НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Кафедра гігієни та екології №4

Історія кафедри

Кафедра гігієни харчування Національного медичного університету імені О.О. Богомольця веде свій літопис з вересня 1935 року.

Створення профільної кафедри гігієни харчування відбувалося у процесі розвитку створеного у 1930 році санітарно-гігієнічного факультету Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. Інтенсивний розвиток санітарно-гігієнічної галузі обумовлював потребу в спеціалістах гігієнічного профілю, у тому числі й гігієни харчування. У цей період практична система охорони здоров’я України характеризувалася широким розвитком мережі санітарно-епідеміологічних станцій, а також створенням науково-дослідних інститутів гігієни харчування (Одеса, Харків, Київ, Донецьк).

Викладання гігієни харчування студентам санітарно-гігієнічного факультету КМІ до створення самостійної кафедри велося колективом кафедри загальної гігієни.

Поллак Г.Ф.

Доцент Поллак Г.Ф.

Штат кафедри гігієни харчування на момент створення складався із трьох осіб: завідувача кафедри доцента Г.Ф. Поллака і двох асистентів – Б.Л. Гордіна, І.П. Барченка. У січні 1936 р. кафедрі було надано нове приміщення у навчальному корпусі Університету імені Т.Г. Шевченка, яке складалося із 7 кімнат загальною площею 120 м2. Колектив кафедри проводив активну роботу з оснащення навчального процесу необхідним обладнанням.

Навчально-методична діяльність кафедри супроводжувалася активною роботою з розробки і апробації методики викладання основних тем курсу, формування розділів предмету.

Наукова робота викладачів кафедри у довоєнний період була спрямована на вирішення таких питань:

  1. Вивчення регенераційних процесів організму під впливом факторів харчування за допомогою тканинних культур (доцент Г.Ф. Поллак).
  2. Вивчення розповсюдженості харчових отруєнь з метою розробки і впровадження профілактичних заходів (ас. Б.Л. Гордін).
  3. Обґрунтування використання методики визначення окислювально-відновлювального потенціалу харчових продуктів як раннього показника їх псування (ас. І.П. Барченко).

Одним із аспектів наукової діяльності кафедри було вивчення закономірностей виникнення і розвитку харчових отруєнь. Внаслідок цих досліджень було розроблено і впроваджено в УРСР систему профілактичних заходів.

Перед війною за матеріалами вищезазначених досліджень асистенти Б.Л. Гордін і І.П. Барченко захистили кандидатські дисертації.

Співробітники кафедри Г.Ф. Поллак і Б.Л. Гордін брали активну участь у діяльності лабораторій інституту гігієни праці та інституту гігієни харчування у сумісній розробці актуальних питань гігієни харчування і проведенні наукових досліджень; публікували методичні роботи з організації проведення санітарно-харчового нагляду в Україні.

Творчу працю співробітників кафедри було перервано Великою вітчизняною війною, із початком якої  і загрозою окупації Києва санітарно-гігієнічний факультет в складі Київського медичного інституту евакуйовується спочатку до Харкова, а згодом до Челябінська. Починаючи навчальний процес на новому місці, санітарно-гігієнічний факультет не мав  достатньої кількості досвідчених викладачів.

 

м. Челябінськ, будинок колишньої школи, в якому знаходився КМІ, вул. Комуни 35.

 

Підготовка профільних спеціалістів-гігієністів призупинилася. У зв’язку із цим, керівництво вузу приймає рішення відносно створення єдиної кафедри гігієнічного профілю – кафедри загальної гігієни, яку очолив професор Баранник П.І. Штат об’єднаної кафедри було сформовано із висококваліфікованих гігієністів профільних гігієнічних кафедр і співробітників науково-дослідних інститутів Києва. До її складу увійшли і вихованці кафедри гігієни харчування – завідувач кафедри гігієни харчування доцент Г.Ф. Поллак і асистент цієї ж кафедри І.П. Барченко.

