“ІМУНОПРОФІЛАКТИКА Є ПИТАННЯМ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ”, – ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРИ ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ, ПРОФЕСОР С.О. КРАМАРЬОВ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТИЖНЯ ІМУНІЗАЦІЇ

З 26 квітня по 2 травня 2021 року проходить Європейський тиждень імунізації, спрямований на популяризацію ідеї про те, що імунізація має найважливіше значення для профілактики захворювань і захисту життя. Цього року Європейський тиждень імунізації  проходить  під гаслом «Запобігти. Захистити. Прищепити».

Докладно про актуальність імунопрофілактики ми попросили розповісти завідувача кафедри дитячих інфекційних хвороб, професора С.О. Крамарьова:

“Вакцинація є другим найбільш ефективним медичним втручанням держави в життя суспільства (після чистої води), спрямованим на збереження життя та зміцнення здоров’я населення в світі. Крім того, імунопрофілактика є також питанням національної безпеки країни, бо, в разі невиконання плану вакцинопрофілактики, може бути включений механізм міжнародних медико-санітарних правил у зв’язку із спалахом будь-якої інфекційної хвороби і таку країну буде ізольовано від цивілізованого світу. Щороку в світі задля профілактики вакцинкерованих інфекцій використовується понад 550 мільйонів доз вакцин, що рятує життя 3 млн. дітей.

На тлі пандемії, викликаної SARS-Cov 2, в багатьох країнах світу знизився рівень охоплення населення профілактичними щепленнями. Так в Україні, за даними центру громадського здоров’я МОЗ України, рівень охоплення профілактичними щепленнями проти кору, паротиту, краснухи знизився до 83,4%, проти дифтерії, правцю та коклюшу – до 78,1%, поліомієліту – до 83%, а для попередження спалахів та епідемій необхідно щепити 90-95% дітей.

ВООЗ вважає, що на тлі пандемії коронавірусу людство може стикнутися з новими спалахами кору, поліомієліту та інших небезпечних інфекційних захворювань, що попереджаються за допомогою щеплень.

В Україні згідно з національним календарем профілактичних щеплень обов’язкова вакцинопрофілактика проводиться проти 10 інфекцій: туберкульозу, гепатиту В, коклюшу, дифтерії, правця, поліомієліту, кору, паротиту, краснухи, гемофільної інфекції. Ще проти 7 інфекцій щеплення є рекомендованими, це – гепатит А, менінгококова інфекція, пневмококова інфекція, вітряна віспа, рота- та папіломавірусна інфекція, грип. Слід зазначити, що в країнах Європи, Америки до національних календарів щеплень внесено від 13 до 17 обов’язкових щеплень.

З 2005 року ВООЗ проводить Європейський тиждень імунізації,  покликаний привернути увагу до цієї проблеми.

Ця ініціатива проводиться щорічно з метою підвищення рівня інформованості населення та пропаганди імунізації в рамках усього Європейського регіону ВООЗ. Європейський тиждень імунізації (ЄТІ) сприяє популяризації основної ідеї про те, що імунізація кожної людини має найважливіше значення для профілактики захворювань і захисту життя.

У 2021 році Європейський тиждень імунізації проходитиме з 22 квітня по 2 травня. У 2021 році заходи в рамках ЄТІ буде присвячено не тільки популярізації планової вакцинації, але й інформуванню населення про нові вакцини проти COVID-19.

На сьогодні існує 4 види вакцин проти SARS-Cov 2:

• білкові, субодиничні вакцини – як антигени містять фрагменти білку вірусу. У цих вакцин мінімальні кількість побічних ефектів, але імунна відповідь у них слабше, тому для її посилення застосовують ад’юванти. Подібні вакцини створено проти грипу та гепатиту В;
• вакцини на основі нуклеїнових кислот (матричні) – як генетичний матеріал містять мРНК вірусного спайк-білку, яка при потраплянні в клітини людини, запускає в них синтез відповідного антигену, на який організм реагує утворенням специфічних антитіл.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 Перевагою таких вакцин є простота їх виготовлення та невисока ціна;
• векторні вакцини – вакцини з вірусним вектором (провідником), який є безпечним вірусом (аденовірус мавп), і який переносить в клітини генетичний матеріал і не реплікується в організмі людини;
• цільноклітинні вакцини – до їх складу входить інактивований або живий коронавірус, який запускає синтез специфічних антитіл. Ці вакцини мають більш високу реактогенність та потребують тривалого часу для їх виробництва. Схожі вакцини працюють проти поліомієліту, грипу.

В Україні сьогодні зареєстровані та застосовуються 3 види вакцин проти коронавірусу: векторні, цільноклітинна та матрична. Планується реєстрація субодиничної вакцини. Всі вакцини мають достатньо високий рівень імуногенності та бепеки.

МОЗ України створено дорожню карту з проведення вакцинації проти COVID-19, що визначає етапність вакцинації. Спочатку вакцинують усіх, хто найбільше потребує захисту і допомагає іншим. Серед пріоритетних груп — люди, найбільш уразливі до COVID-19, або від яких залежить життєдіяльність країни, надання допомоги громадянам та їх захист. Здебільшого до цих груп входять ті, хто взаємодіє з великою кількістю людей (працівники системи охорони здоров’я, тощо), а також усі, хто ризикує отримати тяжкі ускладнення.

На завершення ще раз необхідно наголосити, що надійніших методів профілактики інфекційних захворювань, ніж імунопрофілактика, людством на сьогодні не створено”.

Прес-центр за матеріалами кафедри дитячих інфекційних хвороб