#МедичнаПросвіта: до професійного свята масажистів
У рамках інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівці кафедри фізичної реабілітації та спортивної медицини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця надають професійні поради, як визначити рівень кваліфікації масажиста, у яких випадках рекомендовано лікувальний масаж і який саме, щоб не нашкодити здоров’ю невмілими маніпуляціям.
У світі практикують понад 40 видів масажу. Найрозповсюдженіші з них в Україні: класичний, лікувальний, спортивний, гігієнічний, косметичний, сегментарний, шведський, фінський, точковий, гінекологічний, сполучнотканинний, самомасаж.
Класичний – це основа всіх технік масажу, що передбачає комплекс універсальних рухів, включаючи техніки, такі як погладжування, розтирання, розминання, вібрація та перкусія. Він сприяє зміцненню хребта, знімає напругу у м’язах та покращує загальне самопочуття. Завдяки застосуванню ручного підходу, масажист глибоко опрацьовує різні ділянки тканин, особливо в області комірцевої зони та окремих кінцівок.
Лікувальний – швидкий та ефективний метод профілактики та лікування захворювань та травм різної нозології, який полягає в ручному впливі на різні ділянки тіла.
Спортивний масаж – глибокий механічний вплив на м’язову тканину, тригерні точки і зв’язки. Така техніка масажу активно застосовується, щоб підготувати спортсмена до тренування або змагань і відновити після.
Гігієнічний використовується, як активний засіб профілактики захворювань, збереження працездатності. Призначається у формі загального масажу або масажу окремих частин тіла. При виконанні застосовують різні прийоми ручного масажу, спеціальні апарати, використовується самомасаж (у поєднанні з ранковою гімнастикою) в сауні, у ванній під душем.
Косметичний призначається лікарем-косметологом, використовують з метою покращення стану відкритих частин шкіри (в основному обличчя, шиї), зміцненню волосся голови і усунення косметичних дефектів.
Сегментарний використовують з метою рефлекторного впливу на функціональний стан внутрішніх органів, систем і тканин. При цьому використовуються спеціальні прийоми, які впливають на певні зони – дерматоми.
Шведський – це м’який вид масажу, який використовує довгі погладжування, розминання, глибокі кругові рухи, вібрацію та постукування. Це допомагає відчути себе розслабленим і енергійним.
Фінський призначений для тонких груп м’язів, розташованих уздовж хребта та навколо суглобів, і добре зарекомендував себе при лікуванні болю у спині.
Точковий – різновидність лікувального масажу, дія якого полягає у локальному впливі розслаблюючим або стимулюючим способом на біологічно активні точки (зони) відповідно показанням при захворюванні чи порушенні функції або при болю, локалізованому у певній частині тіла.
Гінекологічний – це фізіологічний метод впливу, який надає виключно оздоровчий вплив не тільки на уражений орган, а й на весь організм жінки в цілому. Застосовується в комбінації з лікувальними і гімнастичними вправами, фізіотерапевтичними методами лікування.
Сполучнотканинний діє в основному на з’єднувальну тканину, підшкірну
клітковину. Основні прийоми з’єднувально-тканинного масажу проводять з врахуванням напрямку ліній Бенінгофа.
Самомасаж застосовується самим хворим, може бути рекомендований лікарем ФРМ (займається лікуванням захворювань опорно-рухового апарату за допомогою комбінації різних методик фізичних вправ, фізіопроцедур та мануальних технік), фізичним терапевтом.
Масаж є допоміжним засобом фізичної реабілітації, використовується у поєднанні з терапевтичними вправами, фізіотерапією та ерготерапією. Під час масажу покращується крово- та лімфообіг, еластичність м’язів, тутор щкіри, знімається напруга з м’язів, поліпшується їх скорочувальна функція, зменшується вираженість больових відчуттів та підвищується працездатність. Така процедура може мати в залежності від методики проведення, як заспокійливий, так і збуджуючий ефект, позитивно впливає на психоемоційний стан.
