ПЕРШОКУРСНИКИ ПРО СВОЇ ПЕРШІ ВРАЖЕННЯ ВІД НОВОГО СТАТУСУ: «Я – СТУДЕНТ НМУ, І Я У ЗАХВАТІ ВІД ЦЬОГО!»
У Національному медичному Університеті ім. О.О.Богомольця проходить реєстрація першокурсників. На зміну хвилюванням щодо вступу приходять звичайні буденні турботи – щодо поселення у гуртожиток, отримання підручників, студентських квитків, а ще – знайомство з графіком занять, корпусами, аудиторіями, знайомство з однокурсниками та викладачами, деканами…
«Найбільше студентів зареєструвалось у перший день – аж 201 чоловік із 360», – розповідає студент 4 курсу, голова студентської ради медичного факультету № 4 Олександр Вершута. Але і сьогодні у коридорах корпусів – гамірно і людно. А ми звертаємось вже не до абітурієнтів, а до студентів 1 курсу НМУ ім. О.О. Богомольця, бо нам цікаво знати про їхні перші студентські враження, про плани на майбутнє, про те, які останні настанови вони почули від батьків на порозі нового і відповідального етапу життя.
Дмитро Бистрицький, студент 1 курсу медичного факультету № 1, м.Бахмут Донецької області:
«Коли опинився у стінах цього Університету, перше, що відчув, це його величність, могутність. Тут все приємно вражає – толерантні і привітні члени приймальної комісії, гарні відремонтовані аудиторії, монументальні сходи. Тут особлива атмосфера і вона мені дуже подобається. Я точно знаю, що тут є чому вчитися, є у кого і є необідна база для цього. Щодо професії – після закінчення коледжу вже працював у кардіологічному відділенні, було дуже цікаво, хоч і складно. Можливо, стану анестезіологом-реаніматором… А ще хочу краще познайомитись з Києвом».
Данило Златковський, студент 1 курсу стоматологічного факультету, м. Київ:
«Вже трохи маю уявлення про роботу стоматолога, бо працював зі своїм дядею, він стоматологом, і я йому допомагав цього літа. Була можливість вчитися у Чернівцях на бюджеті, але я обрав НМУ, бо вважаю його кращим закладом вищої медичної освіти, з усім необхідним обладнанням, сучасним стоматологічним центром, де є багато можливостей стати гарним фахівцем. Мене приваблює хірургія. Буду прагнути внести щось нове у науку, освоїти якусь нову методику лікування».
Віталій Марчук, студент 1 курсу медичного факультету № 4, м. Київ:
«НМУ мені рекомендували друзі, знайомі, як найкращий заклад медичної освіти в Україні. Вже півроку працюю на «швидкій», де була можливість перевірити себе і багато чому навчитися. Ще не знаю, яким саме лікарем хочу стати, але впевнений, що ця професія мені подобається».
Дар’я Шумлянська, Яніна Ахрамеєва, студентки 1 курсу медико-психологічного факультету, м. Київ:
Дар’я: «Бал атестату у мене 10,9, тобто я готувалася до вступу в НМУ. Вже приблизно у 7 класі, коли у нас з’явився предмет біологія, який мені дуже сподобався, почала мріяти про професію лікаря. А коли вивчали склад нирки і я дізналась про капсулу Шумлянського-Боумена, то зрозуміла, що мати прізвище «Шумлянська» і не бути лікарем неможливо. Та й тато мріяв про цю професію… Наразі планую стати реабілітологом, це дуже цікава і затребувана професія».
Яніна: «Мене дуже цікавить такий напрямок медицини, як психіатрія. Люблю спілкуватися з людьми, аналізувати різні життєві ситуації, допомагати знаходити рішення. Батьки більше хотіли, що я стала стоматологом чи пішла на «Лікувальну справу», але врешті погодились з моїм вибором. Тут, в НМУ, дуже доброзичлива атмосфера, у приймальній комісії усі такі привітні. Я вже студент НМУ і я у захваті від цього!».
Ярослав Ожігов, студент медичного факультету № 3, староста курсу, м.Київ:
«Мрія стати лікарем з’явилась у 10 класі. Мав досвід спілкування з хірургом, який робив мені невеличке оперативне втручання, але я його дуже боявся. Це був гарний педіатр. І я вирішив теж стати гарним педіатром, якому діти довіряють, а не бояться. В НМУ вчились мої друзі. Розповідали, що вчитися складно, але цікаво і знання можна отримати дуже гарні. Можливо, і організаторські здібності зможу проявити – запропонували стати старостою курсу. Всього у нас 81 студент, 13 хлопців і 68 дівчат. Тут дуже приємна, дружня атмосфера».
А які емоції сьогодні переповнюють батьків першокурсників?
Марина Марченко, мама студентки 1 курсу медичного факультету № 4 Анни, м. Переяслав -Хмельницький:
«Лікарем Аня мріяла стати з 7 класу. І це моя мрія також. Ми просто щасливі, що все вдалося. Та ще й дочка поступила на бюджет. Радості просто не було меж. Два роки ми приїжджали на дні відкритих дверей в Університет. І те, що бачили навколо, – сучасні ремонти, привітні викладачі, поважні професори, усміхнені студенти, дуже гарна технічна база, лише підтверджувало, що це наш Університет. Хвилювання, звісно, є, бо дочка буде не біля мене, але це приємне хвилювання. Вірю, що все буде добре».
Прес-центр
