#МедичнаПросвіта: до Всесвітнього дня боротьби з карієсом

Щороку 4 червня у різних куточках нашої планети відзначається Всесвітній день боротьби з карієсом. В Україні від даного захворювання твердих тканин зубів страждає практично 100% населення. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівці кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця розповідають про карієс, що сприятиме профілактиці цього найпоширенішого захворювання у світі.

Карієс спричиняється продуктами життєдіяльності бактерій зубної біоплівки та модулююється харчовими звичками пацієнта. Захворювання багатофакторне та динамічне, за відсутності лікування призводить до втрати мінеральних речовин твердих тканин зубів. Наслідком цього процесу є виникнення дефектів зубів у вигляді плям і порожнин.

Основним джерелом енергії карієсогенних бактерій є прості вуглеводи – глюкоза, фруктоза, галактоза. Розщеплюючи залишки їжі на поверхні зуба, бактерії перетворюють прості вуглеводи на кислоти, які розчиняють (демінералізують) тверді тканини зубів – емаль, дентин і цемент. Якщо мінерали твердих тканин зубів швидше розчиняються, ніж накопичуються, з таких джерел як слина, виникає дефект зуба у вигляді плями, а згодом – порожнини.

Отже, раціон пацієнта з високим вмістом простого цукру є фактором ризику виникнення карієсу. Тип продуктів (переважання простих вуглеводів) разом із частотою їх споживання відіграють ключову роль у процесі розвитку захворювання. Фактори ризику також включають стани, які призводять до зменшення виділення слини. Наприклад, цукровий діабет, синдром Шегрена, опромінення голови/шиї та деякі ліки (антигістамінні препарати, психоактивні речовини, антидепресанти).

Ризик виникнення карієсу зубів пов’язаний із низьким соціально-економічним рівнем, низькою медичною грамотністю, обмеженням доступу до закладів охорони здоров’я.

Істотно збільшують ризик виникнення карієсу біологічні, поведінкові та психосоціальні чинники: нездатність дотримуватися рекомендацій лікаря (погане чищення порожнини рота), низька мотивація і відповідальність пацієнта, особливі потреби у наданні медичної допомоги, фізичні вади, нерегулярне відвідування стоматолога. Адже початкові стадії карієсу можна успішно лікувати комфортно та безболісно без застосування препарування зуба.

Профілактика карієсу забезпечується, насамперед, виявленням та контролем факторів ризику пацієнта. Ці заходи мають на меті підтримку збалансованої екології внутрішньоротової біоплівки, що захищає зуби від тривалої дії низького рН, спричиненого частим споживанням цукру.

Найдієвіші заходи профілактики

• забезпечення ефективної гігієни порожнини рота;
• контроль споживання цукру, що зменшує вплив карієсогенних бактерій;
• використання фтору, який порушує метаболізм карієсогенних бактерій, локально та у складі харчових продуктів;
• контроль виділення слини, що має вирішальне значення для підтримки здоров’я мікробіоти порожнини рота;
• регулярний стоматологічний скринінг чинників ризику та наявних дефектів твердих тканин зубів.

Найдієвіші методи лікування

Стратегія висвердлювання зруйнованої тканини зуба та виготовлення постійних реставрацій виявилась малоефективною через те, що не охоплювала повного процесу контролю над захворюванням, не враховувала мікробну активність, баланс між ремінералізацією та демінералізацією емалі. Тож на сьогодні лікування карієсу – це вже не спроби знищити якийсь конкретний карієсогенний мікроорганізм або відновити дефект зуба пломбою. Ефективний план лікування, насамперед, має передбачати виявлення та усунення/зменшення впливу індивідуальних факторів ризику карієсу.

Лікар-стоматолог визначає методику та матеріали для відновлення дефекту, згідно зі ступенем ризику карієсу у пацієнта, активністю процесу, ступенем руйнування тканин. При видаленні уражених тканин перевага надається мінімально інвазивним технікам, тобто видаляються лише уражені карієсом тканини, не пошкоджуючи здорових. На сьогодні дослідження з регенерації зубів на основі стовбурових клітин тривають і є перспективним напрямком стоматологічної науки.

 

Топ-5 міфів про карієс

Міф: Карієс – це проблема людей з бідних країн.

Правда: Хвороба найбільш поширена у розвинутих країнах світу через збільшене споживання простого цукру та рідше зустрічається у країнах, що розвиваються.

Міф: Головне – не їсти цукерки та шоколад і карієсу не буде.

Правда в тому, що кислоти, які є причиною демінералізації твердих тканин зубів, продукуються бактеріями з вуглеводів. Іжа з будь-якими вуглеводами: рис, картопля, хліб, печиво, солодка газована вода, соки, фрукти і овочі – також дає бактеріям субстрат для утворення кислоти. Таким чином, першочергове значення має не стільки їжа, скільки частота та тривалість перебування її в ротовій порожнині. Якщо Ви з’їсте одну плитку шоколаду, це велике навантаження, але якщо проводите день, посмоктуючи льодяники, це безперервний вплив, що є набагато шкідливішим для зубів.

Міф: Зуби достатньо чистити 2-3 хвилини.

Правда: Час чищення зубів визначається індивідуальними потребами пацієнта для забезпечення якісного видалення біоплівки та особливостями розташування зубів.

Міф: Якісне чищення зубів відбувається завдяки використанню «хорошої» зубної пасти/порошку.

Правда: Якісна гігієна зубів досягається завдяки ретельному механічному видаленню біоплівки зубною щіткою. Використання фторовмісної зубної пасти (1450-1500 ppm F) надає додаткового захисту, проте не сприяє видаленню зубних відкладень.

Міф: Зубної щітки достатньо для чищення зубів.

Правда: Біоплівка формується на всіх поверхнях зуба, що прорізався. Місця, де ви не в змозі скористатися зубною щіткою для її видалення, зокрема поверхні між зубами, є найбільш небезпечними щодо розвитку карієсу. Для очищення цих поверхонь рекомендується використовувати міжзубний йоржик/нитку, що надасть додаткового захисту.

Автори: фахівці кафедри терапевтичної стоматології

Інфографіка: Пресцентр НМУ