#МедичнаПросвіта: до Всесвітнього дня психічного здоров’я

10.10.2024

Психічне здоров’я у сучасній психології оцінюється на основі різних критеріїв, які враховують комплексний стан людини, її здатність функціонувати у суспільстві, а також емоційний, когнітивний і поведінковий аспекти. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівці Навчально-наукового інституту психічного здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця надають рекомендації, як діагностувати психологічні проблеми, які можуть виникнути, а також як вчасно та ефективно реагувати на них. Важливо розуміти, що психічне здоров’я – це динамічний процес, і в різні моменти життя цей стан може змінюватися.

 

Основні критерії, які вважаються еталоном для оцінки психічного здоров’я

 

  • Емоційний добробут

Здатність відчувати широкий спектр емоцій (радість, смуток, страх тощо) і при цьому контролювати їх, а також підтримувати загальний позитивний настрій. Психічно здорова людина вміє переживати труднощі без тривалого емоційного стресу, відчувати себе стабільно та гармонійно.

 

  • Самосвідомість та адекватна самооцінка

Людина має адекватно оцінювати свої можливості, межі, переваги й недоліки. Самосвідомість допомагає краще розуміти свої емоції, потреби та цілі, що дозволяє приймати обмірковані рішення й залишатися на стежці особистісного розвитку.

 

  • Здатність до адаптації та гнучкість

Уміння адаптуватися до змін у навколишніх умовах або до життєвих обставин є ключовим показником психічного здоров’я. Це включає здатність виходити з важких ситуацій без тривалих наслідків для емоційного стану.

 

  • Функціонування у соціальному середовищі

Еталон психічного здоров’я включає здатність будувати й підтримувати здорові соціальні зв’язки: дружбу, стосунки, співпрацю. Людина повинна мати здатність до співпереживання, конструктивного вирішення конфліктів та ефективної комунікації.

 

  • Здатність керувати стресом

Психічно здорова людина здатна долати труднощі без значної втрати енергії та емоційного ресурсу, використовуючи різні техніки саморегуляції.

 

  • Психологічна стійкість (резильєнтність)

Це здатність відновлюватися після життєвих випробувань, швидко повертатися до нормального стану після негативного досвіду. Психологічно стійкі люди можуть знаходити сенс навіть у важких обставинах, що підтримує їхню мотивацію та емоційну рівновагу.

 

  • Здатність до самореалізації

Людина з психічно здоровим станом має внутрішню мотивацію до саморозвитку, вдосконалення та реалізації своїх здібностей. Вона має чіткі життєві цілі та вміє планувати кроки для їх досягнення.

 

  • Когнітивна гнучкість і ясність мислення

Це здатність ясно мислити, швидко приймати рішення, вирішувати проблеми та застосовувати критичне мислення. Також важливою є здатність сприймати нову інформацію та змінювати свої думки або поведінку, коли це необхідно.

 

  • Баланс у житті

Здоровий психічний стан відображається у вмінні підтримувати баланс між різними аспектами життя: роботою, відпочинком, особистими стосунками та власними інтересами. Це допомагає уникнути виснаження та підтримувати почуття задоволеності.

 

  • Здатність до автономії

Людина повинна мати здатність самостійно приймати рішення, брати на себе відповідальність за своє життя та бути незалежною від зовнішніх обставин чи інших людей. Критерії психічного здоров’я можуть варіюватися залежно від культурного контексту, індивідуальних цінностей і життєвих обставин. Загальна тенденція полягає в тому, що психічне здоров’я не просто вимірюється відсутністю психічних розладів, а включає широкий спектр позитивних характеристик, які забезпечують гармонійне та ефективне життя.

Методи, які допоможуть самотужки оцінити власний стан

  • Ведення щоденника настрою та емоцій. Звертайте увагу на закономірності в настрої. Це допоможе вам виявити, коли ви почуваєтесь найкраще чи найгірше, а також зрозуміти, що саме викликає ці стани.
  • Оцінка фізичних симптомів. Стрес і тривога можуть викликати головний біль, напруженість у м’язах, проблеми зі сном чи шлунком. Спробуйте оцінити, як часто у вас з’являються подібні симптоми.
  • Використання психологічних онлайн-тестів. Тест на депресію Бека чи опитувальник на рівень тривожності GAD-7. Що важливо, тести дають лише загальне уявлення, а не діагноз.
  • Самоспостереження за змінами в поведінці.
  • Практики самоусвідомлення. Наприклад, медитація або дихальні вправи допомагають краще зрозуміти свій емоційний стан і керувати негативними емоціями.
  • Поговоріть із близькими про те, як ви себе почуваєте. Іноді вони можуть помітити зміни у вашому настрої чи поведінці раніше за вас.
  • Оцінка рівня стресу та навантаження. Перегляньте свої поточні обов’язки, роботу та стосунки. Чи відчуваєте ви перевантаженість? Чи є у вас баланс між роботою, відпочинком і соціальним життям? Якщо ви помітили стійкі зміни в настрої, поведінці, або у вас виникають думки про самопошкодження чи суїцид, дуже важливо звернутися по допомогу до психолога або психіатра.

Існує низка станів, захворювань, розладів, а також певні звички та способи життя, які можуть становити загрозу для психічного здоров’я. Фізіологічні захворювання також можуть суттєво впливати на психічне здоров’я, оскільки багато з них змінюють біохімічні процеси в організмі, що впливає на настрій, когнітивні функції та емоційний стан.

