#МедичнаПросвіта: як надати допомогу при переохолодженні та відмороженні

11.01.2024

Взимку від переохолодження та/або відмороження не застрахований ніхто. Тому важливо стежити за власним самопочуттям та уміти вчасно надати допомогу при холодовій травмі. У рамках інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівчиня кафедри хірургії №1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця інформує про ознаки переохолодження тіла, відмороження та надає професійні рекомендації з першої допомоги при таких травмах.

Переохолодження виникає при дії низьких температур та/або несприятливих факторів зовнішнього середовища, що викликає зниження температури тіла та призводить до системних розладів функції життєво важливих органів і систем людини. Під загальним переохолодженням організму слід розуміти стан, що виникає за зниження температури тіла нижче 34°C. Натомість відмороження – це місцевий вплив холоду, найчастіше на кінцівки, що викликає локальне ушкодження м’яких тканин. Найчастіше відмороження виникають у холодну пору року при температурі навколишнього середовища нижче ніж 10-20°C.

В основі розвитку холодових травм – тривалий спазм артеріол під впливом холоду з подальшим їх тромбозом (утворенням внутрішньосудинних згустків крові, що перешкоджають нормальному кровотоку), що порушує місцевий кровообіг тканин аж до некрозу (їх відмирання).

Переохолодження та/або відмороження можуть виникнути:

– під впливом низьких температур у поєднанні з вітром, підвищеній вологості;

– за наявності тісного або мокрого взуття/одягу;

– при тривалому нерухомому положенні;

– за наявність супутньої патології (крововтрата тощо);

– при алкогольному, наркотичному сп’янінні.

Розрізняють наступні ступені відмороження:

  • I ступінь – шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;
  • II ступінь – у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною;
  • III ступінь – в дореактивний період (починається з моменту дії низької температури до початку відігрівання) спостерігають блідість шкіри, оніміння, втрату больового та тактильного відчуття. Реактивний період (починається після відігрівання) характеризується утворенням пухирів з геморагічним вмістом з розвитком гнійного запалення через 5–6 діб. При цьому ступені відмороження некротизується шкіра та підшкірна клітковина, на пальцях відбувається відторгнення нігтів.
  • IV ступінь – спостерігаються темно-ціанотичні ділянки шкіри, що утворюють некротичний струп. Некротичні зміни захоплюють сухожильні та кісткові структури. Наслідком відмороження четвертого ступеня може бути гангрена кінцівки.

 

I ступінь відмороження

 

IІ ступінь відмороження

 

IІІ ступінь відмороження

 

IV ступінь відмороження

Якщо при І та ІІ ступенях обмороження прогноз умовно сприятливий і працездатність постраждалого повністю відновлюється (у 13% випадків відновлюється частково), то при важких холодових травмах можлива втрата кінцівки, інвалідизація, а в деяких випадках і смерть. Тож вчасна реакція у випадку переохолодження та/або відмороження і надання самодопомоги чи вчасної допомоги тим, хто її потребує, збереже здоров’я і життя.

 

Якщо у постраждалого спостерігаються ознаки загального переохолодження або відмороження, необхідно:

  1. Доставити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти промерзле взуття, шкарпетки, рукавички. Поступово зігрівати сухим теплом (біля тепловипромінювача).
  2. Викликати швидку медичну допомогу за номером «103».
  3. На уражену поверхню накласти спеціальну термоізолюючу пов’язку – спочатку уражену ділянку бинтують, потім укутують товстим шаром вати, поверх якої необхідно накласти шар поліетилену, клейонки. Далі постраждалу ділянку з пов’язкою необхідно загорнути у вовняну тканину (шарф, хустку, ковдру).
  4. Потерпілому необхідно запропонувати випити каву або чай.

 

Правила, що дозволять уникнути переохолодження та обмороження на сильному морозі:

  1. Не пийте спиртного – алкогольне сп’яніння насправді викликає велику втрату тепла (у зв’язку з розширенням периферичних судин), водночас викликаючи ілюзію зігрівання. Додатковим фактором є неможливість сконцентрувати увагу на ознаках обмороження.
  2. Не куріть на морозі – куріння зменшує периферійну циркуляцію крові і таким чином робить кінцівки більш уразливими.
  3. Носіть вільний одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся як «капуста» – при цьому між шарами одягу завжди є прошарки повітря, що добре утримують тепло.
  4. Не носіть тісне взуття. У чоботи необхідно покласти теплі устілки, а відсутність устілки, сирі шкарпетки часто є основною причиною появи потертостей і обмороження.
  5. Не виходьте на мороз без рукавичок, шапки та шарфа. Кращий варіант – рукавиці з вологовідштовхувальної та непродувної тканини з хутром усередині. Щоки та підборіддя можна захистити шарфом.
  6. У холодну вітряну погоду перед виходом на вулицю відкриті ділянки тіла змастіть спеціальним кремом.
  7. Не носіть на морозі металеві (зокрема золоті, срібні) прикраси – кільця, сережки тощо. По-перше, метал остигає набагато швидше за тіло до низьких температур, внаслідок чого можливе «прилипання» до шкіри з больовими відчуттями та холодовими травмами. По-друге, кільця на пальцях ускладнюють нормальну циркуляцію крові.

 

Найпоширеніші помилки при наданні першої допомоги постраждалим з відмороженнями:

  1. Механічні пошкодження відморожених ділянок тіла при знятті примерзлого до нього взуття та одягу. Щоб уникнути їх, потрібна особлива обережність.
  2. Неприпустимо розтирати відморожені ділянки тіла снігом і вовняними речами. Оскільки температура відморожених тканин значно вище температури снігу – це призведе до додаткового охолодження. Крім того, розтирання загрожує мікротравмами (подряпинами) шкіри та їх інфікуванням, що веде до розвитку гнійно-запальних процесів.
  3. Не слід змащувати відморожену поверхню настойкою йоду, речовинами з барвниками, а також жирами, мазями. Це ускладнює місцеве спостереження за станом шкіри та обробку відмороженої поверхні.

 

Пам’ятайте, що важливо не ігнорувати холодові травми, оскільки їх лікування буде тривалим.

 

Пресцентр НМУ за інформацією професорки кафедри хірургії №1 Ольги Коваленко