#МедичнаПросвіта: до Всесвітнього дня захисту людей похилого віку

День захисту людей похилого віку відзначається світовою спільнотою 15 червня. Подія була запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 2011 році. Тоді ж було створено спеціальну Резолюцію, у якій зазначається, що до середини 21 століття кількість людей похилого віку на нашій планеті наблизиться до 20%. Мета впровадження – боротьба із дискримінацією та несправедливістю стосовно літніх людей, а також звернення уваги на той факт, що літні люди є не тільки потрібною, а й надзвичайно важливою часткою нашого суспільства. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівці кафедри патофізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця розповідають про найпоширеніші хвороби людей похилого віку, їх профілактику, а також надають корисні поради щодо збереження високої якості життя у будь-якому віці.

Відповідно до вікової класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я: 25-44 років – молодий вік, 44-60 років – середній вік, 60-75 років – похилий вік, 75-90 років – старечий вік, особи, які досягли 90 років – довгожителі. Населення старшого віку — це неоднорідна група. У геріатрії та геронтології виправданою є думка про те, що фізіологічні та психологічні риси осіб старшого віку суттєво змінюються протягом кожних п’яти років. Так, люди у віці від 60 до 65 років мають інші потреби, ніж особи від 65 до 70 років, а бажання осіб 70-75-літнього віку відрізняються від бажань людей 75-80 років.

Скільки в Україні та світі людей похилого віку?

За даними Фонду народонаселення ООН, станом на 2023 рік в Україні проживало 36,7 мільйона людей. Як зазначається, найбільша частка населення – 64,6%  це люди віком від 15 до 64 років, ще 20,2% становлять люди віком 65+, а 15,2% громадян – віком до 14 років.

Вікова структура населення світу станом на 2017 рік виглядає наступним чином:

діти віком до 14 років — 25,44 % (963 981 944 чоловіки, 898 974 458 жінок);

молодь віком 15-24 роки — 16,16 % (611 311 930 чоловіків, 572 229 547 жінок);

дорослі віком 25-54 роки — 41,12 % (1 522 999 578 чоловіків, 1 488 011 505 жінок);

особи передпохилого віку (55-64 роки) — 8,6 % (307 262 939 чоловіків, 322 668 546 жінок);

особи похилого віку (65 років і старіші) — 8,68 % (283 540 918 чоловіків, 352 206 092 жінки)

Чому відсоток жінок похилого віку вищий, ніж чоловіків?

Серед людей похилого віку домінують жінки. Генетично зумовлено, що середня тривалість їхнього життя на 5-8 років довша, ніж у чоловіків. Із історичних подій на переважання жіночого населення суттєво впливають війни. Так, у Європі ще й досі серед людей похилого віку значно більше жінок, ніж чоловіків. Особливо це помітно у Німеччині та Австрії. У країнах «молодої еміграції» переважає чоловіче населення. Зокрема, до 70-х років минулого століття чоловіки становили більшість населення Австралії та Канади.

Які захворювання вважаються хворобами людей похилого віку?

Частина з них може зустрічатися у будь-якому віці, їх частота лише збільшується з віком. Інші захворювання є типовими проявами процесу старіння, і, таким чином, не є хворобами у строгому розумінні цього слова.

До найпоширеніших хвороб похилого віку належать:

• Хвороба Альцгеймера – типова для похилого віку умова зменшення розумових здібностей людини.
• Серцево-судинні захворювання – найпоширеніша причина смерті у розвинених країнах.
• Рак – друга за частотою причина смерті у розвинених країнах.
• Хвороби опорної системи.
• Остеопороз – зменшення мінерального вмісту кісток, зміна їх структури, та, в результаті, зменшення міцності.
• Артрит (остеоартрит) – запалення суглобів у результаті зношування.
• Хвороби органів відчуття.
• Катаракта – зменшення прозорості кришталика ока.

Інші захворювання, що часто зустрічаються серед  людей похилого віку:

• Хвороба Паркінсона – порушення центральної нервової системи, в результаті чого відбувається порушення мови та руху.
• Діабет – порушення вуглеводного метаболізму.
• Інсульт – раптове пошкодження мозку в результаті припинення постачання крові.
• До того ж для похилого віку характерні й менш значні медичні обставини, такі як нетримання сечі, безсоння, депресія, ослаблення м’язів, зменшення ефективності імунної системи.

Які фактори сприяють активному довголіттю?

Перспективи дожити не до середньостатистичних 66 років, а хоча б до 80-85 років, і не просто дожити, але й зберегти високу якість життя, яке безпосередньо залежить від здоров’я, є лише у тих, хто дотримується 10 золотих правил активного довголіття.

• Відмова від шкідливих звичок
• Здоровий спосіб життя
• Обережність
• Турбота про здоров’я
• Свіже повітря
• Хороший психологічний стан
• Розумова активність
• Праця
• Зміна раціону з віком
• Оптимістичне ставлення до життя і конструктивна життєва позиція

 Чи може людина самостійно уповільнити процес старіння?

