КАФЕДРА ОПИСОВОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ АНАТОМІЇ ПРО ВКЛАД ЖІНОК У РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ АНАТОМІЧНОЇ ШКОЛИ

Прогресивний розвиток науки неможливий без аналізу історичного досвіду, без виявлення закономірностей розвитку науки, урахування її зв’язків з усім попереднім досвідом людства в пізнанні навколишнього світу.

Усі фундаментальні медичні науки, зокрема й анатомія, мають свою історію, пройдений шлях розвитку і вдосконалення, від моменту зародження до сьогодення.

Часом за величезним внеском видатних українських чоловіків морфологів, у тому числі анатомів,  гістологів та ембріологів у розвиток та становлення як української, так і світової морфології, залишається без належної уваги плідна праця жінок-науковців, що своєю копіткою працею наповнювали той багаж знань, яким тепер користуються та поповнюють його не лише в Україні, а й за її межами.

Усім добре відомі імена видатних українських морфологів та по праву великих діячів науки, таких, як М.І.Пирогов, М.І.Козлов, О.П.Вальтер, П.І.Перемежко, В.О.Бец, М.А.Тихомиров, Ф.А.Стефаніс, О.А.Івакін, М.С.Спіровим, І.Є.Кефелі, І.І.Бобрик та багато інших. Їхній внесок описано у численних багатотомних зібраннях, на що вони безперечно заслуговують. Проте наша розповідь про вчених-жінок, які брали активну участь в організації та проведенні багатьох досліджень та, незважаючи подекуди на свою меншу чисельність, внесли та продовжують вносити безцінний вклад у розвиток морфологічних наук.

Кафедрою анатомії людини Київського медичного інституту від самого моменту її заснування завідували видатні наукові та суспільні діячі. Після Ф.А. Стефаніса цієї честі були удостоєні  А.В. Старков  (1917­–1922), Ф.А. Цешковський (1923 – 1924), а згодом і О.А. Івакін (1924 – 1930), учень академіка В.П. Воробйова, під керівництвом якого свою наукову діяльність у якості асистента почала М.М. Сауляк-Савицька. Після переходу О.А. Івакіна в Київський університет у 1930 р. завідуючим кафедрою анатомії було обрано професора М.С. Спірова, який керував нею понад 40 років. Під його керівництвом завдяки Л.В.Чернишенко та Л.С.Беспаловій, провідним вченим-лімфологам, було одержано нові й оригінальні дані з функціональної, вікової й порівняльної анатомії лімфатичної системи.

У роки Великої Вітчизняної війни штат кафедри нормальної анатомії Київського медичного інституту переїхав у місто Челябінськ (1941-1944), де під головуванням М.С.Спірова, працювала Л.М. Гершонова, відома своїми працями по кістковій тканині та перекладом класичної праці М. І. Пиро­гова «Anatome topographica sectionibus per corpus humanum congelatum triplici directione ductis illustrata».

Упродовж повоєнних десятиліть головній анатомічній школі України вдалося не лише відновити втрачений потенціал, але й серйозно його посилити. Під керівництвом професора М.С. Спірова було захищено 12 докторських та 35 кандидатських дисертацій, серед яких велика частина належала жінкам. З 1944 по 1965рокина кафедрі нормаль­ної анатомії Київського медичного інституту займалися науковою та педагогічною роботою Л.М.Гершонова, Е.И.Данилова, Е.Г.Клейн, О.3.Лопушенко,Г.К.Шишкова, М.Б. Лиждвой, Н.Т Бошко, Р.Б. Хельмер-Файнзинберг, Л.А. Одінцова, С.В. Стеценко. Свій внесок у педагогічну діяльність зробили як препаратори М.С. Шелест, М.Т. Ткаченко та А.С.Ткаченко. Завдяки наполегливій праці та активній трудовій діяльності всіх цих жінок Київська анатомічна школа отримала визнання не лише у нашій країні, а й за кордоном.

Збільшення кількості працівників, серед яких  була велика кількість жінок, пов’язане з розвитком Київського медичного інституту в цілому та створенням чотирьох факультетів. Саме в цей час співробітниками кафедри анатомії людини було цілісно сформовано основні напрями подальших досліджень та розробок. До них з 1969 по 1978 роки активно долучилися А.М. Синицька, Л.І. Остапюк, Л.В. Солошенко, Л.М. Давиденко та О.О. Шевченко.

Сьогодні жіноча частина трудового колективу відіграє особливо важливу роль у науково-педагогічній та управлінській роботі кафедри, де працюють 33 науково-педагогічні працівники і 17 з них – жінки. Співробітниці кафедри обіймали і обіймають високі посади, беруть участь в управлінні широким спектром організаційної роботи, це — доктори та кандидати медичних наук Л.В. Чернишенко, С.В. Стеценко, О.О. Шевченко, Л.І. Остапюк, А.М. Синицька і завідувач кафедри описової та клінічної анатомії доктор медичних наук, професор І.В. Дзевульська.

Зазираючи у минуле, у події, що вже стали історією, у студентів та викладачів сучасного покоління виникає почуття глибокої пошани, вдячності та гордості за ту копітку роботу, яку виконували протягом багаторічної історії Київської анатомічної школи її старанні жінки. Наша пам’ять є символом вдячності за те, що вони творили невмирущу славу провідної морфологічної школи України і стали дороговказом на своїх наступників третього тисячоліття. Своїми успіхами у дослідженнях, великою кількістю наукових робіт, винаходами та власноруч розробленими методиками, вони розширили світовий багаж наукових знань. Очевидними є і їхні педагогічні заслуги. Ці жінки ставали прикладом для наступних поколінь. Завдяки їм, сучасна вітчизняна анатомія може по праву вважатися динамічною та прогресивною наукою, яка відповідає найкращим вітчизняним та світовим зразкам, невпинно розвивається і збагачується новим змістом відповідно до нової парадигми медичної освіти в Україні.

Прес-центр за матеріалами кафедри описової та клінічної анатомії