Кафедра клінічної імунології та алергології НМУ – єдина в Україні, де можна навчатися молекулярній алергології
Алергія – проблема сучасного світу. Зараз сенсибілізована переважна кількість населення планети. Часто люди мають реакції на кілька алергенів одразу, тому лікувати алергію застарілими методами стає дедалі важче та неефективно. Шкірні проби й імуноферментна діагностика вже не виправдовують сподівання пацієнтів і лікарів у точному діагностуванні, а «вакцини від алергії» застарілого типу не містять достатньої кількості необхідних алергенів для набуття організмом толерантності й усунення симптомів алергії. Та добре, що медична наука розвивається та впроваджує новітні способи діагностики та лікування. Для подолання алергій найпередовішим інструментом є молекулярна алергологія: діагностика за допомогою чипа та стандартизовані молекулярні препарати.
Кафедра клінічної імунології та алергології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця під керівництвом професора Андрія Курченка перша в Україні використала інструменти молекулярної алергології. Зараз її клінічні бази є центрами з наукового розвитку, навчання та впровадження молекулярної алергології в нашій країні. Ентузіазм працівників кафедри зробив цю передову галузь медицини доступною для пацієнтів по всій Україні та за її межами. Вже кілька років українці мають можливість отримувати лікування алергічних захворювань на такому рівні, що знайомий далеко не кожному пацієнту з алергією у Європі.
«Молекулярне тестування (ALEX-тест) дозволяє точно визначити, на яку конкретно молекулу певної речовини пацієнт має алергію. Одночасно проходить тестування специфічних IgE до екстрактів алергенів та окремих молекул, а також загального IgE. В інтерпретації тесту лікарю допомагає штучний інтелект. Візьмемо, наприклад, алергію на курячі яйця. У дитячому віці – це найрозповсюдженіша алергія, разом з алергією на молоко. Раніше, коли у дитини виявляли алергію на яйця, то батькам доводилося повністю виключати всі продукти, що їх містять, із раціону дитини. Зараз, маючи в арсеналі інструменти молекулярної алергології, ми можемо перевірити, які саме молекули яйця викликають алергію. Яйце містить 4 алергенні молекули. Вони всі мають різну термостабільність. Одні можуть розпадатися при температурі 40-50 градусів, іншим для розпаду потрібне випікання в духовці при температурі 200 градусів. Так само й у молока. І якщо після тестування ми бачимо, що організм дитини має чутливість тільки до термонестабільних молекул молока й яєць – то такій дитині не можна вживати тільки свіжі яйця та молоко. А здобна випічка не викличе у неї алергічної реакції. Якщо ж організм дитини реагує також і на термостабільні молекули, тоді на період лікування, таку дитину доведеться обмежувати у всіх продуктах, що містять яйця та молоко. Тобто те, що ми бачимо в результаті аналізу на наночіпі ALEX – це є, так би мовити, алергологічний паспорт людини. Людина може прийти потім до закладу харчування та чітко пояснити, що їй можна, а що не можна. На наночипі для молекулярного алерготесту (ALEX-тест) прилаштовані мікрофібри, до яких зашиті алергени певних речовин. Ми додаємо на чип кров пацієнта, вставляємо його у невеличкий апарат, і, в процесі аналізу, на цій мікрофібрі залишаються саме ті імуноглобуліни, що відповідають в організмі за алергічні реакції на конкретні алергічні молекули цієї речовини. Потім можемо дослідити чип під спеціальною камерою та побачити точну карту алергічних реакцій пацієнта. Сьогодні для нас доступний аналіз 295 алергомолекул: від продуктів харчування до домашнього пилу.
Ця точність дозволяє розкривати ті «таємниці», що раніше були «загадкою» алергічної хвороби. Взяти, наприклад, побутову алергію, алергію на котів. Людина приходить і каже: «Моя дитина має алергію на котів, і я це знаю. Але чому, коли мій син іде до школи, де немає котів, у нього все одно з’являється гостра алергія реакція, хоча вдома її немає?»
Коли ми говоримо про побутові алергени, то саме алергени котів займають друге місце у розвитку алергічних реакцій, після кліщів домашнього пилу. Коти мають, як головні мажорні алергени – утероглобін Fel d1 та ліпокалін Fel d4, так і мінорні – сироватковий альбумін Fel d2 та ліпокалін Fel d7. Всі алергени котів містяться як у лупі, так і в сечі, слині та шерсті, але в різних концентраціях. Більш того, алергени котів були знайдені в приміщеннях, де коти не мешкають: у дитячих садочках, школах, офісах і громадському транспорті, бо їхні часточки дуже дрібні та можуть розноситися на великі відстані людьми, які мають вдома тварину.
Сьогодні ми маємо можливість визначити алергію до різних алергенів котів. Але чому це так важливо? Бо саме за чутливістю до різних алергенів ми можемо спрогнозувати важкість захворювання. Так, наприклад, якщо дитина має чутливість до алергену Fel d2, ми можемо сказати, що в неї високий ризик мати більш важкий фенотип захворювання та захворіти на бронхіальну астму. Ще один важливий аспект, що дає молекулярна алергодіагностика – це оцінка перехресних реакцій. При сенсибілізації до алергену Fel d7 пацієнт може також реагувати на собаку, бо головний алерген собаки ліпокалін Can f 1 та алерген кота ліпокалін Fel d7 на 67% схожі між собою за будовою.
