Дослідження науковця НМУ покликане вирішити актуальну проблему тиреоїдної хірургії
19 січня у Національному медичному університеті імені О.О Богомольця ще один науковець публічно захистив дисертацію. Аспірант НМУ Дмитро Квітка запропонував оригінальний персоніфікований підхід до вибору тактики хірургічного лікування папілярного раку щитоподібної залози, що заснований на доопераційному та інтраопераційному дослідженні, визначив умови, які дають можливість виконання органозберігаючого втручання.
Рак щитоподібної залози займає 1-3% у загальній структурі онкологічної захворюваності. Серед високодиференційованих раків щитоподібної залози (РЩЗ), папілярний рак є найрозповсюдженішою формою та складає приблизно 90%. Існує два основних види хірургічного лікування раку щитоподібної залози: тиреоїдектомія, що передбачає видалення всієї залози та гемітиреоїдектомія, при якій видаляється лише одна частка. Переважна кількість оперативних втручань при РЩЗ виконується саме при папілярному раку щитоподібної залози (ПРЩЗ), але під час визначення обсягу хірургічного втручання часто не береться до уваги майбутня якість життя пацієнтів після операції. Предметом дебатів серед фахівців залишається також і питання про те, яку стратегію обрати для призначення замісної терапії після операції для запобігання рецидиву раку щитоподібної залози.
На засідання спеціалізованої вченої ради під головуванням першого проректора з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти НМУ, професора Олександра Науменка, відзначалося, що наукова робота Дмитра Квітки має на меті покращення якості життя пацієнтів з ПРЩЗ відповідної категорії шляхом припустимої мінімізації об’єму хірургічної операції без підвищення ризику рецидивування.
У дисертаційному дослідженні «Обґрунтування органозберігаючої тактики хірургічного лікування папілярного раку щитоподібної залози» науковець вперше в Україні проаналізував віддалені результати органозберігаючих операцій на щитоподібній залозі при папілярному раку категорії рТ2N0M0. Він виконав ретроспективний аналіз рецидивів після оперативного лікування ПРЩЗ у хворих з категорією процесу рТ1-bN0M0, рТ2N0M0, вивчив вплив оперативного лікування ПРЩЗ у пацієнтів з категорією процесу рТ1-2N0M0, де були використані радикальні та органозберігаючі методики.
Також Дмитро Квітка вперше розрахував мінімальний тиреоїдний залишок, що може бути використаним як предиктор виникнення гіпотиреозу та проаналізував діагностичну ефективність інтраопераційного експресгістологічного дослідження на великій вибірці даних. Він довів високу ефективність цього методу для інтраопераційного прийняття рішення щодо подальшої хірургічної тактики.
Під час відкритої наукової дискусії рецензенти дисертаційної роботи – доцент кафедри оториноларингології Максим Тарасенко та доцент кафедри загальної хірургії №2 НМУ імені О.О. Богомольця Василь Антонів відзначили практичне значення отриманих науковцем результатів. Зокрема, Дмитро Квітка розробив обґрунтований підхід до вирішення актуальної проблеми тиреоїдної хірургії – розширення показів для виконання органозберігаючих операцій при ПРЩЗ категорії низького ризику, спираючись на доказову базу по рівнях ускладнень та рецидивів, а також використовуючи персоніфікований підхід відповідно до змін якості життя. Також він запропонував використання об’єму залишкової тканини для прогнозування подальшого розвитку гіпотиреозу після органозберігаючих операцій.
Дисертаційне дослідження аспірант НМУ провів під керівництвом наукових керівників – проректора з наукової роботи та інновацій, професора Сергія Земскова та завідувача відділу ендокринної хірургії Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, доктора медичних наук Володимира Паламарчука.
Результати досліджень аспіранта НМУ імені О.О. Богомольця уже знайшли практичне застосування. Їх впроваджено у роботу хірургічного відділення Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України.
Рішенням спеціалізованої вченої ради Дмитру Квітці присуджено ступінь доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина». Бажаємо ученому нових наукових звершень!
Пресцентр НМУ
