НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

26 КВІТНЯ МИНАЄ 34 РОКИ ВІД ДНЯ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

25.04.2020

Представники старшого покоління у ці непрості для країни дні мимоволі порівнюють перебіг карантину, пов’язаного з пандемією, із першими тижнями після аварії на Чорнобильській АЕС. Здавалося б, явища неспівставні. Однак є риса, яка їх об’єднує. Це роль і участь медиків у боротьбі з лихом світового масштабу і його наслідками.

Розповідає директор Інституту гігієни та екології, професор С.Т.Омельчук:

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року в ході експериментів на четвертому реакторі ЧАЕС, пов’язаних з роботою турбогенератора, виникла аварія з глобальними наслідками.

Два вибухи зруйнували реактор, у якому було 200 тонн урану. Ланцюгова реакція, яка виникла після вибухів, зупинилася. Почався процес плавлення ТВЕЛів активної зони. До того ж на доступних для повітря ділянках зруйнованого реактора, що мали температуру 1200-1500 ºС, зайнялося близько 800 тонн графіту. Створилася вкрай загрозлива ситуація – небачений в історії людства штучний радіаційний вулкан фантастичної сили. За перші 10 діб із руїн четвертого реактора було викинуто радіації у кілька мільйонів разів більше, ніж під час найбільшої в історії атомної енергетики аварії на американській АЕС «Трі-Майл-Айленд» у 1979 році.

Завжди мудра природа на цей раз ніби послабила свій імунітет. Потужні вітряні потоки, що утворилися тоді у Чорнобильському районі, підхопили радіаційний циклон, і він смертельним вихором пронісся над Україною, Білоруссю, Литвою, Латвією, Польщею, Швецією, Норвегією, а потім погнав ядерні хмари до Німеччини, Нідерландів та Бельгії. Розпочався складний і трагічний період ліквідації наслідків катастрофи, який призвів до сотень безневинно втрачених життів, в тому числі і дітей.

У ліквідації аварії та її наслідків взяли участь 340 тисяч чоловік. На забруднених територіях мешкало близько 2,33 мільйона людей, з них 580 тисяч дітей.

Перед вченими-гігієністами стояло завдання: вивчити роль складових біосфери в циркуляції радіоактивних речовин та дослідити механізми поєднаної дії іонізуючого випромінювання та хімічних забруднювачів ґрунту на здоров’я населення. Для цього було створено 15 робочих груп, сформованих з числа співробітників 7 кафедр УДМУ імені О.О. Богомольця та 7 інших науково-дослідних медичних закладів. До складу колективів увійшли: науковий консультант, академік, професор Є. Г. Гончарук, керівник роботи, професор В.Г. Бардов, професори О.П. Яворовський, Ю.В.Вороненко, І.П. Козярін, А.М. Шевченко, І.О. Парпалей, В.С.Артамонов, М.С. Пилипчук, В.І. Берзінь та інші.

Було встановлено, що несприятливі фактори малої інтенсивності, незалежно від їхньої природи, можуть сприяти виникненню умов для посилення вільнорадикального та перекисного окислення на рівні клітинних та внутрішньоклітинних структур, що є першопричиною подальших деструктивних змін. За результатами досліджень медики-гігієністи створили санітарні правила, 10 методичних рекомендацій та 3 інформаційних листи. Було видано більше 100 публікацій. На наступному етапі моделювався вплив комплексу фізичних та хімічних факторів навколишнього середовища на організм експериментальних тварин. Щоправда, моделювалося лише зовнішнє опромінення за допомогою гамма-установки “Ігур-1”, тоді як у поставарійний період на перший план вийшло опромінення внутрішнє. Та й дози екзогенних хімічних факторів суттєво відрізнялися від реальних.

У цій ситуації академік Є.Г. Гончарук запропонував провести схожі експериментальні дослідження безпосередньо в зоні відчуження. Саме в цей період було створено Державне спеціалізоване науково-виробниче підприємство «Чорнобильський радіологічний центр».  Матеріали досліджень, які проводив центр, використано в розробках Законів України, які стосуються території Зони відчуження. Встановлено просторові особливості радіоактивного забруднення зони відчуження (ЗВ). На основі багаторічних стаціонарних досліджень та активних експериментів розроблено моделі поведінки радіонуклідів в різних типах екосистем і прогноз радіоекологічної ситуації на найближчі роки. Встановлено факти появи нових відсутніх у Європейському регістрі штамів вірусів, зростання кількості шкідників у ЗВ, що доводить її епідеміологічну значущість. Складено принципово нову карту ґрунтового покриву ЗВ, що враховує міграційну здатність радіонуклідів. Це дало змогу дати точніші прогнози переходу радіонуклідів у рослинність, молоко і м’ясо. Результати досліджень було опубліковано у десятках статей і доповідей, викладених на конференціях, з’їздах і нарадах різного рівня в Україні, державах СНД, Європи, Америки і в Японії.

Внаслідок аварії на ЧАЕС в Україні понад 8 мільйонів гектарів сільськогосподарської землі забруднено цезієм-137. На цих територіях проживає  близько 15 мільйонів мешканців. Саме тому особливої актуальності набувають питання наукового обґрунтування методичних підходів до нормативного захисту населення від негативного впливу пестицидів (у поєднанні з радіонуклідами) при їх використанні в цих регіонах. Вчені НМУ вперше науково обґрунтували концепцію та методичні підходи до гігієнічного регламентування хімічних засобів захисту рослин при їх застосуванні на радіоактивно забруднених територіях та у зонах підвищеного екологічного ризику.

Академік Є. Г. Гончарук у складі авторського колективу був удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки за роботу «Важкі метали як небезпечні для людини забруднювачі довкілля України: медико-екологічні дослідження, обґрунтування та досвід впровадження профілактичних заходів».

У складі авторського колективу я також одержав Державну премію України в галузі науки і техніки за цикл робіт «Розробка та впровадження екологічно безпечних технологій боротьби з бур’янами».

Професори М. М. Коршун та С.Т. Омельчук у складі авторського колективу за серію наукових праць «Комбінована дія екзогенних хімічних речовин та радіонуклідів» удостоєні академічної премії Президії Академії медичних України.

Але, відзначаючи сьогодні 34-у річницю вибуху на ЧАЕС, всі ми повинні вшанувати пам’ять загиблих внаслідок цієї трагедії, а ще пам’ятати головне – наслідки помилок людини, можуть коштувати сотень тисяч, а то і мільйонів скалічених доль, мертвих міст і сіл.

 

                                                                                                                      Прес-центр