На засіданні наукового гуртка студенти досліджували фармакологію бронхіальної астми
24 лютого 2023 року на кафедрі фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця відбулося міжкафедральне засідання студентського наукового гуртка кафедр фармакології, патологічної фізіології, клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики. Тема зустрічі: «Фармакологія бронхіальної астми (БА): існуючі терапевтичні підходи та інновації».
На заході, що проходив у форматі онлайн на платформі ZOOM, були присутні завідувачка кафедри фармакології НМУ імені О.О. Богомольця, професорка Ганна Зайченко, завідувач кафедри клінічної імунології, алергології з курсом генетики НМУ, професор Андрій Курченко та завідувач кафедри патологічної фізіології НМУ, професор Сергій Зяблицев, викладачі 3-х кафедр, а також 68 студентів з різних факультетів університету.
На порядку денному розглядалися питання, пов’язані з клініко-імунологічними та патофізіологічними аспектами перебігу бронхіальної астми (БА) і фармакологічним менеджментом захворювання традиційними й інноваційними лікарськими засобами. У вступному слові професорка Ганна Зайченко зазначила поширеність БА в популяції, основні соціальні аспекти проблеми, можливі шляхи фармакологічної корекції, приділила увагу фармацевтичним аспектам, зокрема сучасним доставковим пристроям (інгаляторам).
Професор Андрій Курченко в своєму виступі розставив основні імунологічні акценти розвитку БА, звернув увагу на генетичні поліморфізми, причетні до етіології, патогенезу та різних клінічних форм перебігу БА.
У продовження висвітлення питання імунологічних змін в організмі людини при БА, виступив студент 10211 групи медичного факультету №2, посол європейської молоді в Україні в рамках Регіональної комунікаційної програми ЄС Богдан Пасічник із доповіддю «Імуногенетика бронхіальної астми». Дана робота представлена результатами дослідження проведеними кафедрою клінічної імунології, алергології з курсом генетики протягом останнього року. Керівники роботи – завідувач кафедри клінічної імунології, алергології з курсом генетики НМУ, професор Андрій Курченко та кураторка студентського наукового гуртка, доцентка Людмила Турова.
Було висвітлено дані про генетичні фактори ризику, що спричинюють розвиток «великої трійки алергічних хвороб» Genome-Wide Association Studies (GWAS): астма – 95%, алергічний риніт – 91% та алергічний дерматит – 84%. Генетично детермінованими можуть бути наступні варіанти: схильність до гіперпродукції IgE; схильність до гіперреактивності бронхів; схильність до бронхоспазму; схильність до алергічних захворювань у цілому. Надані дані про гени, асоційовані із розвитком атопічної бронхіальної астми й особливості застосування різних бронхолітиків, в залежності від дефектів АDRβ2 та LTC4S (5q35).
Патофізіологічні зміни в організмі людини при БА висвітлив професор Сергій Зяблице, зупинившись на досягненнях фундаментальних наук, що є підґрунтям сучасних поглядів на патогенез і фармакотерапію БА.
У продовження доповіді свого наукового керівника, виступив студент Василь Андрущенко (медичний факультет №1, група 10101) з інформацією про роль молекулярних порушень імунної системи в патогенезі бронхіальної астми, зупинившись безпосередньо на патофізіологічних і патоморфологічних змінах дихальних шляхів при бронхіальній астмі.
Наступним блоком міжкафедрального засідання СНГ були доповіді, що ознайомили присутніх з інноваційними терапевтичними підходами до лікування БА.
Відкрили даний блок студентки медичного факультету №1, 10102 групи (науковий керівник професорка Надія Горчакова). Анастасія Семенова надала інформацію про новий комбінований препарат «Трімбоу» (потрійна комбінація глюкокортикоїда (беклометазону), бета-адреноміметика (формотеролу) і бронхоселективного холіноблокатора (глікопіронію).
При дослідженнях було показано, що в порівнянні з комбінацією тіотропію бромід+ БДП/ФФ достовірно збільшував час до розвитку першого загострення БА.
Дана доповідь підкреслила важливість фіксованих комбінацій селективних β2-адреноміметиків, холінолітиків разом з глюкокортикостероїдами у лікуванні БА й їхні переваги – клінічні, фармакологічні, фармакоекономічні тощо.
В продовження ознайомлення з новими препаратами, Дарина Ковтун показала особливості застосування нового біофармацевтичного препарату «Тезепелумаб» у лікуванні БА. Доповідачка розповіла, що це повністю людське моноклональне антитіло (імуноглобулін G2λ), мішенню якого, є стромальний лімфопоетин тимуса (TSLP). Натепер, він є єдиним біологічним препаратом, схваленим для лікування тяжкої астми без обмежень щодо біомаркерів чи фенотипу.
