СПОГАД ПРО ВЧИТЕЛЯ, РЕКТОРА, АКАДЕМІКА Є.Г. ГОНЧАРУКА – КАФЕДРА ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ № 3

Сьогодні минає 18 років відтоді,  як на світанку 19 квітня 2004 року перестало битися серце Євгена Гнатовича Гончарука – людини, громадянина, видатного вченого в галузі профілактичної медицини зі світовим іменем, блискучого організатора охорони здоров’я, завідувача кафедри комунальної гігієни й ректора НМУ імені О.О. Богомольця, який він очолював майже 20 років, з 1984 року, першого почесного ректора медичного університету. Помер Євген Гнатович на  75 році життя, похований на Байковому цвинтарі Києва.

У цьому спогаді хочеться згадати сторінки біографії Євгена Гнатовича, його плідну  діяльність на посаді завідувача кафедри комунальної гігієни й декана санітарно-гігієнічного факультету Київського медичного інституту (КМІ), теперішнього НМУ імені О.О. Богомольця.

Так логічно склалося, що на початку нового 1968/69 навчального року доктор медичних наук, науковий керівник докторської дисертації  Євгена Гнатовича Гончарука, професор Рафаїл Давидович Габович, передав йому, своєму учневі, керівництво  кафедрою.

У 1969 році, після отримання вченого звання професор кафедри комунальної гігієни. Євгена Гнатовича спочатку призначили, а згодом  обрали деканом санітарно-гігієнічного факультету, який він очолював до 1980 року. Без перебільшення можна сказати, що це був період розквіту санітарно-гігієнічної справи в державі, а факультет з підготовки санітарних лікарів і лікарів-епідеміологів був одним із найпотужніших в КМІ.

Декан Є.Г. Гончарук одночасно очолював вчену раду санітарно-гігієнічного факультету, був Головою Спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій. Щомісячно на засіданнях вченої ради  обговорювалися нагальні питання удосконалення навчального процесу, планування й виконання науково-дослідних робіт,  зокрема із залученням  студентів-гуртківців, видавнича й виховна робота на факультеті тощо. Активну роботу проводив декан Є.Г. Гончарук  і з студентським активом.

На засіданнях старостатів позитивно вирішувались не лише питання удосконалення навчально-виховної роботи зі студентами, а й поліпшення їхніх житлово-побутових умов, участі в культурно-масових, спортивних заходах, дотримання виконавчої дисципліни тощо.

Зважаючи на своє соціальне походження, як відомо він був із багатодітної селянської родини, декан Є.Г. Гончарук не обходив увагою жодного студента. Студенти поважали свого декана і поміж собою називали його генералом.

Роботу декана Євген Гнатович вміло поєднував із керівництвом кафедрою комунальної гігієни, яку він очолював майже 38 років. На кафедрі разом із ним працювали доценти І.І.Нікберг, Г.М.Рахов, асистенти, а згодом доценти І.Л.Курінний, В.І. Ципріян, асистенти В.О. Прокопов, В.Є. Кармазін, З.П. Федоренко, аспірант Е.В.Шуляк, старший лаборант-хімік З.М. Семенченко, п’ять препараторів. Відбувалася зміна поколінь: на кафедру приходили нові співробітники, випускники-відмінники санітарно-гігієнічного факультету КМІ:  асистенти Я.Я. Дерев’янко, В.О. Волошин, С.І. Гаркавий, В.І. Геєць, І.Ф. Ткаченко, М.М. Коршун, Т.О. Туманова, аспіранти Л.М.Авраменко, О.С. Спасов, І.М.Філатова, наукові співробітники О.В.Салата, В.О.Ніконьонок, Л.Б.Шостак, А.П. Третяк, професор Т.Е. Ліпатова, старші лаборанти Р.В.Савіна, Т.В. Журба, С.О. Ценілова, Т.І. Орлова, О.В. Дема, Р.В. Горбачевський та інші.

