Кафедрa медичної і біологічної фізики та інформатики

Про кафедру

Історія кафедри

Понад 100 років успіху

Кафедра медичної і біологічної фізики та інформатики була заснована у 1920 році і є одним з найстаріших підрозділів Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. Урочистостей з нагоди святкування столітнього ювілею у 2020 не відбулося – причини зрозумілі всім: спочатку пандемія COVID-19, потім  широкомасштабне вторгнення країни-терориста, країни-агресора.

Якою ж є кафедра тепер, за таких непростих викликів і загроз? Ми не зламалися! Кафедра живе і розвивається і наразі є потужним навчальним та науковим структурним підрозділом Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. З оптимізмом дивимося у майбутнє і віримо, що у наступному 2025 році відсвяткуємо свій ювілей у вільній, незалежній, сильній Україні! Тому все, що робимо – для Перемоги і миру!

Колектив кафедри медичної і біологічної фізики та інформатики

2023/2024 навчального року

Станом на тепер (кінець 2023/2024 навчального року) на кафедрі медичної і біологічної фізики та інформатики працює 3 доктори наук: завідувач кафедри доктор педагогічних наук, кандидат фізико-математичних наук, професор Н.В. Стучинська; член-кореспондент НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор фізико-математичних наук, професор О.В. Чалий; доктор фізико-математичних наук, PhD в інженерії, професор К.О. Чалий; 1 PhD – доцент Кучеренко І.І.; 14 кандидатів наук: кандидат педагогічних наук, доцент А.І. Єгоренков, кандидат фізико-математичних наук, доцент О.В. Зайцева, кандидат педагогічних наук, доцент І.П. Кривенко, кандидат фізико-математичних наук, доцент Ю.М. Литвин, кандидат фізико-математичних наук, доцент Д.В. Лукомський; кандидат фізико-математичних наук, доцент О.К. Любчик, кандидат фізико-математичних наук, доцент І.Ф. Марголич, кандидат педагогічних наук, доцент П.В. Микитенко, кандидат педагогічних наук, доцент В.В. Пащенко, кандидат біологічних наук, доцент В.М. Руднєва,  кандидат фізико-математичних наук, доцент Г.В. Храпійчук, кандидат фізико-математичних наук, доцент О.М. Чайка, кандидат педагогічних наук Н.Л.Гриценко, кандидат педагогічних наук І.М.Новікова, кандидат педагогічних наук І.В. Белоус. та викладачі кафедри М.Д. Андрійчук, Л.Д. Десятнюк, С.В. Колпакова, А.О. Криштопа, О.М. Мельник, О.М. Тяпченко, С.А. Шабацька, старший лаборант С.В. Десятнюк, інженер Л.Б. Найда, лаборанти Ю.В. Крючков, С.П. Рибак, В.Ф. Мальченко.

Потужний професорсько-викладацький колектив забезпечує навчання студентів за навчальними дисциплінами, які є обов’язковими та/або вибірковими компонентами одинадцяти ОПП, двома сертифікатними програмами: «Фізико-технічні основи променевої діагностики» та «Основи штучного інтелекту в медицині». На кафедрі працює школа-семінар «Проблеми фізики живого та біоетики», науковий студентський гурток, видається науковий журнал категорії Б «Медицина та фармація. Освітні дискурси».

Предтечою формування нашої кафедри була кафедра фізики університету Святого Володимира, відкритого у Києві в 1834 році. У тому ж 1834 році в Київському університеті було сформовано Фізичний кабінет, першим оснащенням якого стали 259 приладів переданих з Кременецького (Волинського) ліцею. У 1840 р. кабінет було поповнено ще 149 приладами з Віленської медико-хірургічної академії. У 1865 р. приладів уже було 580, що давало змогу студентам університету займатись оптичними дослідженнями, робити досліди з визначення питомої ваги, вивчати характеристики магнітного поля.

