Нарис історії медичного факультету №1

ПЕРШІ КРОКИ І ПОДАЛЬШИЙ ШЛЯХ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
ІМПЕРАТОРСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Св. ВОЛОДИМИРА

_hml_clip_image002

_hml_clip_image004

Медичний факультет, який є основою Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, веде свій початок з 1841 р. коли він увійшов до складу Київського університету Св. Володимира. Створення його наполегливо добивалися тодішній ректор університету М.О. Максимович та видатний хірург М.І. Пирогов, який був попечителем Київського учбового округу. Передбачалося, що цей факультет уже “при першому своєму влаштуванні” стане взірцем для інших університетів країни.

7 грудня 1840 р. на посаду першого професораще до відкриттяфакультетубуло призначенопослідовника М.І. Пирогова проф. В.О. Караваєва. Міністр освіти давав таке пояснення: ”Хоча курс хірургії починається …у 1843 р., проте щоб не прогаяти особу, що стала відомою через свої операції…, я визнав за необхідне призначити Караваєва тепер же…”. 24 липня 1841 р. В.О. Караваєв почав підготовку до відкриття медичного факультету в Києві. І в цьому ж році на 1-й курс було зараховано 29 осіб, яким він прочитав першу лекцію з енциклопедії та методології медицини12 вересня1841 р.

Подпись: М.І.Козлов (1814-1889)Офіційне відкриття факультету відбулося 9 вересня 1841 р. і тоді ж розпочалися перші заняття та лекції. Першу з них прочитав завідувач кафедри анатомії (1841-1844) проф. М.І. Козлов, який в подальшому став завідувачем кафедри патологічної анатомії (1845-1853). Він заснував при Київському університеті патологоанатомічний музей (1853), де була зібрана унікальна колекція макропрепаратів. Хронологічно вона поділялася на три категорії: перша (1530 номерів) була перевезена з Вільна; друга, складена проф. О.П. Вальтером, доповнювала віленські колекції і мала препарати з воску, що відображали розвиток різних зародків і третя (10 000 номерів) – проф. В.О. Беца. М.І. Козлов у числі перших вчених ввів у Росії гістохімічний аналіз для визначення сутності хворобливих процесів.

Історія медичного факультету тісно пов ‘ язана із суспільно-громадською думкою в країні того часу і залежала від інтенсивного розвитку науки у ХІХ столітті. Університетський статут був визначальним документом, за яким функціонував університет, але він змінювався декілька разів.

Так, за статутом 1835 р . на медичному факультеті передбачалось 10 кафедр: анатомія фізіологічна з мікрографією; фізіологія здорової людини; фізіологія хворої людини з патологічною анатомією; загальна терапія і “врачебное веществословие”; оперативна хірургія з хірургічною анатомією; спеціальна терапія; терапевтична клініка з семіотикою; акушерство теоретичне і практичне; державне медицинознавство; теоретична хірургія з офтальмологією.

За статутом 1842 р . була створена єдина кафедра медицинознавства, де викладалася гігієна та медична поліція, а кафедра фізіології розділилася на нормальну й патологічну. Статутом передбачалося також організація кафедри оперативної хірургії з топографічної анатомією. Термін навчання на факультеті був установлений 5 років. Студенти вивчали фізіологічну анатомію по 8 год. щотижня під керівництвом М.І. Козлова, а енциклопедію та методологію медицини – по 2 год. щотижня під керівництвом В.О. Караваєва.

8 червня 1846 р . відбувся перший випуск лікарів: з 16 державнокоштних студентів 5-го курсу звання лікаря з відзнакою були удостоєні 4, звання лікаря – 6 і 6 студентів повинні були перескласти іспити. З перших випускників троє за клопотанням медичного факультету були залишені при університеті. Решта студентів складали іспити на звання повітового лікаря, їх забезпечували карманними наборами лікарських інструментів, грошима в сумі 42 руб. 85 ½ коп. на кожного і направляли у військове, морське або цивільне відомство, де вони зобов ‘ язані були прослужити 7,5 років. Медичний факультет бурхливо розвивався, і якщо перший набір 1841 р. складав лише 29 осіб, то через 7 років вже нараховувалося 299 студентів, а у 1895 р. – 986 студентів. Перший випуск спеціалістів, які закінчили інститут у радянський час, відбувся в 1925 р. Дипломи отримали 693 лікарі.

Розширювалися клінічні та навчальні бази факультету. Факультетські клініки: терапевтична, хірургічна та акушерська, які були відкриті 1 листопада 1844 р. Вони й стали основою славетних Київських наукових клінічних шкіл.Досить довго клініки розташовувалися на першому поверсі головного корпусу університету в малопридатних приміщеннях. З 1847 р. вони вже мали окремі приміщення. У 1875 р. відкрито міську Олександрівську лікарню (сьогодні це Центральна міська клінічна лікарня), яка стала клінічною базою медичного факультету. У 1885 р. збудовані корпуси для факультетських терапевтичної та хірургічної клінік, а в 1888 р. поряд з ‘ явився будинок акушерської клініки (сьогодні міська клінічна лікарня № 18).

У 1863 р. був прийнятий новий університетський статут, який гарантував подальше розширення кількості навчальних дисциплін: 17 кафедр при 16 професорах, 15 доцентах і 2 прозекторах. Фактично ж було затверджено 16 кафедр. Рівень викладання на факультеті був надзвичайно високим. Якщо в першій половині ХІХ ст. панівною була лекційна система, то з кінця 60-х років вже впроваджуються практичні заняття в лабораторіях, кабінетах, клініках, анатомічному театрі.

