#МедичнаПросвіта: до Міжнародного дня боротьби з епілепсією

12.02.2024

В Україні, за даними Центру громадського здоров’я, зареєстровано 52,5 тис. осіб, які страждають на епілепсію. У рамках інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівчині кафедри неврології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця інформують про основні небезпеки епілепсії. Надають рекомендації, як запобігти розвитку епілепсії, як надати допомогу людині з епілептичним (судомним) нападом і коли треба викликати бригаду екстреної медичної допомоги при такому нападі.

Що таке епілепсія? Які причини її виникнення?

Епілепсія:

а) хронічне захворювання головного мозку, яке розвивається внаслідок його аномальної активності, коли періодично в певних ділянках кори головного мозку виникають надмірні гіперсинхронні електричні розряди. Це провокує виникнення епілептичних нападів у вигляді раптових судом, рухових, чутливих або психічних розладів;

б) поліетіологічне захворювання (в його розвитку беруть участь багато факторів).

Факторами, що сприяють виникненню епілепсії, можуть бути:

  • гіпоксія в період внутрішньоутробного розвитку плода;
  • аномалії розвитку мозку, судинні аномалії, пухлини головного мозку;
  • генетична схильність;
  • перенесені: черепно-мозкова травма, захворювання головного мозку (менінгіти, енцефаліти), інсульти, паразитарні захворювання;
  • хронічні порушення мозкового кровообігу;
  • наслідки дії токсичних речовин;

– іноді причина залишається нез’ясованою;

в) характеризується повторними, спонтанними, неспровокованими епілептичними нападами

Що таке епілептичний напад? Що може його спровокувати?

Епілептичний напад – це раптове виникнення судом, рухових, чутливих або психічних розладів.

Розрізняють епілептичні напади:

– вогнищеві (фокальні), коли надмірні гіперсинхронні електричні розряди локалізовані в окремій ділянці мозку (наприклад, у вигляді галюцинацій – зорових, слухових або нюхових, короткотривалих психічних розладів або спонтанних рухів при збереженні свідомості);

– генералізовані, при яких весь мозок захоплюється розрядом нейронів (супроводжуються повною втратою свідомості).

Зокрема, один з варіантів генералізованого судомного нападу відбувається за схемою:

  • втрата свідомості;
  • спазм голосових зв’язок, що супроводжується криком;
  • напруження кінцівок та розгинання шиї, можливий прикус язика;
  • судоми в кінцівках, шумне дихання, поява піни з рота;
  • розслаблення м’язів, мимовільне сечовипускання;
  • сонливість.

 

 

Які основні небезпеки при епілепсії?

 

Основні небезпеки при епілепсії:

  • можливість травмування під час нападу;
  • виникнення епілептичного статусу – стану тривалого епілептичного нападу або повторення нападів без відновлення свідомості, що несе загрозу для життя та потрібує невідкладної допомоги;
  • погіршення якості життя;
  • стигматизація у суспільстві .

Стигматизаця – це упереджене ставлення до людини, пов’язане з її статусом, динамічний процес знецінення особистості, що певною мірою дискредитує людину в суспільній колективній свідомості.

Страх, нерозуміння, дискримінація та соціальна стигматизація оточували епілепсію протягом століть і зберігаються у багатьох країнах до цього часу.

Стигматизація хвороби може спричиняти у людини відчуття сорому, відсутності підтримки, невпевненості, бажання приховати свої симптоми, відгородитися від навколишніх, обумовлювати складнощі з працевлаштуванням, отриманням освіти, соціалізацією тощо.

Як надати допомогу людині з епілептичним (судомним) нападом?

Перша допомога при епілепсії залежить від виду та тяжкості нападу.

Для запобігання ускладнення необхідно:

  • спробувати попередити або максимально пом’якшити падіння, посадити або укласти хворого, заспокоїти, якщо він у свідомості, усунути всі небезпечні предмети;
  • запам’ятати час початку нападу;
  • покласти під голову щось м’яке;
  • повернути голову набік;
  • розстебнути одяг, якщо він заважає вільному диханню;

– не намагатися утримувати кінцівки під час судомного нападу;

  • якщо зуби не стиснуті, то можна між зубами покласти щось м’яке, наприклад, хустку для попередження травм язика, але не намагатися розтискати щелепи при їх стисканні;
  • після припинення судом не давати хворому відразу ставати й ходити, дати час спокійно прийти до тями;
  • при появі травм, обробити пошкодження розчином антисептика.