Еволюція університетських фізичних кабінетів, як це традиційно відбувалося в Європі, зумовила появу кафедр фізики, наукових співтовариств фізиків, фізичних лабораторії, а згодом і фізичних інститутів. Зростали професори-дослідники, для яких наукова робота ставала невід’ємною частиною їхньої професійної діяльності. Одним з творців першої фізичної школи в Україні став Михайло Авенаріус, вчений в галузі фізики, геофізики, метеорології, ординарний професор Київського університету (1904 р.), академік ВУАН (1922 р.). Непересічна роль у становленні курсу фізики на медичному факультеті Київського університету святого Володимира (відкритий у1841 році), належить учню і колезі М. Авенаріуса – Йосипу Йосиповичу Косоногову. Ординарний професор університету св. Володимира Й. Й. Косоногов (31.03.1866 – 22.03.1922) очолював кафедру фізики Київського університету з 1903 по 1920 р. і був одним зі світочів науки, які стояли біля витоків створення Української академії наук,  фізичного інституту та нашої кафедри. Й. Косоногов  був талановитим експериментатором і виконав цінні наукові дослідження у фізиці діелектриків та фізичній оптиці, його наукові праці  присвячені дослідженню електрич­них і оптичних явищ (в 1902 р. він відкрив явище оптичного резонансу і створив його теорію). Й.Й. Косоногов стверджував, що «вислідом фізичного знання користуються значною мірою медична діягностика та терапія» Йосип Йосипович став автором першого підручника з фізики для майбутніх лікарів. Його книга «Основанія физики. Курсъ, читаный автором студентамъ Медицинского Факультета» витримала п’ять видань.

Підручник Й.Й. Косоногова був доволі інноваційним виданням і мав  структуру за розділами, які притаманні класичним розділам сучасної фізики: молекулярна фізика, електродинаміка, коливання і хвилі, оптика, квантова фізика  при цьому мав чітке орієнтування на майбутню фахову діяльність лікаря.  Так, в главі ХІХ «Звуки, що використовуються  в музиці. Звучання струн, труб та платівок», вивчалися органи слуху, фізичні та фізіологічні аспекти сприйняття звукових коливань. У главі ХХ «Поширення світла. Відбивання світла» описано використання увігнутого дзеркала для освітлення порожнини рота, гортані, носа, ока. У главі ХХІІІ «Деякі оптичні інструменти» описується будова ока, особливості короткозорості, далекозорості, астигматизму та інші патології ока. Й.Й. Косоногов також розглядає  фізичні основи  функціонування медичних приладів. У тій же главі ХХІІІ «Деякі оптичні інструменти» розглянуто принципи роботи і будову  офтальмометра, мікроскопа, цукрометра, що використовувався  для вимірювання вмісту цукру в сечі і правила його практичного використання. Досить передовим для тогочасної науки став  розділ «Природа рентгенівських променів». Тут описуються можливості отримувати знімки непрозорих предметів (наприклад, кисті руки), а в главі ХХХІІ «Радіоактивність та електрони» йдеться про використання рентгенівських променів як одного з засобів лікарської діагностики і запроваджується поняття радіотерапії. Детальне дослідження змісту підручників з фізики для медичних факультетів початку ХХ століття свідчить про достатньо високий рівень знань з фізики, якими належало опанувати майбутнім лікарям. Варто додати, що Й.Косоногов входив до складу комісії, що ініціювала створення кафедри радіології нашого університету.

Йосип Косоногов виховав таких відомих учених, як О.Г. Гольдман, В.П. Лінник, П.С. Тартаковський, С.О. Каляндик та інших.  Серед учнів видатного вченого і Ксенія Михайлівна Роздольська-Косоногова, яка була спочатку його вихованкою, потім дружиною і колегою. К.М. Косоногова активно допомагала професору Й. Й. Косоногову в організації та роботі рентгенологічних кабінетів в роки Першої світової війни, а після його смерті як  доцент Київського медичного університету (1936 р.) займалась виданням його неопублікованих праць.