Слід відзначити самовіддану наукову працю асистента кафедри І.П. Барченка. В умовах евакуації і величезного педагогічного навантаження, за науковою підтримкою професора П.І. Баранника, він у 1943 році захищає кандидатську дисертацію “Окислительно-восстановительный потенціал как показатель порчи пищевых продуктов”.

Після реевакуації КМІ у серпні 1944 року кафедру гігієни харчування було поновлено у складі КМІ, завідувачем кафедри призначено І.П. Барченко.

Умови роботи кафедри, особливо в перші повоєнні роки, були складними. Кафедра гігієни харчування, як і значна частина профільних кафедр, розміщувалася у пристосованих будівлях, не вистачало приміщень, підручників, наочних посібників. Не зважаючи на це, велася інтенсивна робота, повною мірою проводилися лабораторні заняття, передбачені навчальними програмами. Кафедри оснащувалися новим обладнанням, апаратурою і приладами.

Із 1953 року в штат кафедри налічує 7 співробітників.  Викладання проводиться у VІІ та VІІІ семестрах. У зв’язку із впровадженням у 1960 році нового навчального плану, було збільшено кількість лекцій і практичних занять. Введено державний екзамен з гігієни харчування для студентів санітарно-гігієнічного факультету.

Івана Петровича Барченка дійсно можна вважати одним із фундаторів гігієни харчування. Він увів до програми викладання ряд нових розділів, а саме: основи раціонального харчування, експертизу основних продуктів харчування, гігієнічні вимоги до технології їх виробництва, вчення про харчові отруєння та інвазії.

Професор Барченко І.П.

Під керівництвом І.П. Барченка проводилася активна наукова робота: було захищено 6 дисертацій (одна докторська і 5 кандидатських). Основними напрямками наукових досліджень кафедри були: вивчення вітамінного і мінерального складів харчових продуктів і харчових раціонів з метою обґрунтування раціонального харчування населення; вивчення можливості використання окремих вітамінів і мінеральних елементів з метою профілактики аліментарно обумовлених захворювань; мікробіологічна денатурація харчових продуктів як основа профілактики харчових отруєнь.

За даними цих досліджень І.П. Барченко у 1953 році захистив докторську дисертацію на тему «Пищевые продукты как фактор передачи основних геогельминтозов». У післявоєнні роки кафедра стала провідним центром країні з вивчення та профілактики харчових отруєнь мікробної природи.

Науковий і практичний досвід кафедри професор І.П. Барченко узагальнив у «Пособии по гельминтологическому исследованию пищевых продуктов и напитков» (1954 р.) та «Курсе лекций по пищевым отравлениям» (1969 р.).

Результати багаторічних досліджень енергетичної, харчової та біологічної цінностей основних продуктів харчування тваринного і рослинного походження було узагальнено у «Таблицах химического состава пищевых продуктов». Багатогранна творча діяльність професора І.П. Барченка, його науковий авторитет, консолідація діяльності всіх гігієністів харчування України дозволили йому підготувати монографію «Очерки истории отечественной гигиенической науки о питании» (1975 р.).

У 1972 р. кафедру очолив професор І.В. Савицький. У цей час актуальними стали дослідження з вивчення впливу екзогенних хімічних речовин, які надходять до продуктів харчування в процесі їх одержання, збереження, транспортування і технологічної переробки.

Під керівництвом професора І.В. Савицького виконано роботи з гігієнічної оцінки продуктів харчування рослинного походження, які вирощені із застосуванням хімічних засобів захисту рослин, розроблено методи визначення вмісту пестицидів в продуктах, надано гігієнічне обґрунтування використання рослинних продуктів харчування, що виросли на полях, які зрошені стічними водами.

Професор Савицький І.В.

Також вивчено вплив на продукти харчування речовин, які мігрують із природних і синтетичних полімерних матеріалів, що безпосередньо контактують із харчовими продуктами. Результати проведених досліджень надали змогу відібрати матеріали і композиції, які відповідають гігієнічним вимогам, і широко впровадити їх до галузей харчової промисловості і торгівлі. Розроблено універсальну методичну схему комплексного вивчення полімерних матеріалів харчового призначення.

