“НЕМОЖЛИВО ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЯКІСНУ, ДОСТУПНУ І БЕЗПЕЧНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ, НЕ СТВОРИВШИ НАЛЕЖНИХ УМОВ ПРАЦІ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ”, – ПРОФЕСОР, АКАДЕМІК НАМН УКРАЇНИ О.П.ЯВОРОВСЬКИЙ
Надзвичайно важливими сьогодні, особливо в період подолання пандемії COVID-19, є питання безпеки, гігієни праці та інфекційного контролю у закладах охорони здоров’я. Розповідає завідувач кафедри гігієни та екології №2, професор, академік НАМН України О.П.Яворовський:
“Доробок кафедри гігієни та екології №2 є ґрунтовним і має важливе наукове та практичне значення. Протягом поточного року співробітники кафедри активно протидіяли пандемії COVID-19, займаючись науково-дослідною роботою, в тому числі й на замовлення МОЗ України, зокрема на тему «Наукове обґрунтування оптимальної системи управління ризиками для забезпечення безпечного лікарняного середовища». Авторський колектив за результатами першого року наукової роботи встановив низку проблем:
1) працівники галузі охорони здоров’я становлять близько 10% від всіх працюючих в Україні, а тривалість їх життя не перевищує 55 років, в окремих професійних групах (стоматологи, хірурги) вона ще менша, що є значною не лише медичною, але й соціально-економічною проблемою;
2) за показником нелетального травматизму медична галузь у всіх країнах у рази перевищує такі техногенно небезпечні сфери економічної діяльності, як підземний видобуток корисних копалин, будівництво та металургія;
3) хоча кількість смертельних випадків медичних працівників при виконанні службових обов’язків є високою (в окремі роки на роботі помирає більше 40 осіб), реально з виробництвом пов’язують лише окремі з цих них;
4) досить часто фіксуються випадки смерті медичних працівників на роботі через протиправні дії третіх осіб;
5) незадовільні умови праці (високе психоемоційне напруження, вплив шкідливих і небезпечних фізичних, хімічних і біологічних професійних чинників) є однією з найголовніших причин, що негативно впливають на стабільність медичних колективів та сприяють міграції медичних працівників в інші країни, через що Україна практично інвестує підготовку медичних фахівців для інших країн;
6) безпека праці у закладах охорони здоров’я в Україні за інтенсивними показниками має тенденцію до погіршання, а в цілому медична сфера Міжнародною організацією праці визнається як одна з найнебезпечніших. Ситуація із захворюваністю медичного персоналу в умовах спалахів гострих інфекційних захворювань попередніх років та сьогоднішньої пандемії COVID-19 є тому ще одним підтвердженням цього положення (на кінець жовтня в Україні на COVID-19 захворіло близько 18 тисяч працівників охорони здоров’я);
7) серед причин гострих професійних захворювань у медичних працівників територіальні управління Держпраці України називають, серед інших, недостатню кількість та якість засобів індивідуального захисту та відсутність інструктажів з охорони праці;
8) через нестачу лікарів – епідеміологів, лікарів-профпатологів та лікарів з гігієни праці відсоток завершених комісійних розслідувань причин і обставин виникнення гострих професійних захворювань і випадки смертей медичних працівників на COVID19 на кінець жовтня поточного року не перевищує 25%, що не дозволяє розробити своєчасні та ефективні протиепідемічні заходи;
9) головним лейтмотивом останніх тематичних резолюцій ООН (2016), ВООЗ (2019), Всесвітніх міністерських самітів з безпеки пацієнтів (2018, 2019) проходить теза, що неможливо забезпечити якісну, безпечну і доступну медичну допомогу, не створивши належних умов праці для медичних працівників;
10) неналежними умовами праці медичних працівників пояснюється тенденція до зростання стаціонарної (госпітальної) та післяопераційної летальності у вітчизняних закладах охорони здоров’я;
11) у вітчизняній охороні здоров’я при формуванні безпечних і здорових умов праці практикується не проактивний (попереджувальний) підхід, властивий економічно розвинутим країнам, а реактивний підхід (реагування на події, що вже сталися);
12) суттєвою проблемою в Україні загалом та в медичній галузі зокрема є те, що традиційно переважає несправедлива (репресивна) культура реагування на нещасні випадки. Це призводить до приховування несприятливих подій, не дає повного уявлення про масштаби і причини проблем безпеки пацієнтів, а також безпеки і гігієни праці медичних фахівців.
З метою вирішення цих нагальних питань було запропоновано:
- створити службу охорони праці Міністерства охорони здоров’я України згідно з Законом України «Про охорону праці» у сучасній редакції та наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці «Про затвердження Типового положення про службу охорони праці» N 255 від 15.11.2004 зі внесеними змінами у 2007 і 2017 роках;
- доопрацювати чинну нормативну базу щодо якості медичної допомоги з врахуванням питань безпеки пацієнтів;
- поновити практику збору та аналізу нещасних випадків та інших проблем у сфері безпеки та гігієни праці, протипожежного захисту об’єктів та безпеки руху автотранспорту в системі МОЗ України з метою виявлення корінних причин проблем та прийняття ефективних попереджувальних заходів;
- терміново оновити та стандартизувати з урахуванням набутого досвіду інструктивно-методичні документи щодо безпечного використання медичного кисню;
· прискорити запровадження ризик – орієнтованого підходу, як основи попереджувального підходу розбудови належної системи забезпечення безпеки медичного персоналу та пацієнтів;· порушити перед Кабінетом Міністрів України питання про відновлення медичної спеціальності «медико-профілактична справа» та відновити у вищих медичних закладах держави додипломну та післядипломну підготовку лікарів-гігієністів та лікарів-епідеміологів.
- МОЗ України у своїх заявах, управлінських діях і документах акцентувати увагу на відкритому обговоренні проблем безпеки в лікарняних закладах, щоб працівники відкрито звітувати про інциденти та проблеми безпеки, не боячись можливих негативних дій проти них через таку інформацію з боку адміністрації та колег.
Протягом поточного року співробітники кафедри брали активну участь в ондайн-конференціях, де познайомили учасників із результатами своїх наукових досліджень (додаток) та опублікували 16 наукових робіт (додаток), у тому числі 2 інформаційні листи. Підготували проєкт «Концепції формування стратегії попередження дефектів надання медичної допомоги у вітчизняній системі охорони здоров’я». Попереду багато задумів і планів, які колектив кафедри втілюватиме у життя у Новому 2021 році”.
Прес-центр за матеріалами кафедри гігієни та екології №2
