#МедичнаПросвіта: як комунікувати з людиною в суїцидальній кризі

Спроби людини покінчити з життям відбуваються у найбільш кризові моменти. Кожне самогубство – це трагедія для сім’ї, громади, країни. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта асистентка Навчально-наукового центру неперервної професійної освіти Інституту післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Олександра Талтанова надає рекомендації, як правильно комунікувати з людиною, що перебуває у суїцидальній кризі.

Суїцид – самогубство з фатальним результатом, навмисна дія, що мала на меті заподіяння собі шкоди та завершилася смертю.

Суїцидальна поведінка – різноманітні зовнішні та внутрішні форми психічних актів, що скеровані уявленнями про заподіяння собі шкоди. Зовнішні форми суїцидальної поведінки – це суїцидальні спроби та завершені суїциди, внутрішні форми – представлені суїцидальними думками, уявленнями, переживаннями та суїцидальними тенденціями. Суїцидальна поведінка безпосередньо пов’язана із психологічною кризою. Криза — це результат зовнішніх і внутрішніх чинників, які можуть набувати різного значення залежно від ситуації.

Суїцидальна спроба — означає будь-яке умисне заподіяння собі шкоди, що не призвело до смертельного результату.

Особливу увагу вивченню самогубств свого часу приділяв французький соціолог Еміль Дюркгайм. Модель Дюркгайма лягла в основу двох головних напрямів ставлення до суїцидальної поведінки, зокрема соціальної інтеграції та соціального регулювання. Що краще людина інтегрована в суспільство і що більше повʼязана з іншими, тим менша ймовірність самогубства. В умовах зниженої соціальної інтеграції самогубство є вірогіднішим.

Американський соціальний психолог Рой Баумайстер ствержував, що головним мотивом людини під час суїцидальних дій від самого початку є не прагнення вбити себе, а спроба вирватися з нестерпної ситуації та, таким чином, позбутися гнітючих і болісних думок про себе, своє життя, відчаю, тривожності.

Суїцидальна теорія уникнення Роя Баумайстера:

• 1 сходинка – невідповідність власним очікуванням (невпевненість у власній спроможності, відчуття себе невдахою);
• 2 сходинка – неповноцінність та провина (проявляється у відчутті власної недосконалості, виникає через відчуття відповідальності за негативні події чи вчинки);
• 3 сходинка – порівняння себе з іншими та «я недостатньо» (упереджене ставлення до себе): наприклад, «я недостатньо симпатичний, успішний, цікавий»;
• 4 сходинка – хворобливо нездорове ставлення до себе (занижеіння власних досягнень, сприйняття себе гіршим за інших, нелюбов до себе, невпевненість у спілкуванні з іншими);
• 5 сходинка – тунельний зір (коли вся свідомість людини зациклена на одній конкретній, великій ідеї та не дає можливості подивитися на інші варіанти розвитку подій);
• 6 сходинка – самогубство єдиний вибір (людина розчаровується в житті, не бачить сенсу жити далі).

За теорією американського академічного психолога та провідного експерта із самогубств Томаса Джойнера, існує три чинники самогубства:

• перешкоджала приналежність (людині не вистачає відчуття приналежності до групи, частиною якої вона хоче бути, або в неї мало повноцінних близьких стосунків чи взагалі відсутні близькі стосунки з іншими людьми);
• відчуття обтяжливості (відчуття у людини того, що вона є тягарем для інших людей, що близьким було б краще, якби вона померла, що вона не здатна зробити значний внесок у суспільство і є для нього тягарем);
• людина має набути здатності дійсно вчинити самогубство.

Будь-хто може правильно комунікувати з людиною, яка перебуває у суїцидальній кризі. Важливо говорити з такою людиною прямо та зрозуміло, не звинувачувати та не засуджувати.

Важливо продемонструвати людині, яка перебуває у суїцидальній кризі, що ви хвилюєтесь за неї, готові про неї подбати. Проявіть терпіння, візьміть на себе ініціативу почати розмову, говоріть слова, що продемонструють ввічливість і підтримку. В цьому випадку людина, ймовірніше, піде на контакт.

Докладно про причини самогубств, ознаки, що можуть свідчити про підвищений ризик суїциду, як уберегти дітей, підлітків від дії суїцидальних спільнот і подбати про психологічний стан під час війни.

Важливо бути поряд із людиною, що перебуває у суїцидільній кризі, мотивувати її звернутися за професійною допомогою. Запропонуйте людині записатися на прийом до спеціаліста, поділіться з нею контактами «гарячих ліній» підтримки.

Автор: асистентка Навчально-наукового центру неперервної

професійної освіти ІПО НМУ Олександра Талтанова

Інфографіка: Пресцентр НМУ