У 1987 р. професор І.В. Савицький запросив на посаду завідувача кафедри професора В.І. Ципріяна, який був гігієністом широкого профілю і до цього працював на кафедрах комунальної і загальної гігієни. Професор В.І. Ципріян активно підключився до процесу удосконалення викладання гігієни харчування. За його безпосередньої участі було розроблено методичні основи викладання таких розділів: вивчення фактичного харчування різних груп населення України, гігієнічні вимоги до сучасних технологій виробництва, зберігання і реалізації продуктів харчування. Узагальнення багаточисельних даних про причини харчових отруєнь дозволило розробити сучасну класифікацію харчових отруєнь. Віктор Іванович брав участь у підготовці таких сучасних підручників як “Общая гигиена” (2000), “Загальна гігієна” (1995), “Руководство к лабораторным занятиям по коммунальной гигиене” (1977, 1990). Безсумнівним надбанням професора Ципріяна В.І. є видання першого україномовного підручника “Гігієна харчування з основами нутриціології”, який підготовлено за його редакцією. За підручник “Загальна гігієна” колектив авторів отримав Державну премію України у галузі науки і техніки (1997).

 

Напрямок наукових досліджень співробітників кафедри під керівництвом В.І. Ципріяна (1980-2010 рр.) був пов’язаний із підвищенням специфічної дії раціонів харчування та дієт за рахунок включення спеціальних продуктів харчування та біологічно активних добавок на основі природних речовин із парафармакологічними властивостями (зародки пшениці, джерела каратиноїдів, токоферолів та жирних кислот родини w3, цикорій, проросле зерно, альгінати, висівки, геністеїн сої, стевія, біофлавоноїди) для первинної та вторинної профілактики аліментарних захворювань, забезпечення еколого-захисного харчування. Зроблено вагомий внесок до аліментарної профілактики антиоксидантної недостатності обмінних процесів, що виникає під впливом радіації, ожиріння, залізодефіцитних станів та онкологічних захворювань. Принципова новизна цих досліджень підтверджується деклараційними патентами та позитивними висновками по заявкам.

Проф.. Ципріян В.І

 

Спільно зі співробітниками кафедри було розроблено рецептури та технології виробництва, встановлено показники безпеки та біологічної цінності понад 60 харчових продуктів. Науково-практичні розробки знайшли відображення у таких виданнях як “Принципи здорового харчування” (2001), “Профилактическое питание в онкологии” (2001), “Биологически активные добавки к пище для профилактики и комплексной терапии профессиональной патологии” (2002), “Опухоли молочной железы” (2003).

Для Фонду соціального страхування розроблено “Положення про забезпечення потерпілих та інвалідів унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання додатковим харчуванням” (2003).

 

Загалом надруковано близько 190 робіт, у тому числі 9 підручників та навчальних посібників, 6 монографій, отримано 7 авторських свідоцтв та патентів, підготовлено для працівників санітарно-епідеміологічної служби понад 25 різних методичних та інформаційних матеріалів.

Професор Ципріян В.І. брав  участь у розробці Концепції Державної політики у галузі харчування населення України.

Наукова школа Віктора Івановича налічує 9 кандидатів і одного доктора медичних наук.

Значним досягненням кафедри варто вважати впровадження у навчальний процес курсу за вибором «Нутриціологія». Даний курс дає змогу студентам вивчити основи фізіологічних потреб як здорового, так і хворого організму в основних нутрієнтах. У курсі висвітлюється вживання дієтичних добавок і спеціальних продуктів харчування в лікувальному, дієтичному і лікувально-профілактичному харчуванні.

Викладання цього курсу здійснюється як на медико-профілактичному, так і на медичних факультетах.

Не зважаючи на майже 50-річну історію кафедри гігієни харчування КМІ, вітчизняний підручник з цієї дисципліни не було створено. Необхідність написання такого підручника була викликана формуванням

національних особливостей в законодавчій сфері і в нормативно-методичному забезпеченні санітарно-епідеміологічної служби, обумовлених здобуттям Україною незалежності.

