#МедичнаПросвіта: до Всесвітнього дня запобігання утопленню

Утоплення – один із видів задухи, при якому механічним чинником є будь-яка рідина, що потрапляє у дихальні шляхи. Для загибелі від утоплення, необов’язковим є занурення тіла у велику водойму, людина може втопитися навіть у тазу, діжці, калюжі. Найчастіше це можливо у випадках, коли особа перебуває у стані сильного алкогольного сп’яніння або, наприклад, під час епілептичного нападу. Звісно, що випадків утоплень у водоймах значно більше, особливо влітку. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівці Навчально-наукового центру медичних симуляцій Національного медичного університету імені О.О. Богомольця надали фахові рекомендації як врятувати людину від утоплення або, принаймні, спробувати це зробити за відсутності спеціальних навичок.

Яким чином відбувається процес утоплення?

Людина, перебуваючи під водою, спочатку затримує дихання, зазвичай, протягом 1 хвилини, іноді трохи довше, що залежить від витривалості і тренованості. Коли затримувати дихання більше неможливо, рот розкривається, і вода стрімко надходить у дихальні шляхи, одночасно частково потрапляючи і в шлунок. Людина починає «дихати» у воді – настає період задишки. Під час першого вдиху вода потрапляє у горло, внаслідок чого подразнюється слизова оболонка і виникає кашель. Після цього настає нетривале припинення дихання, потім з’являється кінцеве дихання, яке через 5-6 хвилин припиняється, а через 10-15 хвилин настає смерть.

Розрізняють два види утоплення: справжнє чи синє утоплення, при якому вода заповнює легені, і синкопальне (біле) утоплення, коли вода не проникає в легені. Синій тип утоплення спостерігається в теплу пору року при купанні у прісній воді. Потопаючий не відразу занурюється у воду, а намагається втриматися на її поверхні, борсається, при цьому вдихає і заковтує велику кількість води. Через заповнені водою альвеоли легень кисень не може проникнути у кров, розвивається гіпоксія (кисневе голодування), що і обумовлює синій колір шкіри потопельника.

Синкопальне (біле) утоплення частіше зустрічається у жінок та дітей під впливом різкого раптового охолодження, та сильного емоційного потрясіння. Виникає захисна рефлекторна реакція, яка проявляється спазмом м’язів гортані, зупинкою дихання та серцевої діяльності. У зв’язку зі спазмом капілярів потерпілі мають бліде забарвлення шкіри, їх називають «білими» утопленими. При цьому типі утоплення повернення постраждалого до життя при своєчасному проведенні реанімаційних заходів є більш вірогідним.

Що має знати кожен про допомогу потопельнику?

При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. Перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги. Іноді, якщо випадок трапився біля берега, можна кинути з суші предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівне коло, дошку, мотузку. Якщо поблизу є човен, необхідно використати його. Якщо потопаючий перебуває на поверхні води, то бажано заспокоїти його ще здалеку, а якщо це не вдається, то краще доплисти до нього ззаду, щоб уникнути захоплень, від яких часом буває важко звільнитися. Одним з ефективних прийомів, який дозволяє звільнитися від подібних судомних обіймів, є занурення з потопаючим у воду. У таких обставинах він, намагаючись залишитися на поверхні, відпустить рятувальника.

Доставивши потопаючого на берег, приступають до надання першої допомоги, характер якої залежить від його стану. Якщо потерпілий знаходиться у свідомості, у нього задовільний пульс і збережено дихання – достатньо укласти його на суху жорстку поверхню таким чином, щоб голова була низько опущена, потім роздягнути, розтерти руками або сухим рушником. Бажано напоїти гарячим чаєм, загорнути у теплу ковдру і дати відпочити.

Як можна без певних навичок допомогти потопаючому або утопленику?

Переконайтеся у відсутності небезпеки.

1. Якщо постраждалий у воді:

а) киньте йому рятувальний засіб (рятувальний круг, м’яч тощо);

б) підпливати до постраждалого треба зі спини, при цьому слід користуватися рятувальним жилетом або іншими засобами, які допоможуть утримуватися на воді (рятувальний круг, надувний матрац); наблизившись до постраждалого, попросіть його заспокоїтись та поясніть, що ви в змозі надати допомогу;

в) якщо постраждалий без свідомості та перебуває у воді, переверніть його на спину, перевірте наявність дихання;

г) якщо постраждалий дихає, транспортуйте його до берега, для витягування постраждалого з води бажано залучити 2-3 осіб;

2. На березі у постраждалого без свідомості перевірте наявність дихання.
3. Викличте бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги.
4. Якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочніть серцево-легеневу реанімацію.
5. Якщо постраждалий у воді й не дихає, швидко транспортуйте його до берега, адже натискання на грудну клітку у воді неефективне.
6. Забезпечте постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
7. У разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонуйте диспетчеру екстреної медичної допомоги.
8. Дбайте про власну безпеку і в разі виникнення надзвичайної ситуації негайно телефонуйте до Служби порятунку за номером 101.

Якими є стандартні реанімаційні дії при допомозі потопельнику до приїзду швидкої?

Перевірте, чи постраждалий дихає за принципом «чую, бачу, відчуваю».

1. Якщо так:

• покладіть людину спиною на рівну, тверду поверхню;
• наскільки можливо вирівняйте голову і максимально розігніть шию постраждалого, висуньте нижню щелепу (якщо впевнені, що людина не зазнала травми хребта);
• очистіть ротову порожнину від видимих сторонніх об’єктів, наприклад, бруду, піску.

* Прислухатися до дихання («чую»), подивитися, чи рухається грудна клітка («бачу»), відчути, чи дихає людина, наблизивши до її рота щоку («відчуваю»).

2. Якщо постраждалий не дихає, виконайте 5 «рятувальних вдихів»:

• затисніть людині ніс та видихніть повітря їй в рот до підйому грудної клітки (якщо маєте, скористайтеся бар’єрним пристроєм: маскою-плівкою/маскою-клапаном);
• повторіть 5 разів.

Маленьким дітям штучне дихання можна проводити, одночасно вдуваючи повітря в рот та ніс.

3. Перевірте, чи з’явилося дихання. Якщо ні – розпочинайте натискання на грудну клітку:

• покладіть долоні (одна на одну) на середину грудної клітки постраждалого;
• випряміть руки в ліктях і натисніть на них вагою власного тіла;
• зробіть 30 натискань;
• повторіть два штучні вдихи.

4. Продовжуйте цикли «30 натискань – 2 вдихи»

Це треба робити до прибуття медиків або поки постраждалий не почне дихати самостійно.

Якщо постраждала – дитина, проводьте реанімаційні заходи у співвідношенні 15 натискань та 2 вдихи.

5. Якщо не маєте бар’єрного пристрою і не можете виконувати штучні вдихи «рот до рота», проводьте лише натискання на грудну клітку.
6. Якщо людина прийшла до тями до приїзду лікарів, її слід зігріти.

Не залишайте постраждалого наодинці. За можливості накрийте сухою теплою ковдрою і дочекайтеся прибуття медиків.

 

Авторка: директорка Навчально-наукового центру медичних симуляцій Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Юлія Бойко

Інфографіка: Пресцентр НМУ