Болонський процес

Декларація Болонського Стратегічного Форуму 2009
Зустрівшись вперше на цьому Болонському Стратегічному Форумі, який відбувся у Лувені-ла-Ньов 29 квітня 2009 року, ми, Міністри вищої освіти, голови делегацій 46 Європейських країн-учасниць Болонського процесу, та представники з Австралії, Бразилії, Канади, Народної Республіки Китай, Єгипту, Ефіопії, Ізраїлю, Японії, Казахстану, Киргизстану, Мексики, Марокко, Нової Зеландії, Тунісу, США, а також Міжнародної асоціації університетів та інших міжнародних і неурядових організацій, взяли участь у конструктивному обговоренні питань глобальної співпраці і партнерства у вищій освіті з метою розвитку партнерства між 46 країнами-учасницями Болонського процесу і країнами з усього світу.

Ми із задоволенням відмічаємо, що цей Стратегічний Форум сприяв взаємному розумінню і навчанню у сфері вищої освіти та поклав основу для сталої співпраці на майбутнє.

Ми також зазначаємо, що існують загальні цінності і принципи, які лежать в основі вищої освіти і загального розуміння того, що вища освіта є фундаментом досягнення людського, соціального й економічного розвитку.

Ми вважаємо, що вища освіта становить винятково багату і різноманітну культурну і наукову цінність як для окремих людей, так і суспільства.

Ми підкреслюємо ключову роль, яку вища освіта відіграє у розвитку наших суспільств, в основі якої лежить навчання впродовж життя для усіх та справедливий (рівний) доступ до навчальних можливостей на усіх рівнях суспільства.

Ми підкреслюємо важливість публічного інвестування у вищу освіту і наполягаємо, щоб вона залишалася пріоритетом, незважаючи на поточну економічну кризу, з метою підтримки сталого економічного відновлення і розвитку.

Ми підтримуємо стратегічну роль вищої освіти у здобутті і покращенні знань і, отже, виступаємо за глобальний обмін знаннями через багатонаціональні дослідження і освітні проекти, та програми обміну студентів і викладачів, з метою стимулювання інновацій і креативності.

Ми переконані, що справедливе визнання періодів навчання і кваліфікацій є ключовим елементом для сприяння мобільності, і ми, таким чином, розпочинаємо діалог з питань політики визнання і вивчення положень різноманітних рамок кваліфікацій з метою подальшого взаємного визнання кваліфікацій.

Ми вважаємо, що транснаціональні обміни у вищій освіті мають керуватися академічними цінностями, і ми виступаємо за збалансований обмін викладачів, науковців (дослідників) і студентів між нашими країнами і сприятимемо справедливому та плідному «обігу мізків».

Ми прагнемо розпочати конкретну співпрацю, яка б сприяла кращому розумінню і довготривалому співробітництву шляхом організації спільних семінарів з окремих тем, таких як, наприклад, забезпечення якості.

Наступний Болонський Стратегічний Форум буде проведено 12 травня 2010 року у Відні

 

CТВОРЕННЯ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСТОРУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
КОМЮНІКЕ КОНФЕРЕНЦІЇ МІНІСТРІВ, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗА ВИЩУ ОСВІТУ
Берлін, 19-20 вересня 2003 року

