#МедичнаПросвіта: до Всесвітнього дня обізнаності про пухлини головного мозку

Пухлини головного мозку можуть виникнути у людей будь-якого віку та є однією із найменш досліджених форм внутрішньочерепних новоутворень. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівці кафедри нейрохірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця розповідають про перші симптоми пухлин головного мозку, до якого лікаря необхідно терміново звернутися, щоб не втратити дорогоцінний час, про відповідне лікування, що значно збільшує шанси на одужання.

Пухлини головного мозку — рідкісні онкологічні новоутворення у речовині головного мозку і в прилеглих тканинах, що (як і інші пухлини) з часом збільшуються у розмірах через неконтрольоване зростання кількості їхніх клітин і уже навіть цим можуть спричинити не тільки порушення роботи мозку, а й смерть людини.

Через невелику кількість пухлин головного мозку, що реєструються у світі, медицині до цього часу важко впевнено відповісти на питання: які основні причини їх виникнення і розвитку? Підозрюють генетичний фактор – наявність у людини певних генетичних особливостей, що відкривають шлях для розвитку пухлини мозку. Також низку хімічних, радіаційних та інших причин виникнення мутацій у клітинах, які перетворюють ці клітини на такі, що невпинно діляться.

За появи першосимптомів, що можуть вказувати на наявність пухлини головного мозку, необхідно, перш за все, звернутися до лікаря загальної практики (сімейного лікаря). Адже всі перераховані вище симптоми, зазвичай, притаманні іншим, простішим і таким, що часто зустрічаються, захворюванням, а головний біль — взагалі дуже поширене явище, яке у переважній більшості випадків не пов’язане з пухлинами головного мозку. І лише після того, як ані сімейний лікар, ані вузькі фахівці, до яких він спрямує пацієнта, не знайдуть у пацієнта відомих їм захворювань — лише тоді матиме сенс консультація у невропатолога чи нейрохірурга, який зможе запідозрити пухлину.

Підозру пухлини головного мозку у переважній більшості випадків достовірно підтверджують чи спростовують за допомогою магнітно-резонансної томографії головного мозку.

Чи завжди пухлини головного мозку є злоякісними новоутвореннями?

Якщо «злоякісністю» вважати здатність пухлини спричинити смерть пацієнта — то майже завжди, адже нелікована пухлина головного мозку, на відміну від пухлин інших розташувань, перебуваючи у середині нерозтяжного черепа, росте і цим самим збільшує внутрішньочерепний тиск, що може призвести до «витискання мозку» із порожнини черепа через великий потиличний отвір і смерть пацієнта. А проте, з точки зору гістологічної діагностики, не всі пухлини головного мозку мають ознаки злоякісності і лише одиниці з них можуть давати метастази у інші органи.

Доброякісні пухлини треба лікувати?

Для того, щоб відповісти на це питання потрібно з’ясувати чи пухлина збільшується у розмірах, наскільки швидко вона збільшується і наскільки доступною для видалення вона є. Для цього рекомендують поспостерігати за проявами пухлини і повторити магнітно-резонансну томографію через кілька місяців (зазвичай – через півроку), і якщо виявиться, що стан пацієнта гіршає і пухлина збільшується у розмірах – її видаляють, не зважаючи на гістологічно доброякісний її характер.

Якщо пухлина доброякісна у первинному, клінічному розумінні цього слова – вона, за визначенням, не може спричиняти смерть пацієнта, однак якість життя погіршуватиме, якщо проявлятиметься якимись порушеннями роботи мозку чи внутрішніх органів. Існують специфічні пухлини головного мозку, що проявляються порушеннями роботи внутрішніх органів (а не мозку) у першу чергу, наприклад, пухлини ендокринної залози мозку, тобто гіпофіза.

Конкретні причини переродження доброякісної пухлина на злоякісну даний час невідомі. Однак, один з факторів є провідним у всіх таких випадках, і цей фактор – час.

Оскільки точного переліку причин виникнення пухлин головного мозку на даний час немає, для їх профілактики вважається доцільним виключення хімічних і радіаційних забруднювачів, куріння та збалансування харчового раціону.

Автори: професор кафедри нейрохірургії НМУ імені О.О. Богомольця Володимир Медведєв

і доцентка кафедри нейрохірургії Мирослава Марущенко

Інфографіка: Пресцентр НМУ