Кафедрa дитячих інфекційних хвороб
Наукова робота
Відповідальний за наукову роботу
к.мед.н., доцент Шадрін В.О.,
Кафедра дитячих інфекційних хвороб впродовж багатьох років вивчає інфекційну нейропатологію дитячого віку. З початку поширення коронавірусної хвороби COVID-19 у світі та Україні ми досліджуємо клініко-епідеміологічні характеристики перебігу цієї інфекції в дитячому віці і, зокрема, неврологічні аспекти даної інфекції. Цьому сприяє той факт, що клінічна база кафедри із самого початку пандемії була визначена як основний госпіталь для лікування дітей в місті Києві. Це забезпечує достатні обсяги клінічного матеріалу для аналізу епідеміологічної ситуації та клінічних даних й екстраполювання їх на популяцію дітей міста Києва.
Ініціативно-пошукова НДР «Удосконалення діагностики ураження внутрішніх органів при COVID-19 у дітей», № держреєстрації 0119U103914, термін виконання 2023-2026р.
Ініціативно-пошукова НДР «Удосконалення діагностики ураження внутрішніх органів при COVID-19 у дітей», термін виконання 2024-2026 рр.
На сьогоднішній день коронавірусна інфекція (COVID-19) продовжує бути актуальною проблемою для всебічного дослідження науковцями.
Наша робота присвячена діагностиці ураження внутрішніх органів у дітей при COVID-19. Спектр позалегеневих проявів COVID-19 включає ураження з боку нервової системи, нирок, печінки, шкіри а також розлади з боку шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної систем. Серцево-судинні та гематологічні ускладнення є одними з найпоширеніших, проявляються у вигляді лімфопенії (67-90%), тромбоцитопенії (5-36%), тромботичних ускладнень (30%) а також ураження серця. Частота шлунково-кишкових проявів коливалася від 12% до 61% у пацієнтів з COVID-19. Симптоми ураження нервової системи виникають у 16,7% дітей та проявляються у вигляді неспецифічних неврологічних проявів, таких як головний біль, міалгія, втома, аспецифічні – зустрічаються у 1% пацієнтів у вигляді енцефалопатій, судом або менінгеальних ознак.
Незважаючи на тривалість пандемії, діагностика ураження різних органів і систем в структурі COVID-19 залишається актуальною і є потреба у впровадженні в діагностичний процес біомаркерів. Результати досліджень вчених свідчать про їх успішний досвід застосування.
Нейромаркери S100 та нейрон-специфічна енолаза (NSE) єперспективними індикаторами, що активно досліджуються як предиктори ураження нервової системи при COVID-19. Ще одним потенційно корисним показником є Е-селектин. Він має важливе значення в діагностиці уражень судинного генезу. I-FABP (з англ. fatty acid binding protein 1) – маркер ушкодження слизової оболонки кишечника. Tyszko M та співавтори (2022) в своєму дослідженні пропонують використовувати I-FABP як прогностичний маркер тяжкого перебігу COVID-19. Ліпокалін (NGAL) є маркером тубулярної дисфункції. В аспекті COVID-19 в тому числі досліджується у вигляді предиктору тяжкості стану.
Метою дослідження є підвищення ефективності діагностики ураження внутрішніх органів при коронавірусної інфекції у дітей на підставі дослідження рівня біомаркерів.
Завдання дослідження:
- Здійснити огляд літератури та визначити особливості клінічної картини COVID-19 у дітей, які проходять лікування на клінічній базі кафедри дитячих інфекційних хвороб.
- Провести дослідження рівня нейробіомаркерів (NSE та S100) в сироватці крові дітей хворих на COVID-19 методом ІФА з метою оцінки ураження нервової системи.
- Провести дослідження рівня маркеру Е-селектину методом ІФА для виявлення ураження серцево-судинної системи у дітей з COVID-19.
- Дослідити рівень маркерів NGAL та I-FABP в сироватці крові дітей хворих
на COVID-19 методом ІФА для оцінки ураження нирок та ШКТ.
- З’ясувати прогностичне значення рівня біомаркерів щодо тяжкості перебігу
захворювання, раннього виявлення ураження внутрішніх органів у дітей та прогнозу перебігу COVID-19.
Матеріали та методи.
