КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ І МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ДО ВСЕСВІТНЬОГО “ДНЯ ШУЛЬГИ”
Всесвітній день шульги започатковано 13 серпня 1976 року організацією Left-handers International. Уперше “День шульги” було відзначено 1992 року за ініціативи британського Клубу ліворуких, створеного 1990 року.
Сучасні медики і психологи активно продовжують досліджувати генетичну природу ліворукості. Вони озвучили кілька причин виникнення ліворукості, проте точної відповіді досі не знайдено. Приблизно 10-11% усіх людей на планеті – шульги. Якщо один із батьків шульга, ймовірність підвищується до 19%, якщо обоє – ймовірність 26%. Серед лівшів більше чоловіків, ніж жінок.
Довгі роки “День шульги” ігнорувався на території колишнього СРСР: їх переучували ще в ранньому дитинстві, у школі, що викликало психологічні стреси та знижувало успішність учнів. Кафедра загальної і медичної психології присвятила свій нарис заслуженому діячеві науки і техніки України, професору, доктору медичних наук А.П. Чуприкову, з яким багато років співпрацювала і, який зробив значний внесок у захист ліворуких від перенавчання.
“Анатолій Павлович Чуприков увійшов в історію сучасної медицини як засновник наукової школи латеральної нейропсихіатрії і ініціатор боротьби за право лівшів.
У 1977 році він організував спільно з Наталією Петрівною Бехтеревою першу Всесоюзну конференцію «Асиметрія і адаптація людини», яка привернула увагу багатьох радянських дослідників до перспективного наукового напрямку в області нейронаук і нейропсихіки. Ця конференція започаткувала порятунок дітей із домінантною лівою рукою від перенавчання.
А.П. Чуприков, його учні та соратники обстежили населення у різних регіонах СРСР (Росія, Україна, Вірменія), в цілому 16000 чоловік і виявили дефіцит ліворуких порівняно із західними країнами, де їх було в 4-5 разів більше. Це змусило проаналізувати: який фактор викликає зникнення ліворукості в СРСР? Виявилося, що головний фактор – насильницьке переучування шульг в сім’ях, дитячих садах, школі. Вперше в світі українські фахівці звернули увагу на те, як багато ліворуких дітей страждають неврозами, нетриманням сечі, загостренням хронічних захворювань після того, як батьки, вчителі змушують писати правою рукою. Це переучування не тільки шкодить здоров’ю, але і пригнічує особистість.
Розпочаті в 1980 році виступи в пресі, на радіо, телебаченні, звернення в міністерства охорони здоров’я і освіти, як компоненти науково-громадської компанії на захист ліворуких дітей від перенавчання, мали успіх. У 1985 році МОЗ СРСР затвердив методичні рекомендації з психогігієни і охорони здоров’я ліворуких, а в 1986 році Міністерство освіти СРСР офіційно відмовилося від практики переучування ліворуких дітей.
В Україні і країнах СНД ліворуких дітей перестали переучувати, і число ліворуких збільшилася в 2,5-3 рази. Сьогодні в Україні налічується до 12% лівшів.У наукових публікаціях професор А.П.Чупріков звертав увагу не тільки на психологічні особливості ліворуких, але і на клініку і етіопатогенез деяких нейропсихіатричних захворювань, який впливає на лікування ліворукого хворого. Він рекомендував враховувати латеральний профіль і «рукість» у профвідборі, тому що існує принципова різниця мозкової організації психічної діяльності ліворуких і праворуких. Особливу увагу професор А.П.Чупріков приділяв маленьким лівшам. У своїх роботах він звертав увагу на особливості навчання ліворуких дітей. У співавторстві з Р.Гнатюк він видав посібник «Підготовка ліворукої дитини до письма», розробив тест на визначення ліворукості.
На жаль, сьогодні ліворукі діти, як і раніше, потребують захисту від перенавчання. Дослідження, проведені професором А.П.Чупріковим у вивченні міжпівкульних взаємин як у осіб з традиційними, так і нетрадиційними для України латеральним профілем, далекі від завершення, їх необхідно продовжити”.
Прес-центр за матеріалами кафедри загальної і медичної психології
