21 ЛЮТОГО — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ
21 лютого у світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято започатковано в листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Воно слугує захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.
Для людини рідна мова є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь, дозволяє передати їх нащадкам. За оцінкою фахівців, із шести тисяч мов, що нині існують, близько половини знаходиться під загрозою зникнення. Рішення ЮНЕСКО про щорічне відзначення 21 лютого Міжнародного дня рідної мови спрямоване на підтримку мови, як ознаки культурної приналежності особи. Для людства вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.
В Україні це свято відзначають з 2002 року. Воно стало ще одним днем пошанування рідної мови, бо в нашій державі ще відзначають День української писемності та мови – 9 листопада. За православним календарем – це день пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія.
Кілька цікавих фактів про українську мову. Спеціалісти підрахували, що сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська (70%) і сербська (68%), російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською – 11. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.
У 448 році візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П», а найменше уживаною є літера «Ф». В українській мові безліч синонімів. Наприклад, актуальне сьогодні, у морозні й сніжні лютневі дні, слово «хуртовина» має 40 синонімів: метелиця, віхола, заметіль, хуга, завія, сніговій, сніжниця, хуговій, хвища, хугавиця, хурделиця, хурделя, хурдига, хуртеча, сніговиця, віхало, заві́йниця, заметільниця, замета, завія, заметь, кушпела, кура, метіль, фуга, фурделиця, хвижа, хиза, охиза, шаруга, крутія, сніговійниця, снігокрутниця, буран, пурга, юга, буря, чвара, вітряниця
(https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C).
Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» — «вороженьки».
Питання рідної мови залишається актуальним для багатьох народів та малих етнічних груп. Недарма кажуть: «Якою мовою думаєш і мрієш, така мова є тобі рідною» та «Скільки ти знаєш мов, стільки ти разів людина!». Знати, берегти рідну мову – обов’язок кожної людини. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу і той народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості та держави, не може розраховувати на гідне місце серед інших народів.
Прес-центр
