НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

ДО 180-РІЧЧЯ НМУ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ. ХРЖОНЩЕВСЬКИЙ НИКАНОР АДАМОВИЧ – ЗАСНОВНИК САНІТАРНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: ДО 185-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ.

26.07.2021

Никанор Адамович Хржонщевський (26.07.1836-19.08.1906). Патолог і гістолог, доктор медицини (1859), ординарний професор (1868), засновник і перший завідувач кафедри загальної патології (1868-1887), декан медичного факультету (1869-1872), учень Р. Вiрхова.

Народився в місті Пермi у небагатій дворянській родині. Початкову освіту здобув у 2-й Казанській гімназії, яку закінчив у 1854 р. із золотою медаллю і того самого року вступив на медичний факультет Казанського університету.

У 1856 р. студентом другого курсу виконав науково-експериментальну роботу «Об окостенении», за яку отримав золоту медаль. На четвертому курсі удостоєний золотої медалі за роботу «О дыхании». У 1859 р. Н. А. Хржонщевський, обминаючи звання «лекаря», склав іспит на ступінь доктора медицини і вже у грудні 1859 р. Захистив дисертацію «О надпочечных железах в гистологическом отношении» та здобув ступінь доктора медицини. Його докторська дисертація була одним із перших у світі досліджень у галузі ендокринології.

У 1861 р.  відряджений за кордон для вдосконалення зі спеціальної патології і терапії. Протягом чотирьох років працював та виконував наукові дослідження в лабораторіях відомих німецьких учених-фізіологів та гістологів  О. Ферстера, В. Мюллера, К. Людвіга, Р. Вiрхова, Р. Келлікера. За цей час самостійно виконав низку оригінальних наукових праць з анатомії та фізіології паренхіматозних органів, кровоносних та лімфатичних судин.

У 1863 р. опубліковано перше значне дослідження Н. А. Хржонщевського «Исследование эпителия легочных пузырьков». Гістологічна у своїй основі робота мала фізіологічну спрямованість, що дало підстави для морфологічного вивчення ролі епітелію в механізмі дихання. Це було перше дослідження вченого, у якому знайшло відображення поєднання гістології та фізіології, що започаткувало новий напрям у науці  гістофізіологію. Професор Вюрцбурзького університету О. Ферстер, під керівництвом якого виконувалася ця праця, у своїй характеристиці Н. А. Хржонщевського написав: « … Результати його досліджень вже тепер такі значні, що від остаточного виконання роботи треба чекати істотного прогресу для науки». Поєднання гістології та фізіології яскраво виявилося у створеному Н. А. Хржонщевським методі фізіологічних ін’єкцій вітальних барвників, суть якого викладено у праці «О моем методе физиологических инъекций кровеносных и лимфатических сосудов» (1863). Користуючись цим методом, він експериментально довів здатність клітин печінки виробляти жовч і встановив характер розгалуження печінкових жовчних проток. Метод увійшов в історію науки як метод Хржонщевського і дотепер не втратив значення для гістофізіологічних досліджень.

З 1864 р. Н. А. Хржонщевський   приват-доцент курсу загальної патології, а з 1867 р. перший завідувач заснованої ним самостійної кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії медичного факультету Харківського університету.

У грудні 1868 р.   ординарний професор кафедри загальноїпатології медичного факультету Університету Св. Володимира. Він став засновником цієї кафедри, яка розпочала свою роботу в січні 1869 р. Організація кафедри водночас передбачала створення спеціальної лабораторії для проведення практичних занять та розширення наукової роботи.

Значне місце в педагогічній діяльності Н. А. Хржонщевського займали лекції із загальної патології з патологічною гістологією та проведення практичних занять. Лекцiї професора відображали нові досягнення медичної науки, за якими він особисто постійно стежив, при цьому найскладніші наукові питання поєднувалися з простотою і образністю викладання.

У грудні 1869 р.   декан медичного факультету. Протягом трьох років з надзвичайною відповідальністю та принциповістю виконував обов’язки декана. Опікувався питаннями заміщення кафедр кваліфікованими викладачами, наполегливо вимагав від адміністрації Університету збільшення коштів для устаткування кафедр, забезпечення необхідними приладами та навчальними посібниками тощо.

Насичену науково-педагогічну роботу Н. А. Хржонщевський поєднував з активною громадською діяльністю. Він виступив з важливою ініціативою створення в Києві лікарні для «приходящих» хворих, написав та видав брошуру «Лечебница для приходящих больных» (1870), а після реалізаціїцього плану в листопаді 1870 р. очолив Раду лікарні. На жаль, діяльність Київської лікарні для «приходящих» хворих була нетривалою в зв’язку з матеріальними труднощами та перешкодами з боку місцевої влади. Лікарня припинила свою роботу, неодноразові клопотання Товариства київських лікарів не було задоволено.

Н. А. Хржонщевський   один із піонерів санітарної освіти в Російській імперії. У 1882 р. організував та очолив «Комиссию народных медицинских чтений при Обществе киевских врачей», якою керував протягом 15 років. За цей час у 1895 р. з його ініціативи був споруджений двоповерховий будинок для народних читань Народна аудиторія по вулиці Бульварно-Кудрявській, 26. Комісія видавала популярні брошури, присвячені питанням особистої гігієни, профілактики найпоширеніших інфекційних хвороб. Особисто Н. А. Хржонщевським були написані брошури «К вопросу о борьбе с холерой» (1892), «О вреде пьянства на здоровье» (1897). «Чахотка несравненно гибельнее самых страшных болезней, каковы, например, холера и чума» (1900), «Народное чтение о том, что такое чума и как предохраниться от этой ужасной болезни» (1897) та інші.

Незважаючи на величезний авторитет серед широкої медичної громадськості та студентства, професор Н. А. Хржонщевський за клопотанням реакційної адміністрації Університету та попечителя Київської навчальної округи з політичних мотивів був звільнений і  у 1887 р. залишив кафедру.

Член Товариства київських лікарів, тричі обирався президентом Товариства (1869-1872, 1886-1889, 1889-1892), президент Київського товариства дослідників природи (1870-1872), почесний член Полтавського, Кам’янець-Подільського i Орловського товариств лікарів, почесний голова Комісії народних медичних читань при Товаристві київських лікарів.

Учні – А. С. Леонтович, К. М. Сапежко, В. В. Підвисоцький, А. В. Ходiн, П. І. Морозов, К. Г. Трiтшель та інші.

До ювілейної дати народження вченого працівники Бібліотеки НМУ імені О. О. Богомольця підготували інформаційну полицю, на якій представлено матеріали, що розповідають про життєвий, науковий та творчий шлях вченого.

 

Бібліотека НМУ