Проаналізовано 945 дітей віком від 1 місяця до 18 років з лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19 методом ПЛР, які проходять стаціонарне
лікування в КНП «Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня» (КНП
«КМДКІЛ»), м. Київ, Україна. Серед них, для проведення когортного, обсерваційного дослідження, у 88 пацієнтів в комплексі загально-клінічних обстежень планується визначення рівня маркерів NSE, S100, Е-селектину, NGAL та I-FABP в сироватці крові.
Також ми плануємо провести поділ пацієнтів на дві когорти за перебігом захворювання – основна, до якої увійдуть пацієнти з ускладненим перебігом COVID-19 та контрольна – пацієнти з не ускладненим перебігом захворювання.
Критерії включення до даного дослідження: діти віком до 18 років, госпіталізовані до нашої лікарні та лабораторно підтверджений у них діагноз
COVID-19. Критерії виключення: пацієнтів старше 18 років, інша інфекційна
патологія, не підтверджений або спростований діагноз COVID-19, наявність вроджених або супутніх уражень з боку нервової системи, а також онкологічних захворювань у пацієнтів в анамнезі. Для дослідження будуть застосовані набори для імуноферментного аналізу: CanAg NSE EIA kit (Fujirebio, Швеція) з робочим діапазоном вимірювань 1-150 мкг/л для маркера
NSE; CanAg S100 EIA kit (Fujirebio, Швеція) з робочим діапазоном вимірювань
1-3500 нг/л для маркера S100; Human E-selectin, SELE (BT-Lab Kit, Китай) з робочим діапазоном вимірювань 0,1-40 нг/мл та чутливістю 0,055 нг/мл для Е-
селектину; Human IFABP/FABP2 ELISA Kit (FineTest, Китай) з робочим діапазоном вимірювань 0,156-10 нг/мл та чутливістю 0,094 нг/мл для IFABP та
Human Neutrophil Gelatinse-associated Lipocalin, NGAl (BT-Lab Kit, Китай) з робочим діапазоном вимірювань 5-600 нг/мл та чутливістю 2,01 нг/мл для ліпокаліну. В роботі будуть використані статистичні, аналітичні методи дослідження та метод емпіричного дослідження. Для розрахунку отриманих результатів планується використання статистичної програми «Statistical software EZR v. 1.54».
Методи дослідження: клінічні (анамнестичний, аналіз медичної документації, клінічне обстеження); лабораторні (загальний аналіз крові, біохімічний, бактеріологічний, імуноферментний аналіз, полімеразна ланцюгова реакція), інструментальні (рентгенографія грудної клітки), статистичні методи для обробки отриманих результатів (статистичний пакет «Statistical software EZR v. 1.54»).
Наукова новизна одержаних результатів
- Вперше планується вивчити доцільність використання біомаркерів (NSE, S100, Е-селектину, NGAL та I-FABP) при коронавірусній інфекції.
- Вперше планується визначення прогностичного значення NSE та S100 щодо розвитку ураження нервової системи у дітей та ускладненого перебігу COVID-19.
- Вперше планується визначення прогностичного значення Е-селектину щодо розвитку ураження серцево-судинної системи у дітей та ускладненого перебігу COVID-19.
- Вперше планується визначення прогностичного значення NGAL та I- FABP щодо розвитку ураження нирок та ШКТ у дітей та ускладненого перебігу COVID-19.
- Вперше планується дослідження кореляційного зв’язку між рівнем біомаркерів та тяжкістю COVID-19 у дітей.
- Буде визначено порогові значення біомаркерів для прогнозу ураження внутрішніх органів при COVID-19.
Список Європейських провідних центрів із вивчення обраної проблематики.
- Graduate School, Beijing University of Chinese Medicine, Beijing, China.
- Clinical Department of Anesthesiology and Intensive Therapy, Wroclaw Medical University, Borowska 213, 50-556 Wroclaw, Poland.
- National and Kapodistrian University of Athens, Evangelismos Hospital, 10675 Athens, Greece.
Календарний план дослідження.
2024 р. – Огляд літератури, визначення особливостей клінічної картини та ускладнень при COVID-19 у дітей;
2025 р. – Визначення порогових значення біомаркерів NSE, S100, Е- селектину, NGAL та I-FABP для прогнозу появи клінічних симптомів ураження внутрішніх органів при COVID-19, ускладненого перебігу та дослідження їх кореляційного зв’язку;
2026 р. – Визначення доцільності використання біомаркерів NSE, S100, Е-селектину, NGAL та I-FABP при COVID-19 та впровадження розроблених методів діагностики у клінічну практику.
