НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

18.07.2009
ПАМ'ЯТІ  ВАЛЕНТИНИ   СЕРГІЇВНИ РОГАЧОВОЇ
         17 липня 2009 року на 90-му році життя після тривалої важкої хвороби пішла з життя доктор медичних наук, професор Валентина Сергіївна Рогачова. Померла прекрасна людина, відомий вчений, талановитий хірург і педагог, яка майже за 50 років лікарської і науково-педагогічної діяльності виховала багато поколінь молодих лікарів і хірургів.
       В. С. Рогачова народилася 20 червня 1920 р. на станції Маньчжурія КСЗД у простій родині залізничника. Батько В.С.Рогачової потрапив у 1937 році під загальну хвилю репресій та був реабілітований у 1953 році. У 1937 р. вона вступила на лікувальний факультет Томського медичного інституту, навчалася на «відмінно», проте як дочка "ворога народу" стипендії не отримувала. У грудні 1941 р. у зв’язку з початком Великої Вітчизняної Війни закінчила навчання в інституті за скороченою програмою з ухилом військово-польової хірургії. Лікарську діяльність розпочала з участі у ліквідації епідемії висипного тифу у Томську, згодом завідувала амбулаторією, лікарською дільницею в Алтайському краї.
       У липні 1942 р. В. С. Рогачова добровільно вступила у ряди Червоної Армії і була зарахована лікарем-ординатором хірур­гічного взводу медико-санітарної роти, добровільної бригади, яка формувалася у м. Барнаулі. З вересня 1942 р. В. С. Рогачова – в діючій армії, в якості лікаря-хірурга медико-санітарного батальйону знаходилась на Калінінському, другому Прибалтійському фронтах, приймала участь у звільненні прибалтійських республік, м. Риги. Юній жінці-хірургу доводилось за добу надавати хірургічну допомогу 70—80 пораненим, не відходячи від операційного столу нерідко по 3-4 доби. Із честю витримала важкі випробування су­ворих військових років, Валентина Сергіївна у віці 25 років закінчила війну у званні майора медичної служби.
         Після демобілізації у 1945 р. В. С. Рогачова стала працювати лікарем-ординатором госпітальної хірургічної клініки Томського медичного інституту, під керівництвом акад. АМН СССР проф. А. Г. Савіних, активно включилась в розробку складної хірургічної проблеми оперативного лікування захворювань стравоходу і шлунка. У 1949 р. вона виконала з використанням абдомінально-шийного доступу резекцію рубцево-зміненого стравоходу з одночасною задньомедіастинальною пластикою його тонкою кишкою. В 1952 р. В. С. Рогачова успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Зміни стравоходу після хімічного опіку».
         З 1952 по 1963 р. працювала на посаді молодшого, старшого наукового співробітників Томського відділення НДІ експериментальної і клінічної онкології АМН СССР (група акад. АМН СССР А. Г. Савіних), який в ті роки був одним із провідних в СРСР центрів по розробці однієї зі складних проблем хірургії – оперативного лікування захворювань стравоходу.  Активно і багато оперуючи хворих із різними доброякісними і злоякісними захворюваннями стравоходу, Валентина Сергіївна розробила ряд цінних і корисних прийомів при виконанні відновних операцій з використанням тонкої кишки, проведенні повторних і реконструктивних операцій після різних, нерідко багаторазових невдалих спроб створення штучного стравоходу в інших лікувальних закладах країни. Все це дозволило в 1954 г. повністю перейти до використання тільки внутрішньогрудних методів створення штучного стравоходу.
