ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРИ ФТИЗІАТРІЇ ТА ПУЛЬМОНОЛОГІЇ, ПРОФЕСОР В.І. ПЕТРЕНКО ПРО ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ (ХОЗЛ) – ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ БОРОТЬБИ З ЦІЄЮ НЕДУГОЮ

Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень (World Chronic Obstructive Pulmonary Disease Day, World COPD Day) заснований міжнародною громадською організацією «Глобальна ініціатива по боротьбі проти ХОЗЛ» (GOLD, офіційний сайт організації – https://goldcopd.org/world-copd-day/) за підтримки ВООЗ і проводиться у всьому світі щорічно з 2002 року. Розповідає  завідувач кафедри фтизіатрії та пульмонології, професор Василь Іванович Петренко.

У 2020 році Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень припадає на 18 листопада. У цей День фахівці охорони здоров’я та групи пацієнтів проводять різні заходи, робляться глобальні кроки щодо підвищення обізнаності про ХОЗЛ і поліпшення допомоги пацієнтам.

За даними ВООЗ, 2016 року у світі було зареєстровано 251 млн випадків ХОЗЛ. Сьогодні ця недуга є четвертою основною причиною смерті у світі і, за прогнозами фахівців, до 2020 року посяде третє місце. Понад 90% смертей від ХОЗЛ припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу. За різними оцінками, в Україні від ХОЗЛ потерпає щонайменше 4% населення, а близько 2% смертей українців зумовлено цією хворобою.

Основними факторами ризику розвитку ХОЗЛ є паління тютюну, забруднення повітря всередині приміщень і на вулиці, а також вплив пилу та хімічних речовин на робочих місцях. У деяких випадках ХОЗЛ пов’язано із генетичними чинниками, гіперчутливістю дихальних шляхів, невідповідним розвитком легень у дитячому віці, тривалим захворюванням на астму.

Для ХОЗЛ характерні стійкі респіраторні симптоми та обмеження прохідності дихальних шляхів через патологічні зміни у них та/чи ураження альвеол, зазвичай спричинені значним негативним впливом шкідливих частинок або газів. Захворювання істотно обмежує нормальне життя пацієнта через кашель, постійну задишку, що прогресує, та виділення мокротиння.

Існують різні методи діагностики ХОЗЛ:

1) спірометрія — цей дихальний тест дає змогу виміряти, який обсяг повітря людина може видихнути за один раз, доклавши максимальне зусилля, і наскільки швидко;

2) плетизмографія (дослідження тонусу дрібних судин і кровотоку в них шляхом реєстрації змін об’єму легень унаслідок кровонаповнення);

3) дослідження дифузійної здатності легень;

4) оцінювання толерантності до фізичного навантаження, яка на пізніх стадіях захворювання знижується (тести з ходьбою, серцево-легеневі навантажувальні тести з використанням бігової доріжки або циклоергометра, моніторинг активності за допомогою акселерометрів чи інших пристроїв);

5) методи із візуалізацією (рентгенографія органів грудної клітки, комп’ютерна томографія легень з високою роздільною здатністю);

6) пульсоксиметрія і газометрія артеріальної крові (призначають з метою оцінити важкість загострень ХОЗЛ, за хронічної дихальної недостатності). Окрім того, загальний аналіз крові допоможе перевірити зростання кількості еритроцитів у крові, а ЕКГ і ехокардіографія виявляють ознаки легеневого серця.

Хронічне обструктивне захворювання легень невиліковне. Проте наявні лікарські препарати й засоби фізіотерапії можуть полегшити симптоми, підвищити здатність витримувати навантаження і поліпшити якість життя, а також зменшити ризик смерті. Найбільш ефективним лікуванням ХОЗЛ у курців є відмова від куріння. У деяких (але не всіх) пацієнтів позитивний ефект дає призначення інгаляційних препаратів. Інгаляційний шлях введення має перевагу над пероральним, оскільки препарат доставляється безпосередньо до органу-мішені (дихальні шляхи), мінімізується системна дія препарату, виключаються медикаментозні взаємодії. Інгаляційним шляхом вводяться бронхолітики (короткої та тривалої дії), інгаляційні кортикостероїди, комбінації інгаляційних кортикостероїдів з бронхолітиками тривалої дії. Своєчасна діагностика і правильне лікування дають змогу сповільнити розвиток хвороби.

Повністю вилікувати ХОЗЛ неможливо, тому слід ужити всіх заходів, аби попередити цю недугу: цілком відмовтеся від куріння тютюну та уникайте пасивного куріння; не контактуйте із забрудненим повітрям (як атмосферним, так і у приміщеннях); щепіться від грипу та пневмококової інфекції (особливо у віці після 65 років і за наявності важких супутніх патологій (наприклад, захворювань серця); дотримуйтеся здорового способу життя.

Прес-центр за матеріалами кафедри фтизіатрії  та пульмонології