Першим завідувачем кафедри фізики Київського медичного інституту, який був створений, як вже зазначалося вище, у 1920 р  на базі медичного факультету Київського університету Cв. Володимира, став професор Б.М. Янкович, учень Й.Й..Косоногова, який керував нею з 1920 р. по 1922 р. Він організував перший у Києві рентгенодіагностичний кабінет при факультетській хірургічній клініці професора Н.М. Волковича (1914), був головою Союзу молодших викладачів вищих навчальних закладів м. Києва. Наукові праці професора Б.М. Янковича були присвячені проблемам теоретичної механіки.

Наступниками професора Б.М. Янковича на посаді завідувача кафедри фізики Київського медичного інституту були професор Г.С. Руденко (завідував кафедрою в 1922-1925 рр.; 1929-1941 рр.; 1943-1948 pp.), професор О.Г.Гольдман (завідував кафедрою в 1925-1929 pp.) та доцент Д.М. Трубченко (завідував кафедрою в 1941-1943 рр; 1948-1952 pp.). Вони приділяли головну увагу налагодженню педагогічного процесу, створенню навчальних лабораторій. Єдина спеціальна задача, яку необхідно було вирішити, полягала в підготовці майбутніх лікарів до володіння фізичною апаратурою.

Велике значення у розв’язанні цієї задачі мало обрання на посаду завідувача кафедри фізики Київського медичного інституту академіка Гольдмана О. Г. (3.11. 1884 – 30.12.1971), який закінчив Лейпцігський (1908) і Київський (1909) університети та який був одночасно першим директором найбільш відомого в Україні наукового фізичного закладу – Інституту фізики НАН України.

Проте існували певні причини, які гальмували перебудову курсу фізики в Київському медичному інституті на нових засадах. Сюди потрібно віднести, передусім, вельми слабку, особливо зразу ж після організації у  1920 р. Київського медичного інституту, забезпеченість кафедри високоякісною фізичною апаратурою.

Загальний напрямок викладання фізики для студентів-медиків по суті не змінювався аж до 50-х років. Тільки на початку 50-х років стала очевидною необхідність перебудови викладання фізики студентам-медикам. З 1952 р. по 1968 р. кафедру фізики Київського медінституту очолював доцент Ю.В. Ігнатович, який закінчив Київський інститут народної освіти (1926). Він був автором низки підручників і посібників, присвячених    викладанню курсу фізики в медичного інституті.

В цей період в світовій науці відбувалися дуже важливі процеси, а саме: біологічна фізика зробила рішучий крок від безпосередніх фізичних методів дослідження до широкого трактування фізіологічних і патологічних процесів з фізико-хімічної точки зору. Виникли і почали стрімко розвиватися біоенергетика, нейрокібернетика, молекулярна генетика, радіобіологія, радіології, радіаційної гігієни та багатьох інших. Теоретична та експериментальна фізика породила такі наукові концепції як гідродинамічна теорія кровообігу, релаксаційна теорія слуху, радикально-ланцюгова теорія променевих пошкоджень, квантові уявлення в фізіології  тощо.

Ці досягнення знайшли свій безпосередній прояв у викладацькій роботі кафедри фізики Київського медичного інституту. В лекційний курс були введені спеціальні розділи: рентгенівські промені, медична електроніка, молекулярна генетика, кібернетика, включені такі питання, як основи теорії відносності та квантової механіки, парамагнітний резонанс, оптичні квантові генератори, досить детально викладалися проблеми ядерної фізики, напівпровідників. Всі ці питання отримали відображення у виданих кафедрою “Лекціях з фізики”, в тому числі і в опублікованому в 1965 р. спеціальному випуску “Фізика і медицина”. В цей час з 1968 по 1982 р. кафедру очолював  кандидат педагогічних наук, доцент Бездєнєжних Є.О., який закінчив Хабаровський педагогічний інститут у 1941році. Він був автором понад 30 наукових робіт, в тому числі ряду навчальних посібників, присвячених методиці викладання фізики в медичних вузах. На кафедрі фізики дуже плідно працювали наші ветерани – учасники Великої Вітчизняної війни доценти Г.В. Максютін і Є.П. Чорний, завідувач лабораторією М.П.Дудін.

