Наш Університет сильний і незламний, так само, як Україна і весь український народ

Попри війну росії проти України Національний медичний університет імені О.О. Богомольця не припинив своєї роботи. Студенти, викладачі й інтерни нашого Університету, від початку повномасштабного воєнного вторгнення на територію нашої держави були задіяні до роботи у лікувально-профілактичних закладах, у складі бригад швидкої медичної допомоги тощо, мобілізовані до лав Збройних Сил України, увійшли до рядів територіальній оборони, брали участь у волонтерському русі й роботі благодійних організацій.

У надважких умовах воєнного часу ми продовжуємо не лише рятувати людські життя, а й навчати майбутніх медиків. Особливу увагу ми приділили вдосконаленню навчального процесу – через воєнний стан в Університеті запроваджено змішаний формат навчання. Навчання проходить у дистанційному, аудиторному та асинхронному форматах як для студентів, які залишилися на території держави, так і для тих, хто тимчасово знаходиться за кордоном, або з інших причин не можуть відвідувати навчання аудиторно. Також нами розроблені плани евакуації та роботи під час сигналів «повітряна тривога», облаштовані укриття в кожному із навчальних корпусів. І все це заради того, щоб забезпечити державу якісним медичними кадрами.

Від самого початку великої війни ми стали хабом волонтерської допомоги. Наші лікарі рятують тисячі життів цивільних людей і військовослужбовців, які опинилися перед обличчям смерті на віддалених територіях, де іноді зовсім позбавлені можливості отримати принаймні будь-яку медичну допомогу.

Під час війни в Університеті постійно проводять благодійні акції, волонтерські ініціативи, наші студенти відвідують дитячі будинки та лікарні. Постійно проходять тренінги з тактичної медицини, на яких співробітники та студенти навчаються надавати першу домедичну допомогу, бо такі навички в умовах українських реалій є критично необхідними кожному. Наші викладачі та медки здійснюють волонтерські медичні поїздки у звільнені від російських загарбників міста та села, надають допомогу населенню в критичних умовах: у підвалах, напіврозбомблених лікарнях.

В окопах чи в тилу – ми єдині в своєму бажанні бути, а не здаватися; єдині в людяності та зневазі до ворога; єдині в своєму бажанні миру через перемогу. І мир настане. І обов’язково через нашу перемогу. За цей рік ми навчилися по-особливому цінувати одне одного, цінувати те, що маємо, свою сім’ю, друзів, державу. Навчилися не боятися ані ворога, ані невизначеності. Ми зрозуміли, що наш Університет сильний і незламний, так само, як Україна і весь український народ.

З вірою у перемогу

Адміністрація та колектив

Національного медичного університету імені О.О. Богомольця