35 РОКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС. ПРОФЕСОР С.Т.ОМЕЛЬЧУК: «ПРИРОДА ВТРАТИЛА ПИЛЬНІСТЬ. АТОМНИЙ ДЖИН, ВИРВАВШИСЬ ІЗ ПЛЯШКИ, РОЗПОЧАВ СМЕРТЕЛЬНИЙ ТАНОК НЕ В ПУСТЕЛІ, А В НАСЕЛЕНИХ ЛЮДЬМИ СІЛЬГОСПУГІДДЯХ І ЛІСАХ…»
Минуло 35 років із тієї трагічної ночі з 25 на 26 квітня 1986 року, коли о 1 годині 23 хвилині 40 секунді на Чорнобильській АЕС у ході експерименту вибухнув четвертий реактор, де знаходилося 200 тонн урану. Ланцюгова реакція як наслідок вибухів зупинилась. Почався процес плавлення ТВЕЛів активної зони. На уламках зруйнованого реактора, де температура сягала 1500 о С, загорівся графіт, якого після вибуху водню в реакторі залишалося 800 тонн. Усе це являло собою у непередбачуваній перспективі штучний ядерний вулкан нечуваної сили…
У переддень сумного ювілею ми попросили поділитися своїми спогадами активного учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відомого українського вченого-гігієніста, професора, директора Інституту гігієни та екології НМУ, лауреата Державної (2010) і академічної (2001) премій Сергія Тихоновича Омельчука:
«У перший період після вибухів, – зазначив Сергій Тихонович, – основним лихом був брак достовірної інформації, уривки якої надходили чомусь із Швеції, а не Москви, і мало хто уявляв масштаби катастрофи, не кажучи вже про її далекосяжні наслідки. Зрозумілим було лише те, що сталося лихо не в марсіанській пустелі, а в густонаселеній місцевості, звідки треба було негайно евакуювати людей. У цій нелегкій, але надзвичайно важливій справі взяли участь студенти-чоловіки 5 і 6 курсів, інтерни і аспіранти нашого Університету, всього близько 1000 осіб.
Але вже невдовзі перед медиками, зокрема й науковцями нинішнього НМУ імені О.О.Богомольця постало завдання у стислі строки дослідити вплив радіації і нуклідів на здоров’я і життя населення. Для цього було створено 15 робочих груп і задіяно 7 кафедр Університету. Долучилася й низка інших науково-дослідних установ.
Перед гігієністами було поставлене завдання вивчити роль складових біосфери в циркуляції радіоактивних речовин та дослідити механізми поєднаної дії іонізуючого випромінювання та хімічних забруднювачів ґрунту на здоров’я населення. До складу згадуваних груп увійшли академік Є.Г.Гончарук, професори В.Г.Бардов, О.П.Яворовський, Ю.В.Вороненко, І.П.Козярін, А.М.Шевченко, І.О.Прарпалей, В.С.Артамонов, М.С.Пилипчук, В.І.Берзінь та рід інших.
Треба було з’ясувати, яким чином залежно від доз діють на організм людини стронцій-90 і цезій-137 в об’єктах довкілля, а також солі кадмію і свинцю, нітрати та пестициди в основних продуктах харчування. Результатом цих досліджень стали створені нами Санітарні правила, 10 методичних рекомендацій, понад 100 публікацій з різних аспектів досліджень. Наступним етапом були тривалі експериментальні дослідження з моделюванням впливу комплексу фізичних та хімічних факторів довкіння на організм піддослідних тварин. І цей етап, звичайно ж, багато чого прояснив. Але він мав два суттєвих недоліки: моделювалося лише зовнішнє опромінення за допомогою установки «Ігур-1», тоді як на перший план давно вийшло внутрішнє опромінення. По-друге, дози екзогенних хімічних факторів значною мірої відрізнялися від реальних.
Заслуга академіка Є.Г.Гончарука, вченого-гігієніста зі світовим ім’ям, у тому, що він підтримав нашу ідею провести подібні експерименти безпосередньо у зоні відчуження. На базі Державного підприємства «Чорнобильський науково-технічний центр міжнародних досліджень» і Державного науково-виробничого підприємства регіонального моніторингу навколишнього середовища і дозиметричного контролю було створено Державне спеціалізоване науково-виробниче підприємство «Чорнобильський радіологічний центр», який і покликаний був втілити в життя цю ідею. Якщо коротко, то досліджували ми вахтовим методом вже не моделі і змодельовані ситуації, а реальний ґрунт, взятий на покинутих полях, реальні фрукти, овочі і ягоди, вирощені на спеціально створеному експериментальному господарстві знову ж таки на території зони відчуження. Реальними були молоко і молочні продукти, м’ясо, риба тощо.
Було неспростовно доведено, що допустимі норми щодо вмісту 137Cs і 90Sr у сільгосппродуктах треба негайно переглядати у бік зменшення саме через вкрай значний негативний сумарний ефект їхньої дії на організм у поєднанні з солями свинцю і кадмію, пестицидами і нітратами. Бралися мінімальні дози радіонуклідів і допустимі зазначених хімічних речовин, а сумарно вони спричиняли тяжкі наслідки.
Багаторічна робота вчених-гігієністів НМУ, результатом якої стали життєво важливі висновки і рекомендації, була високо оцінена державою. Академік Є.Г.Гончарук у складі авторського колективу був удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки за 2002 рік за роботу «Важкі метали як небезпечні для людини забруднювачі довкілля України: медико-екологічні дослідження, обґрунтування та досвід впровадження профілактичних заходів». Професор С.Т.Омельчук у складі авторського колективу одержав Державну премію України в галузі науки і техніки за 2010 рік за цикл робіт «Розробка та впровадження екологічно безпечних технологій боротьби з бур’янами». Професори М.М.Коршун та С.Т.Омельчук у складі авторського колективу за серію наукових праць «Комбінована дія екзогенних хімічних речовин та радіонуклідів» удостоєні академічної премії Президії НАМН України.
Згадуючи на сумний ювілей аварії на ЧАЕС усіх, хто віддав життя або здоров’я, рятуючи людство, наскільки це можливо, від катастрофи з непередбачуваними наслідками, хотілося б нагадати про те, що помилки і бажання щось комусь довести можуть коштувати сотні тисяч, а то й мільйони скалічених доль».
Прес-центр