Колектив кафедри, розуміючи свою відповідальність, активно включився до підготовки і видання першого національного підручника «Гігієна харчування з основами нутриціології» (1999 р.).

У сучасних умовах розвиток і вдосконалення гігієни харчування, як галузі практичної діяльності санітарних лікарів, відбувається дуже інтенсивно. На процес вдосконалення правових норм здійснення державного санітарного нагляду з гігієни харчування впливають рішення національних установ, а також і міжнародних організацій, таких як ФАО ВООЗ, директиви Європейського бюро ВООЗ, вимоги ВТО і рішення Комітету Codex Alimentarius.

 

Це вимагало удосконалення теоретичних і методичних основ викладання гігієни харчування, що обумовило

 

 

розробку і видання нового підручника «Гігієна харчування з основами нутриціології» у двох книгах (2007 р.).

За викладання матеріалу на високому науково-педагогічному рівні автори підручника було удостоєно премії Академії медичних наук України за кращий посібник з профілактичної медицини (2009 р.).

  

За період 75-річного існування кафедра сформувалася як профільна, що виробила певні напрямки і традиції у викладанні гігієни харчування, впливаючи активним чином на суттєві зміни у викладанні предмету в інших медичних вузах України. Визнанням авторитету кафедри стало те, що протягом майже 20 років вона є базою для роботи Проблемної комісії АМН і МОЗ України «Гігієна харчування» і комісії з нормування і регламентування хімічних і біологічних речовин у продуктах харчування і продовольчої сировини Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України.

 

Із 2010 по 2015  рік кафедру очолював професор Сергій Тихонович Омельчук.

 

Професор кафедри гігієни харчування, доктор медичних наук (з 2002 року), професор (з 2004 року), лікар вищої категорії за фахом «Загальна гігієна», Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2011р.), Заслужений діяч науки і техніки України (2013 р.)

 

У 2002 році захистив докторську дисертацію на тему: «Гігієнічне застосування пестицидів і агрохімікатів на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, та у зонах надзвичайних екологічних ситуацій».

Вніс значний вклад у вирішення проблем комплексного впливу хімічних та фізичних факторів навколишнього середовища (пестицидів та іонізуючого випромінювання) на здоров’я населення. Уперше в світі обґрунтував методичні підходи до регламентації пестицидів у разі їх застосуванні на радіоактивно забруднених територіях та у зонах надзвичайних екологічних ситуацій.

Є автором та співавтором більше як 800 друкованих робіт, у тому числі 8 монографій, 13 підручників із загальної гігієни та гігієни харчування, пропедевтики гігієни та екології людини, 25 методичних рекомендацій, авторського свідоцтва на винахід, 19 патентів України.

Під керівництвом С.Т. Омельчука захищено 4 докторські та 11 кандидатських дисертацій, присвячених токсиколого-гігієнічній оцінці нових хімічних засобів захисту рослин.

Із 1995 року – заступник директора Наукового-лабораторного гігієнічного центру НМУ, з 2005 року – заступник директора Інституту гігієни та екології НМУ, з 2014 року директор Інституту гігієни та екології НМУ.

Починаючи з 1995 року під його керівництвом виконано ряд наукових досліджень з токсиколого-гігієнічної оцінки нових засобів захисту рослин, що дозволило розробити і затвердити у МОЗ України понад 3500 гігієнічних нормативів та регламентів їх безпечного застосування.

Є членом Вченої ради факультету, членом спеціалізованих Вчених рад Д 26.003.01 НМУ імені О.О.Богомольця та Д26.604.01 ДУ «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва АМН України», експертом комісії з питань гігієнічного регламентування пестицидів Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України, членом апробаційної ради «Гігієна», членом циклової методичної комісії з гігієнічних дисциплін, членом редакційної ради журналів „Водозабезпечення та водне господарство”, «Гігієна населених місць», «Український науково-медичний молодіжних журнал», «Медична наука України», «Єдине здоров’я та проблеми харчування України».