Якщо ви стали свідком епілептичного нападу у сторонньої особи та у вас є можливість дізнатися номер телефону її рідних – після нападу зателефонуйте їм і повідомте про напад.

 

 

До якого лікаря треба звертатися для лікування епілепсії? Як її лікують?

Епілепсію лікують неврологи та психіатри, а також вузькі спеціалісти – епілептологи.

Для лікування застосовується медикаментозна терапія – тривалий прийом протиепілептичних препаратів, перевага надається монотерапії. При зникненні нападів, на тлі медикаментозного лікування, терапію продовжують ще 3-5 років, після чого можлива поступова відміна препарату. При відсутності ефекту здійснюється поступова заміна препарату на інший, а якщо напади продовжуються – призначають комбінацію з двох препаратів.

У випадку відсутності ефекту від медикаментозної терапії рекомендовано хірургічне лікування, що представлено різними методами.

При деяких дитячих формах епілепсії застосовують кетогенну дієту – дієту з багатим вмістом жирів.

У 70% випадків лікування епілепсії є успішним. Резистентних форм епілепсії (які не піддаються консервативній терапії) значно менше, ніж тих, що піддаються лікуванню.

Як запобігти розвитку епілепсії?

Важливими умовами для запобігання розвитку епілепсії є:

  • відмова від алкоголю, куріння, вживання наркотичних речовин;

– достатній сон, попередження перевтоми та черепно-мозкових травм;

  • профілактика інфекційних і судинних захворювань;
  • контроль і профілактика гіпертонічних кризів, цукрового діабету.

Чи правдивою є інформація, що:

а) причиною епілепсії в усьому світі є цистицеркоз — гельмінтоз, який зумовлює паразитування у тканинах і органах людини личинкової стадії свинячого ціп’яка?

Паразитарні захворювання, в тому числі цистицеркоз, може бути однією з причин розвитку епілепсії, але зустрічається він рідко.

б) людям з епілепсією не можна займатися спортом (фізичною культурою)?

Дослідники Міжнародної протиепілептичної ліги (ILAE) повідомляють, що в більшості випадків фізичні вправи та помірні заняття спортом корисні для хворих з епілепсією. Заняття спортом покращують психічний, емоційний і фізичний стан будь-якої людини, і люди, що живуть з епілепсією, не є винятком.

Однак водні види спорту: плавання, підводне плавання, катання на водних лижах, віндсерфінг і вітрильний спорт вважаються небезпечними для людей з епілепсією.

Це стосується також стрибків з парашутом та інших видів спорту на висоті.

Люди з нападами повинні уникати небезпечних видів спорту, особливо тих, що пов’язані з можливістю травми голови.

Для людей з епілепсією розроблені спеціальні фітнес-браслети з програмою, що збирає медичні показники, прогнозує наближення нападу та оповіщає людину. Це допомагає хворим вести активний спосіб життя.

в) рівень смертності серед хворих на епілепсію у 2-3 рази вище, ніж у людей без цього захворювання?

Серед хворих на епілепсію рівень смертності вищий у 1,6—4,1 раза, ніж у цілому у демографічній групі. Найчастіше смерть настає з таких причин: вплив причинних факторів виникнення судом, епілептичний статус, самогубство, отримання травми, а також раптова неочікувана смерть при епілепсії.

г) самолікування при епілепсії припустимо?

Неприпустимо. Лікування епілепсії має виконуватися під ретельним контролем лікаря. Самостійне припинення прийняття препаратів може призвести до розвитку епілептичного статусу з загрозою для життя. Зверніть увагу, що лікувальні рослини, гомеопатичні препарати для терапії епілепсії не застосовуються.

Принагідно зазначимо, що фіолетовий колір визнано міжнародним кольором епілепсії, оскільки він заспокійливо діє на психіку, знижуючи тривожність, фобії та страхи.

12 лютого люди у всьому світі приколюють до свого одягу фіолетові стрічки або вдягають фіолетові речі – на знак підтримки хворих на епілепсію.

 

                           Автори: доцентки кафедри неврології НМУ Вікторія Крилова та Вікторія Свистільник

Інфографіка: Пресцентр НМУ