Багато з них тепер працюють у науково-дослідних інститутах, Національному університеті охорони здоров’я імені П.Л. Шупика, практичній санітарно-епідеміологічній службі (відділах Держпродспоживслужби, лабораторних центрах МОЗ України).

З 21 квітня 2004 року й дотепер кафедру очолює учень Є.Г. Гончарука, випускник санітарно-гігієнічного факультету КМІ, професор С.І. Гаркавий, який пройшов шлях від асистента до завідувача кафедри, яку з 2017 року перейменовано на кафедру гігієни та екології № 3 і введено до складу ФПЛ ЗСУ НМУ.

Завідувач кафедри, декан факультету Є.Г. Гончарук завжди значну увагу приділяв удосконаленню педагогічного процесу, читанню лекцій студентам і проведенню практичних занять, брав активну участь у створенні загальносоюзної програми з комунальної гігієни.

Вступну лекцію  з дисципліни, крім низки інших, завжди читав він сам. У лекційній аудиторії традиційно перед початком лекції розміщували стенди з підручниками, монографіями, нормативно-методичними матеріалами. У їх підготовці разом із викладачами брав безпосередню участь завідувач кафедри.

Викладачі обов’язково були присутніми на вступній лекції. Євген Гнатович починав її з характеристики кожного викладача,  називав рік закінчення вишу, трудовий шлях, займану посаду на кафедрі, виконання й захист кандидатської дисертації, участь у написанні підручників і посібників, представлених на стенді, розповідав про інтереси та хобі тощо.

При доборі кадрів Є.Г. Гончарук віддавав перевагу випускникам санітарно-гігієнічного факультету, активістам, відмінникам навчання, активним учасникам студентського наукового  товариства, а також тим, хто мав досвід роботи в практичній санітарно-епідеміологічній службі. Великого значення у навчальному процесі надавалося практичним заняттям.

Кожний розділ дисципліни розпочинався із санітарного обстеження об’єкта: річкового водопроводу, каналізаційної станції біологічної очистки міських стічних вод тощо, – з відбором проб, їх подальшим лабораторним дослідженням і складанням гігієнічного висновку щодо отриманих даних. Кілька годин занять присвячувалися методиці санітарного обстеження житлово-комунальних об’єктів з використанням інструментально-лабораторних методів дослідження з виходом і навіть виїздом на реальні об’єкти в Києві та області.

Оснащення кафедри поповнювалося новими приладами та медичним обладнанням. Традиційно всі викладачі повертались на роботу після відпустки на 5 днів раніше. За тиждень до початку навчального року оновлялися методичні розробки до практичних занять, тези і тексти лекцій, ілюстративний матеріал (таблиці, слайди), закупалися новітні прилади й сучасне медичне обладнання.

У практичні заняття вводилися нові сучасні методи дослідження. Значна увага приділялася викладанню запобіжного санітарного нагляду. Видаються навчальні посібники: курс лекцій «Малая канализация» ч. 1, 2, (1970), «Предупредительный санитарный надзор в гражданском строительстве» (1972), «Основы предупредительного санитарного надзора» (1975), перше загальносоюзне «Руководство к практическим занятиям по коммунальной гигиене», що витримало три видання (Медицина, 1977, 1982, 1990). Виготовлено 15 нових навчальних проєктів з усіх розділів комунальної гігієни.

За участю завідувача кафедри, академіка Є.Г. Гончарука створено і затверджено загальносоюзну програму з комунальної гігієни для студентів четвертих і шостих курсів санітарно-гігієнічних факультетів медичних інститутів (М., 1976, 1984). Видано «Методические указания к проведению первичной специализации по коммунальной гигиене» (К. 1985, 1991 (укр. мовою).