Тоді ж розпочинали свій викладацький та науковий шлях ті викладачі, які створили ядро викладацького складу кафедри фізики (на початку 80-х років кафедра отримала нову назву – кафедра медичної і біологічної фізики) Київського медичного інституту  (з 1995 р. Національного медичного університету) імені О.О. Богомольця – доценти Б.Т. Агапов, О.В. Говоруха, А.В. Меленевська, М.І. Мурашко, Н.Ф. Радченко, старший викладач Д.А. Макарченко, викладачі Л.М. Денисенко, П.І. Островерхов.     З 1982 по 1983 р. кафедру очолював доктор біологічних наук, доцент Б.Т. Агапов, який закінчив Ленінградський електротехнічний інститут (1965).

З метою спеціалізації практичних занять на кафедрі вперше був розроблений спеціальний фізичний практикум, на якому кожна задача вирішувалася за допомогою методів і приладів, що безпосередньо використовуються в медичні практиці. На лабораторних заняттях студенти працювали з ультразвуковими приладами, радіоактивними ізотопами і фізіотерапевтичною апаратурою, шумоміром і електрофотокалориметром тощо. Результати роботи по створенню спеціального практикуму були викладені в навчальних посібниках “Спеціалізований практикум з фізики” і “Лабораторні роботи з фізики”.

Нового імпульсу науковим дослідженням на кафедрі медичної і біологічної фізики надав перехід у березні 1983 року в Київський медичний інститут з Київського державного університету і обрання на посаду завідувача кафедри доктора фізико-математичних наук, професора О.В.Чалого. За останні роки на кафедрі медичної і біологічної фізики виконувалися актуальні наукові дослідження, які дозволили отримати нові наукові результати у співпраці з вченими кафедр Національного медичного університету (Національного медичного університету) імені О.О. Богомольця, ряду інститутів НАН України (Інституту фізики, Інституту ядерної фізики, Інституту напівпровідників, Інституту фізичної хімії, Інституту хімії поверхні, Інституту фізіології, Інституту матеріалознавств Інституту кібернетики, Інституту експериментальної патології, онкології та радіології), Київського національного університет імені Тараса Шевченка, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Університету Галле та Гірської академії Фрайберга (Німеччина), Університету П’єра і Марії Кюрі       (Франція), Університету Вісконсін-Медісон (США) та ін.

У листопаді 1986 р. в Київському медичному інституті на кафедрі медичної і біологічної фізики був створений курс “Основи обчислювальної техніки і медичної інформатики”, завідувачем якого була призначена доцент Т.І. Жегрій, котра багато років працювала на кафедрі фізики. З 1998 р. цей курс був реорганізований у кафедру медичної інформатики та комп’ютерних технологій навчання, якою керує доктор педагогічних наук, професор І.Є. Булах.

Тоді ж у 1998 р. кафедра фізики отримала сучасну назву – “кафедра медичної і біологічної фізики”. Колектив кафедри  веде велику навчально-методичну роботу і є опорною серед кафедр медичної і біологічної фізики вищих медичних навчальних закладів України. Колектив кафедри видав низку підручників і навчальних посібників, серед яких перший україномовний підручник “Медична і біологічна фізика” (авторський колектив – проф. О.В.Чалий, доц. Б.Т.Агапов, доц. А.В.Меленевська, доц. M.I.Мурашко, доц. Н.Ф.Радченко, доц. Н.В.Стучинська, доц. Я.В.Цехмістер), перший том якого вийшов у 1999 році, а другий – у 2001 році. У 2005 році вийшло 2-е розширене і перероблене видання цього підручника, а в 2010 році був надрукований англомовний підручники з медичної і біологічної фізики.