          В 1954 р. В. С. Рогачова розпочала інтенсивну розробку проблеми хірургічного лікування хворих раком стравоходу. Вона обґрунтувала показання до трансмедіастинального і трансторакального способів резекції стравоходу при раку з одночасною або відтерминованою езофагопластикою. Підсумком досліджень стала докторська дисертація «Хірургічне лікування хворих раком стравоходу», яку В. С. Рогачова успішно захистила в 1963 р. в Москві з проведенням показової операції. На основі аналізу результатів лікування більше 800 хворих раком стравоходу були визначені критерії вибору методів операції, котрі дозволили досягти післяопераційної летальності – 5,5%. Даний показник в той час був самим низьким, як у нашій країні, так і за кордоном. Разом з А. Г. Савіних по замовленню АМН СССР в 1961 р. В. С. Рогачова створила кольоровий науковий фільм «Видалення раку стравоходу», який неодноразово з успіхом демонструвався на міжнародних конгресах (Англія, Швеція) і всесоюзних з’їздах хірургів і онкологів.
       В 1966 р. В. С. Рогачова отримала зва­ння професора і стала завідувати кафедрою шпитальної хірургії Томського медичного інституту, якою керувала до 1970 р. приділяючи увагу підвищенню якості підготовки лікарів. Результати її багаторічних праць по лікуванню хворих раком стравоходу були відображені в монографії «Рак стравоходу і його хірургічне лікування» (1968), яка була визнана кращою роботою, виконана у вузах, науково-дослідних і лікувально-профі­лактичних закладах МОЗ РСФСР. Як відомий спеціаліст по хірургії стравоходу, володіла філігранною хірургічною технікою, В. С. Ро­гачова виконувала показові операції на стравоході у провідних клініках Москви, Ленінграду, Риги, Іркутська, Донецька, Харкова.
       У 1970 році В. С. Рогачову було запрошено МОЗ України в Київ на посаду завідуючої кафедрою хірургічних хвороб педіатричного факультету Київського медичного інституту ім. акад. О. О. Богомольця, якою вона керувала по вересень 1981 р., а згодом перейшла на посаду професора-консультанта тієї ж кафедри. В 1991 році залишила роботу у зв'язку з виходом на пенсію.
       За більш ніж 20-річний період роботи в Київському медичному інституті ім. акад. А. А. Богомольця вона багато сил і енергії віддавала вдосконаленню учбово-методичної роботи на кафедрі, вихованню і підготовці майбутніх спеціалістів, широкому впровадженню анатомічних і фізіологічних методів виконання оперативних втручань. Її лекції для студентів були глибокими за змістом, в них відображались новітні досягнення вітчизняної і зарубіжної науки, а також досвід провідних хірургічних клінік. Багато зі студентів, які слухали її лекції і проходили навчання на кафедрі сьогодні стали завідуючими кафедрами, професорами, висококваліфікованими дорослими і дитячими хірургами, відомими в нашій країні та за кордоном.
       Валентині Сергіївні Рогачовій завжди було притаманне відчуття високої відповідальності, самодисципліни, працелюбності, гуманного відношення до хворих, вимогливість до себе, співробітників кафедри, студентів. Вона опублікувала більше 110 наукових праць, була учасником багатьох міжнародних, всесоюзних, республікан­ських з'їздів і конференцій. Під її керівництвом виконано і захищено 7 кандидатських і одна докторська дисертації, підготовле­но більше 20 клінічних ординаторів, в том числі іноземців.
      В. С. Рогачова поєднувала велику лікувальну, педагогічну і наукову діяльність з активною суспільною працею. Вона була депутатом районного та Томського обласних Рад народних депутатів декількох скликань, членом Всесоюзного товариства «Знання», членом правління наукового товариства хірургів і онкологів Томської області, членом Правління наукових товариств хірургів УССР і хірургів м. Києва і Київської області, членом спеціалізованої ради «Хірургія».
      За доблесть, проявлену в роки війни і великі трудові успіхи В. С. Рогачова нагороджена орденами Вітчизняної війни, Червоної Зірки, багатьма медалями і значком   «Відміннику охорони здоров'я».
      Колектив Національного медичного університету ім. акад. О. О. Богомольця, хірурги і учні глибоко сумують з приводу тяжкої втрати – смерті професора В.С.Рогачової. Світла пам'ять про Валентину Сергіївну залишиться в серцях її учнів і колег.