При більшості захворювань та травмах масаж не є основним засобом реабілітації, однак він добре доповнює та покращує ефективність відновлення організму з різними порушеннями.
У медичних закладах з ціллю профілактики ускладнень та відновлення після травм, захворювань різної нозології призначають лікувальний, лімфодренажний (при набряках кінцівок) та сегментарно-рефлекторний види масажів. При довготривалому періоді реабілітації за потреби хворим з хронічними захворюваннями можуть рекомендувати виконувати самомасаж в домашніх умовах.
Наскільки важлива роль масажу у реабілітації поранених?
Масаж є одним з найефективніших засобів фізичної реабілітації, який знаходить широке застосування у відновленні поранених. Його вплив на організм людини є комплексним, охоплюючи як фізичний, так і психічний аспекти, що сприяє поліпшенню кровообігу, м’язовому тонусу, розслабленню м’язів і зняттю болю, а також відновленню рухової активності та координації рухів. В реабілітації поранених використовується як один з елементів при функціональному лікуванні. Методики лікувального масажу у реабілітації поранених зазвичай поєднують з пасивними, пасивно-активними та активними рухами, механотерапією. При травмах зазвичай призначається якомога раніше для нормалізації крово- та лімфо обігу, зняттю больового синдрому, розсмоктуванню набряків, гематом, регенерації тканин та відновленню рухливості. В поєднанні з медикаментозним лікуванням дає можливість максимально пришвидшити період одужання.
Як відрізнити професійний масаж від аматорського (визначити професійність масажиста)?
Професійний масажист зазвичай при розмові з пацієнтом відразу розуміє причину скарги і що робити, щоб йому допомогти. Або, якщо це не у його компетенції, порекомендувати звернутись до лікаря за профілем проблеми. Професійний масажист на відмінну від аматора має середню медичну освіту або перший бакалаврський рівень підготовки за спеціальності 227 «Терапія та реабілітація». Дотримується гігієнічних норм. Виділяє потрібну кількість часу для роботи з пацієнтом та вміє управляти своїм часом. Піклується про свою фізичну форму та здоров’я. Якісно та професійно виконує свою роботу.
За класифікатором професій ДК 003:2010 на посаді масажиста та спортивного масажиста в спеціалізованих закладах охорони здоров’я можуть працювати виключно фахівці з освітою першого бакалаврського рівня вищої освіти за спеціальністю 227 «Терапія та реабілітація».
Яким видам масажу навчають на кафедрі фізичної реабілітації та спортивної медицини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця?
Основам лікувального масажу, реабілітаційному та лікувальному масажу при окремих станах та захворюваннях. Заняття проводяться на клінічних базах кафедри, які знаходять в закладах охорони здоров’я (лікарнях, поліклініках, амбулаторіях, реабілітаційних центрах), де проходять лекційні та практичні заняття.
Який нині попит на ринку праці на послуги лікувального масажу?
Працівники у сфері охорони здоров’я потрібні у будь-який час. Але і тепер, і після закінчення війни найактуальнішими будуть професії фізичного терапевта, ерготерапевта та асистентів цих фахівців, лікаря ФРМ та спеціалістів з масажу. Велика кількість військових та цивільних з бойовими травмами та ушкодженнями, ще довгий час будуть потребувати реабілітаційних заходів, в які входить лікувальний масаж.
Яким чином удосконалюють робочі програми з навчальних дисциплін з лікувального масажу та пакет навчально-методичного забезпечення дисциплін на кафедрі?
Щорічно оновлюються робочі програми навчальних дисциплін та силабусів до них, переглядається та оновлюється зміст рекомендованої літератури (за останні 7 років виключно вітчизняних та закордонних спеціалістів), оновлюється Googl disk для здобувачів вищої освіти, переглядаються та оновлюється зміст лекцій та практичних занять, видається навчально-методична література для самостійних та практичних занять студентів, розширюються навчальні відео з оволодіння практичними навичками.
Автори: фахівці кафедри фізичної реабілітації та спортивної медицини
Інфографіка: Пресцентр НМУ