Новий статут1884 р. передбачав створення вже 24 кафедр, відкриваючи шлях вивченню дитячих, нервових, душевних, очних і шкірних хвороб. У 1891 р. проф. В.Є. Черновим при університеті створено першу в Україні дитячу клініку.

У квітні 1920 р . в Києві організується Інститут охорони здоров ‘ я, що об ‘ єднав медичний факультет університету Св. Володимира, Жіночий медичний інститут і медичний факультет Українського державного університету. У грудні 1920 р. відповідно до рішення ІІ Всеукраїнського з ‘ їзду по народній освіті його було перейменовано в Київську державну медичну академію, яка мала у своєму складі два факультети – медичний та онтодонтичний. З грудня 1921 р. згідно нового положення про вузи, її перейменовано в Київський медичний інститут. У першій половині 20-х років на всіх кафедрах були організовані дві лектури – російська та українська, які потім були об ‘ єднані й заняття проводилися на одній з мов за бажанням студентів. У жовтні 1924 р. в інституті засновано “робітфаки”, де протягом 2-3-х років готували слухачів до вступу. З 1930-1931 рр. у його складі були денне і вечірнє відділення. З 1923 р. в університеті створюються нові кафедри: отоларінгології (1921), туберкульозу (1922), ортопедії й травматології(1923), соціальної гігієни (1923) та ін. У 1930 р. в інституті засновані лікувально-профілактичний, санітарно-профілактичний факультети і факультет охорони материнства та дитинства (з 1934 р. педіатричний). Голод зими та весни 1933 р. став лихом для студентів-медиків. Якщо в січні 1933 р. навчалося 1951 студент, то 1 квітня 1933/1934 рр.- 1336.

100-річний ювілей інституту мали відзначати у вересні 1941 р. Але всі плани перекреслила війна. 21 вересня 1941 р. почалася евакуація інституту з Харкова до Челябінська. 15 жовтня 1941 р. 242 студенти розпочали заняття на єдиному медичному факультеті. Термін підготовки лікаря було скорочено до 3,5 років. Майже всі випускники 1942 р. пішли на фронт, а 1943 р. направлялись до звільнених районів України. Медичний інститут першим серед київських вузів 13 грудня 1943 р. відновив навчання після зруйнування та розграбування. На лекціях був присутній 491 студент. Всього на той час в інституті працювало 23 професори, 26 доцентів, 48 асистентів. На 1 січня 1944 р. навчалося вже 822 студенти. У 1944-1945 рр. інститут випустив 293, а за всі воєнні роки – 3067 лікарів.

Свій 100-літній ювілей КМІ святкував у 1944 р . і був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. У 1946 р. інституту присвоєно ім ‘ я академіка О.О. Богомольця. Указом Президента України від 17.11.1995 р. Український державний медичний університет реорганізований у Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. Протягом 1995-2001 рр. у НМУ створені нові факультети: підготовки лікарів для Збройних Сил України, фармацевтичний, медико-психологічний.

Подпись: Студенти спостерігають за проведенням радіоізотопного дослідження нирок на гамма-камеріЗдобутки вчених факультету є вагомим внеском до скарбниці світової медичної науки. Так, на кафедрі факультетської хірургії №1 спільно з Інститутом електрозварювання НАН України вперше в світі розроблена методика хірургічного електрозварювання тканин і органів. Колектив кафедри радіології на чолі з професором А.П. Лазарем взяв участь у створенні першого вітчизняного емісійного комп ‘ ютерного томографа(ОФЕКТ).

Низка кафедр факультету співпрацює з зарубіжними країнами, з різними інститутами НАН, АМН України. Учені кафедр є активними учасниками наукових форумів як в Україні, так і за її межами. Лікувально-діагностичну роботу здійснюють 9 клінічних кафедр факультету, які базуються в 11 відділеннях 12 лікувально-профілактичних закладів.

Сьогодні до складу медичного факультету №1 входять 13 кафедракушерства та гінекології №1; інфекційних хвороб; хірургії №1; радіології та радіаційної медиццини; травматології та ортопедії; внутрішньої медицини №1; хірургії №1; хірургії №2; патологічної фізіології; педіатрії №1; неврології; анатомії людини; нейрохірургії; соціальна медицина.

 

28 жовтня 2016 року в Національній опері України імені Тараса Шевченка відбулися урочистості з нагоди відзначення 175-річчя з часу заснування Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Серед гостей заходу Дружина Президента України Марина Порошенко; віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, Святійший Патріарх Київський та Всієї Руси-України Філарет; голова Комітету ВР України з питань охорони здоров’я, професор Ольга Богомолець; голова Наглядової ради НМУ, професор Юрій Щербак; член Наглядової ради НМУ Святослав Вакарчук, представники органів державної влади, громадськості, академіки НАМН і НАН України, вітчизняні та закордонні гості.

Зі 175-річчям багатотисячний колектив студентів та співробітників привітала Дружина Президента України Пані Марина Порошенко. «Дорогі друзі, ювіляри! Думаю, не перебільшу, якщо скажу, що сьогодні визначна подія для нашої держави. Величезна історична спадщина закладу, геніальні і талановиті його випускники творять цілу епоху розвитку медичної освіти. Я завжди з гордістю визнаю, що є випускницею цього славетного університету, а своїх викладачів згадую словами подяки і великої пошани. Сьогодні це не просто медичний заклад, а рейтинговий осередок освіти та потужний науковий центр. Для мене дуже почесно відкривати цей ювілейний вечір, тож щиро вітаю Вас, бажаю життєвої мудрості, міцного здоров’я та натхнення», – сказала Пані Марина Порошенко.