НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

КАФЕДРА ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ №2 ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

28.04.2021

28 квітня в Україні згідно із Указом Президента України від 18.08.2006 № 685/2006 відзначають День охорони праці, який збігається з Всесвітнім днем охорони праці, що заснувала Міжнародна організація праці (МОП). МОП започаткувала щорічне святкування Всесвітнього дня охорони праці з метою привернення уваги суспільства та влади до проблем безпеки людини на робочому місці. Ця інформаційно-роз’яснювальна кампанія присвячена вирішенню проблем в галузі охорони праці щодо зростання числа травм, захворювань і смертельних випадків, пов’язаних з трудовою діяльністю.

Тема Всесвітнього дня охорони праці у 2021 році: «Передбачити кризу і бути готовим до неї – інвестувати зараз у адекватні системи охорони праці». Всесвітній день охорони праці 2021 присвячений оптимізації елементів системи охорони та безпеки праці. Україна підтримує ініціативу МОП щодо залучення потенціалу елементів системи безпеки та здоров’я на роботі, визначених у Конвенції 2006 року № 187.

З початку 2020 року пандемія COVID-19 набула рис глобальної кризи та наочно продемонструвала необхідність зміцнювати системи охорони та безпеки праці, в тому числі медичні служби, одночасно на національному рівні та на рівні підприємств. Вона торкнулася практично всіх аспектів сфери праці, починаючи з ризику передачі вірусу на виробництві та закінчуючи ризиками, що стосуються охорони та безпеки праці, які виникли в результаті заходів протидії поширенню вірусу.

З початку пандемії COVID-19 МОП присвячує Всесвітній день охорони праці боротьбі з цією проблемою. Так, тема Всесвітнього дня охорони праці у 2020 році була: «Зупинити пандемію: охорона праці може врятувати життя людей». До цього дня МОП була створена брошура “Охорона праці в умовах пандемії” (https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/—europe/—ro-geneva/—sro-moscow/documents/genericdocument/wcms_773553.pdf ).

“Пандемія COVID-19 нагадала нам про незамінну роль працівників охорони здоров’я в полегшенні страждань і порятунку життів, – заявив Генеральний директор ВООЗ доктор Тедрос Адханом Гебрейесус. – Жодна країна, лікарня або медичний заклад не зможуть забезпечити безпеку пацієнтів, якщо не буде забезпечена безпека медичного персоналу. Підготовлена ВООЗ Хартія безпеки медичних працівників – крок вперед у справі забезпечення для медичного персоналу безпечних умов праці, належної підготовки, гідної оплати праці та поваги, яку вони по праву заслуговують”.

У Хартії, представленої з нагоди Всесвітнього дня безпеки пацієнтів у2020 році, міститься заклик до урядів країн і місцевих керівників служб охорони здоров’я здійснити п’ять дій, спрямованих на підвищення безпеки медичного персоналу. До них відносяться заходи в таких областях, як захист медичних працівників від насильства; зміцнення їх психічного здоров’я; захист їх від джерел фізичної і біологічної небезпеки; реалізація національних програм в сфері безпеки медичного персоналу, а також розгляд безпеки медичних працівників та безпеки пацієнтів як єдиного комплексу. Зокрема в ній зазначається “Включити до програм навчання та підготовки медичних працівників усіх рівнів навчальні курси, присвячені питанням особистої безпеки і безпеки пацієнтів”.

В умовах пандемії COVID-19 медичні працівники та члени їх сімей зазнали надзвичайно високого ризику зараження. Дані по багатьом країнам в різних регіонах ВООЗ, нехай не завжди репрезентативні, вказують на те, що показники інфікування COVID-19 серед медичних працівників набагато перевищують середні по населенню. Сьогодні в Україні більше 80792 (4,09%) офіційно підтверджених випадків заражень вірусом SARS-CoV-2 серед медичних працівників, з яких більше 759 (1,86%) випадків – летальні, і ці показники невпинно ростуть.

Пандемія не тільки створила ризик для фізичного здоров’я медичних працівників, а й поставила їх в умови сильного психологічного стресу, пов’язаного з ненормованим графіком роботи, колосальним робочим навантаженням, щохвилинною небезпекою зараження, розлукою з сім’єю і соціальною стигматизацією. Ще до початку пандемії у всіх регіонах світу серед працівників охорони здоров’я вже відзначався підвищений ризик суїциду. У недавньому опитувальному дослідженні умов праці медичного персоналу кожен четвертий медпрацівник повідомив про наявність депресії і тривоги, і кожен третій скаржився на безсоння під час пандемії COVID-19. Не так давно ВООЗ повідомляла про значне число повідомлень про факти вербальної агресії, дискримінації та фізичного насильства по відношенню до медичних працівників в контексті пандемії COVID-19.

У дослідженнях доведено, що шкідливі умови праці є причиною достатньо високих рівнів захворюваності, інвалідності і смертності працівників охорони здоров’я. Крім того, для медичних працівників характерна наявність “прихованої” захворюваності внаслідок самолікування або звернення по допомогу колег (кількість медичних працівників, що мають хронічну патологію, за даними медичної документації на 15-20% нижча, ніж за результатами анкетного опитування). За даними дослідників, середня тривалість життя лікаря у світі становить всього 54 роки.