За редакцією Є.Г. Гончарука в 1995 р. у видавництві «Вища школа» для студентів вищих медичних навчальних закладів видано підручник «Загальна гігієна (пропедевтика гігієни)», який у 1997 р. удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки, у 2000 р. підручник перевидано російською мовою. У 2003 р. видавництво «Здоров’я» за редакцією Є.Г. Гончарука видало українською мовою підручник «Комунальна гігієна» /Є.Г. Гончарук, В.Г. Бардов, С.І. Гаркавий, О.П. Яворовський та інші (у 2004 р.  підручник відзначено премією НАМН України в галузі профілактичної медицини, а в 2006 р., на запит російськомовних іноземних студентів, підручник «Комунальна гігієна» перевидано російською мовою.

Важливо й те, що в період завідування кафедрою Євгеном Гнатовичем Гончаруком наукова тематика концентрувалася на двох основних напрямках: 1) санітарний благоустрій сільських населених пунктів і окремо розташованих об’єктів; 2) розробка теоретичних основ, методології і принципової схеми нормування екзогенних хімічних речовин у ґрунті.

Наукові дослідження, що виконувалися на кафедрі учнями академіка Є.Г. Гончарука, які підготували та успішно захистили за цей період кандидатські та докторські дисертації (Е.В. Шуляк, Б.М. Дучинський, В.І. Ципріян, В.О. Прокопов, Л.М. Авраменко, В.О. Волошин, С.І. Гаркавий, О.В. Салата, М.Г.Федосенко, В.П. Гайдук, О.П. Половцев, Н.Т. Музичук, О.С. Спасов, В.К.Боримский, В.В. Малашевський, В.І. Геєць, Л.Б. Шостак, О.С. Прокопович, О.В. Кузнецов, І.І. Ткаченко, А.В. Мелєнєвська, М.М.Коршун, І.М.Філатова та інші), присвячувалися вирішенню широкого кола практичних питань.

Серед них – профілактика гострих кишкових інфекцій та інвазій серед населення шляхом санітарної охорони підземних джерел господарсько-питного водопостачання та малих річок від побутових і промислових стічних вод, очистки і знезаражування стічних вод, зокрема стічних вод лікувально-профілактичних закладів, санітарної охорони ґрунту, благоустрою села. З цією метою Євген Гнатович спільно з учнями  винайшов нові ефективні споруди з очищення й доочищення стічних вод і знешкодження їх мулу, зокрема стічних вод інфекційних лікарень, складів отрутохімікатів.

Запропоновано санітарно-мікробіологічні критерії гігієнічної оцінки допустимої величини забруднення ентеровірусами, коліфагами та лактозопозитивними паличками біологічно очищених стічних вод населених пунктів, які подаються на землеробські поля зрошення для доочищення у ґрунті. Науково обґрунтовано гігієнічну ефективність олігодинамічної дії міді, інтенсифікованої низькоградієнтним електричним полем, для знезаражування води тощо.

Водночас проводилися дослідження з попередження гострих і хронічних отруєнь населення екзогенними хімічними речовинами, які використовуються у сільському господарстві, шляхом наукового обґрунтування величин гранично допустимого вмісту їх у ґрунті.

З метою санітарної охорони ґрунту від хімічних забруднювачів (ЕХР) і попередження тим самим виникнення серед населення гострих і хронічних отруєнь, під керівництвом академіка Є.Г. Гончарука розроблено теорію, методологію і принципову схему нормування ЕХР у ґрунті. Розкрито механізм виникнення гострих і хронічних отруєнь серед населення на сільськогосподарських полях, оброблених пестицидами, і запропоновано заходи з їх профілактики тощо. В цілому наукова школа Євгена Гнатовича Гончарука налічує 33 доктори й 37 кандидатів медичних наук.

За багаторічну й сумлінну працю вченого удостоєно низкою урядових відзнак і нагород. Він академік 5 державних і 4 різних, зокрема й міжнародних академій,  Заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України, нагороджений орденами й медалями, Почесними Грамотами й відзнаками.

 

Прес-центр за  матеріалами кафедри гігієни та екології № 3