Міністри дійшли згоди з приводу загальних завдань для створення узгодженого єдиного загальноєвропейського простору вищої освіти до 2010 року. Під час попередньої конференції, котра відбулась у Празі 19 травня 2001 p., кількість завдань було збільшено, і було підтверджене зобов’язання створити загальноєвропейський простір вищої освіти до 2010 р. Розглянуто досягнуті результати і визначено пріоритети і нові завдання на майбутнє з метою прискорення процесу встановлення загальноєвропейського простору вищої освіти. Були прийняті такі положення, принципи і пріоритети.
Міністри приймають до уваги звіт про стан робіт, доручений Комісії Розвитку Болонського процесу між Прагою і Берліном. Також взято до Уваги звіт Trends-IІІ, підготовлений Європейською Асоціацією Університетів (EUA), а також результати семінарів, організованих як часина робочої програми між Прагою і Берліном кількома країнами-учасницями й установами вищої освіти, організаціями і студентами. Міністри стежать за подальшими національними звітами, що є свідчення значного прогресу в галузі застосування принципів Болонського
процесу. Нарешті, міністри беруть до уваги зауваження Європейської Комісії і Ради Європи і визнають їхню підтримку в процесі реалізації процесу.
Міністри поділяють думку про те, що зусилля будуть спрямовані на забезпечення більш тісних зв’язків між вищою освітою і дослідницькими системами в кожній із країн-учасниць. Загальноєвропейський простір вищої освіти на цьому початковому етапі матиме велику користь від спільної діяльності з європейським дослідницьким простором, зміцнюючи в такий спосіб фундамент для Європи знань. Метою, безперечно, є збереження європейського культурного багатства та мовної різноманітності, що ґрунтуються на культурній спадщині різних традицій і стимулюванні інноваційного потенціалу та соціального й економічного розвитку за допомогою розширеного співробітництва між європейськими вузами.
Міністри визнають фундаментальну роль вузів і студентських організацій у розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти. Також береться до уваги повідомлення від Європейської Асоціації Університетів (EAU), що є результатом Грацької Конвенції вищих навчальних закладів, виступи Європейської Асоціації вищих навчальних закладів (EURASHE) і повідомлення ESIB – Національних спілок студентів Європи.
Міністри вітають зацікавленість інших регіонів світу в розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти, зокрема, присутність представників європейських країн, які ще вступили в Болонський процес, а також представників робочої групи Загального простору вищої освіти Європейського Союзу, Латинської Америки і Карибського регіону (EULAC) як гостей конференції.

Прогрес
Міністри вітають різні ініціативи, що починаються після празького саміту з вищої освіти, спрямовані на збільшення сумісності та сумірності освіти, на створення більш прозорих структур вищої освіти і поліпшення якості вищої освіти в Європі на рівні вузів і на національному рівні-Міністри, цінують співробітництво і зобов’язання всіх партнерів – вищих навчальних закладів, студентів та інших зацікавлених осіб.
Міністри підкреслюють важливість усіх елементів Болонського процесу для створення загальноєвропейського простору вищої освіти і наголошують на необхідності активізувати зусилля на рівні вузів, національному і загальноєвропейському рівнях. Однак, щоб стимулювати подальший розвиток процесу, міністри зобов’язуються дотримуватися проміжних пріоритетів протягом наступних двох років, активізуючи зусилля для розвитку ефективних систем забезпечення якості, просування ефективного використання системи, заснованої на двох циклах, і удосконалення системи визнання ступенів і періодів навчання.

Забезпечення якості
Як показує практика, якість вищої освіти лежить в основі розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти. Міністри зобов’язуються підтримувати подальший розвиток системи забезпечення якості на рівні вузів, на національному і загальноєвропейському рівнях. Вони також підкреслюють необхідність розвитку загальних критеріїв і методологій із забезпечення якості.
Міністри також підкреслюють, що, відповідно до принципу інституційної автономії, головна відповідальність за забезпечення якості лежить на кожному з вузів, що є основою для реальної підзвітності академічної системи в рамках національної системи якості.
Отже, міністри дійшли згоди, що до 2005 року національні системи із забезпечення якості повинні в собі містити:

  • визначення обов’язків органів і установ, які беруть участь;
  • оцінювання програм і вузів, яке охоплює внутрішню і зовнішню оцінку, з врахуванням участі студентів і публікації результатів;
  • систему акредитації, атестації і сумірних процедур;
  • міжнародне партнерство, співробітництво і створення мережі. На європейському рівні міністри закликають ENQA за допомогою впливу на членів цієї організації, у співробітництві з EUA, EURASHE і ESIB створити набір погоджених стандартів, процедур і керівних принципів забезпечення якості. Дослідити способи забезпечення адекватної погодженої системи перевірки якості і/або акредитації агентств і організацій, а також дати звіт із цих питань міністрам через комісії у 2005 році.

Належним чином буде враховано і досвід інших асоціацій і організацій у забезпеченні якості.

