#МедичнаПросвіта: як впоратися з ПТСР
Війна в Україні актуалізувала проблему посттравматичного стресового розладу (ПТСР) – психічного стану, що може суттєво впливати на життя постраждалої особи. У рамках інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівці медико-психологічного факультету Національного медичного університету імені О.О. Богомольця надають професійні поради, як попередити виникнення ПТСР та як лікувати.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це порушення психічного стану, що може виникнути після травматичної події (наприклад, війна, нещасний випадок, стихійне лихо, злочин) та проявляється як довготермінова реакція на стрес. Важливо не стільки те, що відбувається з нами в момент події, а те, як ми пережили цю подію або як вона закарбувалася в нашому досвіді. Те, як ми пам’ятаємо подію, може дуже відрізнятися від того, як хтось інший пережив те саме.
Будь-яка ситуація, що залишає нас приголомшеними, змушує почуватися ізольованими, може сприйматися як «травматична». Згідно з думкою психіатра Марді Горовіц (Mardi Horowitz), який визначає травму як приголомшливий за своєю природою досвід, люди схильні вибудовувати внутрішні схеми, які пояснюють усе, що відбувається з нами, поза нами чи у стосунках зі світом.
Фахівці управління з питань зловживання психоактивними речовинами та психічного здоров’я США визначають «травму» як результат «події, серії подій або сукупності обставин, які переживаються особою, як фізично чи емоційно шкідливі, загрозливі життю, і мають довготривалі несприятливі наслідки для функціонування особи, її психічного, фізичного, соціального, емоційного чи духовного благополуччя».
Психологічна травма та пов’язаний із нею досвід мають багато форм, а тому існують значні відмінності між людьми, попри схожість і типові моделі реагування, що спостерігаються під впливом різноманітних стресорів (факторів, що викликають стан стресу).
Травматичний досвід – це унікальний особистісний досвід, що переповнює думки, емоції та тіло поза впливом обставин травми. Цей досвід включає не тільки загрозу фактичної смерті, серйозних травм або сексуального насильства через безпосереднє переживання травматичної події (подій), але й досвід особистого спостереження за травматичною подією (подіями), коли це стається з іншими.
Опанування травматичного досвіду відбувається за допомогою природних механізмів нервової системи: «Бий (атакуй)», «Втікай» або «Замри», що реалізуються від суто рефлекторних реакцій до дій, вчинків чи поведінки, керованої емоційними станами та психологічними потребами.
Життя насправді ніколи не буває цілком безпечним. Багато людей наразі переживають гострий критичний момент, пов’язаний з небезпекою. Події, що відбуваються в Україні після повномасштабного вторгнення не проходять для громадян безслідно. Адже війна – це пролонгована травма, яку супроводжують специфічні стани та великий рівень напруження. Якщо небезпека не минає рік і більше – людині потрібна психологічна допомога та підтримка.
Пам’ятайте, краще звернутися до фахівця з психічного здоров’я, який або підтвердить ПТСР, сформулює діагноз та призначить план лікування, або спростує ваші побоювання щодо цього діагнозу.
Чим раніше людина звернеться за кваліфікованою допомогою – тим швидшим буде процес її відновлення. При вірному встановленому діагнозі та плані лікування посттравматичний стресовий розлад піддається психотерапії та реабілітації. Ключовий компонент відновлення після травми – набуття навички керування тригерами (подіями, що викликають раптове повторне переживання психологічної травми), спогадами та емоціями без уникнення чи інших способів шкідливої поведінки.
Відновлення не означає, що людина стане такою самою, якою була до травми. Звернення по психосоціальну підтримку та/чи психотерапію може полегшити цей шлях та допоможе віднайти ресурси долати виклики у житті.
Автори: фахівці медико-психологічного факультету НМУ
Інфографіка: Пресцентр НМУ