За результатами роботи в 2025 році було опубліковано 8 робіт у журналах, що індексуються у наукометричних базах Scopus та Web of Science (Q2 – 2, Q4 – 6) та 2 статті у часописах списку «Б» МОН України. Також 3 статті за тематикою наукової роботи знаходяться на етапі подачі до друку.
Зроблено 17 доповідей на 7 наукових форумах в Україні.
В 2025 році на базі кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця відбулася XI щорічна науково-практична конференція «Актуальні питання інфекційних хвороб у дітей». Учасники онлайн-заходу обговорили актуальні питання імунопрофілактики у дітей в Україні, імплементації сучасних протоколів у діагностику та лікувальну практику дитячих інфекційних хвороб.
Близько тисячі слухачів взяли участь у форумі. Зокрема, лікарі різних спеціальностей – педіатри, інфекціоністи, дитячі інфекціоністи, епідеміологи, мікробіологи, лікарі загальної практики – сімейної медицини, лікарі-інтерни та студенти.
Доповідачами виступили 28 українських спікерів із Харкова, Дніпра, Львова, Вінниці, Чернівців, Києва, Хмельницького, Запоріжжя, Одеси та зі Сполучених Штатів Америки. В межах конференції учасники представили 18 стендових доповідей практичного спрямування, підготовлених на високому науковому рівні.
Так, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ імені О.О. Богомольця, професор Сергій Крамарьов окреслив основні виклики інфекційних захворювань у світі та Україні. Своєю чергою завідувач кафедри педіатрії №2 професор Олександр Волосовець присвятив доповідь темі «Війна та інфекції: історичні та клінічні паралелі», в якій йшлося про актуальні питання загрози фізичного та психологічного здоров’я дітей та імунопрофілактику інфекційних захворювань в умовах військових дій.
Із доповіддю «Цікаві клінічні випадки з практики дитячого інфекціоніста» виступила деканка медичного факультету №3, професорка кафедри дитячих інфекційних хвороб Оксана Виговська. У співавторстві з лікаркою-педіатринею Акронської дитячої лікарні Біглі Кампус (США) Оленою Пал-Вал вона представила слухачам цікаві клінічні кейси щодо стрептококової інфекції, септичного артриту, хронічних сіалоаденітів у дітей.
Зацікавленість в учасників заходу також викликала доповідь голови Національної технічної групи експертів із питань імунопрофілактики, доцента кафедри педіатрії, імунології, інфекційних та рідкісних захворювань Міжнародного європейського університету Федора Лапія «Інформаційна гігієна та інфекційні хвороби», присвячена негативним перспективам розвитку інфекційних захворювань у наступні чотири роки.
Про особливості сезону гострих респіраторних інфекцій у 2024-2025 роках розповіла завідувачка кафедри інфекційних хвороб Ольга Голубовська. Особливу увагу професорка приділила мікоплазмозній інфекції та її коінфекції з коронавірусною інфекцією SARS-CoV-2.
Окрім того, завідувач кафедри фтизіатрії та пульмонології, професор Василь Петренко зі співавторами проінформував про сучасні аспекти та діагностику туберкульозу в дітей та підлітків, а завідувачка кафедри педіатрії №1, професорка Валентина Березенко присвятила свою доповідь менеджменту НBV-інфекції у дітей.
Також у межах конференції були представлені доповіді, присвячені сучасним підходам до діагностики та лікування респіраторних, кишкових інфекцій, клостридіальної інфекції, дифтерії, вітряної віспи, токсокарозу, правця у дітей.
Проведена науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Молодь у медицині: клінічні виклики та наукові відкриття».
Організатором конференції виступала професор Виговська О.В., (медичний факультет №3 НМУ імені О.О. Богомольця спільно з благодійним фондом «ФРІДА»)
Співробітники кафедри підготовили до друку та видали навчальний посібник «Інфекційні захворювання у дітей в амбулаторній практиці лікаря» за редакцією професора С. О. Крамарьова. (Львів.: Всеукраїнське спеціалізоване видавництво ПП «Магнолія 2025»), а також приймали активну участь в написанні та підготовці до друку підручника: « Інфекціні хвороби у дітей» за редакцією професора Л.І. Чернишової, 4-е видання
Профілі НПП кафедри дитячих інфекційних хвороб в наукометричних базах (посилання)