Особливість у застосуванні: один раз у 4 тижні, що дуже зручно для пацієнта та попереджає розвиток неконтрольованої БА.
Лілія Єрмоленко присвятила свою доповідь біотехнологічному препарату бенралізумабу. Він представлений на світовому фармацевтичному ринку під торговою назвою «Фазенра». Препарат розроблений для терапії еозинофільної БА. Автором представлені особливості патогенезу і складності у традиційному лікуванні еозинофільної БА, переваги для нового терапевтичного рішення за допомогою препарату моноклональних антитіл. Також були презентовані переваги нового препарату, в порівнянні з іншими препаратами моноклональних антитіл. Результати відкритих клінічних досліджень на всіх етапах показали, що бенралізумаб знизив прояви симптомів астми, зменшив кількість нападів астми, а також дозволив повністю чи частково відмовитися від прийому глюкокортикостероїдів пацієнтам зі стероїдозалежною астмою з різними рівнями еозинофілів у крові.
Маємо надію, що найближчим часом даний препарат з’явиться на ринку України та стане «рятівним кругом» для хворих БА.
У доповіді «Нові імунологічні препарати для лікування бронхіальної астми» студентка 3 курсу з групи 10401 медичного факультету №4 – Аліна Ковальова підсумувала стан на ринку України застосування ЛЗ моноклональних антитіл при БА.
В яскравій доповіді: «Терапія пульмопротекторами – сучасний підхід до лікування БА» Надія Олійник – студентка групи 10217 медичного факультету №2, надала інформацію про пульмопротектори. Дана група ЛЗ – новий підхід до захисту бронхів і попередження приступів БА за допомогою фітопротекторів – осмолітів. Різні живі організми з метою цитопротекції розробили різноманітні механізми захисту від стресу. Бактерії мають здатність виробляти особливі сполуки – осмоліти. Через їхнє накопичення мікроорганізми чинять опір згубним наслідкам виходу з клітин води. Осмопротектори не взаємодіють безпосередньо з макромолекулами у водному розчині, а лише з молекулами води, що прилягають до поверхні білка, збільшуючи гідратацію макромолекули, внаслідок чого спостерігається відштовхування білків.
Доповідач розказала про новий вітчизняний препарат «Ектобріс» (виробник «Юрія-Фарм», Україна). Даний препарат містить ектоін для інгаляційної терапії за допомогою небулайзера. Ектоін завдяки утворенню структурованого гідрокомплексу здатна захищати клітини респіраторного епітелію від алергенів, вірусів, бактерій, хімічних агентів.
Цікавим і виконаним на високому технічному рівні, був виступ третьокурсниці з групи 10210 медичного факультету №2 – Владислави Безпалової (науковий керівник доцент Володимир Гнатюк) на тему: «Нові можливості в лікуванні бронхіальної астми. Антилейкотриєнові препарати».
Владислава показала патофізіологічний механізм виникнення БА та акцентувала увагу на розмаїття лейкотрієнових рецепторів і ЛЗ, що проявляють блокуючий вплив на дані рецептори. Надала інформацію про показання та протипоказання до даної групи препаратів, підкреслила перспективні напрями у лікуванні захворювань не лише респіраторної системи.
У фінальній частині засідання студентка 2 курсу 11105 групи медичного факультету №1 Євгенія Божко (науковий керівник професорка Ганна Зайченко) в доповіді на тему: «Сучасні ліки для контролю бронхіальної астми. Що пропонує доказова медицина?» висвітлила сучасні, засновані на підґрунті доказової медицини, підходи до лікування різних форм БА, з урахуванням персоніфікації (Медицина 4 Р), принципів прецизійної медицини.
Наприкінці засідання відбулася плідна дискусія та діалог у режимі «питання-відповідь».
На завершені спільного засідання СНГ трьох кафедр була анонсована тема наступного міжкафедрального засідання: «Фармакологія кохання або контрацептивні засоби, що можуть бути використанні задля…».
Цікаво, динамічно, інтерактивно, на «одному диханні» пройшла зустріч майбутніх лікарів, а поки сумлінних здобувачів медичної освіти і досвідчених викладачів, завдяки організаційно-технічній підтримці керівника СНГ кафедри фармакології, асистента Анни Горбач, ретельній підготовчій роботі та вдалій модерації заходу старостою студентського наукового гуртка кафедри фармакології, студентки 3 курсу, медичного факультету №1 Олександри Клименко.
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати наступне засідання СНГ 20 квітня, про що буде повідомлено завчасно у всіх соціальних мережах університету.
Науково-педагогічний колектив кафедри фармакології безмірно вдячний запрошеним гостям, спікерам і всім учасникам засідання!
Завідувач кафедри фармакології НМУ імені О.О. Богомольця
професорка Ганна Зайченко
