#МедичнаПросвіта: до Всесвітнього дня розповсюдження знань про аутизм
Часто батьки мають справу з відсутністю коректної інформації про причини й наслідки аутизму, необхідність «раннього втручання», корекційні методики та особливості їх застосування, що неминуче позначається на їх залученості до надання ефективної допомоги власним дітям. У рамках інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівці кафедри загальної і медичної психології Навчально-наукового інституту психічного здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця інформують про особливості діагностики та догляду за людьми з аутизмом.
Розлади аутистичного спектру (РАС) – це термін, що об’єднує розмаїття різних форм розладів, що призводять до специфічної роботи головного мозку. Ці розлади об’єднані спільними характеристиками, а саме: труднощами у побудові соціальних стосунків та спілкуванні, особливою стереотипністю поведінки. Можливості та потреби людей з РАС можуть значно різнитися. Ознаки аутизму можна не помічати до певного часу, але вони не зникають з віком.
Варто зазначити, що поширення РАС серед хлопчиків є приблизно у чотири рази вищим, ніж у дівчаток. Така гендерна різниця пов’язана, насамперед, з генетичним фактором. Розлади аутистичного спектру легше діагностуються саме у хлопчиків, адже ознаки поведінки, характерні для РАС, для дівчаток є більш соціально прийнятними. У хлопчиків ці порушення швидше «впадають в очі». Ще один момент – для дівчаток порушення мовлення є менш характерним розладом спектру аутизму. У хлопчиків воно є причиною першого звернення до фахівців у приблизно 84% випадків.
Причини аутизму
Єдиного погляду на природу виникнення розладів аутистичного спектру досі немає. Останні дослідження підтверджують, що саме генетичні фактори є ключовими при розвитку РАС у дітей. За припущенням вчених, вони спричинені порушеннями розвитку нейронів головного мозку. Як результат, нейрони мають занадто високу активність у певних зонах мозку. Відповідно, інформація, яку сприймає така дитина, може оброблятися у нетиповий спосіб. Така робота мозку пояснює особливості поведінки і розвитку дітей із РАС.
Більшість випадків аутизму поєднується з органічними ураженнями мозку, що виникають у немовлят в період внутрішньоутробного розвитку. Органічні порушення можливі після інфекційних захворювань матері під час вагітності (наприклад, краснуха), травм, впливу шкідливих речовин (отруєння солями важких металів), психічних травм. До мозкових порушень можуть привести і родові травми, в тому числі, стрімкі пологи при недоношеній вагітності. Деякі вчені до факторів ризику появи РАС відносять короткі інтервали між вагітностями, старший вік матері чи батька та несприятливе навколишнє середовище. Всупереч поширеній стигмі, досі немає науково обґрунтованих даних щодо зв’язку між щепленням проти кору, коклюшу та краснухи і розвитком РАС у дітей, оскільки процеси, які призводять до цього, починаються ще до народження.
Як аутизм впливає на тривалість життя людини?
Існує небагато досліджень цього питання. Результати досліджень, які були проведені в Швеції, показали, що люди з аутизмом, який не супроводжується відставанням у розвитку, помирають у середньому на 12 років раніше. Якщо ж аутизм супроводжується різними коморбідними розладами або така людина має різного роду соматичні захворювання, то тривалість життя залежить від протікання цих захворювань. Крім того, є деякі дослідження, які свідчать, що частою причиною передчасної смертності у людей з розладами аутистичного спектру після хвороб серця є епілептичний напад та самогубство, хоча достовірного пояснення зв’язку між аутизмом та епілепсією досі немає.
Чи може людина з аутизмом повністю соціально адаптуватися і жити повноцінним життям?
Залежно від форми аутизму – спектр дуже широкий. Дитина з РАС може потребувати більш активної підтримки та допомоги саме в дитинстві. Важливою є рання діагностика та можливість «раннього втручання». Чим раніше батьки дізнаються про діагноз і почнуть отримувати необхідні послуги, тим більше шансів у дитини соціалізуватися. Діти з РАС за відсутності порушень інтелектуального та мовного розвитку успішно навчаються, а спектр реабілітаційних послуг сприяє ефективному оволодінню різними соціальними навичками. Якщо ж форма аутизму більш важка, наприклад, з порушеннями інтелектуального розвитку та з повною відсутністю функціональної мови, то такі люди можуть потребувати постійної допомоги і в дорослому віці.
Як діагностують аутизм у ранньому віці?
Чіткі діагностичні критерії прописані у класифікаторах DSM-V та МКХ-11. Перші «червоні прапорці» щодо аутизму фахівці можуть відмічати вже на першому році життя, тестування відбувається з 12 місяців, а діагноз дитина може отримати вже починаючи з 2 років і пізніше. Необхідно щоб спостереження за дитиною відбувалося в різних ситуаціях та тривалий час (інколи декілька місяців), обов’язково з використанням доказових методів тестування, а саме «золотого» стандарту (ADOS-2, ADI-R).
Остаточний діагноз може визначити тільки спеціаліст або команда фахівців після тривалого спостереження. Проте існують безкоштовні скринінгові тести, які батьки можуть пройти самостійно (STAT, М-СНАТ). Дані тести дозволяють лише виявити, чи дитина перебуває у групі ризику, їх результати не є підставою для встановлення або спростування діагнозу.
