Кафедрі пропедевтики внутрішньої медицини №1 – 95 років
Офіційне літочислення кафедри пропедевтики внутрішньої медицини як вступу до клініки внутрішніх захворювань ведеться з 1928 року, коли були об’єднані кафедри лікарської діагностики та спеціальної патології і терапії. До цього вони були окремими структурними підрозділами медичного факультету Київського університету Святого Володимира.
Визначну роль у становленні кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб відіграли класики клінічної медицини, засновники Київської терапевтичної школи Василь Образцов, Феофіл Яновський, Микола Стражеско. Насамперед їхні ідеї та методичні напрацювання з клінічного обстеження хворого та діагностики хвороб стали теоретичною і практичною основою формування первинного навчального курсу для майбутніх медиків.
Першим завідувачем новоствореної кафедри був відомий клініцист і вчений, учень Василя Образцова – професор Макс Губергриц, який очолював її протягом 23 років поспіль – із 1928 року до самої смерті у 1951 році. Його науково-педагогічна діяльність сприяла впровадженню у клініку новітніх методів обстеження й діагностики. Він одним із перших у країні почав застосовувати у загально-клінічній практиці метод електрокардіографії, велику увагу приділяв питанням патології серцево-судинної системи. Дотепер актуальні його праці, присвячені грудній жабі, безбольовим формам інфаркту міокарда, механізмам серцевого болю, клініці вмираючого серця.
У травні 1951 року кафедру очолив професор Федір Примак. Під його керівництвом на кафедрі продовжувалися традиції, основані на читанні лекцій і проведенні практичних занять за участю тематичних хворих, із самостійною участю студентів у клінічному обстеженні пацієнтів.
Із 1973 по 1988 рік кафедрою завідував професор Борис Щепотін. Його основна наукова діяльність була спрямована на вивчення некоронарогенних уражень міокарда, проблем кисневої недостатності та порушень гемостазу при інфаркті міокарда і гіпертонічній хворобі.
Із 1988 року кафедру очолює член-кореспондент НАМН України, професор Василь Нетяженко – учень відомого вченого-клініциста, кардіолога і педагога, члена-кореспондента АМН СРСР, професора Олександра Грицюка. У період керівництва кафедрою професором Нетяженком продовжують розвиватися традиції Київської терапевтичної школи, клініко-педагогічні та наукові ідеї якої нині трансформовані в загальнодержавному, національному масштабі.
В організації та реалізації своєї діяльності кафедра дотримується традицій, започаткованих класиками пропедевтичної терапії: клінічне навчання студента з обов’язковою участю пацієнта, поєднання фізикальних, інструментальних і лабораторних методів обстеження у клінічній підготовці медика, а також симптомно-синдромний підхід при вивченні патології в пропедевтичному циклі, формування естетичних і деонтологічних засад, розвиток клінічного мислення на основі проявів хвороби, впровадження новітніх методів діагностики та лікування у практичну медицину.
Плідну роботу здійснює кафедра як опорна серед ВНМЗ України в галузі інтерграції й оптимізації пропедевтичної підготовки медичних кадрів. Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини №1 активно розробляє алгоритми для підготовки і проведення студентами складання професійно-орієнованого іспиту ОСКІ-1.
Із метою покращення засвоєння матеріалу для теоретичної та практичної підготовки створено відео-лекційний матеріал, який розміщується на сторінках у соціальних мережах «Facebook» та «YouTube». Такі впровадження є у вільному доступі, що вкрай важливо для студентів.
Серед основних наукових спрямувань кафедри прогнозування перебігу нестабільних форм ішемічної хвороби серця, обґрунтування патогенетичної ролі та встановлення етіологічних механізмів при стабільній ІХС та її дестабілізації, артеріальній гіпертензії, серцевій недостатності, а також розробка питань клінічної фармакології, традиційних та новітніх лікарських засобів, розробка алгоритмів виявлення загрозливих для життя аритмій, вивчення етіологічної і прогностичної ролі змін вегетативної нервової системи у хворих із суправентрикулярними порушеннями серцевого ритму, стратегія лікування коморбідного пацієнта.