Психічні розлади та захворювання

  • Глибока та стійка депресія може серйозно впливати на психічне здоров’я, викликаючи емоційний біль, порушуючи нормальну життєдіяльність.
  • Хронічна тривога, генералізований тривожний розлад, панічні атаки можуть значно впливати на здатність справлятися з повсякденними ситуаціями.
  • Чергування маніакальних і депресивних епізодів (біполярний розлад) впливає на емоційну стабільність і соціальне функціонування.
  • Втрата зв’язку з реальністю (шизофренія та інші психотичні розлади), галюцинації та марення серйозно впливають на психічне благополуччя.
  • Анорексія, булімія та переїдання (розлади харчової поведінки) можуть мати серйозні психологічні та фізичні наслідки.
  • Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) може викликати тривалі психологічні симптоми, що суттєво впливають на життя людини.
  • Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР), це нав’язливі думки та дії, що можуть знижувати якість життя і викликати значний емоційний стрес.

Хронічні фізичні захворювання

  • Невиліковні або важкі хвороби можуть спричиняти значний стрес, тривогу та депресію через постійний біль або страх перед погіршенням стану.
  • Постійний біль, що не піддається лікуванню, може впливати на психічний стан, викликаючи дратівливість, депресію та втрату інтересу до життя.

 Соціальні фактори та стрес

  • Токсичні стосунки (емоційне або фізичне насильство, маніпуляції) можуть призвести до постійного стресу, депресії або тривожності.
  • Соціальна ізоляція та самотність значно підвищують ризик розвитку психічних розладів.
  • Постійний стрес на роботі, вдома або через фінансові проблеми може серйозно вплинути на психічний стан, викликаючи тривогу, депресію та емоційне вигорання.
  • Переїзд або втрата близької людини, втрата роботи, розлучення або смерть близького, можуть спровокувати депресію чи ПТСР.

Нездоровий спосіб життя

  • Хронічний недосип негативно впливає на емоційне та когнітивне здоров’я, підвищуючи ризик депресії та тривожних розладів.
  • Відсутність фізичної активності може призвести до депресивних станів, знижуючи рівень енергії та самооцінку.
  • Нерівномірне або незбалансоване харчування, зокрема дефіцит вітамінів, може впливати на психічне здоров’я, сприяючи розвитку тривожності та депресії.

Зловживання сучасними технологіями

  • Інтернет-залежність може викликати ізоляцію, тривожність та проблеми з самооцінкою.
  • Переживання онлайн-цькування або агресії можуть мати серйозні наслідки для психічного здоров’я, включаючи депресію, суїцидальні думки та страх соціальної взаємодії.

Порушення роботи нейромедіаторів

  • Проблеми з гормонами (наприклад, щитовидної залози, гормональні зміни під час вагітності або менопаузи) можуть негативно впливати на настрій і викликати депресію або тривогу.
  • Нейродегенеративні захворювання, такі як хвороба Альцгеймера, Паркінсона та інші нейродегенеративні захворювання, можуть викликати психологічні проблеми та впливати на когнітивні функції.

Насильство та травми

  • Досвід насильства, особливо в дитинстві, може залишити глибокі рани на психіці та сприяти розвитку розладів, таких як депресія, тривожність або ПТСР.
  • Автомобільні аварії, фізичні травми або інші події, які загрожують життю, можуть викликати тривалий стрес і страх.

7 поширених міфів про психічне здоров’я

Міф 1: Психічні розлади зустрічаються не часто.

Факт: Психічні розлади досить поширені. За даними ВООЗ, кожна четверта людина у світі в певний момент життя стикається з проблемами психічного здоров’я.

Міф 2: Психічні розлади — це слабкість характеру.

Факт: Психічні розлади — це медичні стани, зумовлені складною взаємодією генетичних, біологічних, соціальних і психологічних факторів. Це не прояв слабкості, а серйозні захворювання, які потребують лікування.

Міф 3: Психічні захворювання — це лише про серйозні розлади, як шизофренія.

Факт: Психічне здоров’я включає широкий спектр станів, від тривожності та депресії до біполярного розладу та ПТСР. Легші форми розладів можуть бути так само серйозними і вимагати уваги.

Міф 4: Терапія корисна тільки для людей із важкими розладами.

Факт: Психотерапія корисна не лише для важких станів. Вона може допомогти кожному розібратися з повсякденними стресами, вирішити міжособистісні проблеми і поліпшити якість життя.

Міф 5: Якщо я звернуся за допомогою до психіатра або психолога, це означає, що я божевільний.

Факт: Звернення до фахівця з психічного здоров’я не свідчить про «божевілля». Це розумний крок для підтримки та поліпшення власного здоров’я, так само як відвідини лікаря загальної практики для лікування фізичних недуг.

Міф 6: Люди з психічними розладами небезпечні та агресивні.

Факт: Більшість людей із психічними розладами не є небезпечними для суспільства. Насправді вони частіше стають жертвами насильства, ніж його винуватцями.

Міф 7: Діти не можуть мати психічних розладів.

Факт: Діти також можуть страждати від психічних розладів, таких як тривожність, депресія, СДУГ або ПТСР. Їм також потрібна професійна допомога.

Правильне розуміння психічного здоров’я є ключовим для створення суспільства, в якому кожен може отримати належну допомогу і підтримку. Подолання міфів допомагає знизити стигму та сприяє кращій обізнаності щодо важливості психічного здоров’я.

Автори: фахівці кафедри загальної і медичної психології

Інфографіка: Пресцентр НМУ