, що розташований в центрі жвавого сучасного міста Афіни (Греція). Головна тема конгресу «Клінічна фармакологія, зараз більше, ніж будь-коли», була присвячена всім актуальним питанням сучасної терапії, від нових захворювань до індивідуальних підходів лікування. Програма конгресу включала захоплюючу суміш ключових доповідей, семінарів, дебатів та наукових презентацій.

Під час участі в конгресі ас. Горбач А. О. представила проміжні результати експериментального дослідження своєї дисертаційної роботи у форматі постерної презентації. Доповідь була присвячена питанню експериментальної розробки нових лікарських засобів на основі білого (очищеного) нафталанового масла для лікування дерматологічних захворювань, зокрема псоріазу. Науковці з інших країн проявили не аби-який інтерес до теми дослідження. Були жваві дискусії під час презентації постерної доповіді.

Учасники конгресу висловили слова підтримки українському народу.

ПЕРШИЙ ЕТАП ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ З «ФАРМАКОЛОГІЇ»

19 лютого 2020 року  у фізико-хімічному корпусі аудиторії №1 на базі НМУ імені О.О. Богомольця відбувся Перший тур Всеукраїнської студентської олімпіади з фармакології. Свої навички з фахової компетентноті, логічного мислення та фармакологічної кмітливості змогли продемонструвати студенти третього курсу медичних та фармацевтичного факультетів.

Всього в олімпіаді прийняли участь 40 студентів. Журі з числа викладачів було представлено доцентами Дяченко В.Ю.,  Шумейко О.В. та  Клименко О.В.

Розроблено уніфікований варіант білетів, який дозволяв виявити наявні теоретичні та практичні навички з фармакології. Відповідальний за олімпіаду від кафедри фармакології – доцент Шумейко Олена Володимирівна.

Цього року студенти третього курсу порадували поглибленими знаннями з фармакології та лікарської рецептури. Не лишилися поза увагою і інші учасники Олімпіади. Всі студенти отримають додаткові бали на іспиті з фармакології. Студентки медичного ІІ-го факультету: Веретельник Ярина Ігорівна та Кісіленко Олександра Леонідівна і фармацевтичного факулету: Письменна  Софія Володимирівна та Копоть Катерина Володимирівна  – переможці Першого туру,  відзначені подарунками.

    Ми щиро вітаємо наших студентів і бажаємо їм втілити отриманні знання й практичні навички в своїй професійній діяльності, нарощувати і примножувати свій потенціал, досягати нових цілей! Бажаємо успіхів учасникам в другому етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Фармакологія», що відбудеться у місті Харків 19-20 березня 2020 року.

Ми пишаємося вами й бажаємо вам подальших успіхів!

З повагою  до вас колектив кафедри фармакології НМУ