До дня народження видатного українського вченого Івана Пулюя
2 лютого 1845 року на Тернопільщині народився Іван Павлович Пулюй. Він був великим патріотом України: в 1867 році організував у Відні культурно-пропагандистське українське товариство «Січ» і студентське земляцтво «Українська громада»; був активним діячом таємного товариства української молоді «Громада»; популяризував українську історію та літературу; перекладав українською мовою підручники; друкував статті на захист української мови тощо. За часів І світової війни виступав за відродження української державності, відстоював право українців Російської імперії. В своєму зверненні просив дозволу царського уряду видати Біблію рідною мовою в Україні.
А ще Іван Пулюй знав 15 мов, вирушив пішки та без грошей до Австрії, де здобував освіту на теологічному факультеті. Він першим переклав Біблію українською з санскриту та пожертвував 1000 примірників українською полоненим у російсько-японській війні українцям, за що імператор Японії подарував йому іменний килим.
Також він досліджував мікроскопічні процеси на атомно-молекулярному рівні, відкрив Х-промені та катодну трубку і мав 50 наукових статей. За наукові винаходи двічі відзначений срібною медаллю на Всесвітній виставці у Парижі. Був першим деканом першого в Європі електротехнічного факультету з віртуозним рівнем викладання і наукових досліджень у цій галузі. Керував проєктом будівництва електростанцій з дотриманням екологічних вимог сучасного рівня. Зокрема в Празі досі використовують електрику, що дає «Пулюєва» станція. Його друзі Альберт Ейнштейн і Філіпп Ленард згадували про відкриття Пулюя в своїх працях.
Івана Пулюя поважала в різних куточках Європи: в Празі нагороджений орденом Залізної корони, у Франції отримав Лицарський хрест ордена Франца-Йосифа і високий титул радника, обраний почесним членом Віденського електротехнічного товариства, отримав пропозицію посади міністра освіти Австрійської монархії тощо. І це ще коротко, якщо говорити про цю обдаровану людину.
Як росія переслідувала та заборонила Івана Пулюя.
Після його звернення до петербурзького головного управлення по справам друку щодо з проханням надрукувати Біблію українською потрапив до списку «неблагонадьожних», що задокументовано в царській поліції. А перекладав Біблію разом із Пантелеймоном Кулішем, але переклад під час пожежі згорів разом з оригіналами Біблії старого Заповіту.
Далі був «заборонений» викладати науку в Україні. Його твір «Нові і переміщені звізди» кваліфікували «як звернений проти монархії». Всі згадки про Івана Пулюя були вилучені з енциклопедій та наукової літератури царської росії та на просторах України. Постійне шпигунство росіян за ним відтоді не припинялося.
У 1905 році, коли австрійська поліція за наказом москви провела обшук його будинку, були вилучені напрацьовані здобутки – про це пише в 1971 році в Лондоні в своїй монографії «Винахідник променів «Х» Юрій Гривняк.
Х-промені, що змінили світ – кому ж належить винахід?
Особливим для Пулюя були фундаментальні дослідження природи та властивостей Х-променів, результати яких опублікував у двох статтях у «Доповідях Віденської академії наук». Пулюй вів наукове листування з Вільгельмом Рентгеном.
Донька Горбачевського зазначала що Пулюй їй подарував рентген знімки ще за довго до відкриття Рентгена.
Видатний фізик Філіпп Ленард судився з Нобелівським комітетом, відсуджуючи першість відкриття.
Пізніше Пулюй написав листа до Рентгена, про те що той використав його катодні лампи для експерименту, але відповіді не отримав. Можливо, за дивним збігом обставин, саме коли були вилучені дослідження з його будинку, після 1905 року німецький вчений у російських наукових виданнях публікує 19 статей про Х-промені та праця Рентгена, за редакцією російських вчених «О новом роде лучей». Москва–Ленинград: Государственное технико-теоретическое издательство, 1933. — 115 с.
У 1895 році, коли Рентген заявив про відкриття, то 10 днів не допускав нікого до своєї лабораторії, а потім наказав усе знищити. На вручення Нобелівської премії В. Рентген не приїхав, пославшись на погане здоров’я. А можливо саме через те, що мав описати точність експерименту і продемонструвати його вельмишановній публіці. Після отримання премії його учні зазначали, що він замикався в собі, уникав наукових товариств і спілкувався лише з колом близьких.
Багато в наукових журналах росії про Вільгельма Рентгена та його родину, яка мала зв’язки «с нашєй Катеріной ІІ», публікує російський учень Йоффе, адже після присвоєння премії в росії почали встановлювати скульптури та пам’ятники на честь Рентгена.
Рентген листувався з петербурзькими вченими, які в телеграмі писали, що поставили його експеримент, який сам Рентген не демонстрував на публіці. Також він зазначав що Вільгельм був прийнятий як почесний вчений петербурзької і смоленської спілки лікарів.
Альберт Ейнштейн, як зазначалося вище, приятелював з Іваном Пулюєм і щодо історії з Х-променями сказав йому: «Не можу вас нічим втішити: що сталося – не відстанеться. Хай залишається при Вас сатисфакція, що і Ви вклали свою частку в епохальне відкриття. Хіба цього мало? А коли на тверезий розум, то все має логіку. Хто стоїть за вами, русинами, – яка культура, які акції? Прикро вам це слухати, але куди подінешся від своєї долі? А за Рентгеном – уся Європа!».
Павло Кудрявцев у своїй книзі «Історія фізики» пише: «Невдала гіпотеза Рентгена була разом з тим свідченням хибності його теоретичного мислення, схильного до однобічного емпіризму. Тонкий і невмілий експериментатор Рентген не виявив нахилу до пошуків нового».
Вартим уваги є пророцтво Пулюя про Україну:
«Поневолені народи Росії мають бути вільними і зорганізованими у самостійні держави. Але найвизначнішим для здійснення цієї високої мети, для встановлення високого миру в Європі, може бути тільки самостійна Україна. Самостійність України є, на наш погляд, ключем для мирного дому в Європі… Найбільше і найважливіше наше бажання, ідея і головна мета наших національних прагнень – це визволена з-під Росії вільна Україна, де не повинно бути жодного пригнобленого і жодного гнобителя, де український народ після довголітнього рабства вестиме нарешті вільне в усіх напрямках національне життя, розвиватиме вільно свої великі духовні здібності і братиме участь у примноженні скарбів культури усього людства. Ми бажаємо і очікуємо з упевненістю здійснення цього!».
Світла пам’ять українцю, що змінив світ своїми променями…
Підготувала Анна Павліченко