Структура ступенів: прийняття системи, яка складається з двох основних ступенів

Міністри із задоволенням відзначають, що після прийняття зобов’язання про двоступеневу систему в Болонській Декларації всебічна реструктуризація системи європейської вищої освіти активно просувається вперед. Усі міністри зобов’язуються почати реалізацію двоступеневої системи до 2005 року.
Міністри наголошують на важливості консолідації досягнутих результатів і поліпшення розуміння і прийняття нових кваліфікацій за допомогою поглиблення діалогу і у межах вузів, і між вузами та працедавцями.
Міністри підтримують ініціативу країн-учасниць у розробці структури погоджених і адекватних / порівнянних кваліфікацій для системи вищої освіти, яка б прагнула дати визначення кваліфікаціям, з огляду на показники об’єму роботи, рівня, результати навчального процесу, компетенції і профіль. Вони також беруть на себе відповідальність за розробку узагальненої структури кваліфікацій для загальноєвропейського простору вищої освіти.
У цих рамках ступені повинні мати різні чітко визначені результати. Ступені першого і другого рівнів повинні мати різні спрямованості і профілі, щоб забезпечувати різноманітні індивідуальні, академічні нестатки і потреби трудового ринку. Ступені першого рівня повинні давати доступ, відповідно до Лісабонської Конвенції про визнання, до програм другого рівня. Ступені другого рівня повинні надавати можливість подальших досліджень для одержання докторського ступеня.
Міністри запрошують Комісію розглянути питання, яким чином і чи може більш коротка вища освіта бути зв’язана з першим ступенем структури кваліфікацій, створеної для загальноєвропейського простору вищої освіти.
Міністри наголошують на своєму зобов’язанні зробити вищу освіту доступною для всіх, використовуючи всі можливості і відповідні засоби

  • збільшення мобільності;
  • запровадження системи кредитів;
  • визнання ступенів: прийняття системи чітких і сумірних ступенів;
  • вищі навчальні заклади й студенти;
  • підтримка європейської складової у сфері вищої освіти;
  • підтримка привабливості загальноєвропейського простору вищої освіти;
  • навчання протягом усього життя.

Додаткові дії
Загальноєвропейський простір вищої освіти (ЕНЕА) і загальноєвропейський простір дослідження (ERA) – два основних принципи суспільства, заснованого на знаннях.
Усвідомлюючи необхідність створення більш тісних зв’язків між ЕНЕА і ERA у Європі знань, а також важливість дослідження як складової частини вищої освіти на території Європи, міністри вважають за необхідне додати докторський рівень як третій щабель Болонського процесу, що доповнює два основних щаблі вищої освіти. Вони також підкреслюють важливість дослідження, дослідницького навчання і підтримки міждисциплінності в досягненні й поліпшенні потрібного рівня якості вищої освіти й у збільшенні конкурентоспроможності вищої європейської освіти в загальному. Міністри закликають до збільшення мобільності на докторському і післядокторському рівнях, а також спонукають зацікавлені навчальні установи збільшувати їхнє співробітництво в межах навчання на одержання докторського ступеня і підготовки молодих дослідників.
Міністри починають робити усі необхідні кроки для того, щоб перетворити вищі навчальні заклади Європи на більш привабливого і ефективного партнера. Тому міністри звернулися до вузів із проханням про збільшення ролі та вагомості досліджень задля технологічної, соціальної і культурної еволюції і потреб суспільства.
Міністри розуміють, що на шляху досягнення цих цілей є перешкоди, які вузи не в змозі подолати поодинці. Необхідна вагома підтримка, в тому числі фінансова, а також відповідні рішення від національних урядів і європейських організацій.

Відтак, міністри заявляють про необхідність підтримати мережі, утворені на докторському рівні, з їх подальшим удосконаленням задля становлення однієї із визначальних ознак загальноєвропейського простору вищої освіти.

Наступні доповнення
Нові члени
Міністри вважають за необхідне адаптувати пункт Празького комюніке щодо заяв про членство в такий спосіб.
Країни-учасники Європейської культурної конвенції будуть визнані членом загальноєвропейського простору вищої освіти в тому разі, якщо вони водночас заявлять про свою готовність переслідувати і досягати мети, поставленої в рамках Болонського процесу, у своїх системах вищої освіти. Заява має містити інформацію про способи досягнення принципів і мети декларації.
Міністри погоджуються прийняти заяви про членство країн: Албанії, Андорри, Боснії і Герцеговини, Ватикана, Росії, Сербії, Чорногорії та Македонії – і привітали держави як нових членів, таким чином, розповсюджуючи дію процесу на 40 європейських країн.
Міністри визнають, що участь у Болонському процесі потребує істотних змін і реформ у всіх країнах, що підписалися. Вони вирішують надати підтримку всім новим учасникам у здійсненні цих реформ за допомогою організації взаємних обговорень і допомоги, як передбачено Болонським процесом.