Якими є особливості лікування РАС та як доглядати за людиною з аутизмом?
Зважаючи на те, що прояви аутистичного спектру дуже індивідуальні, програма реабілітації має розроблятися для конкретної дитини. Це можуть бути заняття з логопедом, спрямовані на розвиток вміння використовувати мову в соціальних контактах, поведінкова терапія як інтенсивна система навчання, заснована на винагороді, яка фокусується на оволодінні дитиною певними навичками самообслуговування, ігрові методи для підвищення емоційних, соціальних та інтелектуальних навичок, соціальна терапія, яка за допомогою групових занять вчить дітей з РАС, як правильно взаємодіяти, співпрацюючи, ставлячи запитання і відповідаючи на запитання тощо. Робота з фізіотерапевтом допомагає дитині в освоєнні моторних навичок, в оволодінні своїм тілом за допомогою фізичних вправ і рухливих ігор. Метою терапії дитини з РАС є навчання соціально значущих навичок на основі інтересів і мотивації дитини.
Медикаментозна терапія має спрямовуватися на специфічний, чітко визначений симптом або стан. До симптомів, що піддаються фармакологічному лікуванню, належать: гіперактивність, імпульсивність, дефіцит уваги, надмірна роздратованість, проблемна поведінка (спалахи агресії, спроби травмувати себе), стереотипна поведінка, тривога, лабільність настрою, знижений настрій, порушення сну.
Чи можуть люди з РАС бути небезпечними для суспільства?
Люди з аутизмом можуть атакувати інших людей, тварин чи предмети довкола них, бо не здатні впоратися з емоціями та стресом, а також проблемами сприйняття та розуміння соціальних сигналів, не можуть інакше висловити свої потреби, щоб показати, що їм щось не подобається. Внаслідок таких атак може виникнути небезпека для оточуючих та самих людей з РАС. Люди з аутизмом зазвичай не агресивні, просто іноді їхня поведінка може здатися дивною. Вони можуть бути дуже відкритими до суспільства через відсутність соціальних масок. Однією з основних небезпек, пов’язаних з аутизмом, є те, що люди з цим розладом можуть бути схильні до самоушкодження. Вони можуть пошкоджувати своє тіло, наприклад, битися головою об стіну, коли відчувають стрес чи дискомфорт.
Також слід зазначити, що люди з аутизмом можуть мати проблеми із розпізнаванням небезпеки та розумінням правил безпеки. Вони більш схильні до ризику отримати травми або потрапити в небезпечні ситуації, оскільки не усвідомлюють можливі наслідки своїх дій.
У чому особливості «дорослого» аутизму?
У дорослому віці розлади аутистичного спектру можуть істотно обмежити здатність людини здійснювати повсякденну діяльність і брати участь в житті суспільства. Ці розлади часто негативно впливають на освітні і соціальні досягнення людини, супроводжуватися важкими порушеннями і потребують довічного догляду та підтримки. Водночас, люди з цим діагнозом нерідко здатні жити самостійно, досягаючи колосальних успіхів у кар’єрі. Вони зазвичай складно йдуть на вербальний контакт, але чудово комунікують у соціальних мережах, на форумах, де знаходять людей з ідентичною проблемою для взаємодопомоги та підтримки. Багато людей з аутизмом серед музикантів, акторів, художників, у сферах, де можна мінімізувати контакт із людьми і немає обмежень у розкритті свого потенціалу – це успішні програмісти, співробітники лабораторій, дизайнери. З віком людина може навчитися керувати певними своїми особливостями та навчитися стабілізувати свій стан.
Поради батькам щодо догляду за дітьми з аутизмом
- Знання. Розуміти особливості РАС та їх прояви у своєї дитини.
- Підтримка. Давати дитині емоційну та практичну підтримку в оволодінні різними навичками, залишаючись завжди поруч.
- Структура і рутини. Важливо створити для дитини з РАС зрозумілий і безпечний для неї простір, в якому буде прогнозованість і стабільність.
- Спілкування. Постійне привернення уваги дитини до своїх дій, стимулювання інтересу до зовнішнього світу та до наслідування.
- Спільна діяльність. Діти з РАС охоче грають в такі ігри, де не потрібно говорити (лото, пазли, викладати мозаїку, робити аплікації). Так можна зробити перші кроки на шляху до спілкування та взаємодії, налагодити контакт з дитиною.
- Враховуйте індивідуальні потреби. Кожна дитина з аутизмом унікальна, тому важливо враховувати її індивідуальні потреби, можливості та на основі них вибудовувати корекційну програму.
- Пошук підтримки. Не розраховуйте лише на власні сили. Звертайтеся за допомогою до фахівців, які можуть надати корисні поради та інструменти для розвитку вашої дитини, до соціальних спільнот, груп підтримки, щоб разом проходити складні моменти у вихованні дитини.
- Подбайте про себе. Батькам завжди треба пам’ятати, що успіх у реабілітації дитини з РАС великою мірою залежить від їх фізичного й емоційного здоров’я.
Автори: фахівці кафедри загальної і медичної психології ННІ психічного здоров’я
Інфографіка: Пресцентр НМУ
