Святитель Лука об’єднав науковців на Міжнародній конференції «Філософія релігії та медицини в постсекулярну добу» в НМУ
Традиційно Міжнародна науково-практична конференція присвячена пам’яті святителя Луки (В.Ф. Войно-Ясенецького) відбулася в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця. Під час заходу, що проходив 8-9 червня, учасники акцентували увагу на історичних аспектах, новітніх підходах, вирішенні проблемних питань інтеграції та викликах, що постали перед філософією, релігією та медициною у сучасному соціумі.
Вже п’ятий рік поспіль наш Університет збирає разом однодумців, вітчизняних та закордонних науковців, представників духовенства на конференції «Філософія релігії та медицини в постсекулярну добу». Щороку до заходу долучаються нові учасники, цьогоріч їх було 109. Конференція відбувалася у змішаному форматі, участь у ній взяли медичні заклади вищої освіти, наукові, науково-освітні та громадські установи з України, Словаччини, Польщі, Чехії, Болгарії.
Відкриваючи конференцію модератор заходу, завідувачка кафедри філософії, біоетики та історії медицини НМУ Ірина Васильєва поінформувала про склад учасників конференції, зокрема відзначила, що цьогорічна конференція представлена 33-ма установами-учасницями, а серед доповідачів докторів наук, професорів – 21, кандидатів наук, докторів філософії, доцентів, старших наукових співробітників – 51, старших викладачів, викладачів та асистентів – 12, докторантів – 3, аспірантів – 4, студентів – 17. У вітальному слові перший проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти Університету Олександр Науменко зазначив, що видатний науковець-практик, святитель Лука своїм життям людини віруючої продемонстрував єдність науки й релігії, а його розробки використовуються і сьогодні. До слів Олександра Науменка приєдналися проректорка з науково-педагогічної роботи, міжнародних зв’язків та європейської інтеграції НМУ Рімма Скрипник і проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи Університету Олександр Канюра.
Віцепрезидентка Української асоціації релігієзнавців, професор Людмила Филипович наголосила, що на базі НМУ святитель Лука об’єднав медиків і філософів, тож, з її слів, медики стануть мудрішими, а філософи – здоровішими.
Учасники V Міжнародної науково-практичної конференції плідно попрацювали. Тільки під час пленарного засідання було заслухано 21 доповідь. Центральне місце в доповідях учасників конференції відводилося легендарній постаті ХХ століття, видатному випускнику Університету, святителю Луці (Валентину Феліксовичу Войно-Ясенецькому), який не тільки теоретично, а й практично, довів сумісність релігії та медицини, віри в Бога та науки. Зокрема, завідувач кафедри пластичної та реконструктивної хірургії ІПО НМУ Василь Храпач акцентував увагу на питаннях послідовників В.Ф. Войно-Ясенецького у медичній сфері. Доповідач відзначив, що хірурги кафедри активно займаються само,- та професійним розвитком, удосконалюють практичні навички. Як і святитель Лука вміють малювати. Для них пріоритетом залишається життя пацієнтів. Докторантка Люблінського католицького університету Іоанна Павла II, монахиня Греко-Католицької Церкви Валентина Рябушко виступила з доповіддю «Наслідуйте мене, як я – апостола Павла» – духовний заповіт святителя Луки».
Завідувачка відділу аспірантури та докторантури НМУ Катерина Гололобова, у спільній з проректором з наукової роботи та інновацій Сергієм Земсковим доповіді, висвітлила ключові аспекти академічної доброчесності, як неодмінної складової сучасного університету. Адже дотримання принципів академічної доброчесності – це один з пріоритетів роботи, який визначає навчально-методичний та науково-дослідницький процес в НМУ імені О.О. Богомольця.
Професорка кафедри релігієзнавства філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка Олена Предко відзначила, що не зважаючи на війну, страшне випробування для українського народу, такі заходи мають відбуватися. Адже тут ретранслюються постаті, які спонукають кожного замислитися про власну ідентичність. Треба зазначити, що багато доповідей науковців безпосередньо або опосередковано стосувалися питання війни, зокрема: «Релігія, права людини, медицина: безпековий аспект психічного здоров’я в умовах російської війни проти України» (О.В. Бучма), «Звільнення від війни: терапевтична функція релігії в умовах збройного конфлікту» (Т.В. Гаврилюк), «Можливості реабілітації травматизованого суспільства через синтез психотерапії та релігії» (І.Г. Утюж, Н.В. Спиця), «Військові капелани в ЗСУ: місія та виклики» (В.О. Мойсеєнко, І.П. Шостка, Н.В. Тарченко), «Про психозахист українців в умовах війни і перспективи ліквідації світової епідемії ожиріння» (К.В. Корсак, Т.В. Кірик, Ю.К. Корсак та ін.)
Проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи нашого Університету Олег Власенко під час спільної з професором кафедри філософії, біоетики та історії медицини Федором Ступаком доповіді «Мережа доброчинних медичних товариств Києва в минулому» зазначив, що в умовах воєнного стану треба використовувати досвід минулого з питань благодійності.
Під час конференції розглянули питання лікарської емпатії (О.А. Вячеславова), релігійного фанатизму (О.І. Предко, Д.Є. Предко), специфікуму професійної медичної культури та її функції в професійній медичній спільноті (О.Б. Величко, О.І Парфьонова.), а також медицини, як сфери застосування емоційного інтелекту (Б.К. Матюшко). Доповідачі докладно ознайомили присутніх з біоетичними аспектами трансплантології у сучасному суспільстві, з інформацією про служіння хворим в медичних установах Києво-покровського монастиря за часів його засновниці матінки великої княгині Олександри Петрівни (І.В. Васильєва, В.С. Швидченко та ін.) Учасники конференції взяли участь в наукових дискусіях, обговорили питання, що стосуються інтеграції релігії та медицини в сучасність, новітні досягнення медичної науки, окреслили важливі питання подальшої співпраці та здобули вагомий практичний досвід.
Окремо варто відзначити активну участь студентів у конференції. Серед учасників студентської секції відбулися творчі дискусії, дебати та обговорення актуальних проблем взаємозв’язку філософії, релігії та медицини. Дипломами нагороджені за найкращі доповіді «Феномен самотності у сучасному суспільстві» (С.Р. Валькман), «Кріоконсервація в умовах війни» (Д.С. Калиновська) та «Страхи ночі і темряви як екзистенційні стани людини» (Є.О. Рибченко).
По завершенню пленарного засідання присутні продовжили роботу в секціях, де зосередилися на методологічних та історичних аспектах взаємозв’язку релігії та медицини у сучасному суспільстві, обговорили актуальні проблеми біомедичної етики, розглянули релігію, як соціально-духовну детермінанту індивідуального та громадського здоров’я, сконцентрували увагу на сучасних викликах в умовах воєнного стану.
Запис пленарного засідання та 1, 6, 7 секцій:
Код доступу: 3u=FH6Kd
Доповідь Ангела Гранчарова, директора Центру розвитку особистості «HUMANUS»:
https://www.youtube.com/live/u0M7m0OUYE0?feature=share
Збірник матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції
Пресцентр НМУ
