Гурток кафедри гігієни та екології №1 провів засідання у Національному музеї «Чорнобиль»
До 155-річчя з дня народження Марії Склодовської-Кюрі науковий гурток кафедри гігієни та екології №1 провів виїздне засідання на базі Національного музею «Чорнобиль». Окрім того, що гурток пройшов у доволі атмосферній обстановці, учасники слухали екскурсію англійською мовою.
Засідання наукового гуртка кафедри гігієни та екології №1 (завідувач – професор Василь Бардов) відбулося спільно з керівником, доцентом Анною Благою та старостою Юлією Талабко. Лекція та екскурсія пройшли у доволі незвичній обстановці графіку енергозбереження, що, однак, не стало на заваді для проведення досвідченим гідом Іриною Маслюк туру тематичними експозиціями музею англійською мовою і надало заходу атмосферності відвідування зони відчуження.
Цьогорічне засідання мало ще одну особливість – розгляд небезпек від експлуатації різних типів атомних електростанцій на прикладі Чорнобильської АЕС, її відмінності від Запорізької АЕС, Південноукраїнської АЕС, та необхідні медико-гігієнічні заходи безпеки для населення та персоналу під час експлуатації джерел іонізуючого випромінювання з урахуванням реалій воєнного часу.
Студенти мали змогу, з паралельним удосконаленням англійської мови, задати питання та обговорити нагальні проблеми радіаційної гігієни в історичному контексті винаходів Марії Склодовської-Кюрі та майбутні аспекти використання джерел іонізуючого випромінювання.
Довідково
Одна із найбільш неординарних науковиць Європи та світу Марія Склодовська-Кюрі народилася 7 листопада 1867 року у Варшаві. Неможливо переоцінити її науковий вклад у багатьох галузях, в тому числі різних напрямків медицини (як лікувальної, так і профілактичної), а також вагу її внеску у руйнування гендерних стереотипів у науці ХХ сторіччя.
Вона жила у сім’ї вчителів, де їй з дитинства прищеплювали любов до науки. Згодом вона переїхала до Парижу, щоб продовжити своє навчання і там зустріла П’єра Кюрі, який став її чоловіком та напарником у науковій роботі.
У 1903 році Марія представила в Сорбонні докторську дисертацію на тему «Дослідження радіоактивних речовин», за що отримала першу Нобелівську премію. У 1906 році вона стала першою жінкою-викладачем Сорбонни, в 1911 році отримала другу Нобелівську премію і стала керувати відділом дослідження радіоактивності в новозаснованому Радієвому інституті.
Один з елементів, який вона відкрила разом зі своїм чоловіком, називається полоній – на честь батьківщини Марії – Польщі. Другий елемент, над відкриттям якого Марія Кюрі працювала разом з чоловіком 12 років, є радій (був відкритий у другий день Різдвяних свят, 26 грудня 1898 року).
У роки Першої світової війни Марія Кюрі зі старшою донькою, яка тоді була ще підлітком, їздила по госпіталях з першим рентген-апаратом і навчала лікарів робити рентген для того, щоб більш успішно проводити операції у поранених.
У наступні роки Марія Склодовська-Кюрі одержала понад 20 почесних вчених ступенів, була членом 85 наукових товариств з усього світу. Марія Кюрі – засновниця інститутів Кюрі в Парижі і в Варшаві.
Науковиця на грудях носила свій незмінний талісман – ампулу з радієм. Працюючи з радіоактивними речовинами, для роботи з якими ще не було розроблено гігієнічних норм поводження з ними, Марія Кюрі, на жаль, не дотримувалась ніяких заходів безпеки, що і призвело у 1934 році до передчасної смерті від хронічної променевої хвороби у віці 66 років.
Коли в середині 90-тих років ХХ століття родина нобелівської лауреатки вирішила передати її приватні щоденники і нотатки Паризькій національній бібліотеці, то виявилось, що їх радіоактивність така висока, що вимагала дворічної дезактивації.
Марія Склодовська-Кюрі – це перша людина, яка удостоєна Нобелівської премії двічі і в різних галузях (фізика і хімія), а також саме вона стала першою в історії університету Сорбонни жінкою-викладачем.
За інформацією кафедри гігієни та екології №1
