#МедичнаПросвіта: до Міжнародного дня кохлеарної імплантації
В Україні майже 2 млн осіб мають проблеми зі слухом, близько 5% дітей страждають на приглухуватість, а 2-3 дитини з кожної тисячі мають глухоту. Людям з тяжкими порушеннями слуху можуть допомогти кохлеарні імплантати. У рамках інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівці кафедри оториноларингології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця інформують про показання до кохлеарної імплантації, який вік є ідеальним для проведення такого операційного втручання, про медичні програми з надання допомоги особам із порушеннями слуху.
Порушення слуху – це патологія, при якій людина не може нормально сприймати та диференціювати звуки.
Термін «порушення слуху» є загальним для всіх видів і ступенів порушень слуху, умовно їх можна поділити на дві категорії:
– приглухуватість (неповна втрата слуху, слабкий слух);
– глухота (втрата слуху, за якої неможливо повноцінно сприймати й розрізняти мову та звуки).
Кохлеарний імплант – це медичний пристрій, що використовується для відновлення слуху у людей зі значною втратою слуху або глухотою.
Кохлеарна імплантація – це хірургічна процедура, під час якої кохлеарний імплантат поміщається під шкіру у завушній області. Аудіопроцесор розміщується у волоссі або з зовнішнього боку вуха, а гнучкий електрод вживляється у внутрішнє вухо. Таким чином, введені електроди заміняють уражені волоскові клітини внутрішнього вуха та створюють умови для перетворення звукового сигналу в електричний імпульс, що сприймається мозком.
Після операції внутрішня частина кохлеарного імпланта розташовується під шкірою голови і її не видно, а зовнішня частина надягається на вухо і знімається під час сну або купання, як звичайний слуховий апарат.
Кохлеарна імплантація є одним з найефективніших методів реабілітації для людей з глибокою втратою слуху або глухотою. Для людей з важкими вадами слуху це – єдиний метод слухової реабілітації. Проте інколи її застосування може бути обмежено.
Основними показаннями до кохлеарної імплантації є:
- двобічна сенсоневральна приглухуватість 4-го ступеня або глухота (середній поріг звукосприйняття на частотах 0,5, 1, 2 та 4 кГц понад 90 дБ);
- пороги звукосприйняття у вільному звуковому полі при використанні оптимально підібраних слухових апаратів (бінауральне слухопротезування), що перевищують 55 дБ на частотах 2-4 кГц;
- відсутність вираженого поліпшення слухового сприйняття мови від застосування оптимально підібраних слухових апаратів при високому ступені двосторонньої сенсоневральної приглухуватості (середній поріг сприйняття більше ніж 90 дБ) після користування апаратами протягом 3-6 місяців (розпізнавання менше ніж 40% слів у відкритому виборі);
- при вродженій глухоті та у дітей з глухотою у перший рік життя (до формування мови).
Питання щодо кохлеарної імплантації має вирішуватися індивідуально у кожному конкретному випадку з урахуванням як медичних, так і психологічних та соціальних показників.
Мінімальний допустимий віковий поріг для проведення кохлеарної імплантації – від 6 місяців. Максимального вікового порогу немає, однак варто пам’ятати, що для літніх людей враховується наявність супутніх захворювань і можливості проходження слухової реабілітації упродовж 3-х років.
Проведення кохлеарної імплантації у дітей у віці 12-18 місяців має кілька важливих особливостей, що роблять цей період ідеальним для такого втручання:
- розвиток мовлення (діти цього віку перебувають на ранньому етапі розвитку мови і встановлення кохлеарного імпланта дозволить їм розвивати слухові навички та сприймати мовлення);
- нейропластичність мозку (мозок дитини цього віку здатний швидко адаптуватися та вивчати нові навички, зокрема, сприйняття звуків та мови);
- соціальна адаптація (дитина швидко адаптується до нових ситуацій та оточення, тому кохлеарний імплант допоможе у розвитку адекватної системи відносин та спілкування з ровесниками).