Тому у закладах вищої медичної освіти особлива увага повинна приділятися формуванню у майбутніх студентів-медиків світогляду з гігієни та безпеки праці для реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров’я.

На сьогодні питання гігієни та безпеки праці медичних працівників викладаються студентам-медикам комплексно безперервнопротягом всього навчання у закладах вищої медичної освіти. Так, на першому курсі всіх факультетів викладається нормативна дисципліна «Безпека життєдіяльності; основи біоетики та біобезпеки», на 2-3 курсах – «Охорона праці в галузі» по три кредити кожна; на 2, 3 та 6-их курсах – «Гігієна та екологія» у кількості 8,5 кредитів тощо.

Кафедра гігієни та екології №2 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця(стара назва – Гігієни праці і професійних хвороб), що була створена в 1923 році та традиційно викладала і проводила широкі наукові дослідження з гігієни праці та професійної патології, розробила примірні та робочі навчальні програми та методичний супровід до цих дисциплін. На сьогоднішній день кафедра має значний доробок у питаннях гігієни та безпеки праці, має потужний науково-педагогічний склад, оснащена сучасними актуальними унікальними приладами. При кафедрі існує лабораторія психофізіологічних досліджень та лабораторія токсикології наноматеріалів. Співробітники кафедри створили навчальні посібники з дисциплін “Безпека життєдіяльності, основи охорони праці”, “Охорона праці в медичній галузі” українською, російською та англійською мовами, видали всі методичні розробки до практичних занять з охорони праці в галузі, підготували до видання національний підручник з дисципліни “Охорона праці в галузі”.

При вивченні дисципліни “Охорона праці в галузі” у студентів-медиків поступово формуються базові знання щодо правових та організаційних основ охорони праці і її організації в медичних установах та закладах вищої медичної освіти. Вони вивчають умови праці, професійні шкідливості при виконанні функціональних обов’язків медичних працівників, особливості їх дії на здоров’я людини. Набувають компетенцій у розробці заходів з оздоровлення умов праці, розслідуванні та обліку нещасних випадків та аварій в закладах охорони здоров’я, основ виробничої безпеки медичних працівників – електро- та пожежної безпеки тощо.

Під час вивчення дисципліни “Гігієна та екологія”, студенти розширюють свої знання щодо дії чинників виробничого середовища на організм людини, навчаються досліджувати їх, давати гігієнічну оцінку та обґрунтовувати заходи профілактики. Також, на цьому етапі поглиблюються знання з інших питань гігієни та безпеки праці.

На кафедрі гігієни та екології №2 створений цикл за вибором “Психофізіологічні основи трудової діяльності людини”. Особлива увага в ньому приділяється таким питанням: психофізіологія, як розділ фізіології праці,  її мета, предмет, завдання, методи; зміни в органах і системах при нервово-емоційному напруженні, стрес, адаптація, перевтома; профілактика синдрому професійного вигорання і синдрому хронічної втоми у медичних працівників; профілактики захворювань, викликаних фізичною і розумовою перевтомою; динаміка працездатності людини та причини її зміни впродовж трудового дня. Вивчаються психологічні методи оцінки вищої нервової діяльності людини під час трудової діяльності, а також методика проведення професійного відбору осіб для роботи у важких і небезпечних умовах праці та багато інших.

У подальшому, на практичних заняттях на клінічних базах майбутні медики практично застосовують набуті на молодших курсах знання та навички з гігієни та безпеки праці медичних працівників, оволодівають вмінням надавати невідкладну та інші види медичної допомоги.

На стадії післядипломного безперервного навчання лікарі всіх спеціальностей значну увагу приділяють поглибленню, розширенню свого медико-профілактичного світогляду у створенні безпечного лікарняного середовища, збереження власного життя і здоров’я, а також життя і здоров’я своїх колег та пацієнтів.

Таким чином, комплексне, безперервне вивчення студентами-медиками питань безпеки та охорони праці сприяє формуванню у майбутніх фахівців знань, умінь і компетенцій для створення сприятливих умов виробничого середовища і безпеки праці на стадії навчання у вищому медичному закладі освіти та в подальшій практичній діяльності. А також, вносить значний вклад у виховання морально-етичних цінностей, спрямованих на профілактику виробничого травматизму та виникнення професійних і виробничо обумовлених захворювань, для реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників.

https://www.who.int/ru/news/item/17-09-2020-keep-health-workers-safe-to-keep-patients-safe-who

https://www.ilo.org/moscow/areas-of-work/occupational-safety-and-health/WCMS_305901/lang–ru/index.htm

https://nszu.gov.ua/e-data/dashboard/covid19

Охорона праці в медичній галузі: навч.-метод. посіб. / О.П. Яворовський, М.І. Веремей, В.І. Зенкіна та ін. – К. : ВСВ “Медицина”, 2015. – 208 с.

Гігієна праці: Підручник /Ю.І. Кундієв, О.П. Яворовський, А.М. Шевченко та ін.; за ред. акад. НАН України, НАМН України, проф. Ю.І. Кундієва, чл-кор. НАМН України проф. О.П. Яворовського.- К.: ВСВ “Медицина”, 2011.- 904 с.