ФІЗИЧНІ МЕТОДИ МЕДИКО-ДІАГНОСТИЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ — ТЕМА ОБГОВОРЕННЯ ЗАСІДАННЯ ШКОЛИ-СЕМІНАРУ З ФІЗИКИ ЖИВОГО ТА БІОЕТИКИ

Засідання школи-семінару «Проблеми фізики живого та біоетики»   10 травня 2022 року було присвячено обговоренню двох тем, що стосуються фізичних методів медико-діагностичних вимірювань.

Теми засідання: «Механізми виникнення та методи вимірювання артеріального тиску людини (фізичні та біомедичні аспекти)» і «Термогомеостаз та терморецепція (біофізичні та нейрофізіологічні аспекти)». Теми було заплановано для програми засідань школи-семінари раніше як додаткову  факультативну  можливість для студентів першого курсу всебічного обговорення різних аспектів роботи медико-діагностичної апаратури, що є головною метою  для відповідного спецкурсу за вибором, створеного на  кафедрі медичної і біологічної фізики та інформатики.

У дистанційному засіданні взяли участь близько 40 слухачів. Крім студентів-медиків з НМУ імені О.О. Богомольця, у заході взяли участь і студенти з кафедри біологічної фізики Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці). Ця кафедра є постійним багаторічним партнером у роботі школи-семінару з фізики живого та біоетики. У першої частині засідання студенти стоматологічного факультету (Дар’я Єрофєєва, Марія Косинська, Анастасія Пруднікова та Каміла Подтелок)    зробили доповідь – презентацію на тему  «Механізми виникнення та методи вимірювання артеріального тиску людини» (наукові керівники доповіді  – доценти кафедри медичної і біологічної фізики та інформатики Анатолій Єгоренков та Вікторія Пащенко).

Свої думки з приводу участі у проекті висловили самі доповідачі:

«…Я розповідала учасникам про механізм виникнення артеріального тиску та фізичні чинники, що на нього впливають. Цікавим було питання впливу хвилинного об’єму крові, що напряму впливає на показники артеріального тиску. Відкриттям для мене було також те, що пульсовий тиск є одним із найважливіших показників при вимірах АТ. Якщо ж його показник зростає, це може означати проблеми із серцем, щитоподібною залозою, нирками та інші патологічні процеси…» (Дар’я Єрофєєва),

«…У процесі підготовки я знайшла для себе багато нової та цікавої інформації, а, головне, поглибила свої знання у темі артеріального тиску. Зрозуміла, чому ж саме різниться артеріальний тиск у жінок та чоловіків різного віку, які продукти не варто вживати для гарного функціонування організму, та дізналася, що ж таке артеріальна гіпертензія та чому вона утворюється. Семінар був дуже повчальним та корисним для молоді…» (Марія Косинська),

«…Ця тема зацікавить кожного, адже це пов’язано з життям та здоров’ям людини, і таким чином, ми можемо визначити для себе, що таке артеріальний тиск і як це працює в організмі. Історія відкриття методів вимірювання артеріального тиску надає також великий об’єм цікавих фактів, як науковці працювали, діяли, щоб визначити, як влаштовані органи серцево-судинної системи, як працює наше серце і як можна було визначати тиск у тварини та людини до винайдення методу Короткова, який вважається «золотим стандартом» і який використовують у повсякденному житті...» (Анастасія Пруднікова),

«…Завдяки участі у проекті я значно поглибила свої знання про артеріальний тиск. У ході дослідження і написання я розширила свій кругозір щодо методів та розібралася, що до чого. Відкрила для себе “золотий стандарт”, яким виявився метод Короткова.  Загалом, як мені здається, семінар видався дуже цікавим і інформативним: доступно пояснено інформацію та влучно підібрано матеріали, які можна застосовувати у житті на практиці….» (Каміла Подтелок).

Іншу доповідь ( у заочно-дистанційному форматі) було зроблено студентом першого медичного факультету Михайлом Єжелем.  Для ознайомлення із змістом доповіді дивіться ролик за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=JJhHcjv8pwA&t=31s  .

Доповідач (студент-першокурсник  Михайло Ежель) також висловив свої позитивні враження від участі у проекті: «…Працюючи над проєктом, я дізнався багато корисних речей про зв’язок  фізики та медицини, а саме: про фізичні основи терморегуляції організму та пов‘язаних з нею нейропроцесами. Я  покращив також свої знання з алгоритму та правил  виконання наукових робіт, розробки презентації та підготовки до публічного виступу. Наше спілкування з науковим керівником проєкту, доцентом кафедри медичної і біологічної фізики та інформатики доцентом Анатолієм Івановичем Єгоренковим під час наочної підготовки доповіді та необхідних експериментальних вимірювань відбувалось іноді в нестандартних умовах,  наприклад, при нашій спільній з науковим керівником  роботи у якості волонтерів громадьскої організації «Franconia helps Ukraine» (м. Нюрнберг, Німеччина) та «JunOst Nurnberg”,  які постійно збирають та відправляють із Баварії до України необхідну гуманітарну допомогу. Наше навчальне спілкування відбувалось також під час спільного візиту до медичного факультету університету м. Ерланґер (Friedrich-Alexander-Universität Erlangen-Nürnberg ), де група студентів-медиків з України мала змогу ознайомитись із фондами наукової бібліотеки цього університету, побачити університетське містечко, почути про особливості навчання студентів-медиків. Сподіваюсь на продовження цього цікавого проєкту школи-семінару з фізики живого та біоетики  вже на рідній землі у стінах Національного медичного університету імені О.О. Богомольця…».

До кінця навчального року у планах роботи школи-семінару з фізики живого та біоетики є нові заходи, які, сподіваємось, будуть корисними для наших студентів.

Прес-центр за матеріалами школи-семінару