Визначення сенсибілізації на молекулярному рівні допомагає зрозуміти всю суть перехресних реакцій. Сучасні можливості молекулярної алергодіагностики дозволяють визначити у пацієнта точну сенсибілізацію до конкретних алергенів, а також сімейства білків, до яких ці алергени належать. Як приклад, можна навести клінічний випадок із особистої практики, коли після проведення шкірного прик-тестування у пацієнта, були отримані позитивні реакції до екстракту берези та тимофіївки і в минулому це могло б бути причиною для призначення алерген-специфічної імунотерапії з використанням цих алергенів. Проте, у цій ситуації, після дообстеження пацієнта, ми виявили сенсибілізацію до мажорного алергену берези Bet v1 сімейства білків PR-10 та мінорного алергену Bet v2 сімейства профілінів, що й обумовлювало перехресну реактивність з профілінами інших рослин, включаючи і тимофіївку, та її мінорний алерген Phl p12 сімейства профілінів, що і викликав позитивні результати під час проведення шкірних провокаційних проб. Вірним рішенням у цій ситуації буде вибір відповідного препарату, покладаючись на сенсибілізацію саме до мажорного алергену берези, проте, ці пацієнти почнуть помічати клінічне покращення симптомів алергії і до тимофіївки, при наявності таких. До появи інструментів молекулярної алергодіагностики, подібна перехресна реактивність становила проблему для клініцистів», – коментує цікаві клінічні випадки асистент кафедри Ольга Колесникова.
Недостатньо виявити молекули, котрі викликають у людини алергію, важливо ще мати препарати, що зможуть ефективно пролікувати алергію. Європа зараз йде шляхом стандартизації препаратів, що містять алергени. Це означає, що кожен препарат для алергенспецифічної терапії (ASIT) (виробництва компанії INMUNOTEK) має містити чітко визначену кількість алергенів у чітко визначеній пропорції. Нестандартизовані препарати, зокрема й українського виробництва, можуть не містити потрібний для лікування алерген у достатній кількості, адже вироблялися не за принципами молекулярної алергології. При лікуванні такими препаратами, часто виникала ситуація, що пацієнт приходив до клініки, йому робили шкірні тести, та виявляли, наприклад, алергію на амброзію. Його починали лікувати відповідним препаратом. Проходив рік-два, а результату не було. А у пацієнта була алергія на певну, не мажорну молекулу амброзії, і ця молекула взагалі не входила до цього препарату.
Саме реєстрація за українським законодавством, отримання необхідних сертифікатів і впровадження в стандарти лікування молекулярного алерготестування та стандартизованих препаратів для алергоспецифічної терапії вивело показники лікування алергії в нашій країні на кардинально новий рівень. І це заслуга співробітників кафедри клінічної імунології та алергології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Все почалося зі знайомства асистента кафедри Сергія Юр’єва з Крістіаном Хорванегом – власником австрійської компанії МADx, що винайшла метод молекулярного алерготесту ALEX. На той час, а це був 2015 рік, розпочиналося запровадження системи молекулярної алергодіагностики в Австрії – на батьківщині винаходу. На черзі стояли Німеччина, Хорватія та Чехія. Винахідник погодився надати кафедрі клінічної імунології та алергології НМУ всі необхідні документи для проходження реєстрації методу алерготестування в Україні. Співробітники кафедри розуміли, яке велике значення це досягнення матиме для лікування алергії та бронхіальної астми. І складний процес з виводу інструментів молекулярної алергології на український медичний ринок відбувався тільки за рахунок їхнього ентузіазму. Велася кропітка праця з дослідження та наукового обґрунтування цього методу. Одним із найскладніших і найвідповідальніших моментів стала організація процесу навчання лікарів-алергологів з усієї країни, для чого кафедра клінічної імунології та алергології нашого Університету організовувала лекції та семінари з молекулярної алергології. Також було організовано великий алергоконгрес, на якому доктор Хорванег особисто розповів про переваги наночипової методики тестування більш ніж 250 алергологам з усієї України.
Процес впровадження діагностики зайняв 3 роки, і за цей час кафедра клінічної імунології та алергології стала справжнім науковим хабом із молекулярної алергології. На даний момент на кафедрі у процесі підготовки 4 PhD дисертації з сучасних проблем алергології, а наукові статті співробітників кафедри публікуються у передових наукових журналах, зокрема таких як Frontiers in Allergy і мають дуже хорошу цитованість (ih8.786).
Кафедра клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця єдина в Україні викладає курс молекулярної алергології. Слід зазначити, що крім НМУ, наявністю викладання курсу молекулярної алергології можуть похизуватися Медичні Виші лише 3-х країн Європи: Швеції, Австрії й Іспанії.
Молекулярна алергологія в НМУ входить до базової навчальної програми на додипломному рівні, а також викладається як частина лекцій і практичних занять курсу первинної спеціалізації лікаря імунолога-алерголога та на курсах підвищення кваліфікації лікарів інших спеціальностей.
За результатами роботи кафедри, українські пацієнти з алергією вже звикли до високого рівня алергодіагностики та терапії. Не опустили планку навіть у період війни. Багато пацієнтів зараз роз’їхалися по Європі, і виявилося, що для них є проблемою знайти там лікаря-алерголога, який володіє цими передовими методиками, й отримати відповідний рівень лікування. Доходить до того, що деякі європейські лікарі консультуються із українськими колегами з приводу лікування їхніх пацієнтів у Європі, та навіть просять зв’язатися по відео, щоб у присутності українського лікаря зробити пацієнтові ін’єкцію стандартизованого препарату алергоспецифічної терапії.
Ця ситуація ще раз доводить, що українській медицині є чим пишатися. А Національний медичний університет імені О.О. Богомольця продовжує сприяти розвитку української медицини в цілому та впровадженню в Україні передових світових медичних досягнень.
Пресцентр НМУ