Варто зауважити, що жителям столиці, для реєстрації на проведення кохлеарної імплантації, необхідно звернутися до Міського медичного центру проблем слуху та мовлення «СУВАГ», що є структурним підрозділом Олександрівської клінічної лікарні у місті Києві. У Центрі, після повного аудіологічного обстеження потенційного кандидата на кохлеарну імплантацію, комісією приймається рішення про доцільність її проведення. Для жителів інших населених пунктів України програма з кохлеарної імплантації реалізується Інститутом отоларингології імені професора О.С. Коломійченка НАМН України.
Через місяць після встановлення кохлеарного імплантату починається слухова реабілітація в центрі «СУВАГ», де окрім налаштування апарату, проводять низку заходів з адаптації до сприйняття звуків через імплантат. Це – кропітка робота, яку виконують кілька спеціалістів, починаючи від інженерів (які налаштовують коректну та водночас комфортну роботу імплантата) до сурдологів.
Чи правдива інформація, що:
а) кількість громадян із проблемами слуху в Україні зростатиме, бо через бойові дії у дорослих і дітей виникають акустичні травми?
Безперечно. У зоні ризику порушень слухової функції у першу чергу знаходяться військові або люди, які постійно перебувають в умовах дії звуку високої інтенсивності – постріли, вибухи тощо. У цьому випадку людина може отримувати комбіновані ураження, спричинені акутравмою (це – пошкодження внутрішнього вуха, спричинене впливом шуму дуже високої інтенсивності) та баротравмою (пошкодження, що виникає у результаті різких перепадів атмосферного тиску, наприклад, при вибуху). Тому ураження слуху буде різким і важчим, порівняно, наприклад, з виробничим шумом, який має постійну та тривалу дію і викликає зниження слуху впродовж років.
б) у 90% випадків втрату слуху можна компенсувати за допомогою кохлеарної імплантації?
На жаль, це твердження неточне. Наразі немає однозначних даних, які підтверджують, що у 90% випадків втрату слуху можна компенсувати за допомогою кохлеарної імплантації. Саме тому рішення щодо цього хірургічного втручання приймається спільно великою кількістю спеціалістів, які можуть спрогнозувати її успіх.
Однак, кохлеарна імплантація може бути ефективною для значної кількості людей із втратою слуху, але точний відсоток успішних випадків може варіюватися. Це залежить від індивідуальних особливостей кожного пацієнта, віку, обставин втрати слуху, сформованості мовлення, мотивації пацієнта.
в) фінансування з надання медичної допомоги особам із порушеннями слуху методом кохлеарної імплантації в України взяла на себе держава, бо операція із вживлення кохлеарного імпланта коштує чималих грошей?
Вартість слухового імплантата з мовним процесором може варіюватись від 650 до 850 тис. гривень, що залежить від виробника, моделі імплантата тощо. Для громадян України існує державна програма, за якою кожна дитина з глухотою, яка перебуває на обліку, може отримати кохлеарний імплантат безкоштовно.
г) громадяни, які страждають на приглухуватість і глухоту, мають перебувати під наглядом отоларинголога?
Так, ці пацієнти потребують консультації, всебічного аудіологічного обстеження та нагляду лікаря отоларинголога. Тому необхідно обовʼязково звернутись до лікаря при появі будь-яких симптомів з боку слухової системи: шум у вухах, зниження слуху, закладеність вуха.
Нагадаємо, що Національний медичний університет імені О.О. Богомольця та Олександрівська клінічна лікарня у місті Києві започаткували унікальну програму – «Почути маму». Мультидисциплінарна команда фахівців медичних закладів демонструє високий рівень професіоналізму і після успішного встановлення кохлеарного імплантату пацієнти чують світ.
Відео про можливості кохлеарної імплантації
Автори: фахівці кафедри оториноларингології НМУ
Інфографіка: Пресцентр НМУ
