На засіданні СНГ студенти розглянули кризові аспекти наслідків підриву Каховської ГЕС
Перше в цьому навчальному році засідання студентського наукового гуртка (СНГ) кафедри гігієни та екології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця відбулося на базі комунального підприємства Київської міської державної адміністрації «Водно-інформаційний центр». На засідання обрали актуальну у зв’язку із ситуацією в Україні тему – кризові аспекти наслідків підриву Каховської ГЕС. Адже наприкінці вересня традиційно відзначають Всесвітній день річок.
У 2023 році одним із важливих питань Організації Об’єднаних Націй у рамках Програми дій у сфері водних ресурсів стало збереження річкового фонду планети. Одна з найважливіших її цілей – забезпечення справедливого доступу до безпечної та чистої води для всіх людей, а також захист і відновлення водних екосистем. Для привернення уваги світової спільноти до водних екосистем встановлено Всесвітній день річок.
Зважаючи на масштабну техногенну катастрофу, яка нещодавно відбулася в Україні, та наслідки, що вона спричинила, природно, що крім звичної екскурсійної частини на засіданні СНГ кафедри гігієни та екології нашого Університету (завідувачем кафедри є професор Василь Бардов) розглянули питання медико-гігієнічних наслідків підриву Каховської ГЕС та знищення Каховського водосховища. За сприяння заступника директора центру Олександра Берегового та у супроводі досвідченого гіда Валерії Терпицької розглянули численні кризові аспекти.
Так, під час засідання студенти дізналися, що внаслідок вчиненого окупантами теракту вже потрапили до річки Дніпро, а далі до басейну Чорного та Середземного морів, не менше ніж 150 тон паливно-мастильних матеріалів. Суттєво погіршився азотний баланс річкової води внаслідок масованої загибелі річкової фауни (орієнтовно 95 тис. тон живих біоресурсів: риба та інші гідробіонти). У гідрологічно пов’язаних з річкою Дніпро водоймах Херсонської, Одеської та Миколаївської областей не відповідали гігієнічним нормам щонайменше 30% відібраних із поверхневих водойм і зон рекреації проб води. На Миколаївщині у водоймах фіксувалось значне перевищення кількості кишкової палички та виділявся холероподібний вібріон. На узбережжі в Одесі також виявляли позитивні проби на холероподібний вібріон, що створювало значну епідемічну загрозу населенню цих територій.
На засіданні СНГ також обговорили й те, що підрив Каховської ГЕС створив критичні ризики для Запорізької АЕС (однієї з найбільших атомних станцій Європи). Оскільки вода з Каховського водосховища необхідна для підживлення конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС. Водночас, відзначили значний позитивний досвід зменшення негативного впливу ерозії на осушені ділянки водосховища та затоплених земель внаслідок скоординованих дій волонтерів та екологічних активістів.
Так, на засіданні СНГ кафедри гігієни та екології НМУ імені О.О. Богомольця наголошували на важливості річок, як невід’ємної складової сталої системи громадського здоров’я, їх значення для профілактичної ланки медицини, що покликана запобігти виникненню несприятливих для здоров’я населення умов.
Також було анонсовано наступне виїзне засідання СНГ на тему використання рослин у системі громадського здоров’я, що відбудеться вже 1 жовтня у Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка.
Пресцентр НМУ за інформацією кафедри гігієни та екології