Науковими здобутками кафедри є 650 наукових робіт (25 монографій, винаходів, навчальних програм, підручників та методичних посібників для лікарів, інтернів та студентів). Тут захистили 8 докторських та 30 кандидатських дисертацій. Колектив кафедри щорічно поповнюється новими співробітниками – випускниками НМУ та інших ЗВО. Переважна більшість співробітників кафедри мають вищу кваліфікаційну категорію.
Співробітники кафедри проводять освітянську роботу серед лікарів України. Вони брали активну участь у впровадження національної програми «Доступні ліки» в лікуванні артеріальної гіпертензії, під час проведення щорічних науково-практичних конференцій ознайомлюють медиків із основними стандартами лікування в клініці внутрішніх хвороб.
Кафедра надає лікувально-консультативну допомогу закладам охорони здоров’я у діагностиці і лікуванні хворих із ускладненим перебігом гострого інфаркту міокарда, тромбоемболією легеневої артерії, серцевих аритмій, серцевої недостатності, цукрового діабету, коморбідних станів.
Клінічні бази кафедри нині розташовані в лікувально-профілактичних закладах міста Києва, зокрема Київській клінічній лікарні на залізничному транспорті №2, у Центральному госпіталі МВС України, у Київській клінічні лікарні на залізничному транспорті №3 та у Київському міському центрі радіологічного захисту населення. Тут впроваджені новітні діагностичні технології та сучасні передові методи лікування: ехокардіоскопія, велоергометрія, тредміл-тест, холтерівське моніторування ЕКГ та артеріального тиску, визначення маркерів ушкодження міокарда (тропонін Т, МВ-КФК), визначення показників гемостазу тощо.
Завдяки діяльності кафедри у лікувальний процес на клінічних базах впроваджено методи гемосорбції та плазмаферезу, удосконалено контроль антитромботичної терапії. Постійно оптимізується антитромботичне лікування гострого інфаркту міокарда та нестабільної стенокардії шляхом впровадження нових засобів для відновлення прохідності інфаркт-залежної коронарної артерії та антикоагулянтної терапії. Впроваджуються нові фармакогенетичні підходи лікування хворих з гострими формами ішемічної хвороби серця при різних фармакоінвазивних стратегіях.
Основним лікувальним напрямком роботи кафедри є впровадження сучасних методів діагностики та лікування гострих порушень коронарного кровообігу та артеріальної гіпертензії при їх коморбідному перебігу.
Одним із пріоритетних напрямів наукової школи професора Василя Нетяженка за останнє десятиліття є проблеми тромбоцитарної та плазмової ланок гемостазу, тромбоемболічних ускладнень при різноманітній кардіоваскулярній патології. На основі цих досліджень було опрацьовано та обґрунтовано новий концептуальний підхід до діагностики та наукової інтерпретації клінічних проявів у хворих із різними формами ІХС на основі визначення ролі в патогенезі цього захворювання клітинних та плазмово-білкових компонентів гемостазу.
При кафедрі пропедевтики внутрішньої медицини №1 з 1995 року створена Всеукраїнська громадська організація «Асоціація лікарів-інтерністів», яка нараховує близько 6 тисяч лікарів внутрішньої медицини. Кафедра проводить потужну освітянську роботу серед загалу лікарів-інтерністів. Щорічно зусиллями Асоціації та за активної участі співробітників кафедри проводяться 20 науково-практичних конференцій в усіх регіонах України, де лікарів знайомлять із сучасними стандартами подолання найбільш поширених захворювань внутрішніх хвороб та інноваціями в медицині. До спілкування запрошуються й відомі закордонні фахівці в галузі внутрішньої медицини. Підготовлений цикл лекцій онлайн-формату підвищує фаховість лікарів, а проведені тематичні курси – сертифіковані. Асоціація лікарів-інтерністів постійно вдосконалює свою діяльність і винаходить найбільш зручні форми на шляху зростання професіоналізму лікарів України.
Наразі запорукою успішної діяльності та невпинного розвитку кафедри є згуртованість її колективу, непереборний оптимізм, взаємодопомога у поєднанні з високим професіоналізмом і самовідданим служінням справі співробітників кафедри на чолі з професором Василем Нетяженком.
За матеріалами газети «Медичні кадри»
