Студентське самоврядування НМУ та КНЕУ організували тренінг з тактичної медицини

Студентська рада Національного медичного університету імені О.О. Богомольця спільно зі Студентською академічною радою Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана 11 січня організували тренінг з тактичної медицини «Перша домедична допомога в умовах війни». Курс охоплює найважливіші техніки та знання від сертифікованих спеціалістів – завідуючого мобілізаційним кабінетом КНЕУ, бойового рятувальника (CLS-50215), інструктора з тактичної допомоги пораненим в умовах бойових дій Олександра Гоменюка та в.о. голови відділів інформації та культурно-просвітницької роботи Студентської ради НМУ Дар’ї Спірітус.

У мирний час прибуття швидкої в середньому становить 20 хвилин. За перші 2-3 хвилини постраждалий може втратити критичний об’єм крові, що призведе до летальних наслідків. Відтак, навички з першої домедичної допомоги, особливо в умовах українських реалій, є критично необхідними кожній людині. Без перебільшень, сьогодні це може врятувати життя.

Саме тому, органи студентського самоврядування КНЕУ та НМУ ініціювали проведення курсу «Перша домедична допомога в умовах війни». На ньому кваліфіковані медики розповіли про алгоритм MARCH і його складові; необхідні факти про кров, ознаки кровотечі та кровоспинні засоби, різновиди джгутів і важливі принципи роботи з ними; основи зовнішнього масажу серця та методи зупинки немасивних кровотеч; необхідні дії для зігрівання потерпілого й опіках трьох ступенів, а також загальну хронологію надання допомоги. Після теорії учасники тренуються зупиняти кровотечу методом накладання турнікету та тампонади, створювати джгути з підручних матеріалів; оцінювати свідомість постраждалого; звільняти дихальні шляхи; здійснювати зовнішній масаж серця – серцево-легеневу реанімацію (СЛР); проводити огляд постраждалого та коректно викликати швидку.

Тренер заходу Олександр Гоменюк на позивний «Шаман» є завідуючим мобілізаційним кабінетом КНЕУ, санінструктором у Добровольчих формуваннях територіальної громади (ДФТГ) «Вільна Україна» і «Легіон Оболонь» і працював у центрі підготовки бійців, де викладав домедичну допомогу, психологію стресу та тактику поводження в малих групах. Від початку повномасштабної війни в 2022 році він навчив більше 800 бійців надавати домедичну допомогу на полі бою.

Загальний протокол надання першої медичної допомоги на полі бою називається ТССС (Tactical Combat Casualty Care) – це послідовний перелік найважливіших дій. На відміну від цивільної медицини, це не просто певний алгоритм, а ще й тактична складова. Це розуміння загальної картини поля бою та розмежування певних дій на різних етапах зіткнення або в різних його частинах.

Протоколи допомоги ТССС, мають алгоритм MARCH (Massive Bleeding – Airway – Respiration – Circulation – Head injury / Hypothermia), однак його зміст не відрізняється від загальновизнаного АВС.

Він містить основні послідовні пункти надання допомоги, серед яких:

Massive Bleeding (масивна кровотеча) – зупинка кровотечі, що загрожує життю;

Airways (дихальні шляхи) – забезпечення прохідності дихальних шляхів;

Respiration (дихання) – закриття всіх відкритих ран грудної клітки;

Circulation (циркуляція) – повний огляд пораненого, зупинка кровотеч, діагностика шоку;

Head injury / Hypothermia (черепно-мозкова травма / гіпотермія) – виявлення травм голови / запобігання переохолоджень.

Цей протокол є дороговказом для медичного персоналу та для військових, які перебувають у зоні військових дій.

Оцінка стану постраждалого за алгоритмом MARCH:

Μ – Massive Bleeding – масивна кровотеча.

Визначити наявність масивної кровотечі з рани кінцівок. Найпростішими та характерними ознаками масивної кровотечі з ран кінцівок є пульсуючий характер витікання крові й/або калюжа крові, що швидко збільшується.

Оглянути постраждалого щодо видимої зовнішньої кровотечі з інших місць і зупинити її, якщо буде потрібно.

Накласти джгут якнайшвидше й якомога щільніше. Місце накладання має бути на 5-7 см вище джерела масивної кровотечі. Якщо неможливо швидко визначитися з місцем витікання крові, накласти джгут якомога вище прямо поверх одягу. Переконатися у відсутності подальшої кровотечі та дистального пульсу на ураженій кінцівці. Надписати час накладання джгута на всіх його сторонах незмивним маркером.

Якщо з анатомічних причин накласти турнікет неможливо, виконати прямий тиск на рану з подальшим тугим тампонуванням рани бинтом, просякнутим контактним гемостатиком (каолін, хітозан) або стерильним перев’язувальним матеріалом. Продовжувати прямий тиск на рану поверх тампона протягом щонайменше 3 хв. Якщо цього недостатньо, використати другий бинт з контактним гемостатиком. Після виконання маніпуляції – переконатися у відсутності кровотечі та накласти поверх рани компресійну пов’язку. Обов’язковим є контроль наявності дистального пульсу на ураженій кінцівці.