Дослідники з університету Оклахоми виявили, що ейджистські коментарі, як негативні, так і позитивні, які ми чуємо від людей, можуть мати серйозні психологічні наслідки. А психологічний стан своєю чергою впливає на фізичний стан тіла. Тому саме від сприйняття свого віку залежить те, з якою швидкістю людина старіє.

У дослідженні вчені використали інформацію, зібрану під час національного опитування про здорове старіння, яке провели у США у 2019 році. Респондентами стали понад 2000 людей віком від 50 до 80 років. Учасники опитування відповідали, наскільки старшими чи молодшими за своїх однолітків вони собі видаються, а також які коментарі отримують від інших людей щодо свого віку та зовнішності. Результати опитування виявили, 59% людей впевнені, що мають молодший за свій вік вигляд і лише 6% вважають, що зовнішність додає їм років у очах інших людей. Крім того, жінок більше турбує їхня зовнішність у порівнянні з чоловіками. Вони частіше вважають, що мають молодший вигляд, і витрачають набагато більше грошей на догляд за зовнішністю.

Вчені також виявили зв’язок стану здоров’я з коментарями щодо віку та зовнішності від інших людей. Ті респонденти, які отримували негативні коментарі щодо здатності бачити, чути чи використовувати сучасні ґаджети або технології, частіше мали проблеми зі здоров’ям порівняно з тими, хто отримував компліменти. А впевнені в тому, що інші люди бачать їх молодшими ніж «вік за паспортом», зазвичай мали кращий стан і фізичного, і психологічного здоров’я.

Тож, на думку вчених, деякі люди можуть потрапляти в замкнене коло, коли їхнє оточення через нібито добрі наміри постійно вказує їм на негативні вікові зміни, з якими треба боротися. Такі «поради» не лише не приносять користі, а й навпаки – примушують організм старіти зі ще більшою швидкістю.

Дослідники закликають людей переглянути своє ставлення до старіння та людей похилого віку, адже результати їх роботи свідчать про те, що люди, які сприймають своє старіння позитивно, а не як трагедію, живуть довше.

Які фахівці вивчають і лікують захворювання людей саме похилого віку?

Лікарі-геронтологи, яких також називають геріатрами. Такий лікар виробляє план лікування, коригує за необхідності тактику лікування, консультуючись з іншими лікарями-спеціалістами. Сьогодні геріатри все більше затребувані, оскільки період старецтва постійно збільшується.

Геронтологи прискіпливо вивчають патологічні особливості, які є характерними для людей похилого віку:

• функціональні зміни органів і систем (атрофія легеневої паренхіми призводить до частих бронхітів та пневмонії, сповільнення діяльності серця, підвищується ризик серйозних травм через зміни у кістковій тканині, характерними є психологічні зміни, які загрожують нервовими та психологічними перевантаженнями, тощо);
• зниження імунітету;
• захворювання мають переважно хронічний перебіг;
• характерний нетиповий перебіг хвороб за клінічними показниками;
• комбінація кількох діагнозів одночасно (у середньому у межах п’яти);
• прояв захворювань, які характерні для періоду літнього віку (Альцгеймера, остеопороз тощо).

Враховуючи вищезазначене, важливою складовою успішного одужання є правильно організований догляд за хворими похилого віку, який полягає не лише у фізичному догляді, а й у максимально можливому відновленні фізичних та психологічних функцій, розвитку та підтримці соціальних зв’язків хворого зі своєю родиною та суспільством.

 Які є сучасні медичні технології з омолодження організму, коли і кому їх призначають?

Омолодження або ревіталізація, реювенація (лат. rejuvenatio) – сповільнення процесу старіння організму. Базується на комплексному, системному,  персоналізованому впливі на основні механізми старіння, а саме:

• Геномна нестабільність: накопичення пошкоджень ДНК у клітинах, що може призвести до геномної нестабільності та підвищеного ризику патологій.
• Епігенетичні зміни: епігеномні зміни, які впливають на експресію генів. Вони можуть накопичуватися з віком і сприяти процесу старіння.
• Вкорочення теломер. Теломери— це захисні кришки на кінцях хромосом, які коротшають у міру поділу клітин. Їх втрата пов’язана зі старінням клітин.
• Втрата протеостазу. Протеостаз – це гомеостатичний процес підтримки всіх білків, необхідних для функціонування клітини у належній формі, структурі та чисельності.

Сучасні технології з омолодження призначаються людям, що належать за класифікацією ВООЗ до груп похилого та старечого віку, оскільки кожна процедура або фармакологічний препарат має свої показання й протипоказання до застосування, а також побічні ефекти. Нераціональне, безконтрольне застосування геронтологічних методик може не тільки не справити позитивний ефект, а й нашкодити здоров’ю, як у короткотривалій, так і у довготривалій перспективі.

Автори: завідувач кафедри патофізіології, професор Сергій Зябліцев,

асистент кафедри Кирило Федько

Інфографіка: Пресцентр НМУ