#МедичнаПросвіта: до Всесвітнього дня імунітету

Імунна система має ключове значення у захисті організму. Тож у рамках інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівці кафедри клінічної та лабораторної імунології, алергології та медичної генетики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця інформують про фактори, що впливають на стан імунітету людини, яка є доступна імунопрофілактика інфекційних захворювань, та яким чином уникати провокуючого впливу зовнішнього середовища на імунітет.

Стан імунної системи можна визначити за певними клінічними ознаками, наприклад, частими повторними респіраторними захворюваннями, які мають бактеріальні ускладнення та потребу у тривалому повторному прийомі антибактеріальних препаратів.

У яких випадках потрібна консультація імунолога?

Консультація імунолога знадобиться пацієнтам з підозрою на наявність імунодефіциту, які мають певні клінічні прояви у вигляді рецидивних інфекцій, а також для моніторингу пацієнтів після трансплантації органів та тканин.

Чи можна самостійно визначити, у якому стані імунітет?

За наявності показань і направлення від сімейного лікаря до імунолога можна за клінічної потреби провести оцінку імунного статусу пацієнта. У жодному разі не варто проводити самодіагностику та самолікування. На сьогодні, існує багато різних імуномодуляторів, які пацієнт самостійно може придбати в аптеці. Однак ці препарати не мають доказової ефективності, а іноді можуть навіть нашкодити здоровʼю.

Є певні лабораторні критерії імунологічних досліджень, які можуть підтвердити наявність імунодефіциту, але це вже потребує звернення до імунолога та, за потреби, призначення цих досліджень.

Наскільки знижують імунітет емоційні переживання, стрес?

Тривалий хронічних стрес є виснажливим фактором для організму, що призводить до порушення виділення кортизолу – гормону наднирників. Це має негативний вплив на імунітет.

Які особливості імунітету у дітей та дорослих?

Імунітет у дорослих та дітей відрізняється залежно від вікової групи. До прикладу, у дітей раннього віку ще не до кінця сформований імунітет до певних інфекцій, є незрілість слизових оболонок, за рахунок чого діти можуть часто хворіти. У дорослих з віком імунітет поступово знижується. Пацієнти похилого віку складають групу ризику та можуть потребувати додаткової щорічної імунізації від грипу, коронавірусної інфекції. Також особам старше 65 років рекомендується додаткова імунізація від пневмококової та гемофільної інфекції.

Міфи про імунітет

Міф 1. Можна випити чарівну пігулку-імуностимулятор і, таким чином, покращити імунітет, щоб часто не хворіти.

Імунна система – дуже складний саморегульований механізм і є чіткі показання до застосування імунотропних препаратів у конкретних пацієнтів з певними імунодефіцитами.

Міф 2. Прийом вітамінів покращує імунітет.

В основному більшість вітамінів засвоюється разом з їжею. Якщо пацієнт має різноманітний раціон харчування, зазвичай, додатковий прийом вітамінів необхідний лише взимку або при ендеміях, або у регіонах, де бракує вітамінної продукції.

Міф 3. Алергія пов’язана з поганим імунітетом.

Навпаки, алергія є гіперімунною реакцією організму на подразник (алерген).

Що варто знати про органи імунної системи

Органи імунної системи є центральними і периферичними. Центральні органи включають тимус – місце, де клітини імунної системи проходять дозрівання та диференціювання. Такий собі університет для клітин. Другим центральним органом імунної системи є кістковий мозок, де проходять процеси кровотворення та формування клітин імунної системи. До периферичних органів також відносять селезінку, лімфатичні вузли, слизові оболонки, шкіру та лімфоїдні утворення у різних органах.

У яких випадках імунітет може мобілізуватися проти власного організму?

Імунна система може почати реагувати на власний організм і призводити до появи автоімунних хвороб у разі зриву імунологічної толерантності. Процеси імунного гомеостазу є регульованими генетично, а також можуть змінюватися під впливом зовнішніх факторів навколишнього середовища та впливом інфекційних чинників. На сьогодні, достеменно невідомо про причини розвитку автоімунних захворювань. Є лише певні теорії та припущення.

 

Автори: фахівці кафедри клінічної та лабораторної імунології, алергології та медичної генетики

Інфографіка: Пресцентр НМУ