НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

4 ЛЮТОГО – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ПРОТИ РАКУ

03.02.2020

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку, який започаткував «Міжнародний союз боротьби з онкологічними захворюваннями» (UICC). Метою проведення Всесвітнього дня боротьби з раком є підвищення обізнаності людей про це, одне з найстрашніших хвороб сучасної цивілізації, привернення уваги медиків, політиків, громадськості до завдань, що стоять перед  світом в боротьбі з цим захворюванням. Наш сьогоднішній співрозмовник, проректор з наукової роботи і  інновацій, професор Сергій Володимирович Земсков, який добре обізнаний з цією проблематикою, бо постійно бере участь у комплексному лікуванні хворих на рак підшлункової залози. (РПЗ).

С.В.З.: За даними ВООЗ, існує понад 100 видів раку, ця підступна хвороба може розвиватися в будь-якій частині тіла. Від раку щорічно вмирають мільйони людей. У всьому світі найбільша кількість чоловіків вмирає від раку легенів, шлунку, печінки, ободової і прямої кишки та стравоходу, а жінок – від раку грудей, легенів, шлунку, прямої та ободової кишки і шийки матки. Одна п’ята частина всіх ракових захворювань у світі розвивається в результаті хронічної інфекції. Так, наприклад, вірус папіломи людини (ВПЛ) викликає рак шийки матки, а вірус гепатиту B та С – рак печінки.

Яка статистика щодо захворюваності на рак в Україні?

С.В.З.: На превеликий жаль, Україна посідає друге місце у Європі за темпами розповсюдження онкозахворювань. Згідно із статистичними даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні понад 1 млн хворих на рак. Щорічно 140 тисяч українців дізнаються, що в них діагностовано онкозахворювання. Щороку від раку помирає близько 90 тисяч українців, з них 35% – це люди працездатного віку.

  • Рак підшлункової залози вважається дуже підступним, бо як правило, пізно діагностується й відповідно прогноз щодо одужання пацієнта є песимістичним.

С.В.З.: Підступність полягає саме в тому, що тривалий час пухлини підшлункової залози можуть розвиватися безсимптомно. Близько 70% цих пухлин розвиваються в голівці підшлункової залози, що призводить до компресії загальної жовчної протоки й першими проявами є жовтяниця. Решта пухлин – в тілі й хвості залози. Такі пухлини довший час можуть залишатися безсимптомними й виявляються вже на пізніх стадіях з розвитком больового синдрому. Отже лише 20% хворих на  РПЗ на момент первинного звернення можна радикально прооперувати. Шанс на довготривалу виживаність цим хворим може дати тільки радикальна операція – панкреатодуоденальна резекція, незважаючи на її технічну складність та високий рівень післяопераційних ускладнень. Тому дуже важливим питанням сучасної онкології є формування онкологічної настороженості серед населення та лікарів неонкологів з одного боку, та розробка й впровадження ефективного та доступного онкологічного скринінгу – з іншого.

  • Більшість людей сприймає виявлене у них онкологічне захворювання як вирок. Статистика говорить про те, що можна запобігти, а у багатьох випадках вилікуватися від цієї недуги.

С.В.З.: Сьогодні вчені і медики знають, що виникнення більше 40% ракових захворювань можна було б запобігти, дбаючи про своє здоров’я та дотримуючись елементарних норм здорового способу життя: не курити, бути фізично активними; вживати збалансоване та здорове харчування, своєчасно проводити вакцинацію проти вірусів, що викликають рак печінки і шийки матки, утримуватися від тривалого перебування на сонці та в солярії; систематично проводити профілактичні огляди. Такі види раку, які мають значимість для громадської охорони здоров’я, як рак молочної залози, рак шийки матки та рак товстої і прямої кишки є виліковними у разі їх раннього виявлення та належного лікування. Варто знати, що 30% випадків смерті від раку обумовлені п’ятьма основними джерелами ризику: високий індекс маси тіла, низький рівень споживання фруктів і овочів, відсутність фізичної активності, вживання тютюну, вживання алкоголю. Щодо сприйняття діагнозу як вироку, то це дійсно величезна психологічна проблема, з якою стикаються всі онкохворі. Проблема полягає в тому, що часто людина з онкодіагнозом, незважаючи навіть на відносно сприятливий прогноз, не може адаптуватися в суспільстві. Тому сьогодні, в тому числі і в нашому Університеті, активно розвивається такий напрямок, як онкопсихологія. Онкопсихологи працюють з пацієнтами у клініках та амбулаторно й допомагають їм після або навіть підчас тривалого лікування повернутися до свого звичайного способу життя та роботи.

Прес-центр