В 2000-2001 навчальному році на кафедрі медичної і біологічної фізики НМУ було розпочато профільне викладання основної навчальної дисципліни “Біофізика, інформатика і медична апаратура” за новими навчальними програмами для трьох різних спеціалізацій “лікувальна справа” і “педіатрія”, “медико-профілактична справа”, “стоматологія”. Ці профільовані програми були розроблені комісією під керівництвом проф. О.В.Чалого і затверджені в Управлінні освіти та медичної науки МОЗ України. У 2005 р. і 2010 р. були видані доопрацюване згідно кредитно-модульної системи навчання нове покоління цих програм з дисципліни «Медична і біологічна фізика», а також програм інших спеціальностей, зокрема «Фармація», «Технологія парфюмерно-косметичних засобів та ін., для яких профільними є споріднені кафедри медичної і біологічної фізики Львівського національного медичного університету та Національна фармацевтична академія (м.Харків).

Успішно розвивалась і кафедра медичної інформатики та комп’ютерних технологій навчання. якою впродовж 20 років керувала доктор педагогічних наук, професор І.Є. Булах.

Кафедра була опорною  серед  аналогічних кафедр ЗВМ(Ф)О в Україні. Під керівництво Ірини Євгенівни була видана низка підручників та навчальних посібників, багато з яких не втратили своєї актуальності дотепер. Серед них: «Комп’ютерне моделювання у фармації: навчальний посібник» (авторський колектив – І.Є. Булах, Л.П. Войтенко, І.П. Кривенко) в 2016 році та 2-е вид., випр. 2017); «Медична інформатика в модулях: практикум» (Булах І.Є., Войтенко Л.П., Мруга М.Р., Аліта О.С., Жегрій Т.І., Кривенко І.П., Слухай Т.С., Шило І.М.) в 2009 році (2-е вид., випр., 2012); «Medical informatics» (І.Є. Булах, Ю. Є. Лях, В. П. Марценюк); «Medical Informatics in Modules» (Булах І.Є., Войтенко Л.П., Мруга М.Р., Аліта О.С., Жегрій Т.І., Кривенко І.П., Слухай Т.С., Шило І.М.); «Методологія доказової медицини» в 2014 році; «Інформаційні технології у психології та медицині» (І.Є. Булах, І.І. Хаїмзон в 2011 році; «Медична інформатика» (Булах І.Є., Лях Ю.Є., Марценюк В.П., Хаїмзон I.I. в 2008 році; «Інформаційні технології у фармації: підручник» (І.Є. Булах, Л.П. Войтенко, Л.О. Кухар та ін.) 2008 році; «Педагогічне оцінювання і тестування. Правила, стандарти, відповідальність» (Я.Я. Болюбаш, І.Є. Булах, М.Р. Мруга, І.В. Філончук) в 2007 році; «Створюємо якісний тест» (Булах І.Є., Мруга М.Р.) в 2006 році.

У 2017-2018 навчальному році відбулося об’єднання кафедри медичної і біологічної фізики та кафедри медичної інформатики та комп’ютерних технологій навчання в кафедру медичної і біологічної фізики та інформатики. Науково-педагогічний потенціал об’єднаної кафедри був доволі  потужним, оскільки професорсько-викладацький склад кафедри налічував 30 викладачів, серед яких 3 доктори та 19 кандидатів наук.

У грудні 2023 року кафедру очолила Стучинська Наталія Василівна, доктор педагогічних наук, професор. Наталія Василівна є автором понад 300 наукових праць, головою спеціалізованої ради Д 26.003.10, головним редактором  наукового журналу категорії Б «Медицина та фармація. Освітні дискурси», гарантом освітньо-наукової програми Освітні, педагогічні науки (011), членом Міжвідомчої  ради з координації наукових досліджень з педагогіки та психології в Україні,  членом Вченої ради факультету ПІГ,  членом редколегії 3-х наукових журналів категорії Б.