У разі масивної кровотечі з місць відгалуження великих артерій (вузлові кровотечі) рекомендовано використовувати спеціальні пристрої типу junctional tourniquet (вузловий джгут або вузловий турнікет) або турнікети з тиском на черевний відділ аорти за надвисокої ампутації нижніх кінцівок.

А – Airways – дихальні шляхи.

Оцінити прохідність верхніх дихальних шляхів у постраждалого.

У разі непрохідності дихальних шляхів або загрози її виникнення слід:

• висунути нижню щелепу;
• застосувати назофарингеальний повітровід (носоглоткову трубку);
• допомогти постраждалому зайняти будь-яке зручне положення для кращого забезпечення прохідності дихальних шляхів, зокрема і положення сидячи;
• якщо постраждалий непритомний, то надати йому стабільного положення на боці;

Особливу увагу щодо забезпечення прохідності дихальних шляхів слід приділити постраждалим, які перебували в будинках або автомобілях, що горіли. У цих постраждалих може розвинутися набряк верхніх дихальних шляхів унаслідок їх опіку.

R – Respiration – дихання.

Якщо в постраждалого прогресуюче порушення дихання, поранення грудей або запідозрене закрите пошкодження порожнин тіла, потрібно припускати розвиток напруженого пневмотораксу (прогресивного накопичення повітря або газу в плевральній порожнині з одночасним підвищенням у ній тиску) і виконати плевральну декомпресію (зменшення тиску в плевральній порожнині) у другому міжреберному проміжку за допомогою декомпресійної голки або катетера 14G завдовжки не менше 8-ми сантиметрів

Переконатися, що точка введення голки розміщена латеральніше* від серединно-ключичної лінії та голка не спрямована в бік серця. Прийнятна альтернативна точка введення голки – у 4-5-му міжреберному проміжку попереду від середньої пахвинної лінії.

Усі відкриті рани грудної порожнини та/або рани, що всмоктують повітря, слід негайно герметизувати спеціальною наклейкою з клапаном. Якщо наклейка з клапаном відсутня, використовувати спеціальну наклейку без клапана. Спостерігати за постраждалим на предмет розвитку напруженого пневмотораксу. Якщо в постраждалого наростає гіпоксія, прогресує порушення дихання або розвивається гіпотензія та напружений пневмоторакс, слід підняти або повністю видалити наклейку, або ввести декомпресійну голку.

С – Circulation – кровообіг.

Визначити ознаки гіповолемічного шоку (стану, що виникає внаслідок зменшення об’єму циркулюючої крові). Найпростішими методами швидкого визначення гіповолемічного шоку є відсутність пульсу на променевій артерії і/або погіршення свідомості за відсутності черепно-мозкової травми.

Якщо постраждалий у стані шоку, необхідно:

• ввести розчини крохмалів, якщо вони наявні;
• ввести інші колоїдні розчини або лактат Рінгера, якщо вони наявні;
• проводити огляд постраждалого після кожного введення 500 мл розчинів;
• продовжувати інфузійну терапію (крапельне введення, вливання внутрішньовенно або під шкіру лікарських засобів і біологічних рідин з метою нормалізації водно-електролітного, кислотно-лужного балансу організму) до появи відчутної пульсації на променевій артерії, покращення стану притомності або підвищення систолічного артеріального тиску до 80-90 мм рт. ст.;
• припинити введення рідини, коли один або кілька з вищевказаних пунктів буде досягнуто.

Слід розглянути введення транексамової кислоти.

Якщо в постраждалого порушений психічний статус через травматичне ураження головного мозку та слабкий або відсутній периферичний пульс, проводити інтенсивну терапію до відновлення сильного променевого пульсу. Якщо доступний моніторинг артеріального тиску, необхідно підтримувати рівень систолічного артеріального тиску на рівні не менше 90 мм рт. ст.

Н – Head injury / Hypothermia – черепно-мозкова травма / гіпотермія.

У разі черепно-мозкової травми слід проводити інфузійну терапію, достатню для підняття артеріального тиску не менше 90 мм рт. ст. Також важливо не допустити переохолодження постраждалих, використовуючи для цього табельні (термопокривало) та підручні засоби.

Постраждалим із середньоважкою / важкою черепно-мозковою травмою, за можливості, необхідно проводити інгаляцію кисню для підтримки рівня кисню в крові понад 90%.

Учасники тренінгу висловили подяку за сприяння проведенню навчання організаторам заходу – раднику ректора КНЕУ з юридичних питань Богдану Чижу та заступнику голови Студентської академічної ради Антону Шишову.

Також за посиланням ви можете ознайомитися з алгоритмом надання СЛР та іншими протоколами першої домедичної допомоги від Студентської Ради НМУ.

 

Пресцентр НМУ