 

З квітня 2015 до березня 2016 року кафедру очолювала доцент Кузьмінська Олена Володимирівна.

Доцент кафедри гігієни та екології №4, кандидат медичних наук, лікар вищої категорії за фахом «Гігієна харчування».

Закінчила з відзнакою медико-профілактичний факультет Українського державного медичного університету імені О.О.Богомольця у 1994 році. Захистила кандидатську дисертацію на тему «Аліментарні чинники виникнення залізодефіцитних станів у молодих жінок». Має міжнародний сертифікат нутриціолога Європейського товариства парентерального та ентерального харчування.

Із 2005 по 2013 рік була секретарем ДЕК медичного факультету № 4 та медико-психологічного факультету.

У 2009 р. нагороджена Почесною грамотою Міністерства охорони здоров’я України за вагомий особистий внесок у розвиток охорони здоров’я та високий професіоналізм.

Автор понад 150 наукових та навчально-методичних праць, патенту на винахід, монографії. Співавтор підручників “Гігієна харчування з основами нутриціології” (у 2-х книгах), “Нутриціологія”, “Питание здорового и больного человека”, посібників “Гігієна стоматологічних закладів”, “Общая гигиена и екологія человека”, “Нотатки з встановлення та розвитку санітарно-епідеміологічної служби України”, посібника англійською мовою «General nutrition», 15 типових навчальних програм, співавтор Державних санітарних норм та правил.

Із 2003 року постійно співпрацює з Державним інститутом проблем сім’ї та молоді (Державний інститут сімейної та молодіжної політики), Українським інститутом соціальних досліджень, з центрами здоров’я з питань раціонального харчування населення.

Із 2003 року є національним тренером з питань раціонального харчування для підтримки здоров’я молоді.

Із 2016 року є лектором школи професійного розвитку медичних працівників «Medical school» від Комітету ВР України з питань охорони здоров’я.

Є консультантом  професійних,  науково-популярних журналів, газет в рубриках «Здорове харчування», «Поради дієтолога», «Нутриціологія», «Лікувальне харчування».

     

З березня 2016 року кафедру очолює доцент Велика Наталія Володимирівна.

 

Доцент кафедри гігієни та екології №4 з 2001 року, кандидат медичних наук з 1984 року, лікар вищої категорії за фахом «Гігієна харчування».

Закінчила із відзнакою санітарно-гігієнічний факультет Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця в 1974 році, аспірантуру при кафедрі гігієни харчування у 1977 році.

Неодноразово підвищувала кваліфікацію за фахом і за суміжними спеціальностями. У 2007 році отримала міжнародний сертифікат  про підвищення кваліфікації за фахом «Нутриціологія /дієтологія»  на базі кафедри клінічної нутриціології Російського Університету дружби народів, Москва.

Захистила кандидатську дисертацію на тему «Гігієнічна регламентація застосування фенол формальдегідних полімерних конструкцій, призначених для тривалого контакту з харчовими продуктами».

Великою Н.В. опубліковано  201 друковану роботу, в тому числі 6 підручників, 6 навчально-методичних посібників, 2 монографії, 16 типових  навчальних програм з гігієни харчування та нутриціології, загальної гігієни, а також науково-практичних розробок, новизна яких підтверджена 10 патентами на винаходи, ТУ на 55 нових харчових продуктів лікувально-профілактичного призначення, що впроваджено у практику охорони здоров’я.

Для Фонду соціального страхування України розроблено “Положення про забезпечення потерпілих та інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання додатковим харчуванням” (2003). За дорученням Кабінету Міністрів України розроблено «Положення про лікувально-профілактичне харчування працівників шкідливих виробництв» (2012р.)

Нагороджена премією НАМН України 2010 р. за участь у виданні національного  підручника «Гігієна харчування з основами нутриціології» у двох книгах, двічі нагороджена Почесною грамотою МОЗ України.